Методика визначення і оцінки рівня економічного розвитку регіону

 

Рівень економічного розвитку необхідно визначати за досягнут рівнем економічного потенціалу регіону. Сучасні тенденції розвитку регіональної економіки і нерівномірність забезпечення регіонів ресурсами обумовлюють необхідність визначення та оцінки економічного потенціалу регіону. Економічний потенціал регіону – це сукупність ресурсів, які є в регіоні, а також можливостей їх використання у процесі економічної діяльності. Залежно від економічних і правових умов, створених у регіоні, економічний потенціал реалізується в більшій чи меншій мірі. Тому важливо створити сприятливі умови для реалізації економічного потенціалу регіону. Використовуючи логіку визначення економічного потенціалу регіону, його можна подати у вигляді формули:

 

ЕПР_і=ПР_і+ МРі+ТР_і+ФР_і+ІР_і (3.1)

де, ЕПР_і – економічний потенціал і-го регіону;

ПР_і– природні ресурси і-го регіону;

МР_і – матеріальні ресурси і-го регіону;

ТР_і– трудові ресурси і-го регіону;

ФР_і – фінансові ресурси і-го регіону;

ІР_і – інформаційні ресурси і-го регіону

 

Визначення і оцінка економічного потенціалу регіону повинна здійснюватися поетапно, що передбачає формування змісту та реалізацію п'яти основних етапів. На першому етапі необхідно сформулювати мету визначення й оцінки економічного потенціалу регіону. Залежно від досягнутого рівня економічного розвитку, потенціалу можливостей і стратегічних перспектив, треба розробити «дерево-цілей» оцінки економічного потенціалу регіону. Це дозволить уточнити спрямованість оцінки економічного потенціалу регіону ще на початковій стадії процесу оцінки. Головна мета оцінки полягає у визначення рівня економічного розвитку кожного регіону України для обґрунтування необхідності й пошуку шляхів його зміцнення. Досягнення цієї мети може бути забезпечене на основі досягнення основних цілей оцінки економічного потенціалу регіону, до яких слід віднести:

забезпечення сталих темпів реального росту валового регіонального продукту на основі економії ресурсів і використання інновацій у всіх сферах економічної діяльності регіону;

удосконалення системи управління регіональною економікою на основі розвитку законодавчого поля і посилення відповідальності, а також розширення повноважень органів регіональної влади;

розвиток соціальних показників у регіоні, насамперед за рахунок підвищення заробітної плати найманих працівників шляхом збільшення частки оплати праці у структурі собівартості продукції на основі зниження питомої ваги матеріальних і енергетичних витрат;

На другому етапі треба сформувати сукупність показників, що характеризують економічний потенціал регіону, і описати їх кількісно. До таких показників варто віднести показники, представлені в табл. 3.2. Слід охарактеризувати більш докладно найважливіші економічні показники, що характеризують регіональний розвиток. Валова додана вартість, яка створена в регіоні (ВДВ), є результатом економічної діяльності регіону в певному періоді й розраховується як різниця між регіональним випуском та проміжним споживанням. Вона містить у собі первинні доходи, що створюються учасниками виробництва й розподіляються між ними. Регіональний випуск – це вартість товарів і послуг, що є результатом виробничої діяльності одиниць – резидентів, які діють у регіоні в певному періоді. Проміжне споживання містить витрати на товари й послуги, які використані інституційними одиницями для виробничих потреб регіону (рис. 3.1).

 

Рис. 3.1. Структура регіонального випуску

На третьому етапі визначення і оцінки економічного потенціалу регіону необхідно формалізувати показники, за якими передбачається оцінювати рівень його розвитку за формулою:

 

У_ij= , (3.2)

де, У_іj - питома вага i-го показника в j-му регіоні (області) країни;

З_ij – значення i-го показника в j-му регіоні (області) країни;

З_iкр – значення i-го показника в країні.

 

На четвертому етапі необхідно розробити критерії оцінки значень показників, що характеризують економічний потенціал регіону, отриманих на основі формули (3.2) за формулою:

 

= , (3.3)

де, – середнє значення питомої ваги i-го показника;

У_{max i} – максимальне значення питомої ваги i-го показника;

У_{min i} – мінімальне значення питомої ваги i-го показника.

 

Критерії оцінки й результати розрахунків зручно подати у вигляді таблиці, структура якої наведена в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Оціночні критерії економічного потенціалу j-го регіону (області)

 

Назва i-го показника в j-му регіоні та країні	Значення показника Зij Зiкр	Питома вага Уij	Середнє значення питомої ваги i-го показника =	Вище за середнє значення (+), нижче середнього значення (–)
…
n
				Сума позитивних оцінок по j-му регіону

На п'ятому етапі необхідно оцінити рівень розвитку економічного потенціалу j-го регіону за середнім критерієм оцінки й визначити вище за середній чи нижче середнього рівня розвитку економічного потенціалу знаходиться j-й регіон країни на основі визначення та порівняння суми позитивних оцінок. У випадку, якщо вона перевищує половину всіх оцінок, то можна стверджувати, що економічний потенціал j-го регіону знаходитися вище за середній рівень розвитку, в протилежному разі – нижче. Це дозволить визначити рівень розвитку економічного потенціалу в кожному регіоні (області) України; обґрунтувати прийняті рішення, спрямовані на зміцнення економічного потенціалу регіону, й ресурсні можливості реалізації програм економічного розвитку регіону (області).

Представлена методика оцінки економічного потенціалу регіону дозволяє одержати попередні результати, що надалі повинні аналізуватися, шляхом виявлення і обґрунтування факторів, які впливають на рівень розвитку економічного потенціалу регіону, а також класифікувати їх на фактори позитивного й негативного впливу.

На рівень економічного потенціалу регіону побічно впливають якість і рівень життя економічно активного населення. Якість життя визначається структурою споживання, до складу якого входять перелік продовольчих товарів, а також непродовольчих товарів і послуг, на придбання яких економічно активне населення витрачає свої доходи. Рівень життя економічно активного населення визначається рівнем доходів, а також їх структурою. При цьому повинні проводитися порівняння рівня доходів економічно активного населення України з аналогічним показником у розвинутих країнах світу, а також із прожитковим мінімумом, регламентованим чинним законодавством. Аналізуючи показник, що характеризує середньомісячну заробітну плату найманих працівників треба порівнювати рівень реальної і номінальної заробітної плати, а також темпи їх росту. При цьому реальна заробітна плата повинна враховувати рівень інфляції не тільки офіційної, але і фактичної.

Таким чином, методика оцінки економічного потенціалу регіону, дозволяє визначити рівень його розвитку, а отже, оцінити зовнішні й внутрішні можливості регіону формувати й зміцнювати свій економічний потенціал, що необхідно для сталого нарощування обсягів валової доданої вартості, росту промислового та сільськогосподарського виробництва, зміцнення регіональної та національної економіки з метою забезпечення реальної основи для підвищення рівня життя населення України.

 

Контрольні запитання:

 

1. Дайте визначення економічного розвитку регіону.

2. Чим поняття “економічний розвиток” відрізняється від поняття “економічний ріст”? Обґрунтуйте свою відповідь.

3. Які показники характеризують економічний розвиток регіону? Чому?

4. Які показники характеризують соціальний розвиток регіону? Обґрунтуйте свою відповідь.

5. В яких цінах представляються основні економічні показники? Дайте визначення кожному виду цін.

6. Що таке економічний потенціал регіону? З яких складових він формується? Визначіть їх.

7. Назвіть і охарактеризуйте етапи визначення і оцінки економічного потенціалу регіону.

8. Назвіть основні структурні елементи регіонального випуску та волової доданої вартості. Визначіть їх.

9. Для чого треба визначати й оцінювати економічний потенціал регіону?

10. Хто повинен займатися визначенням і оцінкою економічного потенціалу регіону?