І. Екуменізм в українському католицизмі

ДИПЛОМНА РОБОТА

Магістр

_____________________________________

(освітньо-кваліфікаційний рівень)

 

на тему: «Проблеми і перспективи екуменізму в українському католицизмі та українському православ'ї: релігієзнавчий дискурс»

 

Виконав: студент 5 курсу, групи Рл – 5 (м)

напряму підготовки (спеціальності)

8.030102 – релігієзнавство

(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)

Камінський Сергій Ярославович

(прізвище та ініціали студента)

Керівник: проф., док. філос. наук, док. теолг. Кияк С. Р.

(прізвище та ініціали)

Рецензенти:

к.філ.н., викл. Савчук О. І. та д. теол., проф., Шеремета В. М.

(прізвище та ініціали)

 

Івано-Франківськ - 2014 р.

ЗМІСТ

ВСТУП

І. ЕКУМЕНІЗМ В УКРАЇНСЬКОМУ КАТОЛИЦИЗМІ

1.1. Історичні вияви екуменізму в українському католицизмі

1.2. Декрет Другого Ватиканського Собору про екуменізм «Возстановлення Одності»

1.3. Екуменічна діяльність митрополита Андрея Шептицького

 

ІІ. ПРОЯВИ ЕКУМЕНІЗМУ В УКРАЇНСЬКОМУ ПРАВОСЛАВ'Ї

2.1. Екуменізм і УПЦ(КП) та УПЦ(МП).

2.2. Екуменізм в УАПЦ.

2.3. Проблема помісної Православної церкви в Україні.

ІІІ. СУЧАСНИЙ СТАН ЕКУМЕНІЧНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

3.1. Екуменізм у світлі міжконфесійної ситуації в Україні.

3.2. Особливості екуменічного діалогу між Католицькою церквою і православ'ям.

3.3. Розбудова громадянського суспільства в Україні як суспільна передумова екуменічного діалогу українських церков

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

Ідея українського екуменізму є животворною ідеєю, є актуальною і може спрацювати на користь національного й духовного відродження України, вона знаходить підтримку як у церковних колах, так і серед широкої української громадськості. У зв'язку з цим важливо дослідити позицію як окремих священнослужителів греко-католицизму і православ'я для окреслення екуменічної програми і шляхів її здійснення. Йдеться насамперед про досягнення єдності між Київською (православною) і Київо - Галицькою (греко-католицькою) церквами єдиного за своїми історичними витоками українського християнства в поєднанні як з Константинопольською вселенською патріархією та іншими помісними православними церквами, так і з Римським престолом. Цілком зрозуміло, що така екуменічна програма-максимум на сьогодні не здійсненна. Потрібно працювати, щоб вона стала дійсністю для наступних поколінь.

Прихильники українського екуменізму є як серед православних, так і серед греко-католиків. Ідею українського екуменізму, тобто єднання між західною і східною християнськими традиціями свого часу обстоювали як православні, так і греко-католицькі ієрархи — Василь Липківський, Андрій Шептицький, митрополит Іларіон (Іван Огієнко) і Йосиф Сліпий. Послідовники такої форми співжиття християнських церков в Україні є й серед сучасних діячів українського православ'я.

В екуменізмі, підкреслюється сьогодні, не так теоретичні основи, як богословська позиція. Йдеться про пошану і визнання старань, які роз’єднані брати також вкладають в розвиток основних християнських цінностей; переборення конфесіоналізму, який виділяє лише те, що нас ділить та приймає неістотні елементи, як основні вартості. Екуменізм запрошує до поглиблення в Церкві власного навчання та пізнання навчання братніх Церков; стримить до вироблення постави довір’я та до ліквідації упередження; окрім цього підіймає конкретні кроки в напрямку до зустрічі і поєднання, відкриває можливість широкої співпраці у всіх ділянках людського життя.

У дослідженні на обширній джерельній базі реалізована спроба порівняння й аналізу низки аспектів, які розкривають генезис, суть і зміст екуменізму в Україні.

Актуальність обраної теми дослідження випливає з вищеокреслених позицій і полягає в тому, щоб знайти засоби для правильного розуміння екуменічного руху в Україні в контексті пізнання усім українським християнством. Актуальність також постає із необхідності висвітлення основних особливостей українського екуменізму в історичному і теоретичному контексті.

Об’єктом дослідження є екуменізм в проблемному і перспективному полі міжконфесійних взаємин в Україні.

Предмет дослідження: процес становлення та прояви екуменізму в українському католицизмі та українському православ'ї.

Мета і завдання дослідження. Виходячи з актуальності теми і спираючись на праці провідних дослідників проблеми, мета роботи полягає у вияві та аналізі релігієзнавчого дискурсу екуменізму в українському католицизмі та українському православ'ї, а також у висвітленні сучасного стану екуменічного руху в Україні.

Відповідно до поставленої мети сформульовано конкретні дослідницькі завдання:

1. Простежити головні етапи розвитку екуменізму в Україні;

2. Визначити головні особливості українського екуменічного руху в українському католицизмі та православ'ї;

3. Виявити міжконфесійні проблеми та шляхи їх вирішення, для досягнення порозуміння між церквами київської традиції в Україні.

Теоретико – методологічна основа досліджень:

Для розв’язання поставлених завдань був використаний теоретичний аналіз релігійної, богословської та історичної літератури, а також метод систематизації та узагальнення праць авторів. У магістерській роботі використано методи порівняння різних поглядів, методи моделювання, системноструктурний аналіз.У дослідженні використано роботи вітчизняних та зарубіжних філософів і мислителів з проблеми екуменізму.

Структура магістерської роботи зумовлена послідовністю розгляду означеної мети і завдань. Дане дослідження складається зі змісту, вступу, п’яти розділів, які поділені на відповідні підрозділи, а також з висновків, списку використаної літератури та додатків.

 

І. ЕКУМЕНІЗМ В УКРАЇНСЬКОМУ КАТОЛИЦИЗМІ