ДИПЛОМНА РОБОТА
Магістр
_____________________________________
(освітньо-кваліфікаційний рівень)
на тему: «Проблеми і перспективи екуменізму в українському католицизмі та українському православ'ї: релігієзнавчий дискурс»
Виконав: студент 5 курсу, групи Рл – 5 (м)
напряму підготовки (спеціальності)
8.030102 – релігієзнавство
(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)
Камінський Сергій Ярославович
(прізвище та ініціали студента)
Керівник: проф., док. філос. наук, док. теолг. Кияк С. Р.
(прізвище та ініціали)
Рецензенти:
к.філ.н., викл. Савчук О. І. та д. теол., проф., Шеремета В. М.
(прізвище та ініціали)
Івано-Франківськ - 2014 р.
ЗМІСТ
ВСТУП
І. ЕКУМЕНІЗМ В УКРАЇНСЬКОМУ КАТОЛИЦИЗМІ
1.1. Історичні вияви екуменізму в українському католицизмі
1.2. Декрет Другого Ватиканського Собору про екуменізм «Возстановлення Одності»
1.3. Екуменічна діяльність митрополита Андрея Шептицького
ІІ. ПРОЯВИ ЕКУМЕНІЗМУ В УКРАЇНСЬКОМУ ПРАВОСЛАВ'Ї
2.1. Екуменізм і УПЦ(КП) та УПЦ(МП).
2.2. Екуменізм в УАПЦ.
2.3. Проблема помісної Православної церкви в Україні.
ІІІ. СУЧАСНИЙ СТАН ЕКУМЕНІЧНОГО РУХУ В УКРАЇНІ
3.1. Екуменізм у світлі міжконфесійної ситуації в Україні.
3.2. Особливості екуменічного діалогу між Католицькою церквою і православ'ям.
3.3. Розбудова громадянського суспільства в Україні як суспільна передумова екуменічного діалогу українських церков
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
Ідея українського екуменізму є животворною ідеєю, є актуальною і може спрацювати на користь національного й духовного відродження України, вона знаходить підтримку як у церковних колах, так і серед широкої української громадськості. У зв'язку з цим важливо дослідити позицію як окремих священнослужителів греко-католицизму і православ'я для окреслення екуменічної програми і шляхів її здійснення. Йдеться насамперед про досягнення єдності між Київською (православною) і Київо - Галицькою (греко-католицькою) церквами єдиного за своїми історичними витоками українського християнства в поєднанні як з Константинопольською вселенською патріархією та іншими помісними православними церквами, так і з Римським престолом. Цілком зрозуміло, що така екуменічна програма-максимум на сьогодні не здійсненна. Потрібно працювати, щоб вона стала дійсністю для наступних поколінь.
Прихильники українського екуменізму є як серед православних, так і серед греко-католиків. Ідею українського екуменізму, тобто єднання між західною і східною християнськими традиціями свого часу обстоювали як православні, так і греко-католицькі ієрархи — Василь Липківський, Андрій Шептицький, митрополит Іларіон (Іван Огієнко) і Йосиф Сліпий. Послідовники такої форми співжиття християнських церков в Україні є й серед сучасних діячів українського православ'я.
В екуменізмі, підкреслюється сьогодні, не так теоретичні основи, як богословська позиція. Йдеться про пошану і визнання старань, які роз’єднані брати також вкладають в розвиток основних християнських цінностей; переборення конфесіоналізму, який виділяє лише те, що нас ділить та приймає неістотні елементи, як основні вартості. Екуменізм запрошує до поглиблення в Церкві власного навчання та пізнання навчання братніх Церков; стримить до вироблення постави довір’я та до ліквідації упередження; окрім цього підіймає конкретні кроки в напрямку до зустрічі і поєднання, відкриває можливість широкої співпраці у всіх ділянках людського життя.
У дослідженні на обширній джерельній базі реалізована спроба порівняння й аналізу низки аспектів, які розкривають генезис, суть і зміст екуменізму в Україні.
Актуальність обраної теми дослідження випливає з вищеокреслених позицій і полягає в тому, щоб знайти засоби для правильного розуміння екуменічного руху в Україні в контексті пізнання усім українським християнством. Актуальність також постає із необхідності висвітлення основних особливостей українського екуменізму в історичному і теоретичному контексті.
Об’єктом дослідження є екуменізм в проблемному і перспективному полі міжконфесійних взаємин в Україні.
Предмет дослідження: процес становлення та прояви екуменізму в українському католицизмі та українському православ'ї.
Мета і завдання дослідження. Виходячи з актуальності теми і спираючись на праці провідних дослідників проблеми, мета роботи полягає у вияві та аналізі релігієзнавчого дискурсу екуменізму в українському католицизмі та українському православ'ї, а також у висвітленні сучасного стану екуменічного руху в Україні.
Відповідно до поставленої мети сформульовано конкретні дослідницькі завдання:
1. Простежити головні етапи розвитку екуменізму в Україні;
2. Визначити головні особливості українського екуменічного руху в українському католицизмі та православ'ї;
3. Виявити міжконфесійні проблеми та шляхи їх вирішення, для досягнення порозуміння між церквами київської традиції в Україні.
Теоретико – методологічна основа досліджень:
Для розв’язання поставлених завдань був використаний теоретичний аналіз релігійної, богословської та історичної літератури, а також метод систематизації та узагальнення праць авторів. У магістерській роботі використано методи порівняння різних поглядів, методи моделювання, системноструктурний аналіз.У дослідженні використано роботи вітчизняних та зарубіжних філософів і мислителів з проблеми екуменізму.
Структура магістерської роботи зумовлена послідовністю розгляду означеної мети і завдань. Дане дослідження складається зі змісту, вступу, п’яти розділів, які поділені на відповідні підрозділи, а також з висновків, списку використаної літератури та додатків.
І. ЕКУМЕНІЗМ В УКРАЇНСЬКОМУ КАТОЛИЦИЗМІ
