Оцінка рівня якості продукції

Оцінювання рівня якості продукції, зокрема холодильних агрегатів, будемо здійснювати методами, прийнятими в кваліметрії.

Кваліметрія - наукова дисципліна, що вивчає методологію і проблеми комплексного кількісного оцінювання якості об'єктів будь-якої природи. Кваліметрія поділяється на теоретичну і прикладну. У даній роботі будемо спиратися на прикладну кваліметрію, що розробляє методи кількісної оцінки якості для конкретних видів об'єктів. Під час оцінювання рівня якості однорідної продукції використовуються два кваліметричних методи: диференційний і комплексний. Диференційним називається метод, заснований на порівнянні одиничних показників якості розглянутого зразка продукції з такими ж показниками якості базового зразка. Базове значення показника якості продукції - це значення показника якості продукції, прийняте за основу під час порівняльної оцінки її якості. Вибір базового зразка здійснюється залежно від мети оцінки рівня якості розглянутих зразків. У разі, коли метою оцінки є прийняття рішення за результатами випробувань відповідно до нормативно-технічного документу, згідно з яким оцінювана продукція виробляється тоді, як базові показники використовуються показники даного стандарту. Якщо необхідно оцінити якість з точки зору споживача, то базовим є найбільш конкурентоспроможний зразок з розглянутих.

Використовуються два методи порівняння показників якості продукції:

1) За кваліметричною шкалою інтервалів, коли з i -го значення показника, що розглядається продукції р_i віднімається i -те значення показника якості базового зразка р_{i б}.

2) За кваліметричною шкалою відносин, в цьому випадку визначають показники якості:

 

К₀ К₀ = р_i / р_{i баз}, (2.1)

К₀ = р_{i баз} / р_i, (2.2)

 

де р_i - значення i -го показника якості оцінюваної продукції;

р_{i баз} - значення i -го базового показника;

i - кількість показників якості продукції.

Вибирають ту формулу, під час якої збільшення відносного показника відповідає підвищенню якості проду кції. Відносні значення показників якості не повинні відрізнятися від одиниці в обидві сторони більш, ніж на 20 % (0,8 < K_i <1,2), оскільки в цих межах вплив зміни дійсного значення показника р_i на величину відносної зміни показника К_i буде приблизно однаковим під час використання формули (2.1) або (2.2). Далі точки наносять в системі координат: за віссю абсцис - значення показника р_i, за віссю ординат - оцінки показника К_i; визначають тенденцію зміни залежності в інтервалі між головними точками і будують графік. Під час використання обчислювальних машин криві необхідно апроксимувати адекватними аналітичними функціями. В даній роботі оцінювання рівня якості холодильників диференційним методом проведемо за допомогою кваліметричної шкали відношень. Як базову модель оберемо холодильний агрегат моделі Е. Викорис-товуючи формули (2.1) і (2.2), визначимо значення відносних показників якості чотирьох моделей холодильників, що залишились (табл. 2.2).

Таблиця 2. 2 - Відносні значення показників якості

Модель холодиль-ного агрегата	Висо- та, мм	Шири- на, мм	Дов-жина, мм	Вага, кг	Кількість льоду за 1год., кг	По туж-ність, Вт	Витрата електроенергії за 1добу, кВт/добу	Потужність замо- рожу-вання, кг/добу
А	1,15	0,96	0,97	0,8	1,5		0,8	1,25
В	1,1	0,96	0,98	0,98	1,2	0,93	0,87	1,2
С	1,25			0,96	1,2	0,84	0,97	1,1
D	1,3	0,98		0,95	1,2	0,87	0,93	1,1

 

За допомогою отриманих відносних значень показників якості можемо побудувати графік, за допомогою якого оцінимо, яка з представлених моделей холодильних агрегатів є найкращою за порівняннями показників якості. Висновок: з графіків і таблиці видно, що частина значень відносних показників якості більше одиниці, а частина - менше, тому не можна однозначно оцінити рівень якості продукції тобто не можна визначити кращу модель. Отже, диференціальний метод оцінювання не підходить. Комплексний метод оцінки рівня якості продукції здійснюється з використанням комплексних (узагальнених) показників якості. Слід звернути увагу, що комплексна оцінка не дає уявлення про окремі властивості продукції; комплексні показники можна отримувати за різного поєднання одиничних показників. Тому комплексні показники повинні доповнювати, а не заміняти окремі показники якості. Комплексний показник характеризує сукупність взаємопов'язаних властивостей (складна властивість) з усієї безлічі властивостей, що утворюють якість продукції і вира-жається одним числом, що дозволяє на практиці порівнювати велику кількість показників якість продукції з такою ж кількістю базових показників. Він відображає таку сукупність властивостей продукції, за якою прийнято рішення оцінювати якість продукції. Комплексні показники визначають для усіченого і ієрархічного «дерев» властивостей якості. З точки зору оцінювання якості, якість представляють у вигляді ієрархічної структури «дерев властивостей». На самому низькому (нульовому) рівні «ієрархічного дерева властивостей» знаходиться якість, як узагальнена комплексна властивість продукції, на самому верхньому - прості одиничні властивості. Побудову «ієрархічного дерева якості» починають зі складання переліку одиничних показників якості (одиничних властивостей), які можуть виявитися істотними для розв'язуваної задачі оцінювання якості. У «дерево властивостей» не слід включати показники, що знаходяться в функціональній залежності з іншими показниками «дерева». Вибір одиничних показників якості обґрунтовують. Після складання списку показників, їх об'єднують у групи за характерними властивостями: призначення, технологічності, безпеки і інші. Розрахунок комплексного показника якості передбачає визначення коефіцієнтів вагомості. Комплексними показниками якості є головні, інтегральні і середньозважені. Коли це можливо, для оцінки використовується головний показник, який найбільш повно відображає основне призначення продукції.

Експертний метод ранжування

Коефіцієнти вагомості показників якості, що потрібні для визначення комплексних показників якості, визначаються експертними методом ранжування.

Експертні методи застосовуються під час вирішення наступних завдань:·формулювання і уточнення мети оцінки якості продукції; розроблення класифікації продукції і споживачів; побудова ієрархічної структурної схеми показників якості;·визначення коефіцієнтів вагомості показників; визначення базових значень показників і інші. Застосування експертного методу передбачає дотримання наступних умов:

- експертна оцінка проводиться у разі неможливості використання більш об'єктивних методів для вирішення питання;

- думки експертів повинні бути незалежними;

- формулювання питань, поставлених перед експертами, повинна виключати можливість різного тлумачення;

- експерти повинні бути компетентні в розв’язуваних питаннях;

- кількість експертів повинна бути оптимальною;

- відповіді експертів повинні бути однозначними і забезпечувати можливість їх математичної обробки. До недоліків експертного методу слід віднести властивий йому суб'єктивізм, а також явище конформізму - вплив переважаючого у групі судження на думку експерта. Сутність експертного методу ранжування. Ранжування припускає розстановку об'єктів вимірювань або показників якості в порядку їх уподобання або важливості. Для цього експертам пропонують проранжувати параметри в порядку зростання важливості, тобто мінімальний ранг а_ij = 1 отримує найменш важливий показник, наступний, найменш важливий з решти, отримує ранг а_ij = 2 і так далі. Найбільш важливому показнику присвоюється ранг N. Часто в процесі експертного опитування виникає ситуація, коли експерт не може провести чіткого розмежування між двома або кількома членами ряду. У такому випадку вводяться «зв'язані ранги». Ступінь узгодженості експертів (коефіцієнт конкордації W) визначається за результатами ранжирування.

Проведемо експертне опитування ранжування одиничних показників якості холодильних агегатів за допомогою експертної групи, що складається з п'яти чоловік. Таким чином, визначивши вагомості показників якості холодильних агрегатів.

Коефіцієнт вагомості q_i визначають за формулою: q_i = а_і / Σ a_i, (2.3) де а_і - сума балів, присвоєних усіма експертами за i -тим показником якості; Σ a_i - сума балів, присвоєних усіма експертами за всіма показниками.Ступінь узгодженості думок експертів характеризується коефіцієнтом конкордації W. Істотність значення W встановлюють за допомогою критерію χ²_w (розподіл Пірсона).
Коефіцієнт конкордації W обчислюється за формулою: (2.4) де S - сума квадратів відхилень суми рангів кожного об'єкта експертизи від середньоарифметичного значення рангів; n - число експертів; m - число показників якості.

Таблиця 2. 3 - Результати експертного опитування

Холодильні агрегати	Показники якості	Номер експерта	Сума балів	qi
	Висота							0,08
	Ширина							0,1
	Довжина							0,083
	Вага							0,072
	Отримання льоду за 1 год.							0,11
	Потужність							0,21
	Витрата електроенергії за добу							0,19
	Потужність заморожування							0,16
Всього: 180

Коефіцієнт конкордації може набувати значення від 0 (за відсутності узгодженості) до 1 (за повної одностайності). Якщо коефіцієнт конкордації має недостатньо високе значення, то з експертами проводяться тренування і обговорюють результати і аналізують помилки. Підвищення узгодженості в експертній групі може бути досягнуто за рахунок ретельного відпрацювання анкет опитування експертів, які складаються з пояснювальних записок і карт опитування експертів. Пояснювальна записка роз'яснює порядок проведення експертної оцінки якості продукції і визначає правила заповнення картки опитування. Карта опитування містить набір звернених до експерта питань про якість продукції Істотність значення W встановлюють за допомогою критерію: Значення χ²_w порівнюють з табличним під час заданого рівня значущості α = 0,05 і числі ступенів свободи f = m - 1. Під час χ²_w більше χ²_а (f) ступінь узгодженості між експертами не викликає сумніву. Визначаємо коефіцієнт конкордації W =0,6. Значення критерію χ²_w = 22. Табличним значенням χ², а під час числа ступенів свободи f = m -1 = 8 - 1 = 7 є χ²_а = =14,067. Отже, χ²_w більше χ²_а (f) і ступінь узгодженості між експертами не викликає сумніву. Підраховуємо значення комплексних показників якості для оцінюваних моделей холодильних агергатів за формулою: К = Σ М_j К_{j ,} де М_j – вагомість показника якості, а К_j – відносний показник якості.

Таблиця 2. 4 - Комплексні показники якості

Моделі холодильних агрегатів	Показники якості
A B C D E	156,3 147,6 150,6 157,3 162,5

 

Висновок: На підставі розрахунку комплексних показників якості різних моделей холодильних агрегатів, можна зробити висновок, що з представлених моделей холодильних, агрегатів кращою з оцінюваних показниками якості є Е. Найгіршою моделлю, на підставі розрахунку, є В.

 

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ роботи

1) Провести розрахунки одиничних показників якості продукції, обраної в роботі № 1, побудувати відповідні графіки, зробити висновки.

2) Побудувати ієрархічне дерево показників якості.

3) Провести процедуру визначення коефіцієнтів вагомості в групах.

4) Результати оформити у вигляді табл. 2.1-2.4.

5) Розрахувати співвідношення ціна/якість для виробів і зробити висновки.

 

ЗАПИТАННЯ ДО САМОКОНТРОЛЮ

2.1) Що таке одиничні і комплексні показники якості?

2.2) Що таке кваліметрія і її методи?

2.3) Способи оцінювання показників якості.

2.4) Способи ранжування і розрахунку комплексного показника якості?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

3 Вивчення порядку роботи з нормативними документами (база, вибір за їх назвою,

тематикою, типи)

Мета заняття: ознайомитися з класифікатором і вказівником державних стандартів. Набути навиків у пошуку стандартів за допомогою бібліографічних джерел.

Прилади і обладнання: нормативні документи, персональний комп’ютер.

Тривалість: 2 год.