Загальні вимоги щодо охорони природного середовища в промисловості і на транспорті викладені в екологічних законодавчих актах, зокрема в законах України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про охорону праці», «Про дорожній рух» та інших.
Прийняття цих законів дещо поліпшило охорону природного середовища в промисловості і на транспорті. Вони складають правову базу для подальшого розвитку екологічного законодавства цільового призначення — охорони екологічних відносин у виробничій сфері.
Для забезпечення охорони навколишнього природного середовища в промисловості законодавством передбачені екологічні вимоги. Вони охоплюють планування, проектування, розміщення, будування, реконструкцію, введення в експлуатацію і саму експлуатацію виробничих об'єктів. На цих стадіях виробничого процесу приймаються такі еколого-господарські рішення, які істотно впливатимуть на стан навколишнього середовища в промисловості.
Підприємство відповідно до законодавства України несе відповідальність за додержання вимог і норм щодо охорони, раціонального використання та відновлення до рівня встановлених нормативів земель, вод, надр, лісів, інших природних ресурсів, а також за додержання встановлених нормативів викидів і скидання забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення в ньому відходів.
При порушенні цих норм і вимог його діяльність може бути зупинена частково, тимчасово або припинена повністю відповідно до законодавства України. Забезпеченню охорони навколишнього природного середовища в промисловості сприяє також заборона вводити в експлуатацію нові і реконструйовані виробничі об'єкти, які не обладнані природоохоронними засобами і не забезпечують ефективне очищення, знешкодження, уловлювання шкідливих викидів і відходів.
Головними передумовами покращання екологічної ситуації у промисловості є:
а) проведення інвентаризації особливо небезпечних технологічних процесів і виробництв, які впливають на екологічну безпеку, з метою визначення строків і обсягів їх реконструкції або виводу із експлуатації;
б) переведення народного господарства на ресурсозберігаючі і екологічно чисті виробництва шляхом введення маловідходних і безвідходних технологічних процесів і виробництв;
в) формування загальноекологічного світогляду населення і відповідної екологічної підготовки кадрів для народного господарства.
При організації охорони навколишнього середовища в промисловості треба виходити з того, що підприємства є основними споживачами природних ресурсів і основними джерелами забруднення оточуючого середовища. А тому їх господарська діяльність повинна привертати увагу природоохоронних і правоохоронних органів. Необхідно посилити контроль за виконанням екологічного права всіма підприємствами.
Серед нормативних актів, спрямованих на охорону природного середовища у промисловості, важливе місце належить Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 р. Цей Закон визначає правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки. Він спрямований на захист життя і здоров'я людей та довкілля від шкідливого впливу аварій на цих об'єктах шляхом запобігання їх виникненню, обмеження (локалізації) розвитку і ліквідації наслідків.
Об'єкт підвищеної небезпеки — це об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативне встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Згідно зі ст. 8 зазначеного Закону суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний:
вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу;
повідомляти про аварію, що сталася на об'єкті підвищеної небезпеки, і заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, органи виконавчої влади та органів місцевого самоврядування та населення;
забезпечувати експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки з додержанням мінімального можливого ризику;
виконувати вимоги законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність об'єктів підвищеної небезпеки.
Стаття 16 Закону передбачає відшкодування шкоди, заподіяної в результаті аварії на об'єкті підвищеної небезпеки.
