Виконати практичне завдання

3.1 Розрахувати ефективність витрат на удосконалення праці робітників дільниці

- річний виробіток одного робітника – 60 тис. грн.

- чисельність робітників дільниці – 10 осіб

- нормативний прибуток – 35%

- податок на прибуток – 21%

- затрати на впровадження заходу – 35 тис. грн.

- економія витрат часу за зміну – 90 хв.

- оперативний час за фотографією робочого дня – 290 хв.

3.2 Розрахувати продуктивність праці, підвищення її рівня після проведення організаційно-технічних заходів.

Дані:

- річний обсяг вироблення продукції за звітними даними – 20650 тис. грн.

- вартість продукції – 27300 тис. грн..

- чисельність персоналу – 380 осіб

- після проведення організаційних заходів обсяг продукції у натуральному вимірі збільшився на 6,5 %, середня оптова ціна зросте на 8,1%

- скорочення чисельності персоналу - 12 осіб.

 

Реферати

4.1 Метод моментних спостережень

4.2 Процес праці та проектування його структури

4.3 Режим праці та відпочинку

4.4 Основні праці організації праці

 

5. Результати роботи оформити у вигляді

- конспекту

- таблиць

- звіту.

 

6. Література:

1. Господарський кодекс України.

2. Мостенська Т. Л. «Організація виробництва на підприємствах харчової промисловості». К, 2012 р..

3. Петрович У. М. та інші «Організація виробництва». Практикум. К. 2005 р..

4. Р. А. Фатхутдинов. «Організація виробництва». М. 2005 р.

Тема 2.7. Організація обслуговування виробничого процесу

Самостійна робота №18. Шляхи підвищення ефективності виробничої інфраструктури. Розрахунок потреби в інструменті.

 

Мета: розглянути організацію комплексного обслуговування виробництва.

Студент повинен знати: значення та види технічного і соціального обслуговування виробництва, систему плано-попереджувального ремонту, організацію енергетичного, транспортного обслуговування, організацію матеріально технічного, інструменоатьного забезпечення та складського господарства.

Студент повинен вміти: визначати складові комплексного обслуговування виробництва, структурні їх елементи, завдання; вміти розраховувати трудомісткість ремонтних робіт,чисельність робітників,потребу в енергетичних ресурсах, транспорті, інструменті, складському господарстві, характеризувати показники їх ефективності.

Форми самостійної роботи: огляд навчально-методичної, наукової та періодичної, практична робота.

 

Методичні вказівки

Інфраструктура підприємства це комплекс цехів, господарств,що обслуговують основне господарство й забезпечують умови для соціального розвитку колективу.

Виробнича інфраструктура – сукупність підрозділів, що своєю діяльністю сприяють роботі основних цехів, створюючи необхідні для цього умови. До системи технічного обслуговування виробництва відносять: ремонтне, транспортне,енергетичне, складське, інструментальне,господарство.

Основні напрями вдосконалення організації допоміжних господарств:

- централізація і концентрація однорідних процесів обслуговування;

- механізація та автоматизація технологічних процесів

- раціоналізація управління

- поліпшення нормативної бази

- розробка і впровадження технічно обгрунтованих норм часу

- обґрунтований розподіл чисельності персоналу

Ремонт – це процес відновлення початкової дієздатності устаткування, втраченої в процесі виробничого використання.

Розрізняють систему планово попереджувального ремонту (ППР) та систему ремонту за результатами технічної діагностики.

Основні принципи ППР:

- попереджувальність

- плановість

Система ППР включає технічні огляди і ремонти (малий середній,капітальний).

Методи вдосконалення ремонтних робіт

- централізований

- децентралізований

- змішаний

Характеризується ППР системою нормативів:

1. Категорія ремонтної складності

2. Ремонтна одиниця

3. Тривалість міжремонтного циклу

4. Структура міжремонтного циклу

5. Нормативи трудомісткості, матеріаломісткості

6. Норми запасу деталей, вузлів та агрегатів.

Енергетичне господарство – це сукупність генеруючи, перетворювальних, передавальних та споживаючих енергетичних засобів.

Генеруюча частина – електростанції, котельні, насосні установки.

Передавальна і розподільна частина – це мережі, розподільні пристрої, трансформаторні підстанції.

Споживча частина – енергоприймальники основного та допоміжного виробництва.

За функціями до складу енергетичного господарства входять його види:

- електросилові – підстанції, генераторні та трансформаторні установи, електричні мережі, акумуляторні господарства;

- теплосилові – котельні, компресори водопостачання, каналізація, теплові мережі;

- газове;

- холодильні вентиляційні установи;

- холодильне;

- пічки;

- слабострумне (телефонна станція, різні види зв’язку);

Транспортне господарство - комплекс підрозділів, які займаються навантажувально-розвантажувальними роботами, та переміщенням вантажів.

Техніко-економічні показники вантажопотоку включають потужність вантажопотоку за одиницю часу, відстань і трасу переміщення, масу одного вантажу, габаритні розміри та фізико-механічні властивості вантажу.

Матеріально-технічне забезпечення включає:

- визначення потреби в матеріально технічних ресурсах

- пошук і купівлю ресурсів, організацію доставки

- зберігання і видачу споживачам на підприємстві.

Складське господарство включає склади спеціалізовані та універсальні.

По відношенню до виробничого процесу бувають постачальницькими, виробничими і збутовими.

Показники ефективності використання:

- вантажообіг складу

- вантажопереробка та коефіцієнт її використання

- товарообіг складу.

 

Студент повинен після вивчення матеріалу теми:

1. Оформити стислі відповіді по питанням

1.1. Значення інфраструктури та її складові

1.2. Шляхи удосконалення інфраструктури

1.3. Ремонтне господарство, його ефективність

1.4. Види транспорту та його використання

1.5. Система матеріально технічного забезпечення

1.6. Інструментальне господарство

1.7. Оцінка рівня організації праці