Стала енергетика, громадянське суспільство і громадяни

Енергетична галузь безпосередньо впливає на рівень та якість життя людей. Тарифи на енергію за останні роки значно підвищилися і зростатимуть надалі. Раніше енерге­тична галузь в нашій країні підгодовувалася колосальними субсидіями, тому нам бракує звички рахувати споживані нами кіловати, бракує і знання про те, як досягти економії і яка від цього користь.

Розповсюдженим явищем в Україні стала так звана «па­ливна бідність», коли оплата рахунків за спожиту енергію не залишає грошей на інші базові потреби — їжу, одяг тощо. Становище обтяжується тим, що стан житлових і громад­ських будівель залишає бажати кращого. Погано спроекто­вані пошарпані будинки не в змозі зберегти тепло. Системи опалення застаріли та не утримуються у відповідному стані.

Значна частина втрат енергії в житловому секторі по­ходить від байдужого ставлення самих мешканців. Опалення домівок, в кінцевому рахунку, залежить від споживача. Доки ми не почнемо вимагати встановлення в квартирах регу­ляторів подачі тепла, ремонту вікон в під'їздах та введення оплати за реальними показниками споживання тепла, нам так і будуть виставляти рахунки за чиїсь втрати. Громадську думку і поведінку щодо енергоефективності необхідно фор­мувати загальними зусиллями активних громадян.

Для побудови громадянського суспільства необхідний постійний реальний діалог влади з громадськістю про всі життєво важливі напрями державної політики. Як показали соціологічні опитування Центру ім. О. Разумкова, проведені в 2005 р., близько 25% громадян країни вважають українські АЕС «надзвичайно небезпечними», а ще 40,3% — «досить не­безпечними». Якщо ми справді хочемо будувати в Україні гро­мадянське суспільство, для прийняття рішення про розвиток ядерної енергетики необхідно схвалення громадськості.

Незважаючи на неодноразові звернення громадських організацій, Уряд не провів широкого обговорення проекту Енергетичної стратегії України до 2030 року з усіма зацікав­леними сторонами до його затвердження.

Українськими екологічними громадськими організа­ціями була створена «Концепція «неатомного» шляху роз­витку енергетики України» як відповідь на небажання Уряду серйозно розглядати альтернативи «атомному» сценарію. Адже така альтернатива існує. Полягає вона, в першу чергу, у впровадженні енергозберігаючих і енергоефективних тех­нологій та реальному використанні потенціалу відновлюва­них джерел енергії, хоча також передбачає перегляд сцена­рію стрімкого скорочення використання природного газу.

Підготовка Концепції була ініційована, координувала­ся та фінансувалася Всеукраїнською екологічною громад­ською організацією «МАМА-86». Авторами Концепції «не­атомного» шляху розвитку енергетики України виступили «МАМА-86», Національний екологічний центр України, гро­мадські організації «Екоклуб» (Рівне), «Голос Природи» (Дніпродзержинськ), еколого-культурний центр «Бахмат» (Артемівськ), а також експерти-консультанти ГО «Агентство з відновлюваної Енергетики» і НТЦ «Біомаса», за участі екс­перта НКРЗ при Верховній Раді України В. І. Усатенка.

Резюме

1. За визначенням Комісії ООН зі сталого розвитку, мета сталого розвитку — «задовольняти потреби сучасного суспільства, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх по­колінь задовольняти свої потреби». Правильним і логічним трактуванням терміну «сталий розвиток» є означення його як гармонійного, збалансованого, безконфліктного прогре­су усієї земної цивілізації чи окремо взятих країн за науково обґрунтованими планами, коли вирішується комплекс пи­тань щодо збереження довкілля, ліквідації експлуатації, бід­ності та дискримінації як кожноїокремо взятоїлюдини, так і цілих народів чи груп населення, у тому числі за етнічними, расовими чи статевими ознаками. Сталий розвиток — це ке­рований розвиток.

2. Успішна реалізація доктрини й завдань сталого розвитку може здійснитися лише за умов надійного забезпе­чення потреб в енергії. Можливість глобальної екологічної катастрофи найбільшою мірою пов'язують зі спалюванням викопних видів палива. Сталий розвиток пов'язують з підви­щенням енергоефективності та використанням чистих, від­новлюваних джерел енергії.

3. Використання традиційних видів палива веде до суспільних втрат, забруднення навколишнього середовища, змін клімату.

4. Паливно-енергетичний комплекс, що базується на традиційних енерготехнологіях, надзвичайно інтенсивно за­бруднює довкілля, значно погіршуючи санітарно-гігієнічні умо­ви життя людей та існування рослинного й тваринного світів.

5. Ухвалена Урядом України Енергетична стратегія до 2030 року консервує відставання України у ефективному вико­ристанні енергії та розвитку поновлюваних джерел на багато років і орієнтує країну на економічно недоцільний і небезпеч­ний шлях екстенсивного розвитку традиційних видів енергії.

6. Необхідність нарощування потужностей АЕС за рахунок будівництва 22 нових блоків є недостатньо обґрунтованою і базується, в першу чергу, на суттєво завищеному авторами Енергетичної стратегії прогнозі споживання ПЕР у 2030 р., неврахуванні всіх необхідних витрат на безпечне функціонування ядерної галузі, заниженому рівні спо­живання природного газу та ігноруванні відновлюваних джерел енергії як потужного потенціалу.

7. Пріоритетом модернізації ПЕК необхідно зробити масштабне застосування поновлюваних джерел енергії та енергоефективних технологій за відмови від будівництва АЕС та ТЕС на вугіллі.

8. У разі запланованого в Стратегії скорочення використання органічного палива на виробництво теплової енергії на 17,1 млн. т. у.п./рік, це зменшення може бути по­вністю і з запасом компенсоване застосуванням енергоефективних технологій і НВДЕ.

9. Для успішного вирішення проблеми енергозабезпечення Україні необхідно реалізувати низку організаційно-правових і технічних заходів із енергозбереження. Потенціал таких заходів у нашій країни надзвичайно великий.

10. Існує велика кількість перспективних технологій використання альтернативних джерел енергії, які здатні забезпечити сталий розвиток і енергетичну незалежність України.

11. Енергетична галузь безпосередньо впливає на якість життя людей. Рішення про розвиток української енергетики ухвалювалося без належного інформування та консультацій з громадськістю. Завдяки зусиллям громадських організацій та незалежних експертів була створена Концепція «неатомного» шляху розвитку енергетики України, яка окреслює можливі шляхи розвитку чистої, безпечної енергетики.