Планування продуктивності праці
Планування продуктивності праці здійснюється двома методами:
1. Метод прямого рахунку передбачає визначення планового рівня продуктивності праці (Пп.пл.):
Пп.пл.= (Q пл../Чпл.) або (Nпл./Чпл.)
Q пл.. або Nпл. – запланований обсяг продукції у вартісному виразі або в натуральних одиницях.
Чпл. – планова чисельність промислово-виробничого персоналу.
2. Пофакторний метод передбачає розрахунок приросту продуктивності праці через економію чисельності працівників під впливом різних факторів.
Розрахунок планового рівня продуктивності праці здійснюється в декілька етапів:
І. Обчислення економії робочої сили під впливом техніко-економічних факторів. Ці фактори згруповані так:
1. Підвищення технічного рівня виробництва (механізація і автоматизація виробництва, застосування прогресивних технологій, модернізація обладнання, використання економічних видів сировини і матеріалів).
Економія робочої сили під впливом фактора (Етехн.р.) обчислюється:
t1;t2 – трудомісткість виготовлення одиниці продукції відповідно до і після впровадження технічного заходу, н-год;
Nпл. – плановий обсяг випуску продукції, натур. од.;
Фд – дійсний річний фонд робочого часу одного працівника в плановому році, год;
Квн – коефіцієнт виконання норм;
Кч. – коефіцієнт часу, який визначається шляхом ділення кількості місяців дії заходу в плановому році на 12.
2 Структурні зрушення у виробництві (зміна питомої ваги окремих видів продукції у виробничій програмі, зміна питомої ваги кооперованих поставок)
Зміна чисельності робітників у зв’язку із структурними зрушеннями у виробничій програмі (Естр.зр.) визначається:
Тб, Тпл. – відповідно трудомісткість 1 млн. грн. продукції в базовому і плановому періодах, н-год;
Q пл.. – обсяг випуску продукції за планом, млн.. грн.
Зменшення чисельності робітників за рахунок збільшення питомої ваги кооперованих поставок (Екооп.п) розраховується за формулою:
Ппл і Пб – питома вага кооперованих поставок відповідно в базовому і плановому періодах, %;
Чб – базова чисельність робітників, чол.
3. Вдосконалення управління, організації виробництв і праці (вдосконалення організаційної структури управління підприємством, впровадження нових методів організації праці, підвищення трудової дисципліни, зміна режиму роботи підприємства та ін..)
Економія чисельності працюючих завдяки вдосконалення управляння виробництвом (Евдоск.-упр.) визначається:
ЧСб – сумарна чисельність керівників, спеціалістів і службовців у баовому періоді, чол.;
ЧСнорм. – те ж саме по прогресивних нормах, прийнятих у плановому періоді, чол..
Економію чисельності робітників у результаті поліпшення використання робочого часу 
можна обчислити:
Д пл., Дб – число робочих днів, відпрацьованих у середньому одним робітником, відповідно, в базовому і плановому періодах.
Ч’пвп – вихідна чисельність ПВП, скоректована з врахуванням впливу структурних зрушень у виробництві;
Проб – питома вага робітників у базовій чисельності ПВП, %.
Зміна обсягу виробництва.
Відносне зменшення чисельності працівників при збільшенні обсягу виробництва 
- базова чисельність умовно-постійного персоналу (ПВП мінус основні робітники), чол..
- приріст обсягу виробництва, %;
- приріст чисельності умовно-постійного персоналу, %.
2. Галузеві фактори (збільшення робочого періоду в сезонних виробництвах, зміна геологічних умов видобутку корисних копалин у добувних галузях, зміна процентів вмісту корисних компонентів у рудах)
Відносна економія робочої сили з даної групи факторів (
) може визначатися за формулою:
- трудомісткість видобутку або виробництво одиниці продукції в базових і планових умовах виробництва, н-год;
- плановий обсяг виробництва, натур.од;
- плановий фонд робочого часу одного робітника, год.
Введення в дію й освоєння нових об’єктів (цехів).
Зміна чисельності робітників визначається як різниця між чисельністю, що планується для нових об’єктів (вона встановлюється на основі технічних проектів), і тією чисельністю, яка була б необхідна для випуску продукції на них при базовій продуктивності праці по підприємству в цілому.
Загальна економія чисельності працівників (
) визначається як сума економії чисельності з кожного з перелічених факторів.
ІІ. Визначення вихідної чисельності промислово-виробничого персоналу в плановому періоді (
)
- темпи росту обсягу виробництва в плановому періоді, %
ІІІ.Визначення планової чисельності працюючих шляхом віднімання від вихідної їх чисельності в плановому періоді () загальної величини їх зменшення ().
IV. Розрахунок приросту продуктивності праці (
) в плановому періоді:
Якщо по підприємству є відомою зміна трудомісткості виробничої програми в цілому, то можливу зміну продуктивності праці по підприємству в плановому році можна обчислити за ф-лою:
- можливий приріст або зниження продуктивності праці в плановому році,%;
- процент зменшення або збільшення трудомісткості виробничої програми в плановому році.
- економія (зростання) затрат робочого часу на виконання виробничої програми в плановому році, н.-год;
- трудомісткість виробничої програми в базовому році, н.-год.
Важливим елементом аналізу є розрахунок можливого приросту обсягу випуску продукції завдяки підвищенню продуктивності праці.
- приріст обсягу випуску продукції за рахунок підвищення продуктивності праці, %.
- приріст чисельності, %;
- загальний приріст обсягу виробництва, %.
