Якщо радіаційне забруднення кварталу, до якого належить даний виділ лісових насаджень, перевіщує 15 Кі/кв.км, то КПН встановлюється в 1

Далі визначаємо, до якого господарства відноситься переважаюча деревна порода (хвойне чи листяне). КПН буде високий (1), якщо вона відноситься до хвойного господарства та його вік менше або дорівнює 40 рокам. З таблиці “Тип умов місцезростання” моделі бази даних визначається вологість типу умов місцезростання виділу. Для хвойних віком старше 40 років та листяних насаджень в залежності від індексу вологості типу лісорослинних умов базовий КПН визначається за даними таблиці 3, який підвищується в залежності від місця розташування та інших чинників впливу.

Таблиця 3 - Визначення коефіцієнту пожежної небезпеки

Вологість/ господарство	Дуже сухий (0)	Сухий (1)	Свіжий (2)	Вологий (3)	Сирий (4)	Мокрий (5)
Хвойне
Листяне

Далі перевіряється наявність додаткових умов, які підвищують КПН на одиницю. До таких умов відносяться:

1) Для хвойних насаджень:

- захаращеність у виділі більше або дорівнює 10 м³/га (значення поля “захаращеність” у таблиці “Виділ”);

- наявність серед підросту даного виділу хвойних порід з висотою яка більше або дорівнює 2м (поле “висота” таблиці “Підріст”);

- наявність підліску хвойних порід (ялівці чагарникові та інши чагарники), поле “Порода” таблиці “Підлісок”.

2) Для ділянок лісового фонду, крім вод:

- якщо прилягають до доріг загального користування;

- наявність в даному виділі, який відноситься земельної ділянки лісового фонду, в буферній зоні шириною 50 м залізниці або потенційних джерел пожежної небезпеки. Такими потенційними джерелами виступають території виділів деяких категорій земель. (табл. 2, графа 4).

Осьові лінії залізниць та автомобільних доріг беруться з топографічної основи, або з лісовпорядних планшетів. Визначення виділів, у яких підвищується КПН, відбувається шляхом виконання просторових запитів, а саме з виконанням предикатів сусідства, належності та примикання.

3) Для насаджень з рівнем радіаційного забруднення від 1 до 14 Кі/кв.км незалежно від породного складу, віку і ТУМ.

Значення радіаційного забруднення одержуємо з поля “ЩПЗ Кі/кв.км” таблиці “Квартал”. Тут мається на увазі щільність поверхневого забруднення по всіх радіоактивних ізотопах. Якщо радіаційне забруднення кварталу, до якого належить даний виділ, більше 1 Кі/кв.км і менше 15 Кі/кв.км, то КПН, встановлюється на клас вище.

Одержане значення КПН встановлюється у поле “ КПН ” запису даного виділу таблиці “Виділ”.

Алгоритм вирішення задачі проілюстровано на рис. 5.

Рис. 5 - Алгоритм визначення коефіцієнту пожежної небезпеки

Коефіцієнт пожежної небезпеки для кварталу встановлюється на основі значень відповідних полів виділів, що належать до нього. Якщо виділи з рівнем якогось певного КПН, займають більш, ніж половину площі даного кварталу, то цей КПН встановлюється для всього кварталу. В іншому випадку, вираховується середньозважений по площі КПН, з округленням його до цілих одиниць. Одержане значення КПН встановлюється у поле “ КПН ” запису даного кварталу таблиці “Квартал”.

Користувачу надається інтерфейс для вибору рівня генералізації, масштабу відображення на карті, лісогосподарського підприємства і лісництва. Після процесу вибору, задача виконує розрахунок КПН для виділів, які записуються у таблиці “Виділ”. Ці результати також з’являються на екран у формі, зображеній у таблиці 1 та у вигляді картографічного зображення. Отримані результати можна зберегти у вигляді файлу або вивести до друку.

Дана методика, за певної зміни постановки задачі, може бути трансформована для вирішення ряду лісогосподарських задач, в тому числі і для зонування території лісогосподарських та природоохоронних підприємств.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Державна Програма “Ліси України” на 2002-2015 роки, м. Київ, 2002 р.

2. Курбатский Н.П., Дорогов Б.И., Доррер Г.А. Прогнозирование лесных пожаров с помощью ЭВМ// Лесное хозяйство.-1976.- № 7.- С. 51-55.

3. “Правила пожежної безпеки в лісах України”, затверджені наказом Держкомлісгоспу України від 27.12.2004 № 278.

4. “Шкала оцінки природної пожежної небезпеки земельних ділянок лісового фонду”, затверджена наказом Мін лісгоспу України від 02.06.1997 р. № 52.

5. Звіт про науково-дослідну роботу по темі №21 “Вивчення особливостей функціонування лісових екосистем в умовах радіоактивного забруднення, ведення лісового господарства та закономірностей міграції радіонуклідів у продукцію лісового господарства” (проміжний), том 2. УкрНДІЛГА, Старопетрівська НДС, Харків, 1997, с. 240

6. Звіт про науково ‑ дослідну роботу по темі №81 “Розробити технологію створення інформаційної системи лісового господарства на базі ГІС і методів дистанційного зондування” (проміжний). УкрНДІЛГА, Харків, 2006, с. 55.

7. Інструкція по впорядкуванню лісового фонду України (проект). МЛГУ, м. Київ, 1994 р..

8. Проект протипожежного облаштування лісових насаджень ДП “Сєвєродонецьке лісомисливське господарство, Луганської області”. “Харківдіпроагроліс”, м. Харків, 2008 р.

9. Ф. Препарата, М. Шеймос. Вычислительная геометрия: введение.Под ред. Ю., М. Баяковского, М.: Мир, 1989, 478 с.

10. H. Кpистофидес. Теоpия гpафов. Алгоpитмический подход. М.:, «Мир», 1978.