Показники продуктивності тварин

Показники	2006р.	2007р.	2008р.	2008р. у % до 2006р.
Середній надій молока на корову, кг	2979,76	3006,88	3388,88	113,73
Середньодобовий приріст, г
ВРХ				115,29
свиней				151,61
Отримано приплоду:
телят на 100 корів, гол				88,89
поросята на 1 свиноматку, гол

З розрахунків бачимо, що найкращі показники продуктивності тварин (ВРХ) були в 2008 році. Так, середній надій на корову склав в звітному році 3388,88 кг, а в 2006 році – 2979,76 кг, це на 409 кг більше ніж в 2008 році. Для підвищення цього показника, продуктивності тварин, вплинуло запезпечення їх необхідними кормами, влаштованння приміщень. Низький вихід телят на 100 голів корів в звітному році склав 56 гол., що на 7 голів менше, ніж у 2006 році. Так ж ситуація склалася і з виходом поросят на 1 свиноматку.

Собівартість продукції буде розглядатися в наступних розділах. Що ж стосується оплати праці, то в рослинництві вона нарховується за погодинною системою, виходячи з тарифних ставок та норм виробітку. Оплата праці працівників зайнятих в галузі тваринництва, як і в рослинитцві здійснюється згідно з “Положенням про оплату праці працівників ТОВ АФ “Косівщинська”. Сама ж оплата проводиться за фактично виготовлену продукцію по нормам та розцінкам, розрахованим виходячи з тарифного фонду оплати праці праці, збільшеного на 25%. По тим групам, де продукція не надходить, оплата здійснюється по догляду 1-єї голови. Норми навантаження для працівників тваринництва розраховані, згідно з типовими нормами навантаження, враховуючи конкретні умови праці та ступень механізації виробничих процесів.

 

РОЗДІЛ 2. Організація виробництва сільськогосподарської продукції

2.1. Організація виробництва продукції рослинництва

Основинми культурами, які вирощуються в ТОВ АФ “Косівщинська” є зернові, а саме озимі зернові. Однією із основних озимих культур є озима пшениця, яка вирощується на площі 243 га з середньою урожайністю 35,3 ц/га. В господарстві вирощується озима пшениця двох сортів – це Альбатрос (135 га) та Українка (108 га). Сортооновлення відбувається раз в 3 роки. З метою підвищення урожайності здійснюють передпосівний обробіток насініня та спеціальні прийоми прискорення дозрівання насіння.

Велике значення в отриманні високої врожайності відіграє сама організація процесу вирощування озимої пшениці. Так, по-перше, великий вплив має місце даної культури в системі сівозмін. В господарстві в основному озима пшениця висівається після багаторічних трав і особливістю даної культури є те, що передпосівний обробіток і посів здійснюється восени поточного року, а урожай отримують влітку наступного року.

Згідно з технологією вирощування озимої пшениці після багаторічних трав спершу застосовують прийоми дискування в 2 сліди на глибину 10-12 см агрегатом БДТ-72, Т-150. Потім вносять добрива: гній вносять 20-25 т/га під попередника, а фосфорні і калійні добрива з розрахунку на 60-90 кг/га – під основний обробіток. Далі проводиться оранка на глибину 25-27 см агрегатом ПЛМ-5-35. За 3-4 тижні до посіву застосовують прийом коткування ребристими котками, а перед самим посівом проводиться культивація на глибину посіву.

Сам посів в агрофірмі проводиться в кінці серпня – на початку вересня місяця. Сіють озиму пшеницю агрегатом СЗ-3,6 на глибину 3-4 см. Для посіву в господарстві використовують як власне так і закуплене насіння.

Навесні, в першу чергу проводиться боронуваня посівів з метою закриття вологи (Т-150, С-112 сл). Також велике значення в період проведення весняно-польових робіт має підживлення посівів озимої пшениці. Для підживлення використовують аміачну селітру, яка вноситься під посіви трактором МТЗ-80 з агрегетом МВЦ-5. З метою захисту посівів від забур’яненості, посіви озимої пшениці обробляються гербіцидами, при цьому на підприємстві застосовують агрегат ЮМЗ-6, ОВП-2000. Коли зерно досягло фази молочно-воскової стиглості і середня вологість його становить приблизно 17 %, в господарстві починається збір урожаю. При зборі озимої пшениці на підприємстві застосовують роздільний спосіб збирання зернових, тобто спочатку посіви скошують у валки, а потім проводиться підбір валків. Для збору урожаю з товаристві застосовують агрегат СК-5, ЖВМ-6 та ЖРБ-4,2. Разом з підбором валків здійснюється обмолот зерна. Обмолочене зерно відвозиться від комбайнів на тік, для цього в господарстві є необхідна кількість транспортних засобів. В середньому за одним комбайном закріплено по дві автомашини.

Побічною продукцією від вирощування зернових є солома, яку укладають у скирди безпосередньо на полях, для цього застосовують агрегат ЮМЗ-6, ПФ-0,5. Сформовані скирди розміщують на краях полів.

Вирощуванням озимої пшениці в господарстві займаються сформовані безпосередньо по відділеннях підприємства дві тракторно-рільничі бригади.

З метою підвищення урожайності зернових та рівня продуктивності праці робітників в агрофірмі велика увага приділяється матеріальному стимулюванню та організації оплати праці працівників. Оплата праці працівників нараховується в залежності від обсягу виконаних робіт. Крім того, нараховуються премії за класність (трактористам), за понаднормові обсяги виконання робіт, за якість зібраного урожаю і т.п.

Така організація виробництва озимої пшениці та система матеріального стимулюваня працівників, дозволяє ТОВ АФ “Косівщинській” своєчасно проводити польові роботи, знижуват собівартість озимої пшениці. Отже забезпечувати прибутковість вирощування даної культури і галузі рослинництва в цілому.

2.2. Організація виробництва тваринництва

В ТОВ «АФ Косівщинська», як було зазначено вище, основним напрямком в галузі твариннцтва є виробництво молока. Територія молочно-м’ясної ферми має такі зони:

· виробничу, що включає в себе приміщення для утримання тварин та блок-доїння

· господарську, що містить силосховище та сінажосховище, гнійо сховище.

Крім цього на території ферми є пункт штучного запліднення, ветеринарно-санітарний пропускник, побутові приміщення, зважувальна.

Для здійснення підприємницької діяльності в господарстві утримується всього 1478 голів ВРХ, в тому числі дійних корів - 443; корів на підсосі – 103 голови. Наявне поголів’я молочного напрямку забезпечує надій на фуражну корову 3388 кг, а валовий надій складає – 17597 ц.

Така продуктивність корів забезпечує багатьма факторами. В першу чергу – це породний склад. В господарстві вирощують корів лебединської породи, яка є найбільш характерною для нашої зони. Крім того на підприємстві налагоджена робота ветеренарної та зоотехнічної служб, які ретельно стежать за станом здоров’я худоби, проведенням запліднення, що дозволяє уникнути різних захворювань тварин. Також в агрофірмі налагоджена робота по племінній справі. Для цього було придбано плембичків.

Для виробництва молока господарство повинно мати міцну кормову базу. З метою збільшення продуктивності худоби на підприємстві розробляються кормові раціони по збалансованості кормів поживними речовинами. Ці кормові раціони розробляються відповідно до віково-статевої групи тварин та їхньої можливості у підвищенні продуктивності. Так, господарство використовує корми власного виробництва, покупних кормів немає. До кормових раіонів тварин входять: силос, сінаж, сіно і концентровані корма. Роздачу корма на фермах здійснюється частково вручну, а частково кормороздавачами. Сіно тваринам дають один раз в день, сінаж та силос – 2 рази на день. А починаючи з весни, тваин випасають на полях.

Важливим елементом в процесі організації виробництва молока є забезпечення належних умов утримання тварин. Так, в господарстві при утриманні ВРХ застосовують стійлово-пасовицький спосіб утримання. Цей спосіб передбачає утримання тварин узимку в приміщеннях, а влітку – частково у приміщеннях, а частково на пасовищах. Все поголів’я тварин утримується в спеціально обладнаних приміщеннях. Також в господарстві сформовано бригади, які займаються безпосередньо доглядом та обслуговуванням тварин. Ще, що до утримання, то в господарстві використовують як прив’язний тип приміщення, так і безприв’язний. Прив’язна система утримання передбачає, що кожна тварина утримується на прив’язі на постійно відведеному для неї місці, яке кожна тварина знає. Безприв’язне групове утримання – це утримання на незмінюваній підстильці з вигулами біля приміщень, з годівлею на вигулах. Безприв’язне утримання порівняно з прив’язним є більш прогресивним є дає змогу значно скоротити затрати праці на догляд за тваринами і при правильній годівлі забезпечити високу продуктивність тварин. В господарстві тварини взимку постійно утримуються за прив’язною системою утримання, а влітку – вночі – за прив’язною, а вдень – за безприв’язною системою утримання.

Наступним етапом в організації виробництва молока є доїння корів. Саме даний технологічний процес є дуже важливим у підвищенні продуктивності тварин та підвищенні жирності молока. Доїння корів в господарстві здійснюється три рази вдень, в основному доїльними апаратами, але інколи і вручну. Доїння доїльними апаратами дає змогу визначити кількість надоєного молока однією дояркою. Оскільки в господарстві використовують трьохразове доїння, то доярки працюють у дві зміни. Перша зміна обслуговує худобу вранці, друга – ввечері, а обіднє обслговування проводиться обома змінами спільно. Так як доярки роблять позмінно, вони мають розроблений графік, за яким доярки наперд знають коли вони працюють в першу зміну, а коли в другу.

Надоєне молоко повинне пройти первинну обробку. В першу чергу – це охолодження до температури +4…+6°С. для охолодження молока в господарстві застосовують холодильні установи ТОМ-1. Після охолодження молоко розливають по молоковозах і реалізують.

Важливим технологічним процесом на тваринницькій фермі є прибирання гною. Видалення гною на фермах господарства механізованею гній прибирається гноєтранспортером 2 рази на день: після раннього доїння та перед вечірнім.

Отже, дана система виробництва молока, яка використовується в господарстві, є досить ефективною. Це потоково-цехова система виробництва молока.

Також важливим моментом при організації виробництва молока є раціональна організація оплати праці працівників та їх матеріальне стимулювання. Так, заробітна плата нараховується щомісяця по розцінках за продукцію по результатах роботи за кожен місяць і авансування не проводить.. Окремо проводяться доплати, за звання майстра тваринництва першого та другого класу. А в кінці року проводиться преміювання за основні результати роботи і за перевиконання планового виробництва продукції з урахуванням її якості, а також за зниженні її собівартості.

РОЗДІЛ 3. Система внутрігосподарського планування

 

Система внутрігосподарського планування – це система встановлення стратегічних та оперативних напрямків господарювання, обгрунтування узгоджених пропозицій в економічному і соціальному розвитку підприємства та його підрозділів, спрямованих на задоволення попиту ринку і одержання максимально можливих прибутків.

Основним завданням внутрішьогосподарського планування ТОВ “АФ Косівщинська” є:

· виконання плану продажу сільськогосподарської продукції господарства,

· задоволення внутрішньогосподарських потреб в усіх видах продукції,

· встановлення оптимальної виробничої структури господарства з метою найбільш повного і раціонального використання землі,

· підвищення матеріального і культурного рівня працівників.

Система внутрішньогосподарського планування ділиться на види:

1. Перспективне планування, що передбачає складання плану економічного та соціального розвитку підприємства. Сюди входять розробка виробничої та соціальної програми

2. Поточне планування – виробнича програма на календарний рік. При складанні цього плану господарство опирається на держзамовлення та договори на поставку продукції

Що стосується перспективного планування, то ним в господарстві займається головний економіст. Хоча на сьогоднішній день складаню перспективних планів в господарстві приділяється мало уваги. В господарстві займаються складанням річного плану, який складається на підприємстві кожного року. В його зміст входять:

· поставка державі сільськогосподарської продукції

· основні економічні показники діяльності господарства

· показники землекористування

· виробництво і собівартість продукції рослиннитцва і тваринництва

· потреба в насінні

· виробнича програма по рослинництву та тваринництву

· потреба і забезпеченість тварин кормами

· баланс трудових ресурсів

· розрахунок прибутку

· розрахунок валового і чистого доходів

· сума капіталовкладень

· показники роботи промислових і обслуговуючих виробництв

· показники соціального розвитку колективу.

Перед складанням річного плану економіст повинен детально вивчити показники діяльністі господарства за минулий рік, виявити, які є мождиві матеріальні, трудові, фінансові ресурси на плановий рік. Виходячи з цього встановлюються нормативи на плановий рік.

Основна увага при складанні річного плану приділяється розробці виробничої програми по рослинництву і тваринництву. Починають роботу із складання виробничої програми по тваринництву, оскільки, виходячи із запланованої кількості поголів’я та рівня продуктивності, розраховується потреба та забезпеченість тварин кормами, які безпосередньо стосуються галузі рослинництва.

ТОВ “АФ Косівщинська” при складанні виробничої програми по твариннитцву основна увага приділяється галузі скотарства, де основною продукцією є молоко і м’ясо ВРХ.

Виробнича програма по тваринництву передбачає планування поголів’я худоби, її продуктивності і валового виходу продукції. Виходячи з наявного поголів’я тварин в господарстві, та знаючи показники відтворення стада, складають план парування тварин.

Поголів’я тварин планується в помісячному обороті стада, де враховується поголів’я на початок року, кількість отриманого приплоду, кількість вибракованих тварин, поголів’я, що надійшло чи вибуло з інших груп і т.п. також тут зазначається середьомісячне поголів’я, поголів’я на пасовищний період. Всі розрахунки проводяться по кожній статево-віковій групі тварин.

Після складання помісячного обороту, розраховують річний оборот, де показується рух тварин по поголів’ю та живій вазі.. жива вага тварин розраховується виходячи з вередьнодобового приросту, строку утримання тварин, маси на початок і кінець періоду по кожній групі тварин, а також віку реалізації на м’ясо.

Продуктивність худоби планується на основі досягнутої з підвищеними її за рахунок поліпшення зооветеринарних та організаційно-економічних заходів.

По ВРХ, зокрема по молочному скотарству складається план помісячного надою молока. Виходячи із наявного поголів’я дійних корів та рівня їх продуктивності, планують поголів’я корів по місяцях лактації, де прийнято вважати, якщо корова розтелилась у грудні, то на першому місяця лактації буде в січні і т.д.

Запланований на десять місяців доїння надій при 8 – 9 місячній лактації, в залежності від часу наступного парування після розтелу, переводять в кілограми по місяцях лактаціїї і множать на розраховане поголів’я корів по місяцях лактації. Добуток підсумовується і виходять на помісячний валовий надій молока.

Окремо планується у виробничий програмі по тваринництву потреба в кормах. Вона розраховується на два періоди: на плановий рік; від урожаю планового року до урожаю наступного року для визначення загальної потреби продукції рослинництва і планування посівних площ.

Основними показниками виробничої программи по рослинництву є площа, урожайність, валовий збір, потреба насіння, добрив, засобів захисту рослин.

Починають складання виробничої программи із визначення площ під кормовими культурами, де враховується потреба господарства в кормах, наявність корму на підприємстві і нестача в кормах. При розрахунках беруться до уваги особливості вирощування кормових культур, а також умови зберігання кормів. Крім того, розраховується зелений конвеєр, тобто забеспеченість тварин зеленою масою н алітній період.

Наступним кроком при плануванні є складання зернофуражного балансу, де враховується продаж зерна, внутрігосподарська потреба, страховий фонд, виділення в фуражний фонд, на громадське харчування та інше.

Також в виробничий программі планують урожайність сільськогосподарських культур, де береться до уваги запланована норма внесення певного виду добрив, окупність добрив, післядія добрив і т.п. Далі визначається необхідна кількість добрив та засобів захисту рослин. Потреба в насінні визначається з врахуванням наявного насіння в господарстві, закупленого насіння та витрат на його доставку.

Також у річному плані визначається:

· рівень оплати праці працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві,

· планується робота допоміжних та обслуговуючих виобництв,

· плануються витрати по статтям затрат по кожному виду виробленої продукції,

· визначається запланована собівартість одиниць продукції.

Крім того, річний план передбачає визначення запланованого виходу продукції та розподіл її по каналах реалізації.

В кінцевому результаті визначається запланований рівень прибутку і можливий рівень рентабельності, які підприємства може отримати в плановому році.

Щодо оперативного планування, то в ТОВ АФ “Косівщинська” також приділяється увага. В основнму в господарстві розробляється оперативні плани-розрахунки, де визначається потреба в матеріальних, грошових і трудових ресурсах. Основним із них є плани-наряди та робочі плани на окремі періоди сільськогосподарських робіт.

С початку роботи планують по підрозділах, а потім підсумовується по підприємствам в цілому. Якщо деякі роботи попереднього періоду залишаються невиконаними, то вони приєднуються до наступного періоду.

Робочі плани в агрофірмі в основному складаються на такі періоди сільськогосподарських робіт:

1. весняні роботи: закриття вологи, культивація зябу, підживлення озимих, посів ярих;

2. догляд за посівами: досходове і післясходове боронування, боротьба з шкідниками, заготівля сіна;

3. збирання озимих і ярих ранніх зернових, сівба озимих і закладання силосу;

4. осінні роботи: збирання пізніх культур, зяблева оранка, силосування пізніх культур;

5. зимові роботи: ремонт техніки, завезення кормів на ферму, снігозатримання.

В робочі плани, складені в господарстві, в основному включаються такі показники: перелік і обсяг робіт, строки їх виконання, склад агрегату, норми виробітку, щоденна потреба працівників та інше (див. Додатки). При складанні цих планів користуються загальноіснуючою методикою, що і при складанні технологічних карт та інших планів підприємства.

Так, наприклад, складений в господарстві робочий план по збиранню врожаю ранніх зернових культурвраховує (див. Додаток № Б):

· Оперативний штаб по проведенню збиральних робіт

· Завдання комбайнерам на період збирання зернових, де вказується прізвище комбайнера, комбайн на якому він працюватиме, площа, яку потрібно обмолотити та кількість намолоченого зерна;

· Площа збирання зернових культур, де вказується площа збирання, мівозміна, номер поля, культура та її сорт;

· Розрахунок проведення зернозбиральних робіт на кожному полі включає площу під культурами, їх назву, вид робіт по кожній культурі, норму виробітку, витрати ПММ, оплату праці комбайнерам та водіям, прізвище комбайнерів та водіїв;

· Загін по очистці насіння включає завдання, яке повинен виконати кожен робітник, їх призвіща, марка машини та агрегату.

Аналогічні розрахунки проводяться і при складанні решти планів на виконання тих чи інших робіт.

Велику увагу в господарстві приділяють проведенню “нарядів”. Так, наряди в господарстві проводяться щоденною на них вказуються завдання, які стоять перед підприємством на поточний день здійснюється розподіл цих завдань по окремих працівниках, згідно їх посади. Наряди проводяться в кімнаті директора, де присутні керівник господарства та всі члени управління. Так, на одному з таких нарядів директор давав розпорядження своїм працівникам вирішити ряд питань, наприклад, економісту по оплаті праці на протязі 3 днів зобов’язаний виконати роботу по визначенню нормативів на транспортування гною. Також розпорядження давав і агроному, і главному бухгалтеру. Такі наряди, звичайно, дають в усній формі, а інформація про їх надання фіксується секретарем підприємства в книзі нарядів, де вказується завдання, особа, яка безпосередньо повинна забезпечити виконання даного завдання, строк виконання.

 

 

Висновки і пропозиції

 

За період проходження виробничої практики в ТОВ АФ “Косівщинська” Сумського району, Сумської області та досліджуючи його діяльність можна зробити висновки, що дане підприємство спеціалізується на вирощуванні зернових, а також на виробництві молока. При цьому господарство повністю забезпечене земельними. Трудовими, матеріальними та грошовими ресурсами, що дає господарству змогу отримувати стабільні прибутки та мати високий рівень рентабельності.

Також в господарстві добре налагоджені виробничі процеси з вирощування зернових та виробництва молока, але все ж таки незначна увага приділяється внутрішньогосподарському плануванню.

Для підвищення рівня прибутковості господарства та покращення якості виробничих процесів агрофірмі слід звернути увагу на збільшення виручки від реалізації зернових. Доцільно для цього покращити стан складсбких приміщень, що дасть змогу зберігати зерно більш тривалий час, а отже, і реалізувати за більш високими цінами. Також треба знаходити нові канали збуту.

Що стосується організації виробництва молока в господарсті, то для збільшення продуктивності тварин в першу чергу треба звернути увагу на їх кормову базу, а також на умови їх утримання. Щодо кормової бази, то, я вважаю, що треба більше господарству займатися кормовими планами та балансами кормів, що забезпечить тварин повноцінними, збалансованими кормами. Покращення породного складу та організації роботи зооветеренарної служби також значно підвищило продуктивність корів.

Щодо внутрішньогосподарського планування, то господарству слід на це звернути особливу увагу. Доцільно було б зайнятися перспективним плануванням, а саме, розробкою бізнес-плану. Це дало б змогу проаналізувати ряд планових економічних показників, можливі канали розподілу продукції та потенційних споживачів і конкурентів, більш детально вивчити ринок, виробничі можливості підприємства, виходячи з наявних ресурсів.

Також ефективним було б залучення молодих кваліфікованих спеціалістів, які, можливо, більш обізнані і краще орієнтуються в нинішннніх ринкових умовах.

 

Додаток Б

Робочий план по збиранню врожаю ранніх зернових культур у ТОВ АФ “Косівщинська”

Оперативний штаб по проведенню збиральних робіт у 2009 році у ТОВ АФ “Косівщинська”:

1. Цапок В.Б. – замісник голови правління

2. Ватилик В.В. – головний інженер, відповідальний за технічний стан комбайнів, тракторів

3. Коваль К.Г. – інженер по тракторній бригаді

4. Коваленко О.М. – головний економіст

5. Дериземля В.В. – головний бухгалтер

6. Кобзар І.І, - відповідальний за первинний облік

 

Таблиця 1. Завдання комбайнерам на період збирання зернових

Марка комбайна	П.І.П. комбайнера	Площа, га	Намолотили, т
СК – 5	Солоха В.Н.
СК – 5	Гулак К.О.

Таблиця 2. Площа збирання зернових культур на 2009 рік

Культура	Сорт	Номер поля	Номер сівозміни	Площа, га
Озима пшениця	Альбатрос		перший
Озима пшениця	Альбатрос		перший
Озима пшениця	Україна		перший
Озиме жито	Дія		перший
Овес	Астра		другий
Гречка	Астра		перший

Таблиця 3. Розрахунок проведення зернозбиральних робіт на кожному полі

Площа, га	Культура	Вид робіт	П.І.П. комбайнера, водія	Норма виробітку	Оплата праці, грн.	ПММ
на 1 га	всього
	Озима пшениця	Пряме комбайнування, вивіз соломи і зерна	Чур І.О.   Сірий А.Ю.	9,9   9,9	69,30   55,44	10,4   2,0	655,2   126,0
	Озима пшениця	Пряме комбайнування, вивіз соломи і зерна	Коровай Ю.В.   Кутиль Д.М.	9,9   9,9	69,30   55,44	10,4   2,0	748,8   144,0
	Озима пшениця	Скошування, підбір валків, вивіз соломи, вивіз зерна	Холохоренко Д.С. Сидалкин К.А, Перепилиця Л.К. Воловил І.І.	18,4 8,5 9,9 9,9	23,40 13,44 10,74 9,42	3,2 11,0 2,0 -	185,6 638,0 116,0 -

 

Таблиця 4. Загін по очистці насіння в Агрофірмі

Марка очисної машини	Рік випуску	П.І.П.	Завдання
ЗАВ-10		Куліч К.Ю.	Очистка зерна, підготовка насіння
АВ-10		Захарченко І.І.	Очистка зерна
ГАЗ-53		Кравченко О.А..	Завоз, вивіз зерна у склад

 

М.П.

Директор _________________Ватилик В.М.

Головний економіст_________________Коваленко О.М.

Додаток В

Робочий план проведення весняно-польових робіт у ТОВ АФ “Косівщинська” у 2009 році (Сумська область, Сумський район, с. Косівщина)