ТОВ агрофірма “Косівщинська” розташована в центральній частині Сумського району. Форма власності підприємства – колективна

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

МЕТОДИЧНІ НАСТАНОВИ

щодо проходження комплексної виробничої практики

 

 

 

 

 

СУМИ –2009

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра виробничого менеджменту та підприємництва

Кафедра менеджменту в галузях АПК

 

 

МЕТОДИЧНІ НАСТАНОВИ

щодо проходження комплексної виробничої практики

Для студентів 3-4 курсів напряму підготовки 0502 „Менеджмент” спеціальності “Менеджмент організацій” та „Менеджмент ЗЕД”.

 

 

СУМИ –2009

 

 

УДК 338.43:658.5.012.2

 

Укладачі: Дубовик С.Г. доцент кафедри «Менеджменту в галузях АПК»

Сергієнко В.О., старший викладач кафедри «Виробничого менеджменту та підприємництва»

Полтавський С.К., асистент кафедри «Виробничого менеджменту та підприємництва»

 

 

Методичні настанови щодо проходження комплексної виробничої практики./ Суми, 2009 рік

 

Програма спрямована на надання методичної допомоги студентам під час проходження виробничої практики. Містить загальні методичні рекомендації

 

Рецензенти: Костюк Ю.Б., заступник начальника головного управління агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації.

Гордієнко М.І, к.е.н., доцент, завідувач кафедри «Економічного контролю і аудиту» Сумського національного аграрного університету.

 

Відповідальний за випуск: Брюховецький І.М., професор кафедри «Виробничого менеджменту та підприємництва»

 

Рекомендовано до видання методичною радою Сумського національного аграрного університету. Протокол № ___ від ___ червня 2009 року.

 

© Сумський національний аграрний університет, 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА 1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ СТУДЕНТІВ 2.1. Вимоги до об'єкта практики 2.2. Керівництво практикою та основні обов’язки керівників та студентів-практикантів 2.2.1. Керівництво практикою від СНАУ 2.2.2. Керівництво практикою від підприємства - об'єкта практики 2.2.3. Обов'язки студентів-практикантів 3. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ 4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ 5. ВИМОГИ ДО ЗВІТУ 5.1. Оформлення щоденника студента - практиканта 5.2. Оформлення звіту по виробничій практиці 5.2.1. Загальні вимоги до оформлення звіту 5.2.2. Вимоги до змісту звіту з виробничої практики (І частина) після 3 курсу 5.2.3. Вимоги до змісту звіту з виробничої практики (ІІ частина) після 4 курсу 5.2.4. Додатки до звіту по комплексній виробничій практиці (І частина після 3 курсу) 5.2.5. Додатки до звіту по комплексній виробничій практиці (І частина після 3 курсу) 6. КОНТРОЛЬ ЗА ПРОХОДЖЕННЯМ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ 7. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ЗВІТУ ПО ВИРОБНИЧІЙ ПРАКТИЦІ 8. УЧАСТЬ У НАУКОВО-ПРАКТИЧНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

У сучасних умовах становлення нової економічної системи України підвищуються вимоги до відповідності рівня підготовки фахівців у вищих навчальних закладах вимогам роботодавців, до забезпечення конкурентоспроможності випускників на ринку праці. Одним із напрямів вирішення цієї проблеми є впровадження в навчальний процес системи поетапної практичної підготовки майбутніх менеджерів із послідовним нарощуванням рівня професійних знань та практичних навичок.

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Проходження виробничої практики є важливою складовою частиною освітнього процесу і спрямована на оволодіння студентами системою професійних вмінь та навичок а також оволодіння первинним досвідом професійної діяльності і має сприяти саморозвитку студента.

Практична підготовка студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бака­лавр» напряму «Менеджмент» зорієнтована на виконання загальних функцій управління та формування передбачених варіативними частинами освітньо-кваліфікаційних характеристик умінь, практичне використання знань, набутих відповідно до освітньо-професійних програм, на визначених первинних поса­дах.

Метою практичної підготовки є поглиблення та закріплення набутих тео­ретичних знань з основних професійно-орієнтованих дисциплін, опанування сучасними прийомами та методами прийняття управлінського рішення, розроб­лення пропозицій щодо впровадження найновіших технологій управління підприємством; систематичного оновлення та творчого застосування набутих знань у практичній діяльності при вирішенні завдань, які постають при реалізації ключових функцій менеджменту.

Виходячи з вимог галузевого стандарту вищої освіти та варіативної ком­поненти освітньо-кваліфікаційної характеристики, підготовка бакалавра має бути зорієнтована на одержання студентами базового кваліфікаційного рівня з фаху, що забезпечує здійснення професійної діяльності на посадах низового адміністративно-управлінського рівня в різних лінійних та функціональних підрозділах підприємства. Враховуючи останнє, практична підготовка бакалав­ра з професійним спрямуванням зорієнтована на формування навичок та ознай­омлення з виконанням функцій керівної роботи на окремих фахових посадах у низових ланках управління.

Під час проходження виробничої практики закладаються основи про-фесійної діяльності, умінь і навичок, професійних якостей фахівця.

Основним завданням виробничої практики є безпосередня практична підготовка до самостійної роботи, поглиблення та закріплення теоретичних знань та практичних умінь із напряму підготовки та навчальних дисциплін цик­лу професійної і практичної підготовки, набуття досвіду організаційної, виховної роботи в колективі.

Під час проходження практики студенти повинні брати активну участь у діяльності підприємства, знаходити резерви вдосконалення за кож­ним функціональним напрямом і підготувати обгрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності управління підприємством.

Підприємство, де студент проходить практику, стає об'єктом проведення самостійного прикладного дослідження та виконання випускної роботи на матеріалах реального підприємства. Співпраця навчального закладу, студента та підприємства, що є базою практики, дозволяє сформулювати тему реальної випускної роботи, яка повинна бути корисною для підприємства і виконуватись на його замовлення відповідно до вимог проведення державної атестації випу­скника для ОКР «бакалавр».

 

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ СТУДЕНТІВ

2.1. Вимоги до об'єкта практики.

 

Об'єктами виробничої практики виступають державні установи та органі­зації, підприємства різних форм власності та організаційно-правових форм, які є юридичними особами та здійснюють один чи декілька видів економіч­ної діяльності за Державним класифікатором видів економічної діяльності ДК 009 - 96. Це повинні бути підприємства, які застосовують передові форми та методи ведення господарства та управління. Високий рівень професіоналізму фахівців базових підприємств повинен забезпечувати можливість сприяння студентам у здобутті професійних умінь та навичок. З такими підприємствами СНАУ укладає відповідні договори на її проведення і вони включаються до переліку базових господарств. Крім того, студенти можуть самостійно підібрати для себе відповідне місце практики, але при цьому повинні бути витримані умови, які висуває навчальний заклад до підприємств, що є базами практики.

Підприємство, де студент проходить практику, стає обєктом проведення самостійного прикладного дослідження та виконання курсових і випускних робіт на фактичних даних реальної організації, що функціонує в ринкових умовах.

Розподіл студентів за об'єктами практики та призначення керівників про­водиться кафедрою, погоджується з деканатом та навчальним відділом і оформляється наказом ректора.

 

2.2. Керівництво практикою та основні обов’язки керівників та студентів-практикантів.

2.2.1. Керівництво практикою від СНАУ.

 

До керівництва практикою студентів залучаються досвідчені викладачі випускаючих ка­федр.

Обов'язки керівника практики від СНАУ полягають у:

· наданні оцінки стану та відповідності баз практики основним вимогам, що пред'являються ВНЗ до них, та визначенні рівня готовності їх для прийняття студентів;

· проведенні разом із деканатом установчих зборів для студентів, які відбуваються перед відправленням на практику;

· забезпеченні проведення комплексу організаційних заходів перед відправлен­ням студентів на практику, забезпечення студентів необхідними документа­ми: щоденником практики та програмою практики;

· складанні графіка виконання програми практики;

· забезпеченні завданнями щодо збирання студентами-практикантами ма­теріалів для виконання наукових досліджень;

· проведенні регулярних (згідно зі складеним і затвердженим графіком) консультацій;

· контролюванні дотримання термінів виконання завдань із практики їх корегування при необхідності та складання звітів;

· перевірці звітів з практики і допуску їх до захисту;

· прийманні участі в роботі комісій, що створюються на кафедрі для захисту звітів з практики та їх оцінюванні.

 

2.2.2. Керівництво практикою від підприємства - об'єкта практики.

 

Відповідальність за організацію виробничої практики в організації (уста­нові) несе керівник організації (установи), що укладав договір із СНАУ, або на­діслав офіційний запит щодо можливості проходження практики у відведені терміни конкретної кількості студентів - практикантів. Він же наказом призна­чає керівника практики від організації (установи) з керівного складу з найбільш висококваліфікованих працівників, а у випадку порушення студентом - практи­кантом норм і правил поведінки в організації (установі) і наступному накладен­ні дисциплінарних стягнень сповіщає про це ректора університету.

Керівництво студентами-практикантами на робочих місцях здійснюється ке­рівниками та провідними фахівцями організації, які мають повну вищу освіту. На початку практики керівник практики на підприємстві зобов'язаний про­вести організаційну зустріч зі студентами, а потім екскурсію по підприємству з метою ознайомлення студентів з основними видами діяльності підприємства, лінійними та функціональними підрозділами і відрекомендувати студентів-практикантів керівникам цих підрозділів; провести заняття-інструктаж по вивченню правил внутрішнього розпорядку та поведінки на підприємстві, правил техніки безпеки, протипожежних правил.

Основні обов'язки керівників практики від підприємства:

· організація робочого місця та створення необхідних умов для проходження практики;

· забезпечення студентів необхідною інформацією про діяльність підприємст­ва;

· залучення студентів-практикантів до активної участі у поточній роботі органі­зації та її структурних підрозділів;

· забезпечення студентів необхідними технічними засобами для обробки пе­рвинної інформації, підготовки звіту та індивідуальною завдання;

· контроль за виконанням як окремих завдань, так і всієї програми практики в цілому;

· перевірка підсумкового звіту студента та оформлення відгуку.

 

2.2.3. Обов'язки студентів-практикантів.

Після підпису наказу про розподіл на виробничу практику студентам ви-даються відповідні направлення (договори). Вони є підставою для перебування студентів у відповідній організації протягом практики і пред'являються керів­нику базової організації.

У період практики студент виконує роботи у відповідності із програмою на робочому місці під керівництвом штатного працівника організації (установи) і у цьому випадку він може розглядатися як стажист, дублер, практикант, аси­стент, помічник. Дозволяється зараховувати студентів в період проходження практики тимчасово на штатні посади, якщо робота на цій посаді не суперечить програмі відповідної практики і не перешкоджає виконанню завдань виробничої практики.

Використання студентів на робочих місцях, не передбачених програмою практики не дозволяється.

Робочий час студента - практиканта встановлюється відповідно до діючо­го в організації (установі) внутрішнього розпорядку і режиму роботи. Трива­лість робочого дня студента - практиканта не повинна перевищувати при п'ятиденному робочому тижні 8 годин, а при шестиденному - 7 годин.

Для збору матеріалів, написання та оформлення звіту передбачається ви­користання 20% робочого часу студента - практиканта під час виробничої практики.

Обов 'язки студентів-практикантів при проходженні практики:

· до початку практики отримати у навчальному закладі всі необхідні організа­ційно-методичні матеріали та консультацію щодо їх оформлення;

· своєчасно прибути на місце практики і документально оформити початок практики;

· дотримуватись трудової дисципліни, правил трудового розпорядку, техніки безпеки та інших норм;

· проводити роботу на місці практики згідно з отриманими завдання­ми у режимі роботи відповідних підрозділів підприємства;

· регулярно відвідувати керівника практики від СНАУ у дні його консуль­тацій на кафедрі;

· виконати поставлені завдання у повному обсязі відповідно до програми практики та рекомендацій, наданих керівниками практики від СНАУ та від підприємства;

· нести відповідальність за якість виконуваної роботи:

· вчасно і на належному рівні скласти звіт з практики;

· захистити звіт з практики у визначений термін.

 

3. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

 

Виробнича практика з фаху ОКР "бакалавр" напряму «Менеджмент» є одним із важливих етапів наскрізної практичної підготовки студентів вищого навчального закладу. Кваліфікація на рівні базової освіти може бути забезпечена тільки за умови належної практичної підготовки випускника-бакалавра, запо­рукою цього є виробнича практика з менеджменту.

Виробнича практика з менеджменту проводиться після закінчення теоре­тичного навчання в останньому навчальному семестрі 3 та 4 курсів загальною тривалістю не менше чотирьох тижнів. Упродовж цього часу студенти займаються вирішенням завдань, пов'язаних із організацією виробничої, планово-економічної та фінансо­во-облікової діяльності, виконують завдання, пов'язані із комерційно-марке­тинговою діяльністю підприємства та управлінням.

Відповідно до варіативних частин ОКХ студенти мають набути вміня, по­в'язані з реалізацією загальних функцій управління шляхом здійснення пе­реважно адміністраторських та операторських і частково евристичних процедур праці, прийняттям оперативних рішень у межах своєї компетенції; функціона­льною та інформаційною підготовкою проектів рішень; оперативним управлін­ням первинними підрозділами лінійними (основна діяльність) або функціональ­ними (підготовча та допоміжна діяльність); або самостійними організаціями, які переважно не мають апарату управління; керівництвом підлеглими, компете­нція яких не вища за технічних службовців чи молодших спеціалістів.

Основні напрями професійної діяльності, у яких відбувається практична під­готовка бакалаврів - інформаційно-аналітична, організаційно-управлінська та адміністративно-господарська, суміжно-економічна, маркетингова, обліково- кон­трольна.

Метою виробничої практики з фаху є формування у студентів практичних навичок розроблення, прийняття та реалізації управлінських рішень, прове­дення господарсько-фінансових операцій та виконання службових обов'язків на окремих робочих місцях керівників лінійних та функціональних структурних підрозділів підприємств на низовому рівні управління. Під час проходження практики студенти ознайомлюються з реальними задачами, які потребують рі­шення в умовах існуючих інформаційних, нормативних та ресурсних обмежень, набувають навички, якими повинен володіти випускник вищого навчального за­кладу кваліфікації "бакалавр з менеджменту".

Виробнича практика передбачає використання теоретичних знань з усього блоку професійно - орієнтованих дисциплін відповідно до варіативної частини ОПІІ.

Вивчаючи управлінську діяльність та питання організації виробництва, студенти аналізують процеси виділення на основі об'єктивних управлінських функцій та спроектованого виробничого процесу органів управління та визна­чають завдання до вирішення для кожної структурної одиниці: розробляють правила внутрішнього трудового розпорядку; формують професійні моделі спе­ціалістів.

Студенти повинні проаналізувати кадрову політику підприємства, розро­бити план соціального розвитку трудового колективу: ознайомитися із організа­цією кадрового планування на підприємстві: загальна стратегія, основні прин­ципи та методи; ознайомитися з кадровою політикою підприємства: цілі роз­витку кадрового потенціалу; ознайомитися з планами розвитку трудового ко­лективу, які впроваджено у діяльність підприємства: розвиток ділової кар'єри, система навчання працівників, підвищення кваліфікації; зробити висновки що­до ефективності кадрової політики, яку реалізовано на підприємстві та надати пропозиції щодо її удосконалення.

Студенти формують бази даних про претендентів на посаду, здійснюють їх оцінку та відбір: розробляють планові форми контрактів на прийом на роботу; здійснюють оформлення зарахування на посаду: ведуть особові справи праців­ників; укладають договори про матеріальну відповідальність: проводять інстру­ктаж з техніки безпеки; документально оформлюють звільнення працівників з посади; проводять аналіз плинності кадрів та розробляють заходи зі зменшення плинності; здійснюють документальне оформлення руху кадрів, заохочень та стягнень; складають графіки відпусток; ведуть табельний облік виходу праців­ників на роботу; складають статистичну звітність. Студенти повинні дослідити систему підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів підприємства, форми і періодичність підвищення кваліфікації, оцінити ефективність забезпечення со­ціального захисту працівників, зміст колективного договору між роботодавцями та працівниками, роботу профспілки щодо захисту працівників.

При вивченні соціально - психологічних методів управління на підприємстві студенту приділити увагу методам управління груповими та між груповими стосунками, характеристиці соціально-психологічних типів робітників, соціоло­гічним дослідженням у трудовому колективі. Оцінити соціально-психологічний клімат у трудовому колективі. Вивчити практику регулювання поведінки персоналу, профілактики та вирішення конфліктів.

Згідно з функціями, які пов'язані з плануванням діяльності, студенти про­водять моніторинг основних конкурентів підприємства на локальному ринку, аналіз стану локального ринку та основних факторів маркетингового середо­вища підприємства: надають опис мікрофакторів (економічні, політичні, соціа­льні, демографічні, науково - технічні тощо) та мікрофакторів (постачальники, покупці, конкуренти, маркетингові посередники, контактні аудиторії і т. п.) у районі діяльності підприємства, аналізують баланс підприємства та обґрунто­вують його основні складові на плановий період; динаміку та структуру; товар­ні запаси; аналізують стан та визначають основні напрями розвитку матеріаль­но - технічних ресурсів підприємства: стан і динаміку продуктивності праці, розраховують продуктивність праці на плановий період, аналізують систему оплати праці та розраховують планову потребу підприємства в коштах на опла­ту праці; аналізують валові витрати підприємства та визначають їх розмір на плановий період; планують необхідну і можливу величину прибутку. Студенти повинні розробити проект бізнес-плану: на основі діагностики внутрішніх підсис­тем і вивчення факторів зовнішнього середовища підприємства скласти програ­му маркетингової діяльності підприємства.

Згідно з функціями, які пов'язані з фінансово-обліковою діяльністю, студен­ти аналізують фінансово-майновий стан підприємства, його платоспромож­ність, фінансову стійкість, прибутковість, ділову активність, формують окремі групи активів та пасивів підприємства, аналізують фінансовий план діяльності: план формування фінансових ресурсів, план руху грошових коштів, балансовий план, аналізують та планують податкові платежі, готують пропозиції, спрямо­вані на оптимізацію обсягу та рівня їх сплати.

Згідно з функціями, які пов'язані з маркетингово-комерційною діяльністю, студенти формують оптимальну структуру асортименту підприємства; вдоско­налюють систему інформування та обслуговування клієнтів; аналізують цінову політику; вдосконалюють систему маркетингу підприємства; аналізують глиби­ну, широту, насиченість асортименту; розробляють плани збуту продукції; ана­лізують динаміку цін на вироби; прогнозують ціни з урахуванням точки беззби­тковості; аналізують ефективність використання виробничої площі та надають пропозиції щодо їх вдосконалення; ефективність збутової політики; досвід кон­курентів щодо впровадження комунікаційних заходів; розробляють плани рек­ламних заходів. Аналізують вибір постачальників по кожній товарній групі: аналізують надходження та реалізацію продукції від існуючих постачальників; здійснюють аналіз ефективності комерційних угод; розробляють графіки заве­зення товарів; готують проекти угод купівлі-продажу; розробляють картку по­стачальника. Студенти повинні проаналізувати стан та динаміку попиту на про­дукцію цього підприємства. Визначити сегмент ринку, потенційних спожива­чів, їх поведінкові особливості, визначити позицію підприємства на локальному ринку. Оцінити ефективність збуту та зміни попиту на товари споживчого при-іначення. Визначити місткість ринку, розробити прогноз попиту на товари на середньостроковий період. Провести моніторинг виконання угод з постачальни­ками, з покупцями.

Згідно з завданнями, що пов'язані з організацією праці необхідно проаналі­зувати ефективність процесу організації праці. За результатами оцінки й атеста­ції робочих місць фахівців апарату управління розробити раціональні схеми їх планування та організації, оснащення та обслуговування. Провести аналіз організації праці керівників функціональних підрозділів. Розробити пропозиції щодо раціональної організації праці фахівців окремого функціонального відділу на підприємстві. Провести аналіз використання робочого часу працівника стру­ктурного підрозділу і на його основі розробити план особистої роботи. Оцінити рівень трудової та виробничої дисципліни, проаналізувати використання робо­чого часу.

 

4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

 

Індивідуальне завдання розробляється керівником практики від кафедри і видається кожному студенту.

Індивідуальне завдання при проведенні виробничої практики узгоджується із тематикою випускної (бакалаврської) роботи.

Зміст індивідуального завдання повинен відповідати як завданням навчаль­ного процесу, так і потребам виробництва, враховувати інтереси студента, кон­кретні умови, можливості та пропозиції організації, підприємства, установи тощо.

Ефективність виконання індивідуального завдання значною мірою залежить, від того наскільки правильно зорієнтований студент на зміст практичного за­вдання, на його пріоритетні питання, а також на раціональний розподіл часу, відведеного на проходження практики. Індивідуальне завдання надається сту­денту до початку практики. Завдання можуть бути пов'язані не тільки з напи­санням випускної роботи, а й з науково-дослідною роботою кафедри з держбю-джетної та господарської тематики, підготовкою доповідей на студентську нау­кову конференцію. Науково - дослідна робота в період практики має бути спрямована на підвищення фахового рівня підготовки студента.

У процесі виконання індивідуального завдання виробничої практики студент відповідно до кваліфікаційних вимог повинен виявити:

· знання загальнотеоретичних, загальноекономічних. професійно-орієнтованих і спеціальних дисциплін, які розкривають теоретичні основи та практичні питання управління;

· вміння відбирати, систематизувати та обробляти інформацію

відповідно до цілей дослідження;

· вміння виявляти причинно-наслідкові зв'язки процесів та явищ у конкретній галузі;

· вміння обґрунтовувати наукові висновки та конкретні пропозиції щодо вдосконалення управління реальним досліджуваним об'єктом.

Після закінчення виробничої практики студент має підготувати пропози­ції науковому керівникові щодо змісту першого варіанту теоретичного та аналі­тичного розділів випускної роботи, комплексу завдань для дослідження з вико­ристанням комп'ютерних технологій. Пропозиції щодо змісту теоретичного та аналітичного розділів випускної роботи повинні мати логічний, доказовий, ар­гументований характер і відповідати таким вимогам:

· містити поглиблений всебічний аналіз досліджуваної проблеми;

· містити елементи самостійного дослідження;

· містити розрахунки, виконані на ЕОМ:

· містити достатній для обгрунтування пропозицій аналіз дослі­джуваної проблеми у межах базового підприємства.

Також по закінченні виробничої практики студент подає на кафедру науко­вому керівнику ґрунтовні пропозиції щодо вдосконалення діяльності підприєм­ства, запропонований для подальшого дослідження комплекс розробок з вико­ристанням комп'ютерних технологій.

 

5. ВИМОГИ ДО ЗВІТУ

5.1. Оформлення щоденника студента - практиканта

Під час практики студент опрацьовує матеріали у відповідності з програмою та веде щоденник, у якому відображається вся його поточна робота і який повинен включати в себе:

· календарний план виконання студентом програми відповідної практики з оцінкою його виконання;

· план роботи, який складається разом з керівниками практики від кафедри і підприємства;

· сформульоване індивідуальне завдання, що видане студентові, з відміт­кою про стан його виконання;

· висновки і пропозиції студента по результатах проходження від­повідної практики;

· підсумкове попереднє оцінювання роботи студента за період практики керів­ником від підприємства.

Після прибуття в організацію в щоденнику робиться відповідна відмітка про прибуття практиканта, вноситься індивідуальний графік його роботи, у ньому відзначається вся пророблена робота за кожен день проходження прак­тики.

Щоденник регулярно перевіряється і підписується керівником практики від підприємства. Після завершення практики щоденник підписується студентом і завіряється підписом керівника практики і печаткою господарства. По закінченню практики студенти готують звіт, підписують його в господарстві і представляють на кафедру не пізніше 10 днів після повернення з практики.

 

5.2. Оформлення звіту по виробничій практиці

5.2.1. Загальні вимоги до оформлення звіту.

 

Змістовна частина звіту оформляється на стандартних аркушах білого па­перу форматом А4 з одного боку з полями: верхнє - 2,5 см для проставлення сторінок; ліве - 3.5 см для палітурки; праве - 1,0 см; нижнє - 2,0 см для заува­жень керівника.

При друкуванні на принтері передбачається розмір шрифту 14, величина інтервалу - 1.5; рукописний варіант приймається заповненим чорнилом одного кольору (чорного, синього або фіолетового) з інтервалом між рядками достатньої ширини (допускається 29 - 30 рядків на одну сторінку).

Титульний лист оформляється по встановленому в університеті зразку (додаток 1,2) і підписується студентом - практикантом і заві­ряється керівником практики від підприємства (підпис і печатка).

Нумерація сторінок звіту повинна бути наскрізною, номер сторінки про­ставляється арабськими цифрами посередині аркуша. Таблиці, рисунки, діагра­ми, бланки, розташовані на окремих листах, включаються в загальну нумера­цію.

Усі ілюстрації (діаграми, графіки, схеми, креслення, фотознімки та ін.) іменуються рисунками, що нумеруються послідовно наскрізною нумерацією в межах кожного розділу арабськими цифрами (наприклад, перший малюнок у першому розділі позначається Рис. 1, другий -2 і т.д.) під малюнком. Текст на­зви розташовується внизу рисунку.

Цифровий матеріал, поміщений у звіті, рекомендується оформляти у ви­гляді таблиць, що також нумеруються арабськими цифрами послідовно в межах кожного розділу. Всі таблиці повинні мати змістовний заголовок. Заголовок мі­ститься під словом –«Таблиця» над відповідною таблицею з цифровим матеріа­лом. Для кожного показника, включеного в таблицю, повинні бути зазначені одиниці виміру.

Таблиці і рисунки варто поміщати після першого згадування про них у тексті звіту безпосередньо відразу в текстовому проміжку або на окремих ар­кушах.

Додатки оформляються як продовження звіту на наступних його сторін­ках. Кожний додаток починають із нової сторінки, у правому верхньому куту якої вказують слово –«Додаток» із послідовною нумерацією арабськими цифра­ми, наприклад. "Додаток 1", "Додаток 2" і т.д. Кожний додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок, що відображає суть документ.

Звіт разом із додатками до нього брошурується або зшивається, реєструється і здається на кафедру для перевірки. Після ус­пішного захисту зберігається на кафедрі відповідно до встанов­леного терміну.

 

5.2.2. Вимоги до змісту звіту з виробничої практики (І частина) після 3 курсу.

За період практики студент повинен ознайомитися з організаційно-виробничою структурою господарства; розташуванням виробничих об`єктів; структурою машинно - тракторного парку, підсобних виробництв, продуктивних тварин; вивчити природноекономічні умови виробництва; розміщення підприємства по відношенню до районного та обласного центрів, пунктів реалізації продукції, забезпечення господарства засобами зв’язку, наявність доріг та їх стан.

В цьому розділі обов’язково приводиться історія розвитку сільськогосподарського підприємства та інформація про реформування КСП на базі якого створена “нова” юридична особа чи майно якого використовується діючим сільськогосподарським підприємством. Проаналізувати установчі документи підприємства, зробити висновок на їх відповідність діючому законодавству. Розглянути угоди на основі яких сільськогосподарське підприємство використовує землю та майно колишніх членів КСП. Крім цього проаналізувати та привести у додатках до звіту організаційну та структуру управління.

Вивчити організацію робочих процесів та технологію виробництва основних видів продукції рослинництва та тваринництва.

В рослинництві необхідно уточнити діючу технологію виробництва основної культури. Розглянути організацію виконання технологічних операцій (культивація, боронування, посів і т. д.), звернути увагу на питання недотримання технології виробництва. Уточнити причини та зробити висновки.

Ознайомитись з технологічними картами які розробляються в господарстві. Самостійно розробити технологічну карту по основній культурі галузі рослинництва і додати її до звіту. Технологічна карта обов’язково повинна закінчуватись розрахунком собівартості продукції. На основі фактичної технологічної карти господарства зробити висновок про її відповідність діючим (нормативним) технологіям вирощування сільськогосподарських культур.

В тваринництві необхідно уточнити систему утримання тварин, організацію основних виробничих операцій в господарстві - доїння, роздача кормів, видалення гною і т.д.

В переробній галузі (при наявності її в господарстві) розглянути технологію переробки сировини (зерно, молоко, м’ясо і т.д.) в кінцевий продукт (мука, сир, ковбаси і т.д.).

Під час практики необхідно вивчити методику та принципи внутрішньогосподарського планування, зміст перспективних, річних планів, річних виробничих завдань підрозділам, робочих та оперативних планів. Для цього необхідно на прикладі конкретного сільськогосподарського підприємства викласти порядок та послідовність складання річного плану (бізнес-плану) господарства, методику підготовки та обґрунтування планових нормативів, методику розробки основних розділів річного плану (бізнес-плану) - виробничої програми по рослинництву та тваринництву і їх взаємозв’язок.

Основну увагу під час практики необхідно звернути на оперативне планування в господарстві. Для цього розглянути практику складання оперативних робочих планів:

· вивчити робочий план проведення весняно-польових робіт в господарстві (додається до звіту);

· прийняти участь у складанні робочого плану проведення робіт по догляду за посівами сільськогосподарських культур;

· прийняти участь у складанні робочого плану по заготовці одного із видів кормів (сіно, сінаж, силос) (додається до звіту);

· прийняти участь у складанні робочого плану по збиранню врожаю ранніх зернових культур (додається до звіту).

У випадку відсутності робочих планів у господарстві, студенти самостійно розробляють їх на основі даних господарства.

Під час практики особисто прийняти участь в проведенні “наряду” в господарстві. Уточнити які питання розглядались та вирішувались на ньому, хто з керівників та спеціалістів був присутній. Навести в звіті детальну інформацію про план-наряд.

Узагальнюючу інформацію зробити висновки по всіх розділах програми і запропонувати конкретні пропозиції (підтверджені цифровим матеріалом) для покращення ситуації в господарстві.

Примірний зміст і обсяг звіту проходження практики після 3 курсу приведено в додатку 3,5.

5.2.3. Вимоги до змісту звіту з виробничої практики (ІІ частина) після 4 курсу.

 

За період практики студент повинен ознайомитися з організацією менеджменту:

1) загальними основами менеджменту організації;

2) системою управління персоналом;

3) управління маркетинговими процесами організації;

4) рівнем організації праці менеджерів;

5) системою управління фінансовими ресурсами організації;

6) рівнем застосування соціально-психологічних методів управління.

Аналізуючи загальні основи менеджменту підприємства слід поаналізува-

ти та привести у додатках до звіту штатний розклад, організаційну структуру та структуру управління.

При вивченні системи управління персоналом необхідно проаналізувати організацію кадрового планування на підприємстві; ознайомитися з планами розвитку трудового колективу (розвиток ділової кар’єри, система навчання працівників, підвищення кваліфікації); проаналізувати ефективність кадрової політики (вивчити соціальну структуру трудового колективу, динаміку руху робочої сили); надати оцінку ефективності забезпечення соціального захисту працівників; вивчити зміст колективного договору між роботодавцями та працівниками.

Оцінка системи управління маркетинговими процесами в організації передбачає описання макрофакторів (економічних, політичних, соціальних, демократичних, науково-технічних та ін.) та мікрофакторів (постачальників, покупців, конкурентів, маркетингових посередників, контактних аудиторій та ін.) у районі діяльності підприємства; оцінку програми маркетингової діяльності підприємства, в тому числі плану збуту продукції; аналіз структури асортименту підприємства; цінової політики, динаміки цін на вироби; ефективності збутової політики; вивчення плану рекламних заходів; аналіз вибору постачальників; ефективності комерційних угод; стану та динаміки попиту на продукцію підприємства; визначення сегменту ринку, потенційних споживачів, їх поведінкових особливостей; визначення позиції підприємства на локальному ринку; оцінку ефективності збуту та зміни попиту на товар.

Під час проходження практики необхідно оцінити рівень організації праці менеджерів, а саме-дослідити процедуру атестації робочих місць працівників апарату управління, положення про організацію їх робочого часу, плани особистої роботи, розподіл повноважень між працівниками функціональних служб та ін.

Вивчення системи управління фінансовими ресурсами організації повинно включати аналіз фінансово-майнового стану підприємства, його платоспроможності, фінансової стійкості, прибутковості, ділової активності, фінансового плану діяльності (формування фінансових ресурсів, плану руху грошових коштів, балансового плану, податкових платежів).

Застосування соціально-психологічних методів управління вивчається за допомогою проведення тестування по оцінці соціально-психологічного клімату у колективі, соціально-психологічних типів працівників, стану згуртованості у колективі та рівня конфліктності у взаємовідносинах.

За підсумками аналізу організації менеджменту підприємства зробити висновки і запропонувати конкретні пропозиції по її вдосконаленню.

Орієнтований зміст звіту про проходження виробничої практики та шаблони обов’язкових таблиць подані в додатках 4 та 6.

 

5.2.4. Додатки до звіту по комплексній виробничій практиці (І частина після 3 курсу).

 

До звіту по виробничій практиці необхідно прикласти:

· щоденник практики, відповідно оформлений та завірений печаткою органі­зації;

· відзив керівника практики від організації з детальною характеристикою діяльності студента в організації, відомості про рівень звіту з обов'язковою вказівкою оцінки проходження практики студентом - прак­тикантом;

· заповнені документи, копії або їх зразки, прийняті в діяльності організації (таблиці, форми, контракти і т.д.);

· матеріали індивідуального завдання, оформлені за вказівкою керівника практики від університету.

Крім вище перелічених документів до звіту по практиці після 3 курсу необхідно привести в додатках:

1. Організаційну структуру підприємства;

2. Структуру управління;

3.Технологічну карту виробництва основної культури галузі рослинництва з розрахунком собівартості продукції;

4. Робочий план проведення весняно-польових робіт в господарстві;

5. Робочий план по заготовці кормів;

6. Робочий план по збиранню врожаю ранніх зернових культур.

 

5.2.5. Додатки до звіту по комплексній виробничій практиці (ІІ частина після 4 курсу)

 

До звіту про комплексну виробничу практику необхідно прикласти:

· щоденник практики, відповідно оформлений та завірений печаткою організації;

· відзив керівника практики від господарства з детальною характеристикою діяльності студента в організації, відомості про рівень звіту з обов’язковою вказівкою оцінки проходження практики студентом-практикантом;

· заповнені документи, копії та їх зразки, прийняті в діяльності організації (таблиці, форми контракти та ін.);

· матеріали індивідуального завдання, оформлені за вказівкою керівника практики від університету.

Крім вищевизначених документів до звіту по комплексній виробничій практиці після 4 курсу необхідно прикласти в додатках:

1. копію статуту підприємства;

2. копію штатного розпису;

3. копію колективного договору;

4. посадові інструкції (керівника функціональної служби за місцем проходження практики або спеціаліста, на посаду якого зарахований практикант);

5. схеми організаційної структури та структури управління підприємства;

6. звіт з праці (форма 1-ПВ) за останній звітний період;

7. звіт про використання робочого часу (форма 3-ПВ) за останній звітний період;

8. звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання (форма 6-ПВ) за останній звітний період;

9. звіт про фінансові результати за останній звітний період.

 

6. КОНТРОЛЬ ЗА ПРОХОДЖЕННЯМ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

 

Контролювання практики студентів вирішує комплекс завдань від навчальних до контролюючих і забезпечує повноту, своєчасність та якість виконання програм практики.

Контролювання за проходженням практики з боку вищого навчального закладу здійснюється:

· керівником практики;

· завідувачем відповідної кафедри;

· представником ректорату, деканату та навчального відділу ВНЗ.

Метою контролю є виявлення та усунення недоліків і надання допомоги студентам у виконанні програми практики.

На кожному етапі контролювання застосовуються специфічні методи. Попереднє контролювання здійснюється під час підготовки студентів до проходження практики (на зборах). При цьому пояснюються цілі практики, по­рядок її проходження, форма звітування, а також студентам передаються на­правлення на базу практики та програми практики.

Поточне контролювання з боку керівника практики від вищого навчального закладу, завідувача кафедри, деканату та ректорату здійснюється під час відві­дування баз практики, а також під час бесід зі студентами у дні встановлені кафедрою для консультування студентів.

Підсумкове контролювання відбувається під час оцінювання та захисту зві­ту з практики.

Наявність у керівників істотних зауважень (пропуски роботи без поважних причин, відсутність записів у щоденнику, неякісне виконання передбачених програмою практики етапів і індивідуальних завдань, відставання в їхньому ви­конанні) є підставою для внесення в щоденник відповідних зауважень із вста­новленням студенту найкоротших термінів усунення виявлених недоліків.

 

7. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ЗВІТУ ПО ВИРОБНИЧІЙ ПРАКТИЦІ

Після закінчення терміну виробничої практики з фаху студенти звітують на кафедрі про виконання програми практики.

Звіт перевіряє керівник практики від підприємства і ставить підпис на титу­льній сторінці.

Письмовий звіт разом зі щоденником подається у встановлений термін керівнику практики від вищого на­вчального закладу для перевірки, рецензування та допуску до захисту. Письмо­ва рецензія керівника практики від кафедри заноситься до щоденника практи­канта.

За результатами перевірки звіту керівник приймає рішення про допуск його до захисту або повертає студенту на доопрацювання відповідно до зазначених зауважень.

До захисту допускаються студенти, які повністю виконали програму прак­тики, представили звіт згідно з встановленою формою та одержали позитивну характеристику керівника від підприємства - бази практики.

Захист звітів відбувається на кафедрі в комісії, що призначається завідува­чем кафедри. Склад комісії – не менше трьох викладачів.

Результати захисту звітів оцінюються за п’ятибальною системою і заносяться в екзаменаційну відомість та простав­ляються у залікових книжках.

При оцінівання звіту з практики комісія враховує критерії представленні нижче:

№ п.п.	Оцінка	Критерій диференціації
1.	Відмінно	Зміст і оформлення звіту і щоденника бездоганні. Характе­ристика студента позитивна. Повні і точні відповіді на всі запитання членів комісії з програми практики.
2.	Добре	Несуттєві зауваження щодо змісту і оформлення звіту і що­денника. Характеристика студента позитивна. У відповідях на запитання членів комісії з програми практики студент допускає окремі неточності, хоча загалом має тверді знання.
3.	Задовільно	Недбале оформлення звіту і щоденника. Переважна більшість питань програми практики у звіті висвітлена, однак мають місце окремі розрахункові і логічні помилки. Харак­теристика студента в цілому позитивна. При відповідях на запитання членів комісії з програми практики студент від­чуває себе невпевненим, збивається, припускається поми­лок, не має твердих знань.
4.	Незадовільно	Таку оцінку виставляють студенту, якщо у звіті висвітлені не всі розділи програми практики, або звіт підготовлений не самостійно. Характеристика студента, що стосується став­лення до практики і трудової дисципліни, негативна. На запитання членів комісії студент не дає задовільних відпо­відей.

При визначенні рівня академічної успішності при отриманні диплому разом з іншими оцінками студента враховуються оцінки за практику.

Студенти, які своєчасно не подали та не захистили звіт з комплексної прак­тики, не допускаються до підсумкової державної атестації. Студент, який не виконав програму практики без поважних причин, відраховується з ВНЗ. В окремому випадку йому може бути надано право проходження практики повто­рно під час канікул. Студент, який повторно отримав у комісії негативну оцінку з практики, відраховується з вищого навчального закладу.

Інформація про хід практики та її підсумки обговорюються на засіданнях кафедри, а її загальні підсумки підводяться на Раді факультету.

 

8. УЧАСТЬ У НАУКОВО-ПРАКТИЧНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ

Науково-практична конференція являє собою заключний етап вивчення окремих питань і розділів індивідуального завдання по проходженню виробни­чої практики. По цих розділах складається реферат, у якому окремі питання пов'язуються з діяльністю організації, на якій здійснювалась практика.

За підсумками практики під час захисту її результатів заслуховуються до­повіді по зазначених рефератах. Кращі роботи відбираються на студентську на­уково-практичну конференцію факультету.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки бакалавра напряму підготовки 0502”Менеджмент”.

2. Проект Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України.

3. Методичні рекомендації щодо змісту та організації наскрізної практики для студентів напряму підготовки 0502 „Менеджмент”.

Додаток 1

Зразок титульного листа проходження виробничої практики після 3 курсу

Міністерство аграрної політики України

Сумський національний аграрний університет

Кафедра виробничого менеджменту та підприємництва

 

 

ЗВІТ

проходження комплексної виробничої практики

з менеджменту

в _____________________________________

^{(повна назва господарства)}

________________ району _________________ області

 

 

Виконав (ла): студент (ка) 3 курсу факультету „Менеджменту” спеціальність “Менеджмент організацій” спеціалізація “Організація ЗЕЗ на сільськогосподарських підприємствах” спеціалізація “Організація правового забезпечення сільськогосподарських підприємств”

спеціальність “Менеджмент ЗЕД”

 

 

Перевірив:

керівник практики від господарства ________ ________________________

^{(Підпис) (посада, П.І.Б)}

Перевірив:

керівник практики від університету ____________ __________________

^{(Підпис) (П.І.Б)}

 

 

Звіт надійшов на кафедру “___” ________ 2009 року № _____

Звіт допущений до захисту “___“ ________ 2009 року

 

СУМИ 2009

Додаток 2

Зразок титульного листа проходження виробничої практики після 4 курсу

Міністерство аграрної політики України

Сумський національний аграрний університет

Кафедра менеджменту в галузях АПК

 

 

ЗВІТ

проходження комплексної виробничої практики

з менеджменту

в _____________________________________

^{(повна назва господарства)}

________________ району _________________ області

 

 

Виконав (ла): студент (ка) 4 курсу факультету „Менеджменту” спеціальність “Менеджмент організацій” спеціалізація “Організація ЗЕЗ на сільськогосподарських підприємствах” спеціалізація “Організація правового забезпечення сільськогосподарських підприємств”

спеціальність “Менеджмент ЗЕД”

 

 

Перевірив:

керівник практики від господарства ________ _________________________

^{(Підпис) (посада, П.І.Б)}

Перевірив:

керівник практики від університету ____________ __________________

^{(Підпис) (П.І.Б)}

 

 

Звіт надійшов на кафедру “___” ________ 2009 року № _____

Звіт допущений до захисту “___“ ________ 2009 року

 

СУМИ 2009

 

Додаток 3

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН

звіту про комплексну виробничу практику (після 3 курсу)

Вступ (1-2 с.)

Розділ 1. Організаційно-економічна характеристика господарства. (6-10 с.)

Розділ 2. Організація виробництва с/г продукції. (15-20 с.)

2.1. Організація виробництва основного виду продукції галузі рослинництва (оз. пшениця, цукровий буряк і т.д.)

2.2. Організація виробництва основного виду продукції галузі тваринництва (молоко, м’ясо ВРХ, свиней і т.д.).

2.3. Організація переробки с/г продукції у господарстві (млин, олійниця, сир-цех і т.д.).

Розділ 3. Система внутрігосподарського планування. (10-15 с.)

3.1. Перспективне планування в підприємстві.

3.2. Поточне планування (бізнес-планування).

3.3. Оперативне планування.

Висновки та пропозиції. (2-4 с.)

Список використаної літератури.

Додатки.

 

 

Додаток 4

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН

звіту про комплексну виробничу практику (після 4 курсу)

 

Вступ (1-2 с.)

 

Розділ 1 Система менеджменту організації

 

Розділ 2 Управління персоналом організації

 

Розділ 3 Управління маркетинговими процесами організації

 

Розділ 4 Організація праці менеджерів

 

Розділ 5 Управління фінансовими ресурсами організації

 

Розділ 6 Застосування соціально-психологічних методів управління

 

Висновки та пропозиції (2-4 с.)

 

Список використаної літератури

 

Додатки

 

 

Додаток 5

Орієнтовний приклад написання та оформлення звіту з виробничої практики після 3 курсу

Міністерство аграрної політики України

Сумський національний аграрний університет

Кафедра виробничого менеджменту та підприємництва

 

ЗВІТ

проходження комплексної виробничої практики

з менеджменту

в ТОВ АФ «Косівщинська» Сумського району Сумської області

 

 

Виконала: студентка 3 курсу факультету „Менеджменту” спеціальність “Менеджмент організацій” спеціалізація “Організація правового забезпечення сільськогосподарських підприємств”

Савченко О.П.

 

 

Перевірив:

керівник практики від господарства ______ гол. економіст Коваленко О.М.

^{(Підпис) (посада, П.І.Б)}

Перевірив:

керівник практики від університету ____________ __________________

^{(Підпис) (П.І.Б)}

 

 

Звіт надійшов на кафедру “___” ________ 2009 року № _____

Звіт допущений до захисту “___“ ________ 2009 року

 

СУМИ 2009

ЗМІСТ

 

Вступ 3

 

розділ 1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ АФ “Косівщинська” 4

 

РОЗДІЛ 2. Організація виробництва сільськогосподарської продукції

2.1. Організація виробництва продукції рослинництва 12

2.2. Організація виробництва продукціїї тваринництва 13

 

РОЗДІЛ 3. Система внутрігосподарського планування 16

 

Висновки і пропозиції 20

 

Додатки 21

Вступ

Виробничу практику з «Менеджменту» я проходила в ТОВ агрофірмі “Косівщинська” Сумського району з 01 червня 2009 року по 27 червня 2009 року.

Метою цієї практики є:

· поглиблення та закріплення набутих теоретичних знань, які були отримані під час вивчення основних професійно-орієнтованих дисциплін

· отримання практичних навичок, в першу чергу, з питань оперативного та поточного планування в підприємстві

Цілями практики є: оволодіння сучасних методів і форм організації в галузі майбутньої професії; формування на базі одержаних у ВНЗ знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень з проблем конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах; виховання потреби постійно обновляти свої знання і зтворчістю їх застосовувати в практичній діяльності.

В процесі практики я користувалась річними звітами за 2006 – 2008 роки, технологічними картами та робочими планами по заготовці кормів, по проведенню весняно-польових робіт та по збиранню врожаю ранніх зернових культур.

 

 

РОЗДІЛ 1. Організаційно-економічна характеристика господарства

 

ТОВ агрофірма “Косівщинська” розташована в центральній частині Сумського району. Форма власності підприємства – колективна.

Історія виникнення ТОВ «АФ Косівщинська» починається з створення радгоспу «Ганнівський» в березні 1970 року на базі колгоспу ім.Леніна. в липні 1981 року радгосп був перейменований в радгосп «Косівщинський». В лютому 1996 року в радгоспі було проведене паювання статутного фонду, прийнято стату, обрано нового голову і правління господарства і з цього ж року підприємство отримало назву КСП “Косівщинське”. В листопаді 1998, шляхом реорганізації (перетворення) було засновано Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірму Косівщинська” на базі виділених в натурі майнових паїв засновників. ТОВ “АФ Косівщинська” є правонаступником КСП “Косівщинська” з дня припинення його діяльності.

Дане господарство знаходиться поблизу міста Суми в Лісостеповій зоні області. Відстань від обласного центру 5 км, а до найближчої залізниці 15 км (станція “Торопилівка”). Контора товариства розташована в центрі села Косівщина.

На території господарства – 7 населених пунктів, в яких проживає 2827 чоловік, працездатного населення 1458 чоловік, з яких 354 працює в господарстві.

У сільськогосподарському підприємстві 2 відділки: Косівщинське і Солідарне:

· у Косівщинському відділі – 1 тракторна бригада і 2 бригади по вирощуваню овочів, бригада закритого грунту, 1 ферма ВРХ і автогараж;

· у Солідарному – 1 тракторна бригада, 2 овочівничі і ферма ВРХ.

Силосховище розраховано на 2000 т силосу і сіносховища на 500 т сіна. Господарство має добре розвинуту дорожну сітку з твердим покривом.

ТОВ агрофірма “Косівщинська” розташована в другому агрокліматичному районі Сумської області, який характеризується помірним кліматом з теплим літом при значній кількості вологи та не дуже холодною зимою з відлигами. Зима звичайно настає в другій декаді грудня. Зима сніжна, характеризується нестійкою погодою. В цілому сукупність кліматичних факторів в районі розташування господарства сприятлива для вирощування сільськогосподарських культур.

Рельєф господарства складний та неоднорідний. Велике значення в формуванні ґрунтів мають ґрунтові та поверхневі води, які в межах господарства залягають на різних глибинах. Територія господарства розташована в східній Лісостеповій зоні, характерними ґрунтами якої є чорноземи типові міцні малогумусні.

Більш детальна характеристика даного господарства буде здійснена в процесі встановлення його виробничого напрямку, визначення розмірів та аналізу рівня використання основних факторів виробництва.

Виходячи з цих умов, діяльність господарства здійснюється по таким напрямкам: відгодівля ВРХ і свиней, виробництво молока, зернових, овочів, цукрових буряків та інше.

Для більш повного і точного визначення виробничого напрямку агрофірми відобразимо структуру товарної продукції.

 

 

Таблиця 1

Обсяг і структура товарної продукції

ТОВ агрофірми “Косівщинська”

Назва галузі та видів продукції	2006р.	2007р.	2008р.	в середньому за три роки
тис. грн.	пит. вага,%	тис. грн.	пит. вага,%	тис. грн.	пит. вага,%	тис. грн.	пит. вага,%
Зернові і зернобобові	234,0	7,2	529,0	15,2	898,0	20,4	553,7	14,9
Цукровий буряк	228,0	7,0	362,0	10,4	634,0	14,4	408,0	11,0
Овочі відкритого грунту	376,0	11,6	242,0	7,0	331,0	7,5	316,3	8,5
Картопля	2,0	0,1	9,0	0,3	45,0	1,0	18,7	0,5
Інша продукція рослин.	11,0	0,3	41,0	1,2	50,0	1,1	34,0	0,9
Разом по рослинництву	851,0	26,3	1237,0	35,6	2044,0	46,4	1377,3	37,2
Молоко	1111,0	34,3	1044,0	30,0	851,0	19,3	1002,0	27,0
ВРХ (в живій вазі)	604,0	18,7	625,0	18,0	890,0	20,2	706,3	19,1
Свині (в живій вазі)	25,0	0,8	29,0	0,8	84,0	1,9	46,0	1,2
Інша продукція тварин.	6,0	0,2	12,0	0,3	16,0	0,4	11,3	0,3
Разом по тваринництву	1783,0	55,1	1716,0	49,4	1841,0	41,8	1780,0	48,0
Рослиництво та тварин. Всього	2634,0	81,3	2953,0	85,0	3885,0	88,3	3157,3	85,2
Продукція промислових, переробн. обслугов. підпр.	441,0	13,6	236,0	6,8	341,0	7,7	339,3	9,2
Реалізація іншої продукції, робіт, послуг	163,0	5,0	287,0	8,3	176,0	4,0	208,7	5,6
Всього по господарству:	3238,0	100,0	3476,0	100,0	4402,0	100,0	3705,3	100,0

по даним таблиці визначимо глибину спеціалізації господарства по рокам за формулою:

, де

р_і – питома вага і -го виду продукції в структурі товарної продукції;

і - порядковий номер і -го виду продукції в ранжированому ряді.

 

 

Отже, можна зробити висновок, що дане господарство мало середній рівень спеціалізації, а це пояснюється тим, що в рослинництві домінуючою культурою є зернові, які в процентному відношенні значно випереджають інші культури.

Аналізуючі дані таблиці можна відмітити, що найбільше процентне відношення в структурі товарної продукції займають молоко – 27,0%, ВРХ (в живій вазі) – 19,1% і зернові – 14,1%. Таким чином в господарстві склалася молочна спеціалізація з розвиненим виробництвом овочів та м’яса. Слід відмітити, що дане господарство відноситься до господарства з різко вираженою спеціалізацією. Виробництво молока протягом аналізуючого періоду має тенденцію до зменшення, що свідчить про погіршення спеціалізації даного господарства. Що ж стосується виробництва приросту ВРХ і виробництва зернових то тут спостерігається тенденція до збільшення, це свідчить про те, що в 2008 році господарство має м’ясну спеціалізацію з розвиненим виробництвом молока і зерна. Слід відзначити, що така продукція, як овочі в 2006 році займала 11,6%, більше ніж зернові (7,2%), а вже в 2008 році 7,5%, менше ніж зернові (18,4%), це насамперед пояснюється тим, що овочі є більш трудомісткою культурою, ніж зернові, тому потребують значних затрат праці. Аналіз даних свідчить, що основні і допоміжні галузі підібрані раціонально і в цілому дана спеціалізація відповідає природно-економічним умовам господарства.

Розібравшись зі спеціалізацією господарства перейдемо до його земельних ресурсів.

 

 

Таблиця 2