Огляд конструкцій пристроїв і машин для дощування

Комплект обладнання іригаційний КІ-50 «Радуга» призна­чений для поливу сільськогосподарських і лісових культур у розсадниках площею до 50 га. Комплект складається із пере­сувної насосної станції СНП-50/80А, переносного середньо-струминного дощувального пристрою, який містить магіст­ральний трубопровід, два розподільних трубопроводи, чотири дощувальних крила (кожне з чотирма середньоструминними дощувальними апаратами «Роса») та гідропідживлювач.

Насосну станцію і магістральний трубопровід встановлюють стаціонарно на сезон. Розподільні трубопроводи, дощувальні крила та інші збірні одиниці переміщують у міру поливу окре­мих ділянок. На ділянках площею до 2,5 га пристрій може працювати стаціонарно протягом сезону,

Недоліком цього пристрою є те, що на переміщення дощу­вальних крил з однієї позиції на іншу витрачається багато руч­ної праці.

Дощувальну машину ДКШ-64 «Волжанка» використовують для поливу низькостеблових культур. Вона має два крила, роз­міщених по обидва боки зрошувального трубопроводу. Кожне крило складається із водопостачального трубопроводу, опірних коліс, приводного візка, середньоструминних дощувальних апа­ратів. Полив кожним крилом здійснюють позиційно із забором води з гідрантів, розміщених один від одного на відстані 18 м.

Крило перекочують за допомогою бензинового двигуна потужністю 3 кВт.

Дощувальна далекоструминна начіпна машина ДДН-70 (рис. 10.5) призначена для дощування сільськогосподарських культур, а також сіянців та саджанців у лісорозсадниках.

Основними частинами машини є рама, редуктор 19, відцент­ровий насос 18, всмоктувальний трубопровід 15 із клапаном /7, підйомна лебідка 16 для всмоктувального трубопровода, во­домірне обладнання 11, гідропідживлювач 13 і шланг 1 до ежектора. Навішується машина на задній механізм начіпки тракторів класу 3,0.

Перед запусканням машини всмоктувальний клапан 17 опус­кають у воду, отвір сопла 3 зачиняють відкидним щитком-заглушкою 2, а отвір малого сопла 6 закривають штуцером шлан­га 1, з'єднаного із газоструминним ежектором, розміщеним на вихлопній трубі двигуна трактора. Далі за допомогою ежектора у порожнині насоса створюють розрідження. Внаслідок цього під дією атмосферного тиску вода заповнює насос, який через редуктор і карданну передачу приводиться у дію від вала відбо­ру потужності трактора. Після цього ежектор відключається.

 

Рис. 51. Дощувальна далекоструминна машина ДДН-70:

1 – сполучений ииіанг; 2 — відкидний щиток-заглушка; З — основне сопло;

4, 14 — пробки контрольних отворів; 5 — ствол; 6 — мале сопло; 7 — фланець ствола; 8 — гальмо; 9 — лопатка; 10 ~ корШус механізму повороту;

11 — водомірне обладнання; 12 — привідний вертикальний валик; 13 — бак пдротджищлювача; 15 — всмоктувальний трубопровід; 16 — лебідка;

17 — плаваючий всмоктувальний клапан; 18 — цасос; 19 — редуктор;

20 — карданний вал

Переривчасте обертання ствола із соплами, основне з яких зрошує зовнішню частину кола, а мале — внутрішню його час­тину, здійснюється також від вала відбору потужності через редуктор і храповий механізм (див. рис. 50). Машина може зрошувати і по сектору.

На гідропідживлювачі є вентилі, за допомогою яких регу­люють кількість води, що потрапляє у бак гідропідживлювача, і кількість розчину добрива, що витрачається з водою на зро­шування.

Машина працює позиційно, забираючи воду із зрошуваль­них каналів, розміщених на відстані близько 100 м один від одного.

Витрата води становить близько 70 л/с, продуктивність — 0,65 га/год.

4. Двоконсольний дощувальний агрегат ДДА-100МА (рис. 52, а, 6) монтується на гусеничному тракторі класу 3,0 із ходозмен­шувачем і складається з відцентрового насоса і тристрижневої ферми, що передньою частиною опирається на трактор. Два нижніх поздовжніх стрижні ферми являють собою дощувальні труби з короткоструминними дощувальними насадками. У цент­ральній частині ферми є поворотний круг, що спирається на ву­зол закріплення. На ньому вона може повергатися навколо вер­тикальної осі відносно трактора. Вузол кріплення містить чотири гідроциліндри, що дають змогу повертати ферму у робоче і транспортне положення. Для посівних культур з одночасним підживленням їх мінеральними добривами використовують гідропідживлювач, який приєднують до всмоктувального шлангу.

Забір води здійснюється із відкритої зрошувальної мережі з відстанню між каналами 120 м. Витрата води становить 130 л/с.

 

Рис. 52.Двоконсольний дощувальний агрегат ДДА-100МА:

а — загальна схема; б — центральна частина: 1 — гідравлічний

циліндр; 2 — гідропідживлювач; 3 — плаваючий всмоктувальний

клапан; 4 — поворотний круг; 5 — відцентровий насос

Лекція № 11

 

Тема: Машини для розчищення лісових площ

1. Загальні відомості.
2. Бульдозери.
3. Терасери.
4. Корчувальні машини.
5. Кущорізи.
6. Розпушувачі грунту.

 

1. Лісокультурні роботи проводять здебільшого на землях дер­жавного лісового фонду, в основному на непоновлених зрубах. На таких площах перед підготовкою ґрунту під лісові культури застосовують суцільне або часткове (смугове) корчування пнів. Лише після цього здійснюють обробіток ґрунту, проводять сівбу або садіння та інші лісокультурні роботи. При створенні розсад­ників деревних і чагарникових порід, сільськогосподарських угідь, будівництві доріг також часто треба видаляти з ділянок пні, знищувати зарості чагарників. Розчищення площ, корчу­вання пнів, знищення чагарників і окремих дерев здійснюють також ари будівництві ставків, водойм і зрошувальних систем.

Багато пнів викорчовують і при заготівлі осмолу для лісо­хімічного виробництва (добування при сухій перегонці скипи­дару та інших побічних продуктів).

У лісовому господарстві широко ведуться і землерийні ро­боти, роботи з переміщення, планування й ущільнення ґрунту (при будівництві ставків і водойм, створенні осушувальних ка­налів і тимчасових зрошувальних систем). Машини і знаряддя, призначені для виконання цих робіт, залежно від виконання ними основних виробничих процесів поділяють на такі групи:

для розчищення поверхні ґрунту — бульдозери, корчу­вальні машини, кущорізи, снігоочисники, кореневичісувачі, роз­пушувачі, корчувальні борони, чагарникові граблі;

для розробки ґрунту — екскаватори, канавокопачі, скрепери;

для планування ділянок — грейдери та автогрейдери;

для ущільнення верхнього шару ґрунту — котки причіпні (гладкі і кулачкові) та механічні (моторні).

Машини, що належать до однієї із груп, часто використову­ють для виконання інших робіт. Отже, бульдозери застосову­ють не тільки для підготовчихробіт (розробки і переміщення грунту), а й для корчування дрібних пнів, планувальних робіт. Скрепери, наприклад, використовують не тільки для розрізу­вання і переміщення грунту, а й для наступного планування.

Бульдозери

Бульдозер – це обладнання у вигляді відвала з ножем, навішене попереду трактора. Використовують бульдозери для зрізування і переміщення ґрунту, а також для розчищення лісових площ від чагарників, дрібнолісся та інших робіт.

Робочим органом бульдозера є відвал — сталевий увігнутий лист завтовшки 10 мм і більше, до нижньої частини якого при­варена плоскасталева штаба не менше як 14 мм завтовшки. Унизу до відвала болтами прикріплені ножі.

Залежно від потужності трактора, на якому монтується облад­нання бульдозера, відвали можуть бути малими - з шириною захвату 1,5—2,0 м (для колісних тракторів класу 1,4), середні­ми — з шириною захвату 2-3,5 м (для гусеничних тракторів класу 3,0) і великими — з шириною захвату 3,2~4,5 м (для гу­сеничних тракторів класу 6,0). Крім того, незалежно від розмі­рів відвали можуть бути неповоротними, привареними на штов­хаючій рамі перпендикулярно до поздовжньої осі трактора, і поворотними, положення яких можна змінювати у певних ме­жах (рис. 53). Бульдозери з поворотними відвалами назива­ють універсальними.

Відвал встановлюють попереду трактора за допомогою штовхальної рами, яка піднімається і опускається двома гідро­циліндрами, розміщеними по боках трактора.

У передній частині рами універсального бульдозера є кульо­ве гніздо, за допомогою якого відвал можна встановлювати під різними (найчастіше 63^е) кутами до осі трактора.

 

Рис. 53. Схема універсального бульдозера:

1 — трактор; 2 — гідроциліндр; 3 — розкіс; 4 — відвал;

5 — козирок; 6 — ніж відвала; 7 — універсальна рама; 8 — шарнір;

9 — опора; 10 — іиарове гніздо

Терасери

До групи бульдозерів належать терасери із пасивними й ак­тивними робочими органами.

З терасерів з пасивними робочими оргганами найбільш по­ширений терасер ТК-4 (рис, 54), призначений для механізо­ваного спорудження терас на схилах гір до 40˚ для створення протиерозійних лісових насаджень. Крім того його можна використовувати для засипання канав, ровів, а також для виконання дорожньо-будівельних робіт у горах.

Відвал терасера встановлюється у вертикальній площині під кутом 10° спеціальним механізмом — сектором заглиблення, що дає змогу створювати полотно тераси із зворотним ухилом 10°. Відвал може бути право- і лівовідвальним.

Верхня і нижня кромки відвала оснащені змінними ножами, наплавленими твердим сплавом, що знижує їх спрацювання. З тильного боку відвала на спеціальних кронштейнах шарнірно кріпляться розпушувальні зуби, які автоматично включаються у роботу у разі заднього ходу трактора. Розпу­шуючи ґрунт на глибину 22 см, зуби готують черговий шар ґрунту для видалення його з полотна тераси відвалом.

 

 

Рис. 54. Схема будови терасера ТК-4:

1 - кронштейн; 2 - штовхач; 3 - сектор заглиблення; 4 - відвал;

5 - розпушувальний зуб; 6 - вісь зуба; 7 - ніж нижній; 8 - ніж

верхній; 9 - шарове гніздо; 10 - універсальна рама

Найменш можлива ширина полотна тераси при схилах 20° становить 2,8 м, 25° - 3,2 м, 30˚ - 3,5 м, понад 30° - 4 м. Тераса з ухилом утворюється за таку кількість проходів терасера: 20˚ за 4, 25˚ за 4-5, 30° за 5-6, 40˚ за 5-7 проходів.

. Останнім часом промисловість випускає такі терасери: для кам'янистих ґрунтів ТК-4, секційний ТС-2,5, роторний ТР 3.

Терасер для кам'янистих ґрунтів ТК-4 (рис. 55, а) призначений для спорудження ступінчастих терас завширшки 3,5-4,0 м на кам'янистих схилах крутизною до 35^е, на яких можуть бути чагарник і окремі дерева діаметром до 25 см і заввишки до 6 м. Терасер складається із рами, виконаної з двох брусів, відва­лу, розкосу, трьох розпушувальних зубів, двох монтажних стовб та двох різців. На кінцях брусів приварені цапфи для з'єднання з вушками на візках трактора.

Відвал має трапецієподібну форму, що поліпшує підсипан­ня грунту під підгірну гусеницю. До нижньої і верхньої частин відвала болтами кріпляться знімні ножі, уніфіковані з бульдозе­ром. Для збільшення жорсткості відвала у виїмковій частині є потужня плита для формування виймального укосу. На ньому встановлені різаки для руйнування кам'янистих ґрунтів. Викорис­тання розпушувальних зубів на відвалі підвищує продуктивність терасера до 30 %, зокрема на сильнокам'янистих ґрунтах.

 

Рис. 55, а. Схема будови терасера ТК-4:

1 — трактор; 2 — відвал; 3 — ножі; 4 — плита;

5 — розпушувальні зуби; 6 - брус; 7 — гідроциліндр

 

 

На пологих схилах крутизною до 12° агрегат робить робо­чий хід уздовж намічених відміток по всій довжині тераси. Під час зворотного ходу робочий орган терасера опускають у пла­ваюче положення і зуби розпушують виїмкову частину полотна тераси на 10-15 см, готуючи ґрунт для наступного проходу аг­регату. Нарізування терас на таких схилах проводиться за 2—4 проходи агрегату. Тераси на більш крутих схилах (до 30-35°) створюють зворотно-поступальними рухами, під час яких ґрунт з-під нагірної гусениці переміщується під підгірну.

 

 

 

 

Рис. 55, б. Схема будови терасера секційного ТС-2,5:

1 — трактор; 2 — штовхальна рама; 3 — основний відвал;

4 — рухомий відвал; 5 — рухома рама; 6 ~ опірне колесо;

7 — боковина; 8 — гідроциліндр рухомого відвала;

9 — гідроциліндр опірного колеса; 10 — розпушувальний зуб;

11 — основний гідроциліндр

 

Рис. 55,в. Схема будови терасера ротаційного ТР-3:

1 — грейдерний відвал; 2 — розпушувальна лапа; 3 — ніж;

4 — вал;5— шнек двозахідний стрічковий; 6 — ніж укісника;

7 — відвал

Загальна кількість проходів агрегату — 4-12 залежно від крутизни схилу, ширини тераси та ін.

Конструктивна ширина захвату терасера — 3,06 м, а про­дуктивність — 0,08-0,20 км/год.

Підйом і опускання відвала терасера здійснюють за допомо­гою двох гідроциліндрів, розміщених по боках гусеничного трактора класу 6,0.

Терасер секційний ТС-2,5 (рис. 55, б) застосовують для побудови терас (2,0-2,5 м завширшки) на яружно-балкових і гірських схилах крутизною до 35°.

Основними вузлами терасера є штовхальна рама, основний відвал, рухомий відвал, два розпушувальні зуби, опірне колесо та гідравлічна система керування підйому й основних робочих органів, що складається з трьох гідроциліндрів: основного — для підйому й опускання штовхальної рами терасера, другого, додаткового — для переміщення рухомого відвала, третього — для регулювання положення опірного колеса.

Загальна довжина відвалів становить 1380 мм, продуктив­ність — від 1,4 до 2,8 км/зм.

Терасер агрегатується з гусеничними тракторами класу 3,0.

Терасер ротаційний ТР-3 (рис. 55, в) використовують на малокам'янистих безлісних схилах крутизною до 30° для ство­рення за один безперервний прохід терас ступінчастого типу з полотном 2,5-3,5 м завширшки.

Основними частинами його є шнеково-фрезерний робочий ор­ган, відвал, розміщений за фрезою, поворотний ніж із гідро-приводом, ніж-укісник і грейдерний відвал.

Шнеково-фрезерний робочий орган являє собою вал, на яко­му по гвинтовій лінії закріплені розпушувальні зуби з ножами. Для переміщення розпушеного ґрунту із виїмки у насип робо­чий орган має двозахідний стрічковий шнек. Продуктивність агрегату — 0,6 км/год.

Терасер навішується на крутосхилий трактор класу 3,0, що укомплектовано ходозменшувачем.

Обладнання для корчування і терасування ОКТ-3 (рис. 11.4) призначене для будівництва ступінчастих терас на схилах кру­тизною до 30° з включенням до 50 % за об'ємом валунів діамет­ром до 1 м, корчування і зсуву по схилу пнів діаметром до 50 см.

Обладнання складається зі штовхальної рами основного відвала, рухомого відвала з корчувальним зубом і розколювально-підрізним зубом, гідроциліндрів і тяги механізму приводу рухомого відвала.

Рухомий відвал призначений для вирізування ґрунту з-під нагірної гусениці при терасуванні, корчуванні пнів, збиранні порубувальних решток та ведення землерийно-планувальних робіт. Збоку рухомого відвала встановлено укісник, що в ниж­ній частині переходить у розколювальний ніж, сполучений з підрізувальним ножем і відвалом. Корчувальний зуб приваре­ний до відвала перпендикулярно до твірної. Механізм приво­ду рухомого відвала складається з двох гідроциліндрів і тяги. Ширина тераси — до 3,1 м, продуктивність терасування — 0,05-0,15 км/год.

Агрегатується механізм з гусеничними тракторами класу 6,0 або 10,0.

 

Рис. 56. Обладнання для корчування і терасування ОКТ-3:

1 - основний відвал; 2 - рухомий відвал; 3 - корчувальний зуб;

4 — розколювально-підрізний зуб; 5, 6 — гідроциліндри; 7 — тяга

механізму приводу рухомого відвала

Корчувальні машини

Корчування пнів — найбільш трудомістка робота у лісово­му господарстві.

Великі пні корчуються під дією сили до 500 кН і більше. Для корчування пнів твердих порід потрібне зусилля майже в 1,5 раза більше, ніж для хвойних. Найбільше зусилля витрача-єтьсй на корчування пнів свіжої рубки. Для корчування 5-річного пня зусилля потрібне майже у 2 рази менше.

При корчуванні пнів, чагарників, згрібанні і струшуванні ви-корчрваної рослинності застосовують корчувальні відвали, навішені попербду трактора. Для меншого порушення ґрунтового покриву ці відвали обладнують зубами або іклами. Застосовують відціди одно- і двоповоротні. У першому випадку відвал або корчувальні зуби жорстко кріпляться на штовхальній рамі маши­ни. Корчування при цьому виконується штовхальним зусиллям трактора. У другому випадку на штовхальній рамі встановлюють поворотні корчувальні зуби і корчування виконується поворотом цих зубів за допомогою гідроциліндрів з опорою штовхальної ра­ми на грунті. Оскільки зусилля, що створюється гідроциліндра­ми, хоч і перевищує у кілька разів штовхальне зусилля тракто­ра, однак передається воно не на трактор, а на ґрунт, і це значно зменшує динамічні навантаження на трактор.

У роторних викорчовувачів робочі органи встановлені на загальній осі групами у певному поєднанні. Розрізняють ро­торні корчувальні машини пасивної й активної дії. У машини пасивної дії ротор повертається навколо осі періодично під дією зростаючого до певної межі опору корчуванню або по команді тракториста за допомогою важеля корчування. При повертанні ротора за допомогою важеля корчування ротор приводиться у рух через передавальний механізм від двигуна трактора.

Для видалення пнів на зрубах застосовують корчувальну машину КМ-1, викорчовувач ДП-25, викорчовувачі-збирачі МП-7А, Д-695А, КСП-20, корчувальний агрегат МГТ-8А, ма­шину для розчистки смуг МРП-2 і викорчовувач безперевної діїКНД-1.

Корчувальна машина КМ-1А (рис. 57) призначена для розчищення зрубів смугами при підготовці площ під лісові куль­тури та для суцільного корчування пнів під лісорозсадники, сільськогосподарські угіддя та протипожежні розриви і дороги.

Основними частинами машини є рама, робочий орган, начіпйийпристрій, два відвали і гідроциліндри. Робочий орган являє собою двоплечий важіль, верхній кі­нець якого вушками з'єднується зі штоками гідроциліндрів, а на нижньому кінці закріплені три корчувальних зуби. По бо­ках, під кутом 90° один до одного, встановлені два відвали, за допомогою яких при смуговому розчищенні пні розсуваються на обидва боки. Залежно від діаметра пня корчувати його мож­на одним з трьох способів: заглибленням зубів робочого орга­на під пні з наступним повертанням двоплечого важеля віднос­но осі, зсуванням пня штовхальним зусиллям трактора і заглибленням зубів під пень і зсуванням його штовхальним зу­силлям трактора з одночасним видаленням його із ґрунту за допомогою піднімання корчувальної рами.

Машиною корчують пні діаметром до 60 см, її продуктив­ність — 30-60 пнів за годину.

 

Рис. 57. Схема корчувальної машини КМ-1А:

1 — корчувальний зуб; 2 — двоплечий важіль; 3 — відвал;

4 — рама; 5 — гідроциліндр корчувального пристрою; 6 — гідроциліндр підйому;

7 — кронштейн начіпного пристрою

Агрегатується корчувальна машина з гусеничними лісогос­подарськими тракторами класу 3,0 (ЛХТ-100, ЛХТ-100Б).

Викорчовувач з гідравлічним керуванням ДП-25 викорис­товують для корчування пнів, вичісування коренів і розчи­щення площі від порубу вальних решток та хмизу.

Робочий орган машини у вигляді відвала з чотирма зубами, навішеного попереду трактора, піднімається і опускається за допомогою двох гідроциліндрів, розміщених по боках трактора.

При корчуванні пнів зуби заглиблюються під пеньок і штовхальним зусиллям з одночасним підніманням виривають його з ґрунту. Коли вичісують коріння, зуби заглиблюють у ґрунт на глибину до 30 см, а при збиранні порубувальних решток та хмизу кінці їх ковзають по поверхні ґрунту.

Щнрина захвату відвала — 1,4 м, діаметр пнів, що викор­човуються — 45 см, а продуктивність за годину основного ча­су — до ЗО пнів або до 0,17 га при корчуванні чагарників.

Монтується викорчовувач на гусеничних тракторах класу 6,0.

Викорчовувач-збирач МП-7А (випускається замість викор­човувача Д'695А) призначений для корчування пнів, чагарників і дрібнолісся на осушених і слабкоосушених болотах, видален­ня великого каміння на мінеральних ґрунтах і навантаження його у транспортні засоби.

При корчуванні чагарників і збиранні раніше викорчованих пнів ширина відвала викорчовувача з розширювачами стано­вить 3550 мм. Продуктивність — до 59 пнів, або 0,11-0,20 га чагарника за годину.

Монтують корчувач на гусеничних тракторах класу 6,0 бо­лотної модифікації.

Викорчовувач-збирач поворотний КСП-20 застосовують для корчування і збирання пнів, каміння, чагарників, їх транспор­тування і навантаження у транспортні засоби. Він має поворот­ний відвал з підрізу вальним ножем, що дає змогу корчувати пні діаметром до 60 см. Продуктивність за годину основного часу при корчуванні пнів становить 12 шт., чагарників — 0,064 га.

Монтується на гусеничному тракторі класу 6,0.

Корчувальний агрегат МП-8А призначений для корчування і видалення з освоюваних земель пнів, чагарників і дрібнолісся. Він складається з викорчовувача ДП-25, змонтованого на трак­торі класу 6,0 і обладнаного змінними корчувальною бороною й чагарниковими граблями.

Продуктивність при корчуванні пнів — до 30 шт., при вичісу­ванні чагарників — 0,67 га та при згрібанні їх — 0,35 га за годину.

Машина для розчищення смуг МРП-2А (рис. 58) призначена для розчищення смуг на зрубах з кількістю пнів до 900 шт/га. Вона корчує пні діаметром до ЗО см, розриває коріння та ви­даляє деревні рештки і лісосічні відходи.

Машина складається з таких основних частин: механізму начіпки, що включає штовхальну раму, корчувальний пристрій, гідроциліндри і противагу, розміщену позаду трактора.

Корчувальний пристрій складається з відвала, в нижній частині якого змонтований корчувальний поворотний важіль з двома зубами, жорстко закріпленими на шліцьовому валу, який повертається гідроциліндрами. Плита у нижній частині відва­ла є опорою для корчувального пристрою.

Робоча ширина захвату становить 2,2 м, продуктивність — 0,5-1,0 км/год. Машина навішується на лісогосподарський гусеничний трактор класу 3,0.

 

 

 

Рис. 58. Машина для розчищення смуг МРП-2А:

1 — зуби; 2 — рухома частина відвала; З — вал шліцьовий;

4 — відвал; 5 — важіль зубів; 6 — вушко; 7 — гідроциліндр

корчувального пристрою; 8 — верхня тяга навіски; 9 — кронштейн;

10 — захисна огорожа; 11 — лонжерон трактора;

12 — штовхальна рама; 13 — опірна плита

Машину для суцільного корчування МТП-26 (рис. 59) використовують для корчування пнів і чагарників у рядах лі­созахисних смуг під час реконструкції їх і відновлення.

Вона складається з рами, робочого органу й опірних коліс. Робочий орган — це скоба для підрізування ґрунтової скиби на ревну глибину, перерізування коріння чагарників і пнів. Попе­реду скоби і вище неї встановлено ротор, виготовлений із тру­би з привареними до неї зубами. Ротор приводиться у дію від валців відбору потужності трактора через конічний редуктор і дарпогоігу передачу.

До площини скоби приварено три підйомника у вигляді по­хилих у напрямі ротора зубів.

Агрегат працює методом сідлання рядка. Підрізана скиба разом з пнями переміщується по підйомниках вгору до ротора, зуби якого руйнують скибу, очищають коріння від ґрунту і ви­носять пні (або чагарник) на поверхню смуги, що розчищають.

Ширина захвату робочого органу становить 1,1 м, діаметр пнів, що корчують — до 30 см, продуктивність за годину зміни при корчуванні — 2 км, а при розчищенні чагарників — 3 км.

Машина навішується на трактор класу 6,0.

Для корчування дрібних пнів і чагарників використовують також такі знаряддя, як корчувальна борона і чагарникові граблі;

Корчувальна борона К-1 (рис. 60, а) призначена для кор­чування пнів діаметром до 15 см і чагарників. Борона має раму з начіпним пристроєм у передній частині, до якої приварені дев'ять зубів, що заглиблюються у ґрунт на 4 см. Ширина захвату борони — 3 м. Вона навішується на гусеничний трактор кла­су 6,0, обладнаний заднім механізмом для навішування знарядь.

 

 

Рис. 59. Машина для суцільного корчування МТП-26:

1 — робочий орган; 2 — транспортувальні ротори; 3 — формувач

валка;4 — прикочувальний коток; 5 — балансирні котки;

6 — рама; 7 — причіп; 8 — трансмісія; 9 — ходозменшувач;

10 — гідропривод; 11 — трактор

Чагарникові граблі начіпні К-3 (рис. 60, б) використову­ють для згрібання у купи зрізаних і викорчуваних чагарників та корчування пнів діаметром до 15 см. Граблі складаються із рами, кронштейнів, зубів і обладнання для спалювання. На рамі з пристроєм для начіпки кріпляться 11 зубів заввишки 13,5 см, які забезпечують ширину захвату в 5 м.

Агрегатуються граблі з тракторами класу 6,0.

 

Рис. 60. Корчувальна борона К-1 (а) та чагарникові граблі К-3 (б)

 

Машину для видаляння пнів МУП-4 (рис. 61) застосову­ють для подрібнення методом фрезерування надземної частини пнів при підготовці зрубів для садіння лісових культур, будівництві волоків і шляхів.

Основними частинами машини є фреза у вигляді зрізаного конусу, редуктор, стріла, фрикційна муфта, роздавальна короб­ка, карданна передача, блок повертальних редукторів, гідросис­тема й органи керування. Машина навішується у передній час­тині трактора і її основний робочий орган — фреза, розміщена на кінці стріли. Під час роботи фреза може повергатися право­руч і ліворуч від трактора, зрізуючи пні смугою 4 м завширш­ки. При цьому фреза може заглиблюватися у ґрунт до 15 см.

 

Рис. 61. Схема машини для видаляння пнів МУП-4:

і — роздавальна коробка; 2 — карданна передача; 3 — ланцюгова

передача; 4 — стріла; 5 — проміжний вал; 6 — конічна фреза;

7 — редуктор фрези

Продуктивність — 75-155 пнів за годину роботи. Монтуєть­ся машина на трелювальних гусеничних тракторах класу 3,0.

Машина для пониження пнів МПП-75 призначена для зрі­зування пнів на рівні поверхні ґрунту.

Основними частинами її є рама з пристроєм для навішуван­ня на трактор, робочий орган у вигляді набору з 21 фрези з шириною захвату.ножів 35 мм, привід робочого органу від вала відбору потужності трактора. Ширина захвату робочого органу — 75 см. Швидкість руху машини залежить від діамет­ра та висоти пнів і становить 1,8 м/хв.

Агрегатується з тракторами класу 1,4, обладнаними ходо­зменшувачем.

Кущорізи

Кущоріз ДП-24 (рис. 62) призначений для зрізування чагарників з діаметром стовбура до 12 см.

Основними частинами кущоріза є такі: універсальна штов-хальна рама, робочий орган, гідроциліндри, начіпний пристрій і захисна огорожа. Рама шарнірно приєднана до гусеничних візків трактора за допомогою опір. Робочий орган являє собою двобічний клиноподібний відвал, у якого два вертикальні щи­ти закривають раму відвала з боків, а два похилих — зверху, утворюючи відвальну поверхню кущоріза. Знизу до відвала прикріплено під кутом 64° один до одного знімні ножі, а в пе­редній частині є клин для розколювання пнів і розсування зрізаних дерев.

 

 

Рис. 62. Кущоріз ДП-24:

1 — захисна огорожа; 2 — рама; 3 — знімна голівка; 4 — відвал;

5 — клин (колун); 6 — ніж; 7 — гідроциліндр; 8 — опора

штовхальної рами

Відвал піднімається й опускається двома гідроциліндрами, розміщеними з обох боків трактора.

Під час руху кущоріза ножі зрізують чагарники, а верхня частина відвала відкидає їх. Ширина розчищеної смуги стано­вить 3,6 м.

Продуктивність за годину зміни — 0,5-0,6 га. Агрегатуєть­ся кущоріз з гусеничним трактором класу 6,0.

Кущоріз Д-514А має майже таку саму будову й експлуа­таційні показники.

Розпушувачі ґрунту

Розпушувачі використовують для розпушування полотна те­рас, цілини і щільних ґрунтів перед розробкою земляних ма­сивів скреперами і бульдозерами, а також для розпушування ґрунтів з великою кількістю дрібних пнів, коренів і чагарників при освоєнні нових земель.

За кількістю стовб із закріпленими на них робочими орга­нами (зубами) розрізняють одно- три-, п'яти- і багатостовбові розпушувачі.

Кожний розпушувальний зуб складається із стовби і змінно­го башмака (долота), виготовленого із спеціальної сталі. Роз­пушувальні зуби встановлюють на рамі у шаховому порядку.

Ходовий пристрій розпушувачів - це два металевих колеса з широкими ободами, що змонтовані на напівосях, з'єднаних з піднімальною рамою.

Розпушувач начіпний РН-80Б (рис. 63) призначений для передилантажної оранки на глибину до 80 см нажких Грун­тів, засмічених камінням, пнями, порубочними рештками.

Машина складається із плоскої рами 2 із брусом жорсткості, розпушувального робочого органа із шириною захвату 125 мм із змінним долотом 7 та ножем-розпушувачем, двох опірних ко­ліс З та пристрою 1 для автоматичного кріплення розпушувача до трактора. Розпушувач здійснює глибоке розпушування грунту без обороту пласта. Долото руйнує (розколює) тверді породи, корчує пні та видаляє каміння. Ніж прорізає у грунті вертикальну щілину, а стовба разом із долотом інтенсивно розпушує грунт.

Агрегатується розпитувач із тракторами класу 6,0. продук­тивність його - 2,3 км год.

Обладнання розпушувальне начінне ОРН-2,5 призначене для глибокою розпушування грунту па терасах л кам'янистими ґрунтами шириною не менше як 3 м і на схилах крутизною не більше 12°.

Основними частинами ОРН-2,5 є рама з пристроєм для на­вішування на трактор п'яти) кронштейнів, закріплених на попе­речному брусі рами за допомогою двох поздовжніх пітонхальних брусів, на кінцях яких передбачені цапфи, шарнірно з'єднані з візками ходової частини трактора.

Зуби кріпляться у кронштейнах, що мають отвори для їх переставляння на різну глибину розпушування. Розпушуваль­ний зуб складається із двох відкрилків і петлі для за­чеплення. Розпушувальні зуби розміщуються у два ряди: у першому ряду три зуби (носком назад), у другому два зуби (носком вперед). Під час руху агрегату вперед і при опущеному у плаваюче положення робочому органі два розпушувальні зу­би (другий ряд) заглиблюються і лягають цільним боком на ґрунт, розкриваються і збільшують опірну площу, дотримуючи глибину розпушування. В кінці гону тракторист переводить розпушувач у транспортне положення, переключає трактор для роботи у зворотному напрямі й опускає розпушувач у плаваюче положення. При цьому три розпушувальних зуби (перший ряд) заглиблюються у ґрунт, а два (другий ряд) відхиляються назад і виконують роль опірних пристроїв.

 

 

 

Рис. 63Розпушувач щтішшй РН-80Б:

1 - пвтомшіска; 2 - рама; 3 - опірне колесо: 4 - ніж-розпушувача;

5 підставка; 6 – стовба; 7 –долото

 

 

 

Рис. 64. Роппушутпі терас РТ-2:

а - вигляд з боку; б вигляд зверху; 1 - рамп: 2 – штовхач;

3 - зуб; 4 - вісь зуба; 5 - кришка; 6 – палець штовхача;

7 - палець башмака; 8 - башмак; 9 –шкворінь башмака

 

Ширина розпушування становить 2,5 м, глибина обробітку — 30-50 см, продуктивність — 1 км за годину змінного часу (два проходи). Агрегатується розпушувач з гусеничним трактором класу 6,0, обладнаним начіпним пристроєм.

Розпушувач терас РТ-2 (рис. 64) використовують для розпушення важких ґрунтів на терасах, а також на пологих схилах з важкимиґрунтами крутизною до 12°. Ширина захва­ту становить 2,5—3,0 м, продуктивність за годину зміни — 0,2-2,0 км/год. Агрегатується розпушувач терас з трактором класу 6,0.

 

Лекція № 12

 

Тема: Канавокопачі

1. Плужні канавокопачі.
2. Канавокопач фрезерний начіпний.
3. Скрепери.
4. Машини для планування ділянок.
5. Машини і знаряддя для ущільнення поверхневого шару грунту.

 

1. Плужні канавокопачі. Основними робочими органами плуж­ного канавокопача є леміші. Дві полиці (право- і лівооборотна), що являють собою одну частину, два бермоочисника, один або три череслових ножі (один середній і два бічних).

Технологічна схема роботи канавокопача така. Розміщений у передній частині рами середній ніж робить у ґрунті по осі ка­нави щілину. Два бічних ножі, встановлені похило у поздовж­ній і поперечній площинах, формують похилі стінки канави. Похиле встановлення ножів у поздовжньому напрямі з тупим кутом входження у ґрунт сприяє самоочищенню їх від коренів, дернини тощо.

Різальна частина лемеша утворює дно канави. Підрізана ле­мешем і боковими ножами скиба піднімається полицями і скидається на краї канави. Розміщені безпосередньо за полицями бермоочисники зсувають ґрунт на певну відстань від країв ка­нави, формуючи так звані берми.

Для більш повного використання ходової частини, службо­вих і підйомно-установлювальних механізмів канавокопачів їх іноді комплектують змінними робочими органами для виконання суміжних операцій. Тож канавокопачі, які призначені для бу­дови тимчасових зрошувальних систем, забезпечують робочи­ми органами для відсипання земляних валків-палів (палоутво-рювачі), для переміщення й укладання ґрунту у насипи або виїмки (скрепери) та для планування поверхні ґрунту (плану­вальники). Укомплектовані такими робочими органами канаво­копачі називають універсальними.

Для ремонту канав і догляду за ними використовують канавоочисні машини.

Найбільше поширення мають канавокопачі з гідравлічним керуванням, гідроциліндри яких працюють від гідросистеми трактора.

Плуг-канавокопач лісовий начіпний ПКЛН-500А (рис. 65, а) призначений для нарізання осушувальних і во-довідводних канав глибиною до 500 мм, для підготовки ґрун­ту під лісові культури та прокладання мінералізованих проти­пожежних смуг.

 

 

Рис. 65. Схеми начіпних канавокопачів:

а — плуга-канавокопача лісового начіпного ПКЛН-500А:

1 — навіс­ний пристрій; 2 — кістяк; 3 —кор­пус; 4 — бермоочисник; 5 — підс­тавка; 6 — опірна лижа; 7 — ніж-укісник; 8 — чересловий ніж;

б— лісового канавокопача начіпного ЛКН-600:

1 — ніж-укісник; 2 — начіпний пристрій; З — рухома каретка; 4 — черес­ловий ніж; 5 — рама бермоочис-ника; 6 — бермоочисник; 7— кор­пус; 8 — леміш; 9 — гряділь, 10 — опірна лижа

Корпус канавокопача складається із стовби, ліво- та право-обертаючих полиць, з'ємного лемеша та з'ємних ножів-укісників. Бермоочисники можуть бути знімними. Для швид­кого монтажу на начіпну систему трактора і демонтажу канавокопач комплектують автозчіпкою.

Розміри канав такі: ширина по дну — 300 мм, максимальна глибина — 500 мм, закладання укосів — 1:1, ширина берм — 300 мм. Продуктивність — до 1,4 км/год.

Канавокопач навішують на гусеничні трактори класу 6,0 або на лісогосподарські трактори класу 3,0, обладнані начіпними системами.

Канавокопач лісовий начіпний ЛКН-600 (рис. 11.16, б) ви­користовують для прокладання дрібної відкритої осушувальної мережі на зрубах та при освоєнні боліт під лісові культури. Він складається з ножів-укісників, начіпного пристрою, рухо­мої каретки, череслового ножа, рами, бермоочисників і корпу­су, який має стовбу, двовідвальну частину і леміш. До нижньої частини стовби приварена опірна лижа, що в процесі роботи ковзається по дну канави, що прокладається, забезпечуючи стійкість ходу канавокопача. Кут установлення бермоочисників до напряму руху регулюється переставлянням пальців розпірних штанг. Завдяки рухомій каретці бермоочисники ре­гулюються за висотою установлення на корпусі й утворюють берми при будь-якій глибині канави.

Розміри канав такі: ширина по дну — 300 мм, глибина (максимальна) — 700 мм, закладання укосів — 0,85. Продук­тивність — до 1,2 км/год. Агрегатується канавокопач з гусе­ничними тракторами класу 6,0 болотної модифікації.

Канавокопач-зарівнювач універсальний КЗУ-0,ЗВ (рис. 66) призначений для нарізування і зарівнювання вивідних борозен і тимчасових зрошувачів, утворення і зарівнювання палів (земельних валків), для нарізування щілин при волого­затриманні, культивації і розпушуванні ґрунту. Всі ці роботи виконують за допомогою нижче описаних органів, що монту­ються на універсальній рамі, навішеній на трактор класу 3,0.

Двовідвальний канавокопач для нарізування вивідних бо­розен завглибшки до 25 см має ширину захвату по дну бороз­ни 0,3 м, його відвали зварені під кутом 50°.

Ширина захвату двовідвального канавокопача для нарізу­вання тимчасових зрошувачів становить 0,5 м, а глибина ходу робочого органа — до 29 см.

Зарівнювач канав вивідних борозен і тимчасових зрошувачів складається з двох відвалів — право- і лівообертового з поздов­жніми ножами у нижній частині і розміщених позаду відвалів грейдера та циліндричного котка. При зарівнюванні борозен відвали встановлюють кутом назад і під час руху агрегату. ґрунт відвалами скидається у борозну, розрівнюється грейде­ром і ущільнюється котком. Ширина захвату зарівнювача — 2,2; 2,5 і 2,8 м.

Щілиноріз складається із двох стовб з наконечниками і двох борозників. Цими робочими органами формують одночас­но дві борозни зі щілинами по дну завглибшки до 18 см.

Валкостворювач являє собою два відвали, до задніх обрізів яких закріплені подовжувальні крила. Зрізаний лемішами шар ґрунту переміщується по поверхні відвалів і по подовжувальних крилах, утворюючи після проходу агрегату земляний вал зав­вишки до ЗО см. Під час розрівнювання валів правий і лівий від­вали міняють місцями і встановлюють кутом уперед. При розрів­нюванні земляного валика, висота якого перевищує дорожній просвіт трактора, попереду його навішують батарею дисків або інші органи, які зрізують верхню частину валка землі.

 

Рис. 66. Канавокопач-зарівнювач універсальний КЗУ-О,ЗВ із змінними робочими органами

 

Культиватор призначений для культивації і розпушування ґрунту. Він складається з 13 стовб, розміщених у шаховому по­рядку в два ряди, на яких залежно від умов роботи монтують підрізувальні лапи з шириною захвату 250 мм або розпушуваль­ні з шириною захвату 50 мм. Ширина захвату культиватора з підрізувальними лапами становить 2,6 м, з розпушувальними — 2,5 м. Продуктивність — 1,75-3,4 км/год. Агрегатується КЗУ-0.3В з тракторами класу 3,0.

2. Фрезерні канатоопачі. Основною робочою частиною їх є конічні фрези різними за формою ножами та лопатями, зав­дяки яким виритий ґрунт розкидається вздовж каналу смугами значної ширини.

Канавокопач фрезерний начіпний КФН-1200А (рис. 67) призначений для прокладання осушувальних канав у ґрунтах,. в яких багато перешкод, у тому числі і каміння розміром до 80 мм.

Це високопродуктивна землерийна машина безперервної дії, якаспоруджує канаву із поперечним трапецієподібним профілем за один прохід. Основними частинами є рама, активний робочий орган, роздавальний конічний та планетар­ний редуктори й гідросистема.

Робочий орган канавокопача - це двобічний відвал 7 і симетрично розміщені по боках під кутом 45^е до горизонту дві фрези діаметром по 2,5 м, на яких встановлені ножі-розпушувачі 6 і лопаті 8. Фрези приводяться у рух від вала відбору по-тужності трактора через карданний вал, роздавальну коробку і редуктор. Керування роботою канавокопача здійснюється за допомо­гою важелів 4 і гідроциліндрів 3 навісної системи.

Робочий процес відбувається так: під час руху двобічний відвал риє і поділяє ґрунт надвоє, спрямовуючи його на фре­зи для розпушування ножами і відкидання лопатями на боки канав у вигляді смуг завширшки до 10 м.

Глибина канави — до 1,2 м, ширина по дну — 0,25 м, зак­ладання укосів 1:1. Середня продуктивність — до 150 м/год. Канавокопач агрегатується із гусеничними тракторами класу 6,0, обладнаними ходозменшувачами.

З часом канави заростають деревною і чагарниковою рос­линністю і донна частина їх замулюється. Для відновлення їх профілю й очищення від мулу використовують канавоочисники.

Канавоочисник лісовий начіпний КЛН-1,2 використовують для поточного ремонту лісоосушувальних канав завглибшки до 1,5 м і завширшки до 3 м, зрізування чагарника і дрібнолісся в руслі і по бермах канав. Він складається з трелювального трактора класу 3,0, обладнаного ходозменшувачем, і начіпного обладнання, встановленого на рамі трактора замість щита і ле­бідки. До навісного обладнання належать начіпна станція, плат­форма з поворотною колоною, стріла зі встановленими на її кінці редуктором, гідродвигуном і об'ємною фрезою або з фрезерно-ки­дальним органом. Робоча швидкість — 0,17-0,75 км/год.

Продуктивність при роботі з об'ємною фрезою за годину зміни — 50 м³/год, а при роботі з фрезерно-кидальним орга­ном — 100 м³/год.

 

Рис. 67. Канавокопач фрезерний навісний КФН-1200А:

1 — противага; 2 — трактор; 3 — гідроциліндр навісної системи;

4 — важелі навісної системи; 5 — фреза; 6 — ножі;

7 — двобічний відвал; 8 — лопаті

Скрепери

Скрепер, або механічна лопата, призначений для зрізування ґрунту, транспортування його з подальшим укладанням та роз­рівнюванням у насипи або відвали. Всі операції здійснюються за допомогою робочого органу у вигляді ковша з ножем на пе­редній кромці.

До службових механізмів скрепера належать механізм під­німання й опускання ковша або рами, механізм розвантаження ковша, привід механізму керування, ходовий і причіпний пристрої.

Скрепери бувають причіпні, напівпричіпні і самохідні. Причіпні скрепери розподіляються на двовісні й одновісні.

За приводом керування розрізняють скрепери із гідравліч­ним і канатно-блочним керуванням. Скрепери із гідравлічним керуванням характеризуються плавністю дії, легкістю керуван­ня і компактністю.

 

Рис. 68.Схема роботи скрепера при різних способах розвантаження ковша:

а — з вільним розвантаженням та гідравлічним керуванням:

1 — гідроциліндр; 2 — ківш; З — передня заслінка;

б — з напівпримусовим розвантаженням і канатно-блочним керуванням:

1 — ківш; 2 - задня пдворотна стінка ковша; 3 — передня заслінка ковша;

4 - канатно-блочна система;

в — з примусовим розвантаженням:

1 — ківш; 2 — задня рухома стінка ковша; 3 — передня заслінка ковша;

4 — канатно-блочна система керування

 

Канатно-блокова система керування надійна у роботі і за­безпечує високі швидкості виконання окремих циклів роботи ковша. Певним недоліком цієї системи є її громіздкість. При канатно-блочній системі керування на тракторі треба встанов­лювати дво- або трибарабанну лебідку.

Найбільш характерною конструктивною ознакою скреперів різних марок є спосіб розвантаження ковша (рис. 68). За цією ознакою розрізняють скрепери з вільним, напівпримусовгім і примусовим розвантаженням. Скрепери з вільним роз­вантаженням ґрунт з ковша висипають перекиданням ковша уперед, а з напівпримусовим — перекиданням днища ковша ра­зом із задньою стінкою. При примусовому розвантаженні ґрунт виштовхується із ковша шляхом переміщення задньої стінки.

Причіпний скрепер ДЗ-33 (Д-569) (рис. 69) призначе­ний для пошарової розробки і планування ґрунтів І і II кате­горій (без кам'янистих включень) без попереднього розпушу­вання та транспортування їх (грунтів) на відстань від 50 до 500 м і розвантаження у створювані споруди.

 

 

Рис. 69. Схема причіпного скрепера ДЗ-33 (Д-569):

1 — трактор; 2 — серга; З — шворіневий пристрій; 4 — рама;

5 — рукава і трубопроводи; 6 — гідроциліндр підйому ковша;

7 — гідроциліндр переміщення передньої заслінки; 8 — заслінка;

9 — ківш; 10 — задня заслінка; 11 — гідроциліндр переміщення

задньої стінки ковша; 12 — заднє колесо; 13 — ножі ковша нижні;

14 — ножі ковша бокові; 15 — дишло

Основними вузлами скрепера є рама 4, ківш 9 з різальними ножами 13 і 14, заслінка 8, задня заслінка ковша 10, гідрав­лічна система керування, що включає гідроциліндр підйому-опускання ковша 6, гідроциліндр керування заслінкою 7 та гідроциліндр переміщення задньої стінки //, трубопроводи і шланги, а також два передні і два задні пневматичні колеса, зміщені одне від одного у поперечному напрямі, щоб ґрунт од­ночасно ущільнювався на більш широкій смузі.

Під час руху скрепера ножі, встановлені на ковші, зрізують ґрунт, яким заповнюється ківш. Заслінка при цьому піднята, а після заповнення ковша перед транспортуванням грунту вона закриває його. Під час розвантаження ковша заслінку піднімають на різну висоту залежно від бажаної товщини ша­ру ґрунту при відсипанні. Вивантаження ковша примусове. Всі операції виконуються під час руху скрепера по замкнутій кривій. Місткість ковша — 3 м³, продуктивність при відстані перевезення ґрунту до 250 м — 20 м³/год.

Скрепер агрегатується з тракторами класу 3,0.

4. Машини для планування ділянок

Для виконання комплексу землерийних, здебільшого плану­вальних робіт найчастіше застосовують грейдер. За його допо­могою планують схили і виїмки, розрівнюють насипи, профілю­ють грейдерні дороги, очищають дороги від снігу, терасують схили, створюють невеликі (до 1 м) насипи, нарізують зрошу­вальні канали.

Робочий орган грейдера складається із відвала з ножем, встановленим між передніми і задніми осями машини.

Є грейдери причіпні і самохідні (автогрейдери). Причіпні грейдери, які мають відвали з ножем 2,5-3,0 м завдовжки, належать до машин легкого типу, з ножем завдовжки 3,0-3,6, м — до середнього типу, а понад 3,6 м — до машин важ­кого типу.

Найбільш поширеними у лісовому господарстві є грейдер важ­кий Д-20БМ і автогрейдер Д-144А.

 

 

 

Рис. 70. Схема причіпного важкого грейдера Д-20БМ:

1 — держак механізму нахилу задніх коліс; 2 — штурвал підйому та опускання відвала; З — колесо механізму керування дишлом; 4 — основна рама; 5 — тягова рама; 6 — держак механізму нахилу передніх коліс; 7 — механізм керування дишлом; 8 — дишло; 9 — передні колеса; 10 — відвал з ножем; 11 — поворотний круг; 12 — держак механізму виносу ножа у бік; 13 — задні колеса; 14 — держак механізму виносу рами у бік; 15 — амортизатори механізму підйому відвала;

16 — шаровий шарнір; 17 — передній міст; 18 — задній міст; 19 — площадка грейдериста; 20 — держак механізму повороту відвала у горизонтальній площині

Грейдер важкий Д-20БМ (рис. 70) складається з таких частин: основної рами 4, відвала 10, передніх та задніх коліс 9 і 13, дишла 8 і механізмів керування. Рама з'єднується із пе­реднім мостом шаровим шарніром 16, що забезпечує повертан­ня переднього моста 17 у вертикальній і горизонтальній пло­щинах. Задній міст 18 з'єднаний з рамою так, що за допомогою черв'ячної передачі та рейки може переміщуватися у бік на 350мм. На основній рамі розміщуються площадка грейдерис­та 19 і механізми керування.

Відвал 10 — основна частина грейдера. Він має ніж довжи­ною 3660 мм і підвішений за допомогою кронштейнів до пово­ротного круга 11, закріпленого на тяговій рамі 5. Відвал з'єднується з тяговою рамою так, що він може переміщуватися у горизонтальній і вертикальній площинах, а також у бік. Крім ножа, до грейдера можуть прикріплюватися подовжувач (лівий) для переміщення ґрунту більш широкою смугою й укісник (правий) для профілювання канав трапецієподібної форми.

Ходова частина грейдера складається з двох передніх і двох задніх коліс. Рухоме кріплення рами до скату коліс дає змогу зміщувати її, наближаючи до лівого або правого колеса. Обидві пари коліс можна встановлювати похило відносно го­ризонтальної площини, запобігаючи їх бічному ковзанню під час роботи на схилах.

Органи керування грейдера призначені для піднімання й опускання лівого або правого кінців ножа (або обох разом) за допомогою штурвалів 2; для повертання дишла навколо штиря на передньому мосту за допомогою рульового колеса 3; для на­хилення задніх коліс повертанням держака 1; для нахилення передніх коліс — повертанням держака 6; для виносу рами у бік — повертанням держака 14; для виносу відвалу із ножем у бік — повертанням держака 12; для повертання відвала з но­жем у горизонтальній площині — за допомогою держака 20.

Грейдерист під час роботи безперервно керує штурвалами піднімання й опускання відвала з ножем, регулюючи глибину різання; штурвалом повертання дишла виправляє відхилення від наміченого шляху; держаками нахилення коліс змінює їх положення залежно від поперечних нахилів.

Перед початком роботи відвал встановлюють під певним ку­том, а також виносять раму і ніж грейдера. Грейдер важкого типу приєднують до гусеничних тракторів класів 3,0 або 6,0 за допомогою гнучкого причепа (ланцюга або троса) завдовжки 7,5-10 м. Роботу з розрізування ґрунту ножем виконують на першій передачі трактора. Заглиблення ножа регулюється так, щоб повністю можна було використати тягове зусилля трактора. Максимальна глибина різання у важкого грейдера становить 30Л мм. Роботи з переміщення ґрунту і планування ведуть у за-лежності від ґрунтових умов на І і II передачах.

Оскільки агрегат, що складається з трактора і причіпного грейдера, дуже металомісткий і має обмежену маневреність, крім тракториста, потрібен одночасно й грейдерист. Тому там, де є значні об'єми робіт, застосовують автогрейдери.

Автогрейдер Д-І44А (рис. 71) застосовують для плануван­ня і профілювання ґрунтових доріг, укосів, зведення насипів, а також для розрівнювання щебеню, гравію та інших матеріалів на поверхні доріг. На грейдері встановлено розпушувач, за до­помогою якого розпупгують важкі ґрунти перед зрізуванням. Довжина відвала — 3600 мм, глибина зрізування — до 400 мм. На грейдері встановлено двигун потужністю 74 кВт.

Керування робочими операціями механічне. Швидкість руху вперед - від 2,25 до 26,7 км/год; назад - 3,87-6,56 км/год.

 

 

 

 

Рис. 71. Схема автогрейдера Д-144А:

1 — двигун; 2 — муфта зчеплення; З — коробка керування; 4 — редуктор підйому й опускання відвала; 5 — редуктор виносу відвала у бік; 6 — редуктор підйому розпушувача; 7 — редуктор рульового механізму; 8 — редуктор нахилу передніх коліс; 9 — переднє колесо; 10 — розпушувач; 11 — тягова рама; 12 — редуктор поворотного круга; 13 — поворотний круг; 14 — відвал з ножем; 15 — основна рама; 16 — мультиплікатор; 17 — коробка зміни передач; 18 — карданна передача;

19 — балансири заднього мосту; 20 — заднє колесо; 21 — гідравлічні гальма