Тема 19. Злочини проти правосуддя. 2 страница

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункової, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.

Курсові роботи виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

 

Теми рефератів (за вибором).

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

1. Поняття, система та значення Особливої частини кримінального права України.

2. Поняття кримінально-правової кваліфікації.

3. Кримінально-правова характеристика умисного вбивства при обтяжуючих обставинах.

4. Кримінально-правова характеристика умисного вбивства вчиненого в стані сильного душевного хвилювання.

5. Кримінальна відповідальність за умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини.

6. Кримінально-правова характеристика умисного тяжкого тілесного ушкодження.

7. Кримінальна відповідальність за умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

8. Кримінальна відповідальність за захоплення заручників.

9. Кримінальна відповідальність за зґвалтування.

10. Кримінальна відповідальність примушування до вступу в статевий зв'язок

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

1. Кримінальна відповідальність за крадіжку.

2. Кримінальна відповідальність за грабіж.

3. Кримінальна відповідальність за розбій.

4. Кримінальна відповідальність за вимагання.

5. Кримінальна відповідальність за шахрайство.

6. Кримінальна відповідальність за некорисливі злочини проти власності.

7. Кримінальна відповідальність за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилка, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.

8. Кримінальна відповідальність за контрабанду.

9. Кримінальна відповідальність за шахрайство з фінансовими ресурсами.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3.

1. Кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу.

2. Кримінальна відповідальність за незаконне полювання.

3. Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації.

4. Кримінальна відповідальність за сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності.

5. Кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.

6. Кримінальна відповідальність за масові заворушення.

7. Кримінальна відповідальність за хуліганство.

8. Кримінальна відповідальність за викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.

9. Кримінальна відповідальність за незаконне публічне вживання наркотичних засобів.

10. Кримінальна відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4.

1. Кримінальна відповідальність за розголошення державної таємниці.

2. Кримінальна відповідальність за втрату документів, що містять державну таємницю.

3. Кримінальна відповідальність за одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації.

4. Кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем.

5. Кримінальна відповідальність за перевищення влади або службових повноважень.

6. Кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве показання.

7. Кримінальна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби.

8. Кримінальна відповідальність порушення права на захист.

9. Кримінальна відповідальність за одержання хабара.

10. Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення.

11. Кримінальна відповідальність за комерційний підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми.

12. Кримінальна відповідальність за зловживання впливом.

Методи навчання

Під час проведення занять слід використовувати наступні методи навчання:

- словесні (бесіда, розповідь, пояснення, лекції тощо), які характерні тим, що інформацію для засвоєння учень отримує вербальними засобами;

- наочні, під час застосування яких інформація для засвоєння одержується на основі демонстрування, ілюстрацій, показу об’єкта;

- практичні, які полягають у тому, що шляхом виконання практичних дій студент отримує деяку інформацію, яку аналізує, робить висно­вок і приходить до тих знань, які необхідно засвоїти.

Під час занять слід використовувати метод комплексних кваліфікаційних завдань у вигляді матеріалів первинної перевірки за повідомленням про скоєний злочин. За допомогою цих практичних завдань моделюється ситуація, в яку потрапляє процесуальна особа, коли необхідно виконати не суто навчальне, а більшою мірою реальне завдання, тобто визначається ступінь підготовки майбутнього правознавця відповідно до вимог замовника, що потребує раннього глибокого ознайомлення студента з майбутньою професією.

Використання інноваційних педагогічних технологій під час вивчення курсу «Кримінальне право. Особлива частина» необхідно для комплексного засвоєння навчального матеріалу, формування мислення, розвитку навичок самостійного розв’язання практичних завдань, створення горизонтального поля міждисциплінарного діалогу, розуміння цілісності юридичної науки й покращення рівня правової культури майбутніх юристів

Практичні заняття є самостійною формою навчання студентів. Вони поглиблюють їх знання, отримані на лекціях, і сприяють самостійній роботі з нормативним матеріалом, судовою практикою і юридичною літературою. На семінарських заняттях студенти набувають і закріплюють навички викладати суть проблеми в усній формі, вирішувати правові питання.

Підручники та іншу навчальну літератури, якими повинні користуватися студенти під час вивчення кримінального права обирає лектор, проте це не забороняє студентам самостійно вивчати інші джерела. Викладач викладає думку кафедри та власну думку з обговорюваного на практичному занятті питання, але для студента вони необов'язкові:він може погодитися із запропонованими рішеннями чи ні, проте він зобов'язаний аргументувати свої висновки, і основою для цього є закон. Студента потрібно переконати, а не нав'язувати йому те чи інше рішення або думку.

Після обговорення всіх найбільш важливих питань, які стосуються завдання та його варіантів, викладач підводить підсумки дискусії. Він дає правильне, з його точки зору, рішення та розглянутих варіантів, коротко характеризує виступи студентів,відзначає допущені помилки і неточності. Висновок слід підкріпити посиланнями на закони, на теорію кримінального права. У тих випадках, коли казус був складений за матеріалами постанов Пленуму або визначень судових колегій Верховного Суду України, необхідно процитувати ці документи та роз'яснення студентам, показати, чому Верховний Суд прийшов саме до такого рішення.

Студентам крім знання норм кримінального права, методики їх аналізу та тлумачення необхідно отримувати також практичні навички по застосуванню кримінального закону, самостійного рішення конкретних кримінально-правових завдань.

Методи контролю

Контрольні заходи охоплюють поточний, модульний і семестровий контроль. Представники курсантського та студентського самоврядування мають право бути присутніми на усіх видах контролю успішності.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних, лабораторних занять, самостійної роботи, індивідуальних завдань та має за мету перевірку засвоєння рівня знань, розумінь, умінь, навичок, цінностей та інших особистих якостей, здобутих курсантом, студентом, слухачем.

Поточне оцінювання виконаної студентом, курсантом, слухачем навчальної роботи здійснюється за національною шкалою та фіксується науково-педагогічним працівником у журналі обліку роботи академічної групи.

За результатами поточного оцінювання робіт, виконаних курсантом, студентом, слухачем упродовж навчального модуля, виводиться підсумкова поточна оцінка, яка фіксується у відомості обліку успішності та визначається за формулою.

Підсумкова поточна оцінка за кожен модуль визначається на основі

здобутих балів:

- пропущене заняття – 0 балів;

- оцінка «незадовільно» – 2 бали;

- оцінка «задовільно» – 3 бали;

- оцінка «добре» – 4 бали;

- оцінка «відмінно» – 5 балів;

Сума оцінок проставляється у чисельнику формули, кількість оцінок – у знаменнику формули; отриманий результат множиться на коефіцієнт «4»;

Наприклад: 3 +0+4+2+5 помножити 4 = 11,2

Підсумкова поточна оцінка за семестр визначається як сума підсумкових поточних оцінок за кожен навчальний модуль. Якщо підсумкова поточна оцінка за навчальний модуль складає не ціле число, а дробове, то заокруглення до цілого числа відбувається за встановленими математичними правилами. За умови, коли з дисципліни упродовж семестру проводиться одна модульна контрольна, підсумкова поточна оцінка за навчальний модуль множиться на коефіцієнт 2.

Курсанти, студенти, слухачі, які беруть активну участь у навчальній

та науковій роботі можуть здобути додаткові бали:

1) за призові місця у Всеукраїнській студентській олімпіаді:

- по 4 бали за призове місце у І етапі Всеукраїнської студентської

олімпіади з кожної навчальної дисципліни, питання з якої були конкурсними

завданнями олімпіади;

- по 8 балів за призове місце у ІІ етапі Всеукраїнської студентської

олімпіади;

2) за активну участь у науковій роботі:

- 4 бали за опубліковану наукову статтю та 2 бали за тези наукового

повідомлення з рецензією науково-педагогічного працівника, який читав курс з

відповідної навчальної дисципліни та відгуком наукового керівника;

- 4 бали за призові місця на Всеукраїнському конкурсі студентських

наукових робіт.

Додаткові бали додаються до суми балів підсумкової оцінки.

Максимальна кількість додаткових балів не повинна перевищувати 20 балів.

Модульний контроль — це форма рубіжного контролю знань курсантів, студентів, слухачів після вивчення логічно завершеної частини навчальної програми дисципліни (навчального модуля), яка відображає змістпитань, вивчених упродовж відповідного модуля, з урахуванням їхнього зв’язку із темами попередніх модулів.

Модульний контроль здійснюється у формі проведення модульної контрольної роботи (МКР). Для навчальних дисциплін, обсяг яких не перевищує 2 кредити ЄКТС (54 годин) на семестр, проводиться одна модульна контрольна робота. За один навчальний семестр з одної навчальної дисципліни може бути не більше двох модульних контрольних робіт.

Форма проведення МКР (письмова робота, тестування, усне опитування) визначається у робочій навчальній програмі. Тестування за допомогою комп’ютерних технологій з однієї навчальної дисципліни може відбуватися не більше одного разу за весь період вивчення навчальної дисципліни.

Модульний контроль здійснює науково-педагогічний працівник, який веде практичні, семінарські, лабораторні заняття у навчальній групі. Модульна контрольна робота проводиться після останнього з передбачених навчальним модулем практичних, семінарських чи лабораторних занять тривалістю до двох академічних годин під час аудиторних занять. За одну модульну контрольну роботу студент, курсант, слухач може набрати максимально 30 балів. За умови, коли з навчальної дисципліни упродовж семестру проводиться одна модульна контрольна робота усі здобуті бали множать на коефіцієнт «2». Перескладання модульної контрольної роботи для підвищення кількості набраних балів не дозволяється.

Семестровий контроль здійснюється у формі семестрового екзамену.

Семестровий екзамен оцінюється за 100–бальною шкалою та полягає у перевірці засвоєння курсантом, студентом та слухачем теоретичного та практичного матеріалу навчальної дисципліни.

 

 

Методичне забезпечення

Модуль 1

Час – 2 год.

 

ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ І СИСТЕМА ОСОБЛИВОЇ ЧАСТИНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

 

1. Внесіть зміни у Ваш КК України (у кодексах студентів повинні бути внесені всі зміни, які мали місце на момент проведення практичного заняття із цієї теми).

2. Якщо виходити із критерію розміщення розділів Особливої частини КК України від найбільш суспільно небезпечних до менш суспільно небезпечних, як би Ви розмістили розділи чинного КК України? Обґрунтуйте свою позицію.

3. Наведіть приклади криміналізації і вкажіть на використаний законодавцем спосіб криміналізації

4. Наведіть приклади декриміналізації і вкажіть на використаний законодавцем спосіб декриміналізації

5. Назвіть ознаки, за якими диференційовано кримінальну відповідальність і проілюструйте таку диференціацію на прикладах.

6. Вкажіть, які кримінально-правові поняття витлумачені самим законодавцем у статтях Особливої частини (на це заняття, студенти, прізвище яких починається з голосної літери, характеризують розділи, які мають парний порядковий номер, прізвище яких починається з приголосної – непарні розділи).

Термін, що позначає відповідне поняття	Диспозиція статті Особливої частини КК, у якій викладене тлумачення (номер статті, її частини)	Примітка до статті, у якій викладене тлумачення (номер статті, примітки)

 

7. Щодо яких злочинів КК передбачає звільнення від кримінальної відповідальності при позитивній посткримінальній поведінці:

 

Назва злочину	Стаття КК (її частина), яка містить відповідну норму

 

8. Вирішіть тести № 1.1- 1.14 з посібника: Кримінальне право України (Особлива частина): тести / Р.Л. Максимович, Г.З. Яремко; за ред. В.О. Навроцького. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. – 188с. (С. 9-12)

 

 

Рекомендована література:

 

1. Навроцький В.О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльний аналіз КК України 1960 р. та 2001 р.). – К.: Атіка, 2001. – 272 с.

2. Тростюк З.А. Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України: Монографія. – К.: Атіка, 2003. – 144 с.

3. Хавронюк М.І. Довідник з Особливої частини Кримінального кодексу України. – К.: Істина, 2004. – 504 с.

4. Хряпінський П. Перспективи розвитку заохочувальних норм особливої частини кримінального законодавства // Право України. – 2007. – № 12. – С. 110-115.

5. Яремко Г.З. Бланкетні диспозиції в статтях Особливої частини Кримінального кодексу України: монографія / Г.З. Яремко; за ред. В.О. Навроцького. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2011. – 432 с.

6. Кримінальне право (Особлива частина): підручник/ за ред. О.О. Дудорова, Є.О. Письменського. – 2-ге вид. – К.: ВД «Дакор», 2013. – 786с.

7. Матвійчук В.К. Становлення і розвиток системи Особливої частини кримінального законодавства України / В.К. Матвійчук // Форум права - 2011 - № 2 – С.603-608

8. Калмиков Д. О. Особлива частина кримінального права України як структурна частина КК України / Д.О. Калмиков // Форум права – 2012. - № 1 – С.403 - 418

 

Тема 2

ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ

Час – 2 год.

 

1. Порівняйте поняття «кримінально-правова кваліфікація» і «кваліфікація злочинів»

2. Порівняйте і співвіднесіть поняття «формула кваліфікації», «формулювання обвинувачення» і «виклад фактичних обставин справи».

3. Вкажіть випадки, коли у формулі кваліфікації слід посилатися на статті Загальної частини КК України.

4. Вкажіть випадки використання в КК терміну «кваліфікація», усно поясніть, що означає це поняття щодо окремих статей КК, де воно вжито (запишіть у формі таблиці).

Стаття КК (її частина)	Вираз, який стосується кваліфікації	Значення поняття «кваліфікації» щодо вказаної статті КК (поясніть усно)
Наприклад: ч. 3 ст. 29	«...ознаки, що впливають па кваліфікацію дій виконавця»

5. Напишіть формулу кваліфікації наступних дій:

- виконавця крадіжки, вчиненої у особливо великих розмірах;

- виконавця незаконного позбавлення волі малолітнього, що спричинило тяжкі наслідки;

- пособника до підміни дитини;

- організатора і виконавця крадіжки із проникненням у житло;

- підбурювача до насильницького донорства, якщо виконавець вчинив замах на відповідний злочин;

- виконавця і організатора умисного вбивства особи у зв‘язку із виконанням службового обов‘язку, якщо злочин припинено на стадії готування;

- виконавця посягання на життя державного діяча, якщо виконавцем вчинено закінчений замах на вбивство;

- виконавця складу злочину порушення недоторканості житла із застосуванням насильства, припиненого на стадії незакінченого замаху і умисного вбивства з корисливих мотивів;

- пособника до грабежу, припиненого на стадії готування.

 

 

6. Дайте характеристику значення правильної кримінально-правової кваліфікації для вирішення питань матеріального кримінального права, зокрема для:

– оцінки характеру і ступеня суспільної небезпеки посягання, яке кваліфікується;

– визначення ступеня тяжкості вчиненого злочину;

– вирішення питань про відповідальність за причетність до злочину;

– звільнення від кримінальної відповідальності;

– призначення справедливого покарання;

– звільнення від кримінального покарання;

– визначення віку, по досягненні якого може наставати кримінальна відповідальність.

7. Вкажіть випадки використання терміну «кваліфікація» у Кримінально-процесуальному кодексі України.

8. Дайте характеристику значення правильної кримінально-правової кваліфікації для вирішення кримінально-процесуальних питань, зокрема для:

– реалізації права обвинуваченого на захист;

– застосування заходів процесуального примусу, насамперед, взяття під варту;

– забезпеченні прав та інтересів потерпілого;

– визначення форми попереднього розслідування;

– визначення підслідного;

– визначення підсудності;

– скасування чи зміни прийнятих процесуальних рішень та складених документів.

9. Дайте характеристику кримінологічною значення правильної кримінально-правової кваліфікації, зокрема для:

– організації кримінально-правової статистики та планування заходів опору злочинності;

– здійснення виховного впливу на засудженого;

– попередження вчинення нових злочинів іншими особами.

10. Вирішіть тести № 2.1- 2.22 з посібника: Кримінальне право України (Особлива частина): тести / Р.Л. Максимович, Г.З. Яремко; за ред. В.О. Навроцького. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. – 188с. (С. 13-15)

 

 

Рекомендована література:

1. Кузнецов В.В., Савченко А.В. Теорія кваліфікації злочинів: підруч. / Київський національний ун-т внутрішніх справ; Є.М. Моісеєв, О.М. Джужа (заг. ред.). – 2-ге вид., перероб. – К.: КНТ, 2007. – 300 с.

2. Марін О.К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм: Монографія. – К.: Атіка, 2003. – 224 с.

3. Марітчак Т.М. Помилки у кваліфікації злочинів / В.О. Навроцький (наук. ред.). – К.: Атіка, 2004. – 186 с.

4. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: навч. посіб. / В.О. Навроцький. – 2-ге вид. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 512 с.

5. Рарог А.И.Квалификация преступлений по субъективным признакам.– СПб., 2003.- 698.

6. Сабитов Р.А.Теория и практика квалификации уголовно-правовых деяний: учеб. пособие. – М., 2003.- 389 с.

 

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ОСОБИ

На перше заняття: виконайте завдання № І; III (задачі 1–7).

На друге заняття: виконайте завдання № ІІ; III (задачі 7–14).

 

I. Наведіть приклади (складіть і запишіть фабули) вчинення умисного вбивства, передбаченого пп. 1–7 ч. 2 ст. 115 КК.

II. Наведіть приклади (складіть і запишіть фабули) вчинення умисного вбивства, передбаченого пп. 8–13 ч. 2 ст. 115 КК.

III. Вирішіть задачі:

1. Вероніка на ґрунті особистих неприязних стосунків з Богданом непристойно висловлювалася на його адресу, вдарила та подряпала йому обличчя. У відповідь Ігор кілька разів ударив Вероніку каменем по голові. Одна із ран виявилася смертельною. Очевидці засвідчили, що Богдана трясло, він плакав. Цьому сприяла його емоційно-вольова нестійкість, пов’язана з черепно-мозковою травмою.

2. Розмова між п’яним Віктором і Михайлом переросла в сварку та бійку, під час якої Віктор відкусив Михайлу верхню частину вуха. Це ушкодження залишило після себе непоправний дефект, зробивши обличчя потерпілого асиметричним. Дефект може бути усунений лише шляхом пластичної операції.

3. Дмитро систематично знущався над своєю дружиною, неодноразово погрожував вбивством. Перебуваючи у стані сп’яніння, він у черговий раз почав її бити і, погрожуючи скинути з балкона, вимагав, щоб вона сама стрибнула з нього. Коли він заявив, що візьме ножа, дружина не витримала напруження і стрибнула з балкона другого поверху, наслідком чого були тяжкі тілесні ушкодження. Потерпіла показала, що, стрибаючи з балкона, хотіла покінчити життя самогубством.

4. Григорій, звільнившись із місць позбавлення волі, де він відбував покарання за замах на вбивство із хуліганських спонукань, зійшовся з Поліною. Вони обоє зловживали спиртними напоями, сварилися, при цьому Григорій неодноразово погрожував Поліні вбивством. Під час чергової сварки Григорій збив Поліну на підлогу і завдав їй ногою, взутою у черевик, удару в груди в ділянку серця, спричинивши тупу травму грудної клітки з розривом лівого шлуночка серця. Від одержаного ушкодження Поліна померла на місці.

5. Мартинюки перебували у шлюбі 5 років та мали 2 дітей. Упродовж їх сімейного життя між ними склалися неприязні стосунки. Якось після чергової сварки жінка Мартинюка вирішила вбити свого чоловіка. Для цього вона дала гонорар Ващукові, який ніде не працював і зловживав спиртними напоями, 500 грн. Громадянин Ващук вбив Мартинюка ножем, коли той спав. Після цього Ващук разом із дружиною Мартинюка винесли труп у двір, і на спеціально підготовленому візку, вивезли до річки та скинули у воду.

6. Богдан був у неприязних стосунках із братом своєї дружини Остапом, оскільки вважав, що той втручається в його сімейне життя. Знаючи про те, що Остап ввечері повинен був прийти до сестри, Богдан став чекати його з сокирою в руках. Коли замість Остапа у дім увійшов сусід Петро, він, не розібравшись в темноті і думаючи, що це Остап, наніс Петру удар лезом по голові, заподіявши тяжку шкоду здоров’ю.

7. Під час пиятики, що відбувалася на території дитячого садка, між Давидом і Аркадієм виникла сварка. Давид ударив Аркадія, а той ударом у груди збив Давида з ніг. Микола, бажаючи допомогти Аркадію й одночасно помститись Давиду за те, що той ображав його сестру, з ножем кинувся на Давида. Коли останній піднявся з землі, Микола ножем завдав йому два удари у груди, два в лопатку і один у плече, чим спричинив, зокрема, поранення серцевої сумки, наскрізне поранення серця, правої легені. Микола з місця злочину втік, а життя Давида було врятоване своєчасно проведеною операцією.

8. Арсен на своїй автомашині їхав вулицею села. Раптом з-за паркану вибіг 8-річний Вадим і побіг через дорогу. Арсен загальмував, але завадити наїздові на Вадима вже не було технічної можливості. Від зіткнення з автомобілем Вадим одержав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення. Вийшовши з автомашини й оцінивши стан пораненого, Арсен поїхав, нікому не сказавши про пригоду. Вадима доставила в лікарню швидка допомога, яка приїздила на виклик до тяжкохворого Івана.

9. Народивши в себе вдома доношену дитину, Руслана не надала їй ніякої допомоги. Вона завернула її в простирадло і поклала в шафу, де дитина невдовзі померла внаслідок закриття верхніх дихальних шляхів. Руслана пояснила, що вчинила це через те, що батько дитини не захотів з нею укласти шлюб.

10. Кочегар Василь через неприязні стосунки зіштовхнув троюрідного брата Юрія в дренажний колодязь 18 м. завглибшки, де той утопився. Коли дружина загиблого через три дні прийшла до котельної спитати про свого чоловіка, Василь вбив її молотком і труп кинув у той самий колодязь. Потерпіла була на 8-му місяці вагітності.

11. Яків повернувся з тривалого відрядження з-за кордону. При перевірці стану здоров’я було виявлено, що він хворий на СНІД. Яків почав проходити курс лікування. Познайомившись з Ангеліною, він про своє захворювання їй не сказав. Невдовзі вони одружилися. Дізнавшись від лікарів про хворобу чоловіка, Ангеліна пішла від нього. Обстеження показало, що вона не є носієм вірусу СНІД.

12. Після робочої зміни в шахті Святослав, Микита і Петро випили спиртного і поїхали до міста. У дорозі й на зупинці автобуса Микита і Петро сварилися з приводу виробничих питань. Микита ножем ударив Петра у груди. Святослав підхопив його, але, побачивши кров і боючись бути запідозреним у вчиненні злочину, втік слідом за Микитою. Петру було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, від яких він через кілька годин помер. Експерт зробив висновок, що своєчасна медична допомога врятувала б життя потерпілого.

13. Одержавши пропозицію від Василя продати нирку, паталогоанатом лікарні Євген погодився на це. Євген вилучив нирку у померлого Тиграна і передав її Василю, який заплатив за неї 5 тис. доларів.

14. Медична сестра хірургічного відділення лікарні Марина помилково ввела хворій замість гіпертонічного розчину розчин формаліну. Виявивши помилку, вона не повідомила лікарів про те, що трапилося. Через якийсь час хвора померла. При своєчасному наданні кваліфікованої допомоги життя потерпілої могло бути врятоване.

Варіант. Життя потерпілої врятувати було неможливо

 

Рекомендована література:

1. Заславська М.Г. Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей: соціальна обумовленість і склад злочину: монографія / М.Г. Заславська; Національний університет "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого" - Харків: Право, 2013 – 213с.

2. Данилевський А.О. Кримінальна відповідальність за вчинення злочинів проти життя та здоров’я особи: проблеми кваліфікації та відмежування від суміжних складів злочинів /А.О. Данилевський, Г.Є. Болдарь; Міністерство внутрішніх справ України, Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2011. – 149с.

3. Юрченко О.М. Злочини проти життя та здоров'я особи: науково-практичний коментар до розділу ІІ Особливої частини Кримінального кодексу України /О.М. Юрченко, О.Ф. Бантишев, С.А. Кузьмін; Міжвідомчий науково-дослідний центр з проблем боротьби з організованою злочинністю при Раді національної безпеки і оборони України - Київ: А.В. Паливода, 2013. – 175с.

4. Авраменко О.В. Стан сильного душевного хвилювання за кримінальним правом України: монографія / О.В. Авраменко. – Львів, Львівський державний університет внутрішніх справ, 2009. – 244 с.

5. Короленко М.П. Кваліфікація умисних вбивств за обтяжуючих обставин / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2004. – 172 с.

6. Литвин О.П. Злочини проти життя: навч. посіб. / Європейський ун-т. – К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2002. – 202 с.

7. Старко О.Л. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (кримінально-правове та кримінологічне дослідження): моногр. / Волинський національний ун-т ім. Л. Українки. – Луцьк: Волинський нац. ун-т ім. Л. Українки, 2009. – 185 с.