А. Печінка помірно збільшена та чутлива при пальпації*
Б. Вираженна жовтяниця та потемніння сечі
В. Ксантоми та ксантелазми
Г. Свербіж шкіри
Д. Поява симптому «голова медузи»
25. Назвіть симптом, який не є характерними для хронічного холестатичного гепатиту:
А. Жовтяниця
Б. Свербіж шкіри
В. Тупий біль в правому підребер’ї
Г. «Печінкові долоні»
Д. Гострий нападоподібний біль в правому підребер’ї*
26. Хронічний гепатит характеризується запально-деструктивним процесом в печінці тривалістю понад:
А. 3 місяці.
Б. 6 місяців.*
В. 9 місяців.
Г. 12 місяців.
Д. 1,5-2 роки.
27. Діагностика хронічного гепатиту базується на таких критеріях, крім:
А. Визначення серологічних маркерів вірусів.
Б. Оцінки показника α-амілази (діастази) в сечі. *
В. Оцінки даних УЗД печінки.
Г. Вивчення функціональних проб печінки та даних морфології біоптатів.
Д. Оцінки показників трансамінази в крові.
28. Специфічна гуморальна відповідь (синтез антитіл) при хронічному гепатиті В здійснюється до:
А. Циркулюючого та клітинного антигену вірусу HbsAg.
Б. Циркулюючого та клітинного антигену вірусу HbсAg.
В. Циркулюючого та клітинного антигену вірусу HbеAg.
Г. Печінково-специфічного ліпопротеїду.
Д. Всіх перелічених антигенів.*
29. До основних клініко-анамнестичних критеріїв хронічного гепатиту В належать:
А. Наркологічний анамнез.
Б. Вказівки на перенесені хвороби печінки.
В. Астеновегетативний і диспепсичний синдром, гіпертермія
Г. Жовтяниця, потемніння сечі.
Д. Всі вищеназвані.*
30. Який з наведених методів дозволяє точніше встановити діагноз цирозу печінки:
А. УЗД печінки
Б. Біопсія печінки *
В. Холецистохолангіографія
Г. Дослідження функції печінки за вмістом білірубіну крові
Д. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
31. Які з перерахованих препаратів відносяться до холекінетиків (стимулюють жовчовиділення):
А. Холагогум *
Б. Хофітол
В. Фламін
Г. Гепатофальк
Д. Есенціале.
32. Характерними ознаками хронічного ентериту є все, крім одного:
А. Поліфекалія
Б. Проноси
В. Амілорея, креаторея, стеаторея
Г. Підвищений апетит *
Д. Непереносимість молока, солодкого.
33. Для дисбактеріозу другої стадії характерно:
А. Поява мікрофлори в нетипових місцях (в жовчному, сечовому міхурі, у верхніх відділах травної системи)
Б. Значне збільшення нормальних симбіонтів в місцях звичайного знаходження
В. Поява представників мікрофлори, які в нормальних умовах з'являються в незначній кількості *
Г. Зміна патогенності і вірулентності окремих представників нормальних симбіонтів та їх асоціацій
Д. Розвиток імунопатологічних реакцій
34. Чим викликається напад жовчної коліки:
А. Запаленням стінки жовчного міхура
Б. Запаленням слизової оболонки жовчного міхура
В. Дискінезією жовчовивідних шляхів
Г. Спазмом сфінктера Одді
Д. Все перераховане вірно*
35. Вкажіть найбільш інформативний діагностичний критерій хронічного холециститу:
А. Болі в правому підребер'ї
Б. Гіркота в роті
В. Виявлення лейкоцитів у порції В
Г. Потовщення стінки жовчного міхура за даними УЗД
Д. Все перераховане.*
36. Що може провокувати жовчну кольку:
А. Похибка в їжі (вживання жирної їжі)
Б. Фізичне напруження
В. Тряска їзда
Г. Інфекція
Д. Все перераховане*
37. Як називається симптом, що проявляється появою болісного відчуття в момент постукування ребром долоні по нижньому краю правої реберної дуги:
А. Кера
Б. Ортнера-Грекова *
В. Мюссе-Георгієвського
Г. Мерфі
Д. Василенка.
38. В комплексну терапію хронічного панкреатиту в стадії загострення, що супроводжується підвищенням рівня амілази в крові, обов'язковим є включення препарату:
А. Блокаторів Н2-рецепторів
Б. Рідких антацидів
В. Трасілола *
Г. Фестала
Д. Но-шпи.
39. Якому методу діагностики віддають перевагу у хворих з підозрою на неспецифічний виразковий коліт:
А. Ендоскопічному *
Б. Рентгенологічному
В. Клінічному
Г. Лабораторному
Д. Ультразвуковому
40. Які ускладнення типові для неспецифічного виразкового коліту:
А. Перфорація кишки
Б. Гостра кишкова дилатація
Г. Стриктури кишковика
В. Кишкова кровотеча
Д. Всі перераховані*
41. Атеросклероз – це хронічне захворювання, що характеризується виникненням в стінці артерій вогнищ ліпідної інфільтрації і розростанням сполучної тканини з появою:
А.Фіброзних бляшок, що звужують просвіт судин та порушують кровотік;*
Б.Некрозу судинної стінки;
В.Ішемії судинної стінки;
Г.Вазоспастичної реакції;
Д.Телеангіоектазій.
42.Судини якого типу та калібру переважно вражаються при атеросклерозі:
А.Дрібні артерії та венули;
Б.Артерії та вени середнього діаметру;
В.Аорта та її гілки;*
Г.Капіляри;
Д.Лімфатичні судини.
43. До факторів серцево-судинного ризику, що модифікуються, належать:
А.Дисліпідемії;
Б.Артеріальна гіпертензія;
В.Паління;
Г.Порушення вуглеводневого та жирового обміну (гіперглікемія, цукровий діабет, ожиріння);
Д.Все перераховане.*
44. До факторів серцево-судинного ризику, що не модифікуються, відносять:
А.Вік;
Б.Стать;
В.Підвищення артеріального тиску;
Г.Вірні варіанти відповіді А та Б;*
Д.Ожиріння.
45. Найбільш атерогенною фракцією ліпопротеїдів є:
А.Ліпопротеїди високої щільності;
Б.Ліпопротеїди низької щільності;*
В.Ліпопротеїди дуже низької щільності;
Г.Ліпопротеїди проміжної щільності;
Д.Хіломікрони.
46. Холестерин в крові транспортується, насамперед, за допомогою:
А.Ліпопротеїдів низької щільності;*
Б.Ліпопротеїдів високої щільності;
В.Ліпопротеїдів дуже низької щільності;
Г.Хіломікронів;
Д.Ліпопротеїдів проміжної щільності.
47. Норма загального холестерину та холестерину ліпопротеїдів низької щільності у хворих з серцево-судинними захворюваннями:
А. ≤5,0 та ≤3,0;
Б. ≤4,5 та ≤2,5; *
В. ≤5,5 та ≤3,5;
Г. ≤6,0 та ≤3,0;
Д.Норми не встановлені.
48. Неінвазивні методи діагностики атеросклерозу всі, крім одного:
А. Рентгенографія;
Б. Ангіографія;*
В. Ультразвукове дослідження судин;
Г. Комп’ютерна томографія;
Д. Магнітно-резонансна томографія.
49. Необхідна частота компресій при проведенні серцево-легеневої реанімації:
А. 100 компресій за хвилину;*
Б. 60 компресій за хвилину;
В. 120 компресій за хвилину;
Г. Понад 120 компресій за хвилину;
Д. Частота компресій не має суттєвого значення.
50. Співвідношення частоти компресій та дихань при проведенні серцево-легеневої реанімації:
А. 30:2; *
Б. 30:1;
В. 15:2;
Г. 15:1;
Д. 10:2.
51. Який з перерахованих факторів викликає звуження периферійних артерій:
A. Збудження бета-адренерічних рецепторів артерій
Б. Ренін
В. Збудження альфа—адренергічних рецепторів артерій*
Г. Аденозин
Д. Гістамін
52. Яке з перерахованих серцево-судинних захворювань є причиною симптоматичної артеріальної гіпертензії:
A. Атеросклероз вінцевих артерій серця
Б. Коарктація аорти*
В. Атероклеротичний кардіосклероз
Г. Міокардити
Д. Дефекти міжшлуночкової перетинки
53. Підвищення рівня реніна в плазмі крові свідчить про наявність:
А. Феохромоцитоми
Б. Нефрогенної гіпертензії*
В. Синдрому Кона
Г. Есенціальної гіпертензії
Д. Коарктації аорти
54. Ударний об’єм в нормі (вага 70 кг):
A. 10-20 мл
Б. 30-40 мл
В. 60-80 мл*
Г. 80-100 мл
Д. 100-120 мл
55. Який клінічний симптом дозволяє запідозрити АГ при синдромі Кона:
А. Олігурія
Б. Артеріальна гіпертензія резистентна до проведення гіпотензивної терапії
В. Гіпокаліємія*
Г. Гіперглікемія
Д. Центральне ожиріння
56. Основна причина артеріальної гіпертензії при феохромоцитомі:
A. Зменшення утворення в нирках депресорних речовин
Б. Збільшення секреції адреналіну і норадреаліну*
В. Підвищення секреції реніну, збільшення утворення ангіотензіну II
Г. Збільшення об’єму циркулюючої крові
Д. Зменшення еластичності аорти.
57. Верхня межа норми систолічного АТ:
A. 119 мм.рт.ст.
Б. 139 мм.рт.ст.*
В. 154 мм.рт.ст.
Г. 159 мм.рт.ст.
Д. 179 мм.рт.ст.
58. Яка з перерахованих клінічних ознак найбільш характерна для симптоматичної артеріальної гіпертонії при коартації аорти:
A. Зникнення пульсації обох стегнових артерій*
Б. Зникнення пульсації однієї з променевих артерій
В. Систолічний шум в біляпупковій зоні
Г. Систоло- діастолічний шум і акцент II тону в II міжребер’ї зліва
Д. Різке зниження діастолічного артеріального тиску
59. Який інструментальний метод найбільш інформативний для діагностики реноваскулярної артеріальної гіпертензії:
A. Хромоцистоскопія
Б. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
В. УЗД нирок
Г. Селективна рентгеноконтрастна ангіографія*
Д. Рентгенографія турецького сідла
60. Найчастіша локалізація пухлини при хворобі Іценко-Кушинга:
A. Нирка
Б. Мозкова речовина наднирників
В. Кіркова речовина наднирників
Г. Передня частка гіпофізу *
Д. Гіпоталамус
61. Причини гострої серцевої недостатності (СН):
А. Декомпенсація наявної СН (наприклад, при кардіоміопатії).
Б.Інфаркт міокарда/нестабільна стенокардія з вираженою ішемією та ішемічною дисфункцією міокарда.
В. Інфаркт правого шлуночка (ПШ).
Г. Тяжкий гострий міокардит.
Д. Всі перераховані причини.*
62. Кардіогенний шок характеризується зниженням систолічного АТ менше рівня:
А. 90 мм рт. ст.; *
Б. 100 мм рт. ст.;
В. 110 мм рт. ст.;
Г. 120 мм рт. ст.;
Д. Вірної відповіді немає.
63. Для II класу гострої серцевої недостатності за класифікацією Killip характерно:
А. Немає клінічних ознак декомпенсації серця.
Б. Хрипи в легенях, ритм галопу, легенева гіпертензія; застій у легенях з наявністю вологих хрипів у нижніх відділах легенів (нижче кута лопатки) з одного або двох боків.*
В. Набряк легенів з вологими хрипами над усією поверхнею.
Г. Гіпотензія – систолічний АТ < 90 мм рт. ст., ознаки периферійної вазоконстрикції – олігурія, ціаноз, рясне потовиділення.
Д. Кардіогенний шок.
64. Клінічні ознаки набряку легенів:
А. Кров’яниста піна з рота*
Б. Гіперемія шкіри обличчя
В. Харкотиння серозного характеру
Г. Брадикардія
Д. Немає вірної відповіді
65.Найбільш характерною клінічною ознакою кардіальної астми є:
А. Наявність подовженого видиху
Б. Дрібнопухирцеві вологі хрипи в нижніх відділах легенів*
В. Сухі свистячі хрипи
Г. Кашель з виділеннях серозного харкотиння
Д. Брадикардія
66. Невідкладна допомога при лівошлуночковій недостатності полягає у призначенні:
А. Верапамілу
Б. β-адреноміметиків (сальбутамол)
В. β-адреноблокаторів в максимальних дозах
Г. Нітратів (нітрогліцерин)*
Д. Інгібіторів АПФ (еналаприл)
67. Представником серцевих глікозидів є:
А. Дігоксин
Б. Строфантин
В. Фуросемід
Г. Метопролол
Д. Вірно А та В*
68. Для III класу гострої серцевої недостатності за класифікацією Killip характерно:
