Основні причини пожеж у лікувально-профілактичних та аптечних закладах

1. Необережне поводження персоналу з вогнем.

2. Незадовільний стан електроприладів, порушення правил їх монтажу та експлуатації, що приводить до нагрівання провідників та загоряння ізоляційних матеріалів.

3. Несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації

4. Невиконання працівниками вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки.

Основним нормативним документом, який регламентує вимоги щодо пожежної безпеки є Закон України «Про пожежну безпеку» (17.12.1993р.) та “Правила пожежної безпеки в Україні” (А.01.001-2005)

Ці документи визначають загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулюють відносини державних органів, юридичних та фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності тощо.

Під час пожежі на організм персоналу, хворих та відвідувачів негативно впливає ряд небезпечних та шкідливих факторів.

1. Вогонь. Температура у зоні горіння може досягати 1200⁰- 1400⁰С і більше. Це призводить до виникнення термічних опіків різного ступеню важкості.

2. Токсичні продукти згорання. При горінні різних предметів утворюється велика кількість токсичних речовин, що призводять до отруєння людини. Причому, під час пожежі більшість людей гине не від дії високої температури, а від отруєння продуктами горіння. Найчастіше і найбільше при горінні всіх речовин утворюється вуглекислий та чадний гази. При горінні поліуретану утворюється ціаністий водень. Сірководень утворюється при горінні лінолеуму тощо.

3. Виділення в повітря шкідливих хімічних речовин внаслідок руйнування тари в якій вони зберігаються лікарські препарати, хімічні реактиви та ін., що в свою чергу може спричиняти вибухи.

4. Нестача кисню в повітрі. Процес горіння супроводжується поглинанням кисню з повітря. Якщо в чистому атмосферному повітрі вміст кисню становить 20,94%, то в приміщеннях, де виникла пожежа, концентрація кислю значно зменшується. При вмісті кисню в повітрі приміщень менше 10% і наявності продуктів горіння /вуглекислий, чадний гази та інші/ смерть людини може наступити за кілька хвилин. При зниженні концентрації кисню до 13,0% спостерігаються ознаки гіпоксії: слабкість, різке збільшення частоти пульсу, дихання, порушення координації рухів, запаморочення, сонливість.

5.Висока температура повітря і оточуючих предметів. В наслідок горіння спостерігається значне підвищення температури повітря. При вдиханні гарячого повітря, що містить токсичні речовини (вище 60⁰С), у людей уражаються легені, можливі опіки верхніх дихальних шляхів та набряк легень, що загрожує життю людей, які знаходяться в даному приміщенні. Крім цього, під час пожежі значно нагріваються оточуючі предмети, стіни приміщень, що призводить до перегріву організму і розвитку теплового удару.

6.Задимленість приміщень. Дим являє собою аерозоль ультрамікроскопічного пилу. В залежності від предметів, що горять, дим може бути токсичним. Дим подразнює слизові оболонки очей (сльозотеча), верхніх дихальних шляхів (сильний кашель), погіршує видимість та евакуацію персоналу, хворих та відвідувачів.

7.Руйнування споруд. Внаслідок пожежі руйнуються конструкції будівель і при падінні, уламки споруд можуть викликати травмування людей. Персонал може опинитись під завалами. Також можливі завали шляхів евакуації і неможливість евакуації людей.

8.Паніка серед людей. У випадку пожежі на психіку людей впливає велика кількість надзвичайної сили подразників (смерть рідних, близьких, втрата матеріальних цінностей тощо), які можуть привести до значних змін психоемоційного стану людини. Внаслідок цього поведінка частини людей при пожежах стає непередбачуваною. Порушується адекватна оцінка ситуації, змінюються реакції та дії, що сприяє виникненню паніки. Це в свою чергу сприяє збільшенню кількості жертв пожеж, невиправданих втрат.

Пожежна безпека приміщень аптечних закладів, а також приміщень де перебуває велика кількість людей (навчальні заклади тощо) повинна забезпечуватись ще на етапі проектування, будівництва чи реконструкції. З цією метою працівники пожежного нагляду проводять експертизу проектів будівництва чи реконструкції та беруть участь у прийомі в експлуатацію будівель. При цьому обов’язково враховують наявність системи протипожежного захисту.

Система протипожежного захисту - це сукупність організаційних, а також технічних засобів спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї (ДСТУ 2272 - 93. Пожежна безпека. Терміни та визначення).

Попередження розповсюдження пожеж забезпечується правильним вибором необхідного ступеню вогнестійкості будівельних конструкцій, раціональним об’ємно-планувальним рішенням будівель та споруд, встановленням протипожежних перешкод в будівлях, системах вентиляції, обмеження витікання горючих рідин при пожежах, облаштування проти димного захисту, проектуванням шляхів евакуації, створення необхідних умов для розгортання засобів по гасінню пожежі.

Будівельними нормами і правилами (БНіП) передбачається будівництво протипожежних розривів, зон, відсіків і секцій в аптечних закладах які призначені для попередження розповсюдження вогню в будівлі.

Протипожежні розриви між будівлями призначені для обмеження розповсюдження пожежі від однієї будівлі до іншої. Величина вільного простору між будівлями різна (від 6 до 18 м) і залежить від вогнестійкості споруди.

Якщо заклади, в тому числі, лікувальні, навчальні призначені для одночасного перебування 15 і більше осіб, їх будують з матеріалів, що не горять. Якщо ж для будівництва були використані горючі конструкції і матеріали, їх обробляють вогнезахисним складом. Періодично цей шар поновлюють відповідно до технічних умов.

З метою зменшення негативних наслідків від пожеж в аптечних закладах та приміщеннях масового перебування людей, передбачено виділення окремих відсіків чи секцій, які відгороджуються одна від одної вогнестійкими стінами з межею вогнестійкості не менше 1,5 години. В секціях розміщують однорідні за пожежною небезпекою приміщення. Це дає змогу запобігати при пожежі розповсюдженню в сусідні приміщення шкідливих факторів горіння та вибухонебезпечних сумішей.

Приміщення, де використовуються легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини, повинні мати вогнестійкі стіни.

При фарбуванні стін кількість шарів фарби не повинно бути більше 4-х, щоби зменшити можливість розповсюдження полум’я на стіни.

Сонцезахисні пристрої повинні бути з негорючих матеріалів та розсувними Допоміжні приміщення (горища, підвали та ін.) повинні утримуватись в чистоті не захаращуватись предметами, що горять.

Меблі в аптечних закладах виготовляються з матеріалів, при горінні яких утворюється мало диму.

Для більш швидкого видалення диму з приміщень аптечних закладів передбачаються димові люки та шахти, які забезпечують направлене видалення продуктів горіння, зменшують задимленість суміжних приміщень.

При виникненні пожежі в аптечних установах необхідно якнайшвидше організувати евакуацію людей з приміщень. Для цього в зазначених будівлях повинні бути запасні виходи (не менше двох) для евакуації персоналу з відповідними написами та покажчиками.

В аптечних використовуютьсялегкозаймисті та вогненебезпечні речовини. При роботі з ними необхідно дотримуватись певних вимог пожежної безпеки.