Пожежний інвентар мусить бути пофарбований у червоний та білий кольори, а пожежний інструмент - у чорний

Лабораторна робота №1

Пожежна безпека

Мета роботи.

Вивчити: алгоритм дій під час пожежі; основні види знаків та сигнальних кольорів пожежної безпеки; будову, принцип дії та особливості використання різних типів вогнегасників; протипожежної водопровідної системи.

Розглянути різні модифікації вогнегасників, протипожежну водопровідну систему на поверсі, знаки пожежної безпеки.

Обладнання: знаки пожежної безпеки; вогнегасники різних типів, протипожежна водопровідна система на поверсі.

Зміст роботи

1. Небезпека пожежі.

2. Дії під час пожежі

2.1. пожежна безпека в побуті;

2.2. пожежна безпека під час навчання та відпочинку;

2.3. технічні засоби оповіщення про пожежу;

3. Знаки і кольори пожежної безпеки.

4. Вогнегасники.

5. Застосування протипожежної водопровідної системи.

Щоденно сім – вісім громадян України гинуть внаслідок необережного поводження з вогнем. Крім того пожежі приносять значні матеріальні збитки. Знання правил пожежної безпеки і вміння передбачити та ліквідувати пожежу чи її наслідки можуть стати важливими для кожного.

Хід роботи.

I. Небезпека пожежі

Завдання 1. Проаналізувати та законспектувати текст; підготувати відповіді на наступне заняття стосовно дій під час пожежі, розглянути ситуації:

1. Вночі в готелі ви прокинулись від пожежної сирени. Що треба робити?
2. Ви перебуваєте у великому універсальному магазині і почули сигнал пожежної машини, яка зупинилася поблизу. Опишіть свої наступні дії.

3. У момент зняття чайника з плити на твоєму светрі загорівся рукав. Опишіть свої наступні дії.

4. Завіска, що роздувається вітром, зачепила газову плиту і зайнялася. Що треба робити?

1. Вмикаючи електрообігрівач, ти помітив, що розетка іскрить Після цього з'явився запах горілої ізоляції. Як потрібно вчинити?
2. Ви відчинили двері своєї квартири на п'ятому поверсі й виявили сильне задимлення. Які ваші дії?
3. Які перешкоди можуть виникнути на шляхах евакуації під час пожежі в багатоповерховому будинку?
4. Ви першим побачили пожежу у вагоні. Які ваші дії?
5. Під час аварії зайнявся автомобіль. Ваші дії. Як потрібно вчинити, якщо пожежа торкнулася тільки карбюратора. Що ви будете робити, якщо пожежа охопила салон автомобіля.
6. У поїзді, під час пожежі, вогонь відрізав вас від виходів. Які ваші дії.

11. Пожежа на другому поверсі житлового будинку. Кімната обійнята полум'ям. Ваші дії.

12. Під час перегляду телепередачі спалахує телевізор. Ваші дії.

Вуглекислотний вогнегасник

Вуглекислотні вогнегасники застосуються, як правило, для гасіння пожежі класу B (горіння рідких речовин) й електроустаткування (Е).

В: Горіння рідких речовин:

1) Горіння рідких речовин, що не розчиняються у воді (наприклад, бензину, ефіру, нафтового палива), а також зріджуваних твердих речовин (наприклад, парафіну);

2) Горіння рідких речовин, що розчиняються у воді (наприклад, спирту, метанолу, гліцерину).

Е: Електроустаткування, що знаходиться під напругою до 1000 В

Нижче наведені символи класів пожеж:

Рис. 1. Символи класів пожеж.

Під час гасіння пожежі класу B (горіння рідких речовин) струмінь речовини спочатку подають на найближчий край, переміщуючи насадок з боку в бік для покриття пожежі по всій ширині. Подачу вуглекислоти слід робити безперервно, переміщуючись уперед і не залишаючись позаду й з боків непогашеної ділянки, намагаючись постійно підтримувати у зоні горіння порошкову хмару. Під час гасіння пожежі класу B розтруб має бути спрямований в основу вогнища пожежі, що знаходиться найближче до оператора. Під час гасіння оператор зобов'язаний виконувати рухи розтрубом з боку в бік, просуваючись уперед.

Якщо всередині вогнища пожежі знаходиться технологічне устаткування, то гасити вогнегасниками необхідно з різних напрямків, використовуючи декілька вогнегасників.

Вогнегасна дія полягає в охолодженні поверхні, що горить та зменшенні концентрації кисню.

Під час гасіння пожежі з використанням вуглекислотних вогнегасників необхідно брати до уваги можливість зниження концентрації кисню у повітрі приміщення, особливо якщо воно невелике за об'ємом. Тому під час застосування цих вогнегасників, особливо пересувних, необхідно використовувати ізолювальні засоби індивідуального захисту органів дихання.

Під час застосування вуглекислотних вогнегасників треба враховувати те, що під час викидання вогнегасної речовини температура поверхні розтрубу може знижуватись до мінус 60⁰С. Якщо тримати розтруб оголеною рукою, це може призвести до обмороження руки.

При застосуванні всіх типів вогнегасників необхідно дотримуватися таких загальних правил безпеки:

· у випадку виявлення пожежі подати сигнал тривоги й сповістити пожежну охорону;

· не проходити повз пожежу у пошуках вогнегасника, тому що тупикове приміщення може стати пасткою;

· під час гасіння електроустаткування, що знаходиться під напругою, необхідно, щоб відстань від електроустаткування до насадка (розтруба) вогнегасника була не менше, ніж 1 метр;

· гасіння здійснювати з навітряного боку;

· залишати вільним шлях евакуації (забезпечити собі можливість евакуації);

· у разі невдалого гасіння залишити приміщення і очікувати на допомогу;

· під час використання для гасіння кількох вогнегасників не здійснювати гасіння струменями вогнегасної речовини, спрямованої назустріч один одному;

· після закінчення гасіння відходити необхідно, залишаючись лицем до вогнища;

· у разі наявності запасного вогнегасника з вогнегасною речовиною охолоджувальної дії зробити обробку нагрітих поверхонь з метою попередження повторного займання.

Порошковий вогнегасник

Порошкові вогнегасники використовуються для гасіння пожеж класів A, B, C (горіння твердих, рідких та газоподібних речовин) та електроустаткування (Е).

A: Горіння твердих речовин

1) Горіння твердих речовин, що супроводжується тлінням (наприклад, дерева, паперу, соломи, вугілля, текстильних виробів)

2) Горіння твердих речовин, що не супроводжується тлінням (наприклад, пластмаси)

В: Горіння рідких речовин:

1) Горіння рідких речовин, що не розчиняються у воді (наприклад, бензину, ефіру, нафтового палива), а також зріджуваних твердих речовин (наприклад, парафіну);

2) Горіння рідких речовин, що розчиняються у воді (наприклад, спирту, метанолу, гліцерину).

С: Горіння газоподібних речовин (наприклад, побутового газу, водню, пропану)

Е: Електроустаткування, що знаходиться під напругою до 1000 В

Нижче наведені символи класів пожеж:

Рис. 2. Символи класів пожеж.

При гасінні пожежі класу А (горіння твердих речовин) вогнегасний порошок необхідно подавати до осередку пожежі, переміщуючи струмінь з боку в бік з метою збиття полум'я. Після того як полум'я збито, треба наблизитись і покрити всю поверхню речовини, що горить, і особливо окремі осередки шаром порошку, при цьому порошок подається переривчастими порціями.

Гасіння необхідно починати зі сторони вітру з послідовною обробкою місць пожежі з усіх напрямків. Після ліквідації полуменевого горіння необхідно провести розбирання та догашування тліючих вогнищ пожежі. Після закінчення гасіння за наявності вогнегасної речовини продовжити її подавання з метою охолодження нагрітих поверхонь.

Необхідно звернути увагу, що при гасінні пористої речовини (вата, поролон тощо) вогнегасний порошок не в змозі проникнути у її внутрішні шари, тому після того, як збито полум'я, необхідно догасити осередок пожежі водним вогнегасником або пінним низької кратності для запобігання повторного загоряння.

Під час гасіння пожежі класу B (горіння рідких речовин) струмінь порошку спочатку подають на найближчий край, переміщуючи насадок з боку в бік для покриття пожежі по всій ширині. Подачу порошку слід робити безперервно при повністю відкритому клапані, переміщуючись уперед і не залишаючи позаду й з боків непогашеної ділянки, намагаючись постійно підтримувати у зоні горіння порошкову хмару.

В резервуарах гасіння необхідно починати зі сторони вітру від ближчого борту резервуару або межі розливу. При гасінні порошковим вогнегасником струмінь, якщо він не перекриває вогнища пожежі, необхідно переміщувати швидкими рухами в горизонтальній площині, просуваючись у вибраному напрямку і не залишаючи за собою та з боків непогашених ділянок. Подачу вогнегасного порошку не зупиняти до ліквідації пожежі.

При гасінні витягнутих у довжину вогнищ пожежі (траншеї, зливні канави та ін.) найбільш доцільно вогнегасну речовину подавати з урахуванням напрямку вітру вздовж всієї канави.

Гасіння рідини, що витікає, необхідно починати з місця її розливу, а потім, піднімаючи струмінь вверх, погасити горящу рідину, що витікає.

Для запобігання розбризкування горючої рідини, що знаходиться в посудині, або проливів гасіння необхідно починати з відстані, що дорівнює максимальній довжині струменя, направляючи його в основу полум'я.

Під час гасіння пожежі класу C (горіння газоподібних речовин) струмінь вогнегасного порошку спочатку необхідно спрямовувати в струмінь газу майже паралельно газовому потоку.

При ліквідації гасіння газового факелу із пошкодженого трубопроводу або технологічного обладнання з діаметром отвору до 90 мм гасіння здійснюється порошковим вогнегасником середньою частиною порошкового струменя. Струмінь в початковий момент подається в основу газового факела з наступним переміщенням вздовж його розповсюдження (вісь факела та вісь струменя повинні при переміщенні ставати паралельними).

При недосягненні гасіння одним вогнегасником атака повторюється з використанням одночасно декількох вогнегасників.

Рекомендується для захисту від високого теплового потоку, що виділяється при горіння газів, використовувати екрануючу здатність порошкової хмари, тобто перед гасінням до вогнища пожежі необхідно підходити одночасно з подачею порошку. Гасіння здійснюється з відстані не менше 1 м.

Під час гасіння електроустаткування струмінь вогнегасного порошку слід спрямовувати безпосередньо у джерело полум'я. До початку гасіння знеструмити електроустаткування.

При гасінні силового та освітлювального обладнання, що знаходиться в шафах, вогнегасну речовину необхідно подавати всередину шафи.

Якщо всередині вогнища пожежі знаходиться технологічне устаткування, то гасити особливо порошковими вогнегасниками необхідно з різних напрямків, використовуючи декілька вогнегасників

Вогнегасна дія полягає в утворенні із порошку плівки та припиненні доступу кисню.

Під час застосування порошкових вогнегасників необхідно брати до уваги можливість високого запилення і, як наслідок, - зниження видимості у приміщенні.

Якщо під час гасіння вогнегасний порошок потрапив на відкриті ділянки тіла, після закінчення гасіння пожежі необхідно змити його водою з милом.

Окремі рекомендації стосовно роботи з порошковими вогнегасниками наведено на рис. 8.

При застосуванні всіх типів вогнегасників необхідно дотримуватися таких загальних правил безпеки:

· у випадку виявлення пожежі подати сигнал тривоги й сповістити пожежну охорону;

· не проходити повз пожежу у пошуках вогнегасника, тому що тупикове приміщення може стати пасткою;

· під час гасіння електроустаткування, що знаходиться під напругою, необхідно, щоб відстань від електроустаткування до насадка (розтруба) вогнегасника була не менше, ніж 1 метр;

· гасіння здійснювати з навітряного боку;

· залишати вільним шлях евакуації (забезпечити собі можливість евакуації);

· у разі невдалого гасіння залишити приміщення і очікувати на допомогу;

· під час використання для гасіння кількох вогнегасників не здійснювати гасіння струменями вогнегасної речовини, спрямованої назустріч один одному;

· після закінчення гасіння відходити необхідно, залишаючись лицем до вогнища;

· у разі наявності запасного вогнегасника з вогнегасною речовиною охолоджувальної дії зробити обробку нагрітих поверхонь з метою попередження повторного займання.

ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

Для успішної ліквідації пожежі необхідно правильно визначити вогнегасні речовини та подати їх у зону горіння. Внаслідок упливу теплового випромінювання, дії інших небезпечних факторів пожежі наблизитися до фронту полум'я не завжди можливо, особливо на пожежах, які набули розвитку. Тому для подачі вогнегасних речовин застосовують спеціальні технічні засоби. Пожежні підрозділи гасять пожежі за допомогою протипожежної техніки, основу якої становлять пожежні автомобілі. Вода з цистерни автомобіля або зовнішнього джерела, наприклад, гідранта, потрапляє в насос, який створює необхідний тиск, і далі по пожежних рукавах рухається до ствола, де струмінь формується й спрямовується на осередок пожежі (рис. 1).

Так використовуються основні пожежні автомобілі - автоцистерни та автонасоси. Є ще автомобілі пінного, порошкового, газового, комбінованого гасіння, колінчасті автопідіймачі та автодрабини, автомобілі газодимозахисної служби, пожежні автомобілі зв'язку та освітлення, технічної служби тощо. Крім того, ефективними під час приборкання вогню є літаки, вертольоти, пожежні поїзди та судна.

Пожежні крани мають розміщуватись у вбудованих або навісних шафах, які мають отвори для провітрювання й пристосовані для опломбування та візуального їх огляду без розкривання. У шафах можуть розміщуватися вогнегасники.

На дверцятах пожежних шаф іззовні мають бути вказані (після літерного індексу "ПК") порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони.

Пожежні крани мають бути справними й доступними для використання.

Для ефективної роботи пожежного крана в разі пожежі необхідні зусилля щонайменше двох осіб. Дамо їм номери 1 та 2 й визначимо порядок їхніх дій:

1. Номер 1 зриває пломбу й відчиняє шафу, номер 2 бере ствол і розмотує рукав у напрямку осередку пожежі (рис. 3).

2. Номер 1 відкриває кран і натискає на кнопку насоса-підвищувача (якщо вона є), як показано на рис. 4.

3. Номер 2 працює зі стволом (рис. 5).

 

Для ліквідації невеликих осередків пожежі, а також для гасіння пожеж на початковій стадії їх розвитку (до прибуття штатних підрозділів пожежної охорони) призначені первинні засоби пожежогасіння. Основні їх види подані на рис. 6:

вогнегасники;

пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати);

пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

Первинні засоби пожежогасіння можуть розміщуватися на пожежних щитах (стендах).

Ручний пожежний інструмент на щитах слід періодично очищати від пилу, бруду та слідів корозії, а також відновлювати потрібні кути загострювання інструменту й пофарбування після використання на пожежі або під час практичного заняття.

Ящики для піску повинні мати місткість 0,5; 1,0 або 3,0 м³ та бути вкомплектованими совковою лопатою. Для запобігання злежуванню піску його слід систематично спушувати.

Бочки з водою встановлюють у виробничих, складських та інших приміщеннях і спорудах у разі браку внутрішнього протипожежного водогону та за наявності горючих матеріалів, а також на території об'єктів, у садибах індивідуальних житлових будинків, дачних будиночків тощо.

Покривала з негорючих матеріалів повинні мати розмір не менш як 1,0х1,0 м. Вони призначені для гасіння невеликих осередків пожежі в разі займання речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. Покривала слід застосовувати для гасіння пожеж класів А та В (Е).

Пожежний інвентар мусить бути пофарбований у червоний та білий кольори, а пожежний інструмент - у чорний.

ОПОВІЩЕННЯ ПРО ПОЖЕЖУ

Пожежу можна виявити також за допомогою сучасних технічних засобів. Це системи автоматичної пожежної сигналізації.

Пожежна сигналізація - це сукупність технічних засобів для виявлення пожежі та оповіщення про місце її виникнення. Пожежна сигналізація включає в себе пожежні сповіщувачі, приймально-контрольні прилади, лінії зв'язку та джерела живлення.

Пожежні сповіщувачі - це пристрої для формування сигналу про пожежу.

Вони бувають ручні, тобто з ручним способом приведення в дію, та автоматичні, які самі реагують на явища, характерні для горіння (тепло, дим, світло). "Реакцією" сповіщувачів є електричний сигнал, який подається на контрольно-приймальний прилад і далі на пульт централізованого спостерігання пожежної охорони.

Залежно від явищ, на які реагують автоматичні сповіщувачі, вони поділяються на теплові, димові та полум'я.

Теплові пожежні сповіщувачі реагують на певне значення температури або швидкість її наростання.

Димові пожежні сповіщувачі реагують на аерозольні продукти горіння (з таких продуктів складається дим).

Пожежний сповіщувач полум'я реагує на електромагнітне випромінювання полум'я.

ДІЇ В РАЗІ ПОЖЕЖІ

У разі виявлення ознак пожежі, до яких належать полум'я, дим, запах диму, характерне потріскування тощо, кожен громадянин зобов'язаний:

- негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому слід назвати адресу об'єкта (будинку), вказати кількість поверхів, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

- вжити (по змозі) заходів для евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

- викликати (в разі необхідності) інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).

Після виклику пожежної охорони слід попередити про це всіх, хто перебуває поряд, після чого евакуюватися самому й допомогти в евакуації іншим, особливо особам похилого віку та маленьким дітям, запобігаючи при цьому виникненню паніки.