Плата за викиди пересувними джерелами забруднення

 

Суму збору за викиди пересувними джерелами забруднення (Пвп) обчислюють відповідно до кількості фактично використаного пального та його виду на підставі нормативів збору за ці викиди та коригувальних коефіцієнтів за формулою

П_вп = (М_і Нб_і К_нас К_ф ),(26)

де М_і — кількість використаного пального і-го виду, т; Н_бі — норматив збору за 1 т і-го виду пального, грн/т; К_нас — коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту; К_ф — коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту.

Нормативи збору за викиди пересувними джерелами забруднення, встановлюють залежно від виду пального та транспорту (автомобільного, залізничного, морського та річкового).

 

Таблиця 26.

Коефіцієнт, що встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту

 

Чисельність населення, тис. чол.	Коефіцієнт	Чисельність населення, тис. чол.	Коефіцієнт
До 100 100,1—250 250,1—500	1.2 1,55	500,1—1000 Понад 1000	1,65 1,8

 

Таблиця 27. Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту
Тип населеного пункту	Коефіцієнт
Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з переважанням аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села) Багатофункціональні центри, центри з переважанням промислових і транспортних функцій (республіканський* та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення)** Населені пункти, віднесені до курортних	1,00   1,25   1,65

 

9.3. Плату за скиди у поверхневі води

 

Суму збору за скиди (Пс) обчислюють на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів скидів, нормативів збору та коригувального коефіцієнта, визначають за формулою

П_с = [(М_лі Н_бі К_рб) + (М_пі Н_бі К_рб К_п)], (27)

де М_лі — обсяг скиду і-ї забруднювальної речовини в межах ліміту, т; М_пі — обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного скиду й ліміту) і -ї забруднювальної речовини, т; Н_бі — норматив збору за тонну і-ї забруднювальної речовини, грн/т; К_рб — регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства (табл. 28); К_п — коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднюючих речовин, Кп = 5.

 

Таблиця 28. Регіональні (басейнові) коефіцієнти
Басейни морів і річок	Коефіцієнт
Азовське море, Чорне море
Дунай	2,2
Тиса, Прут
Дністер	2,8
Дніпро (кордон України — до м. Києва)	2,5
Дніпро (м. Київ включно — до Каховського гідровузла)	2,2
Дніпро (Каховський гідровузол включно — до Чорного моря)	1,8
Прип'ять Західний Буг та ріки басейну Вісли. Десна	2,5
Південний Буг та Інгул	2,2
Ріки Кримського півострова	2,8
Сіверський Донець, Міус, Кальміус	2,2

 

У разі скидання забруднюючих речовин в озера, ставки та інші непроточні водні об'єкти нормативи збору збільшуються у 1,5 раза.

У разі захоронення забруднюючих речовин, відходів виробництва та стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод, застосовують нормативи збору, як за скид забруднюючих речовин з коефіцієнтом 10.

9.4. Плата за розміщення відходів

 

Суму збору за розміщення відходів (Прв) обчислюють на підставі за­тверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів визначають за формулою

П_рв = [(М_лі Н_бі К_тК_о) + (М_пі Н_бі К_п К_т К_о)], (28)

де Млі — обсяг відходів і-го виду в межах ліміту, т; Мпі — обсяг понадлімітного розміщення відходів (різниця між обсягом фактичного розміщення відходів і лімітом) і-го виду, т; Нбі — норматив збору за тонну відходів і-го виду в межах ліміту, грн/т;

Кт — коригувальний коефіцієнт, що враховує місця розміщення відходів (табл. 29); Ко — коригувальний коефіцієнт, що враховує характер улаштування місця розміщення відходів (табл. 30); Кп — коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів, Кп = 5.

Таблиця 29. Коефіцієнт, який встановлюють залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому середовищі
Місце (зона) розміщення відходів	Коефіцієнт
В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менш як 3 км від них За межами населених пунктів (на відстані більш як 3 км від їх меж)
Таблиця 30. Коефіцієнт, що встановлюється залежно від характеру влаштування місця розміщення відходів
Характер улаштування місця розміщення відходів	Коефіцієнт
Спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря чи водних об'єктів

Вихідні дані приймаються відповідно до таблиці 31. Розрахунки проводимо у формі таблиці 32.

 

 

Таблиця 31.

Вихідні дані

Показники

Варіант

I

II

III

IV

V

3.1. викиди стаціонарними джерелами забруднення

Забруднююча речовина

Маса скиду, т (чисельник ліміт, знаменник -фактичні обсяги викидів,

Аміак

0,1/1

Ацетон

0,2/2

Бензпірен

0,03/3

Бутилацетат

0,04/5

Вуглеводні

0,5/2

Газопод.спол.флуору

0,2/0,1

Гідрогенсульфід

0,6/0,2

Карбондисульфід

0,7/0,1

Манган та його сполуки

0,3/0,1

Нікель та сполуки

0,7/0,1

I

0,1/1

II

0,2/2

III

0,03/3

IV

0,04/5

ОБР Менш як 0,0001

0,5/2

ОБР 0,0001—0,001 (вкл)

0,1/1

ОБР 0,001—0,01 (вкл)

0,2/2

ОБР 0,01—0,1 (вкл)

0,05/6

0,03/3

ОБР 0,1—понад 10

0,04/5

Чисельн. жителів нас. пункту, тис. чол.

Тип населеного пункту

рай. центр

обл. центр

курорт. центр

село

пром. центр

3.2. викиди пересувними джерелами забруднення

Вид пального

Фактичні обсяги використаного пального, т

Дизельне (авто)

Бензин етил. (авто)

Бензин етил. (авто)

Зрідж. нафт. газ (авто)

Стис. прир. газ (авто)

Бензин (річковий)

Диз. пальне (річковий)

Мазут (річковий)

Диз. пальне (залізничний)

3.3. скиди у водні об єкти

Назва речовин і умови скиду

Маса скидів (чисельник ліміт, знаменник –фактичний скид), т

Амонійн. нітроген - річка

1,0/2,0

Завислі речовини - став

0,5/2,0

Нафтопрод.-річка

0,1/3,0

Нітрати річка

1,0/5,0

Нітрити –став

0,7/3,5

Орг. реч.(за БСК5 озеро

20/17

12/2,2

Сульфати озеро

50/47

Фосфати річка

27/15

Хлориди річка

11/1,1

ГДК до 0,001 підз.гориз

0,8/0,6

ГДК0,001—0,09 під.гор.

0,7/2

ГДК0,1-1 (вкл.) під.гор.

0,1/5

ГДК1—10 підз. гориз

0,4/5

ГДК понад 10 підз. гориз

2,1/01

Басейн річки

Десна

Тиса

Прут

Дунай

Міус

3.4. розміщення відходів

клас небезпечності відходів

Маса відходів (чисельник ліміт, знаменник –фактична маса),, т

I

111/222

II

22/32

III

45/55

IY

+

55/5

32/5

Місце розм. відходів,км

Характер улаш. місця розміщення відходів

полігон

звали-ще

звали-ще

полігон

Варіант

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

 

Оформлення роботи. Робота оформляється у вигляді звіту на окремих аркушах формату А-4.

Захист роботи. Оформлена робота здається на перевірку і захищається на наступному занятті.

Таблиця 32. Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища 200 рік
Назви ЗР, видів пального, виду та класу небезпеки відходів	Ліміти викидів стац. джер. забруднення, скидів, розміщен-ня відходів, т	Фактичні обсяги викидів, використа- ного пального, скидів, розміщен-ня відходів, т	Нормативи збору за викиди, скиди, розміщен- ня відходів, грн./т	Коеф. до норма-тивів збору (1,5 або 10)	Коригуючі коеф.	Суми збору, обчисленого в межах ліміту, к.3 або к.2 (якщо к.3 більше к.2) х к.4 х к.5 х к.6 х к.7, грн.	Суми збору, обчисленого за понадлімітні викиди, скиди, розміщені відходи	Загаль ні суми збору (к.8 + к.9), грн .
1.Нараховано збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення,усього
2. Нараховано збору за викиди пересувними джерелами забруднення, усього -
3. Нараховано збору за скиди у водні об єкти,усього
4. Нараховано збору за розміщення відходів, усього
5. Нараховано збору з початку року, усього (р.1 + р.2 + р.3 + р.4)

 

Тематика самостійної роботи

 

1. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» і його місце в системі джерел екологічного права природокористування.

2. Правила раціонального природокористування та охорони природи.

3. Кадастри природних ресурсів.

4. Природно-промислові ресурси.

5. Лімітування природокористування.

6. Джерела забруднення навколишнього природного середовища.

7. Нормування якості поверхневих вод.

8. Відходи, їх утилізація та рекуперація.

9. Господарсько виробничі нормативи якості.

10. Стратегія і тактика гармонійного розвитку виробничого та природно-ресурсного потенціалу.

11. Державна система екологічного моніторингу.

12. Основні заходи щодо збалансованого використання і відновлення природних ресурсів.

13. Заповідна справа та збереження біорізноманіття.

14. Рекреаційні ресурси.

15. Правова система управління природокористуванням.

16. Правова відповідальність за екологічні злочини.

Студент виконує за кожною темою самостійної роботи реферат у вигляді роздруківки форматом А4. Роздруківка — принтерна. Поля стандартні. Усі звіти можуть бути зброшурованими в один.

Тематика індивідуальної роботи

Індивідуальне навчально-дослідне завдання передбачено навчальним планом. Пропонуються наступні теми завдань.

1. Використання водних ресурсів

1.1. Основні терміни

1.2. Типи, форми, види водокористування

1.3. Лімітування природокористування.

1.4. Показники використання водних ресурсів.

1.5. Джерела забруднення водних ресурсів

1.6. Нормативи якості.

1.7. Біотехнологія очищення забруднених вод.

1.8. Система екологічного моніторингу.

1.9. Правова система управління водокористуванням.

1.10. Еколого-економічні аспекти водокористування.

1.11. Міжнародне співробітництво в галузі водокористування

 

2. Використання земельних ресурсів

2.1. Основні терміни

2.2. Типи, форми, види землекористування.

2.3. Лімітування природокористування.

2.4. Показники використання земельних ресурсів.

2.5. Джерела забруднення земельних ресурсів.

2.6. Нормативи якості.

2.7. Біотехнологія при використанні земельних ресурсів.

2.8. Система екологічного моніторингу.

2.9. Правова система управління землекористуванням.

2.10. Еколого-економічні аспекти землекористування.

2.11. Міжнародне співробітництво в галузі землекористування

 

3. Використання та охорона атмосферного повітря

3.1.Основні терміни

3.2.Лімітування використання атмосферного повітря.

3.3.Джерела забруднення земельних ресурсів.

3.4.Нормативи якості.

3.5.Методи очистки.

3.6.Система екологічного моніторингу.

3.7.Правова система управління.

3.8.Еколого-економічні аспекти.

3.9.Міжнародне співробітництво в галузі використання та охорони атмосферного повітря.