2.4. Визначити ємність території,, за наявності ресурсів поверхневих водм3/доб (Е4) за формулою
Е4 = kвод Qm 86400, (23)
де Q m - меженна витрата води в придатних для водозабору водоймах і водостоках, м3/с; kвод — межа екологічно безпечного вилучення води всіма водокористувачами. Оптимальне значення kвод = 0,1.
Одночасно розглядають альтернативу використання підземних вод.
ДЄТ за витратою води на житлово-комунальні потреби визначають за формулою:
N4 = Е4 /(Pж kрасх Какт) (24)
де N 4 — допустима чисельність населення за умовами забезпечення водою побутових, комунальних і виробничих потреб, чол.; Pж - планова норма середньодобового водоспоживання з урахуванням комунально-побутових потреб (за БНіП), kрасх - коефіцієнт, яким враховують характер водоспоживання.
Отримані значення N4 заносимо в таблицю 25.
Таблиця 25
Аналіз ДЄТ
| Показник господарської активності Какт | Питомі значення допустимої ємності території, тис..чол. | |||
| N1 | N2 | N3 | N4 | |
| 1,5 | 27,6 | 14,6 | 15,5 | 42,4 |
| 2,0 | 20,7 | 11,6 | 12,2 | 31,8 |
| 2,5 | 16,6 | 9,6 | 10,0 | 25,4 |
Аналіз ємностей території за отриманими даними дозволяє попередньо оцінити стан екологічної рівноваги території.
Збільшення ДЄТ можна досягти трьома шляхами.
По-перше, розширити розрахункову територію.
По-друге шляхом екологічної стабілізації може бути перегляд використання енергетичних ресурсів, що виділяють менше викидів в атмосферу.
По-третє - зменшити рівень господарсько-промислової активності за рахунок скорочення потужності енергоємних підприємств, забезпечення енергозбереження, переходу на безвідхідні і маловідходні технології виробництва.
Оформлення роботи. Робота оформляється у вигляді звіту на окремих аркушах формату А-4.
Захист роботи. Оформлена робота здається на перевірку і захищається на наступному занятті.
9. Еколого-економічні засади природокористування
Мета заняття оволодіти методикою встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору
Порядок виконання. Еколого-економічні засади раціонального природокористування в Україні ґрунтуються на економічних методах управління, в основу яких покладено платежі за ресурси та забруднення природного середовища, надання пільг в оподаткуванні підприємств, надання на пільгових умовах позичок для реалізації проектів раціонального використання природних ресурсів та охорони НПС.
До економічних методів управління природокористуван-ням належать також платежі за екологічні збитки. Екологічний збиток— це зміна корисності довкілля внаслідок його забруднення. Він оцінюється як витрати суспільства, пов'язані зі зміною природного середовища. Збиток суспільству внаслідок забруднення довкілля позначається на діяльності окремих об'єктів, що перебувають під його дією: населення, об'єктів житлово-комунального та промислового господарства, водних, лісових і земельних ресурсів тощо.
Плата за забруднення НПС встановлюється за:
· викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення;
· викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення;
· скиди забруднюючих речовин у поверхневі водойми, територіальні та внутрішні морські водойми, а також у підземні горизонти та систему комунальної каналізації;
· розміщення відходів виробництва у навколишньому середовищі.
Розміри платежів визначають на підставі лімітів забруднюючих речовин, які встановлюються для підприємств з урахуванням гранично допустимих викидів (ГДВ) і скидів (ГДС) кожного інгредієнта в тоннах за рік.
Нормативи збору за забруднення НПС, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303 встановлюють як фіксовані суми в гривнях за одиницю маси основних забруднюючих речовин та розміщених відходів.
9.1. Плата за викиди стаціонарними джерелами забруднення
Плату за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс) згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення НПС і стягнення цього збору», обчислюють за формулою
Пвс = 
[(Млі Нбі Кнас Кф) + (Мпі Нбі Кнас Кф Кп], (25)
де Млі — обсяг викиду і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, т; Мпі — обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду й ліміту і-ї забруднювальної речовини), т; Нбі — норматив збору за тонну і-ї забруднювальної речовини, грн/т; Кнас — коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту (табл. 26); Кф — коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту (табл. 27); Кп — коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин, Кп = 5.
