Платежі за викиди в атмосферу забруднювальних речовин

Збитки від забруднення атмосфери. Платежі за викиди в атмосферу забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження тощо), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси, основні фон­ди промисловості і транспорту.

Складовими розміру платежу за викиди в атмосферу забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення є:

плата в межах установлених лімітів (тимчасово погоджених) викидів забруднювальних речовин;

плата за перевищення лімітів викидів забруднювальних речовин.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення визначають за фор­мулою:

де Нбі — базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 т і-ї заб­руднювальної речовини в межах ліміту, грн/т;

Млі — маса річного викиду і-ї забруднювальної речовини в межах ліміту, т;

Кп — коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид в атмосферу забруднювальних речовин;

Мпі — маса понадлімітного річного викиду в атмосферу і-ї забруднюючої речовини, т;

Кт — коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кінд — коефіцієнт індексації.

Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості, залежить від чисельності жителів населеного пункту і розраховується за формулою:

де Кнас — коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту: до 100 тис. чол. — 1,0; від 100,1 до 250 тис. чол. — 1,2; від 250,1 до 500 тис. чол. — 1,35; від 500,1 до 1000 тис. чол. — 1,55; понад 1000 тис. чол. — 1,8;

Кф — коефіцієнт, що враховує загальне значення населеного пункту: організаційно-господарські та культурно-побутові цент­ри місцевого значення з переважанням агропромислових функцій (районні центри, міста, селища районного підпорядкування) — 1,0; багатофункціональні центри, центри з переважанням промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові та транспортні вузли) — 1,25; центри з перевагою рекреаційних функцій — 1,65. У випадку, коли населений пункт має одночасно промислове і рекреаційне значення, застосовується коефіцієнт 1,65.

Платежі за викиди в атмосферу забруднювальних речовин пересувними джерелами забруднення компенсують економічні збит­ки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, лісові, водні, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднювальних речовин пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі діючих базових нормативів плати за ці викиди та кількос­ті використаного палива.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднювальних речовин пересувними джерелами забруднення визначаються за фор­мулою:

де Нбі — базовий норматив плати за викиди забруднювальних речовин, що утворюються в результаті спалення 1 т і-го палива, грн/т;

Мі — річний обсяг використання палива і-го виду, т;

Кт — коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кінд — коефіцієнт індексації.

Застосовують такі базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднювальних речовин пересувними джерелами забруднення (табл. 7.8—7.10).

Таблиця 7.8

НОРМАТИВИ ПЛАТИ ЗА ВИКИДИ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН,
ЩО УТВОРЮЮТЬСЯ ПІСЛЯ СПАЛЕННЯ 1 Т ПАЛЬНОГО

Види палива	Нормативи плати, грн/т
Дизельне
Бензин:
етильований
неетильований

Таблиця 7.9

ЗНАЧЕННЯ МАСИ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН,
ЯКІ ПОСТУПАЮТЬ В АТМОСФЕРУ

Шкідлива речовина	Маса викидів шкідливих речовин при використанні т/т пального
дизельного	бензину
Чадний газ	0,6	0,1
Вуглеводні	0,1	0,03
Оксиди азоту	0,04	0,04
Бензопірен	2,3∙10–4	1,0∙10–4
Оксиди сірки	0,002	0,2
Сажа (кіпоть)	5,8∙10–4	0,0155
Свинець	3,0∙10–4

 

Таблиця 7.10

ВЕЛИЧИНА КОЕФІЦІЄНТА Кт

Характер устаткування місць розміщення шкідливих речовин	Величина Кт
Спеціально відведені місця (полігони)	1,0
Звалища які не становлять небезпеки забруднення середовища	2,0
Місця неорганізованого складування шкідливих речовин	10,0

 

Платежі за розміщення відходів у навколишньому середовищі компенсують економічні збитки від негативного впливу відходів на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні, рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту.

Складовими розміру платежів за розміщення відходів у нав­колишньому середовищі є:

плата в межах установлених лімітів розміщення (згідно з доз­волами на розміщення) відходів у навколишньому середовищі;

плата за перевищення лімітів розміщення відходів у навко­лишньому середовищі.

Розмір платежу за розміщення відходів у навколишньому середовищі визначають за формулою:

де Нбі — базовий норматив плати за розміщення 1 т відходів і-го виду в межах ліміту, грн/т;

Млі — річна маса відходів і-го виду в межах ліміту, т;

Кп — коефіцієнт кратності плати за понадлімітне розміщення відходів у навколишньому середовищі;

Мпі — маса понадлімітного розміщення відходів і-го виду, т;

Кт — коефіцієнт, який враховує розташування місця (зони) розміщення відходів;

Ко — коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів;

Кінд коефіцієнт індексації.

Базові нормативи плати за розміщення 1 т відходів і-го виду у навколишньому середовищі встановлюються з урахуванням їх небезпечності:

 

Таблиця 7.11.

КЛАСИФІКАЦІЯ ВІДХОДІВ ЗА ТОКСИЧНІСТЮ

Клас токсичності відходів	Ступінь небезпечності відходів
І	Надзвичайно небезпечні: обладнання і прилади, які містять ртуть Люмінесцентні лампи
ІІ	Високонебезпечні
ІІІ	Помірно небезпечні
IV	Мало небезпечні: Інертні Нетоксичні відходи гірничовидобувної промисловості

Значення показника Млі приймається рівним річному обсягу розміщення відходів і-го виду у навколишньому середовищі в межах ліміту, а показника Мпі — річному обсягу понадлімітного розміщення відходів і-го виду у навколишньому природному середовищі (фактичний обсяг мінус ліміт).

Таблиця 7.12

ВЕЛИЧИНА КОЕФІЦІЄНТА Кт

Місце розміщення відходів	Кт
В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них	3,0
За межами населених пунктів (на відстані понад 3 км від них)	1,0

 

Таблиця 7.13

ВЕЛИЧИНА КОЕФІЦІЄНТА К_О

Характер обладнання місця розміщення відходів	Ко
Спеціально створені місця складування (полігони), які забезпечують захист атмосферного повітря та водних джерел від забруднення	1,0
Звалища, які не забезпечують цілковитого унеможливлення забруднення атмосферного повітря або водних джерел	3,0
Місця неорганізованого складування (без відповідного дозволу)	10,0