Розділ 1. У боях Першої світової війни та національно-визвольних змагань

Вступ

З давніх давен українська історія була насичена боротьбою українського народу за незалежність, як поразками так і блискучими перемогами, творцями яких ставали професійні та кваліфіковані військові. Та разом з тим українці набували гіркого досвіду і запроваджували свої військові традиції. Одним із таких діячів і засновників українських військових традицій був генерал-хорунжий Павло Феофанович Шандрук.

Актуальність теми полягає в тому, що після здобуття незалежності України вітчизняна історична наука поступово стала займатися проблемами які донедавна були табу для науковців, а дана тема на сьогодні досліджена вкрай обмежено. Також кризова ситуація з українськими збройними силами, проблема вступу України в НАТО примушують вибудовувати, а подекуди відроджувати, занедбані, свої власні військові традиції, одним із засновників яких був П. Шандрук. Також враховуючи перманентну полеміку в суспільстві навколо проблеми визнання чи невизнання інших (не радянських солдатів) учасників Другої світової війни постать П. Шандрука являється важливою в українській історії і набуває гострого політичного забарвлення.

Об’єктом дослідження є життєвий шлях Павла Шандрука як визначного українського військового і політика, його участь у двох світових війнах і ряді інших збройних конфліктів, а також його повоєнна доля.

Предметом дослідження являється військово-політична діяльність генерал-хорунжого Павла Шандрука та його внесок в боротьбу за незалежність України.

Метою роботи є дослідження кар’єрного зростання П. Шандрука як військового, політика і історика. Метідослідження відповідають наступні завдання: дослідити життєвий шлях П. Шандрука, з’ясувати причини незрозумілих рішень генерал-хорунжого, довести, що він являвся одним із творців українських військових традицій. Також висвітлити його досягнення і прорахунки у військовій та політичній діяльності. Провести аналіз його військової-політичної діяльності.

Історіографія дипломної роботи представлена кількома блоками – довідковою літературою, монографіями, підручниками, мемуарами, науковими статтями серед якої варто зазначити такі роботи як: А. Боляновський «Дивізія «Галичина». Історія» і «Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939 - 1945)», Я. Грицак «Нарис історії України: Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст.». І. Т. Муковський, О. Є. Лисенко «Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни». В даних працях частково згадується П. Шандрук. Сам же П. Шандрук в 1959 р. написав мемуарну працю «Сила доблесті», яка є дуже цінною для даного дослідження. Також варто відзначити Т. Боровця і його спогади – «Армія без держави», в яких автор також згадує про формування УНА і про генерал-хорунжого. Серед авторів наукових статей варто відмітити наступних: Я. Середницький «Сила доблесті генерала Павла Шандрука», Б. Стасів «Генерал-полковник Павло Шандрук», В. Манзуренко «Генерал-полковник Павло Шандрук та його нагороди», Р. Колісник «Від дивізії «Галичина» до Української національної армії під командуванням генерала Павла Шандрука». Бурхливий розвиток інтернету дав можливість знаходити потрібну інформацію яка була важкодоступна і таким чином, в цілому була зібрана максимальна кількість наукових доробків по даній проблематиці.

Методи дослідження грунтуються на принципах історизму, об’єктивності і системності. Досягнення принципу об’єктивності реалізується в роботі завдяки вивченню наявної наукової літератури. Застосування принципу історизму допомагає здійснити вивчення всіх життєвих етапів П. Шандрука. Метод абстрагування дозволяє виділити із загалу фактів найважливіші дані для нашої роботи. За допомогою методу аналізу і синтезу ми вивчаємо військово-політичну діяльність П. Шандрука і робимо узагальнюючі висновки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в спробі висвітлення окремих питань проблем, які до цього часу мало досліджувалися, а саме: П. Шандрук як військовий і політик – борець за українську незалежність, військовий історик, засновник українських військових традицій.

Хронологічні межі дослідження охоплюють 1989-1979 рр., тобто роки життя Павла Феофановича Шандрука, але його військово-політична кар’єра будувалася з 1916 по 1945 рр.

Територіальні межі дослідження в основному визначаються територією Росії, України, Польщі, Німеччини, Австрії, Італії, Великобританії і США.

Структура роботи складається із вступу, визначається змістом проблеми, постановкою мети і завдань, містить три розділи і сім параграфів, висновки, список використаних джерел та літератури (75 позицій), додатки. Загальний обсяг роботи складає 89 аркушів.

Апробація дослідження відбулась 18 лютого 2010 року у повідомленні – «Павло Шандрук як засновник українських військових традицій» виголошеному на звітній науковій конференції викладачів і студентів історико-соціологічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету. Також окремі аспекти даної теми були виголошені у доповіді з назвою «Історичний портрет Павла Шандрука» 13 квітня поточного року на звітній науковій конференції.

Практичне значення роботи полягає у можливості її використання для поглибленого вивчення навчального матеріалу з історії Національно-визвольної боротьби, Першої та Другої світових війн, також можна застосовувати її розділи у навчальних програмах з уроків історії в школах.

Розділ 1. У боях Першої світової війни та національно-визвольних змагань