Розвідка і пікетування траси польового магістрального трубопроводу на місцевості

Після вибору траси по карті проводиться розвідка і пікетування траси.

Розвідка траси проводиться спеціальною групою, яка очолюється як правило командиром або начальником штабу батальйону.

Склад розвідувальної групи встановлюється в кожному конкретному випадку залежно від характеру і об'єму потрібних відомостей, а також від місцевих умов і наявності часу.

 

До складу розвідувальної групи можуть включатися:

- старший інженер по розгортанню і експлуатації трубопроводу;

- командири трубопровідних рот;

- командир роти машинного монтажу;

- командир автороти;

- командир роти зв'язку;

- лікар частини;

- радист;

- хімік-дозиметрист і декілька солдати (для встановлення вказівних знаків).

Перед виїздом начальник розвідувальної групи перевіряє підготовленість групи та ставить задачі на розвідку траси.

 

Основні задачі розвідувальної групи:

- уточнення траси трубопроводу по місцевості;

- вибір місць розміщення початкового, проміжного і кінцевого пунктів трубопроводу, командного пункту батальйону і пунктів управління трубопровідних рот;

- вибір майданчиків для радіорелейних станцій та встановлення насосних станцій;

- визначення місць переходів через перешкоди і способи їх подолання;

- вибір майданчиків для розміщення пунктів складування труб і обладнання;

- уточнення обходів населених пунктів, залізничних вузлів, промислових об'єктів, а також під’їзних шляхів вздовж траси трубопроводу;

- визначення радіаційної, хімічної і бактеріологічної (біологічної) обстановки в смузі розгортання трубопроводу;

- уточнення меж ділянок машинного і ручного монтажу.

 

Залежно від наявності часу і обстановки, яка склалася, може проводитись розвідка всієї траси або тільки її початкової ділянки (не менше добового завдання на розгортання). Траса вивчається з автомобіля, який рухається. У місцях розміщення основних елементів трубопроводу, а також обходів населених пунктів, залізничних вузлів, промислових об'єктів і інших перешкод особовий склад групи спішується і ретельно вивчає місцевість. В місцях, вибраних для розміщення насосних станцій, початкового, проміжного та кінцевого пунктів трубопроводу, пунктів управління, радіорелейних станцій, майданчиків для розміщення пунктів складування труб і обладнання, а також на поворотах, шляхах обходу населених пунктів і в інших характерних точках траси встановлюються вказівники (покажчики). Результати розвідки наносяться на робочі карти начальника розвідувальної групи, командирів рот і інших офіцерів групи.

Майданчики для насосних станцій вибираються якомога ближче до точок, визначених гідравлічним розрахунком.

Особлива увага приділяється розвідці місць переходу через великі водні перешкоди. При цьому визначаються підходи до них, ширина, глибина, швидкість течії, характер змін рівня води, профіль дна і характер ґрунту, інтенсивність судноплавства, місця для зосередження техніки, обладнання, умови маскування трубопроводу та інше.

Місця розміщення радіорелейних станцій вибираються на підвищеннях із врахуванням ”видимого” (прямого) зв’язку з попередньою та послідуючою станціями. Віддаль від радіорелейної станції до командного пункту батальйону (пункта управління роти) повинна складати не більше 1-2 км.

Велика увага повинна бути приділена інженерній розвідці траси, і в першу чергу, стану доріг і мостів, визначенню місць роз'їзду із зустрічними машинами, включення зустрічного руху автотранспорту, особливо поблизу пунктів тимчасового складування труб і обладнання, де необхідно мати кільцеві дороги.

Всі рішення по зміні та уточненню траси, прийняті начальником розвідувальної групи, передаються по радіо групі пікетування і на командний пункт батальйону. По даним розвідки командир батальйону віддає вказівку про внесення змін у документи, які відпрацьовуються. Це необхідно, для того щоб паралельно розвідці велась робота по підготовці наказу на розгортання трубопроводу.

Закріплення траси на місцевості (пікетування траси) проводиться шляхом розстановки пікетних знаків через кожні 500 метрів на відстані 1-2 м від наміченої лінії прокладання трубопроводу. Якщо більша частина траси пролягає по закритій місцевості, то пікетні знаки на всій трасі встановлюються через 200 метрів.

Закріплюється траса на місцевості групою пікетування у складі, як правило:

- старшого інженера (старший групи);

- радиста;

- водія і 2-3 солдатів.

Відстань між пікетами визначається по спідометру, а там, де автомобіль проїхати не може, шляхом проміру рулеткою або парами кроків. Місця встановлення пікетів відмічаються на карті.

Пікетування забезпечує зручність розбивки траси на монтажні і експлуатаційні ділянки, полегшує планування, розгортання, експлуатацію і згортання трубопроводу, організацію патрульно-аварійної служби, захисту, охорони і оборони трубопроводу.

Уточнене при розвідці траси рішення на розгортання трубопроводу командир батальйону доводить до відома командирів рот особисто у ході розвідки.