Відділення насіння бур'янів

Домішки, які відрізняються від основної культури довжиною зерна, відділя­ють на машинах, що звуться триерами. Робочий орган триера - циліндр або диск з чашечками, які вибирають із зернової маси дрібні частки. У залежності від призна­чення, розрізняють два види триєрІв: куклевідбірники - виділяють із основної куль­тури половинки зерен і кулеподібні домішки, наприклад, насіння куколю; вівсюго-відбірники - виділяють зерно основної культури із суміші її з довгими зернами вівса і вівсюга.

У спиртовій промисловості розповсюджені циліндричні триєри. У циліндрич­ному триєрі виштамповані або висверлені на внутрішній поверхні чашечки, які мають форму півкулі або кишені. При відділенні куколю, дикого гороху, віки і би­того зерна від ячменю діаметр чашечок повинен бути 6,25...6,5 мм, при відділенні вівсюга від жита- 8...8,5, вівсюга від вівса- 11,5 мм. На 1 м² поверхні розташова­но біля 30 тис. чашечок. Барабан встановлюють під нахилом 75... 100 мм на 1 м, він обертається з круговою швидкістю 0,25...0,4 м/с (10...20 хв^-1). Усередині барабана розташований жолоб зі шнеком.

При роботі триєра як куколевідбірника чашечки заповнюються кулеподібним насінням і половинками зерен, які при обертанні барабану піднімаються на певну висоту, випадають з чашечок у жолоб і виводяться шнеком. Довгі зерна, які вклада­ються у чашечки, випадають з них за допомогою скребачки, яка шарнірно закріпле­на на краю жолоба, скидаються назад.

При роботі триєра як вівсюговідбірника у жолоб, навпаки, потрапляє основна культура. Продуктивність триєра при цьому зменшується.

Зерно, яке призначене для приготування солоду (крім проса), розділяють у сортувальних машинах - циліндричних барабанах, які обтягнені металевою сіт­кою, на три сорти: 1 і 2 використовують для одержання солоду, 3 сорт направляють на розварювання.

ПІДГОТОВКА МЕЛЯСИ

При переробці у спирт меляси підготовка її зводиться до гомогенізації (усере­днення складу), підкислювання, асептування, внесення живильних речовин для дрі­жджів і розведення водою. Мелясу, яка сильно інфікована мікроорганізмами, підда­ють тепловій стерилізації, а при виробництві спиртових дріжджів як хлібопекарсь­ких ще і очищують від завислих домішок.

У залежності від способу переробки меляси - одно - чи двопотокового - готу­ють мелясне сусло одної чи двох концентрацій сухих речовин: 22 % чи 12 і 32 % відповідно. Сусло концентрацією 12 % називають суслом для дріжджів, сусло кон­центрацією 32 % - основним. Однопотоковий спосіб використовують на заводах, які виробляють спирт і хлібопекарські дріжджі.

По однопотоковому способі зброджування мелясу перед зважуванням гомоге­нізують шляхом перекачування насосом із нижньої частини гомогенізатора (цилін­дричного резервуару) у різні місця за його висотою. Дефектна меляса спочатку сте­рилізується, охолоджується і змішується з нормальною мелясою.

Після зважування меляса підкислюється, асептується і збагачується живиль­ними речовинами для дріжджів у спеціальному змішувачі, розводиться водою до концентрації сухих речовин 35...40 %, очищується від завислих домішок у клари-фікаторі і, нарешті, розводиться до концентрації 22 %.

За двопотоковим способом зброджування гомогенізована меляса, яка призна­чена для приготування дріжджового сусла, зважується, підкислюється, асептуєть­ся, збагачується живильними речовинами і розводиться водою до концентрації су­хих речовин 12 %. При цьому усю кількість кислоти і живильних солей, яка розра­хована на всю мелясу, вносять у сусло для дріжджів. Мелясу, що призначена для приготування основного сусла, після зважування тільки асептують і потім розво­дять до концентрації 32 %.

Кількість меляси, яка витрачається щодоби, розраховують, виходячи із добо­вої продуктивності заводу, нормованого виходу спирту з 1 т умовного крохмалю і вмісту зброджуваних речовин у мелясі.

Добову продуктивність спиртового заводу виражають у декалітрах (дал) без­водного спирту - сирцю, який міститься у всіх продуктах ректифікації, з врахуван­ням втрат при виділенні спирту із зрілої бражки (0,2 %). Припустимо, що на заводі за добу виробляється А (дал) ректифікованого спирту вищої очистки міцністю К_а (об. %), В (дал) головної фракції етилового спирту міцністю К_в (об. %), С (дал) сивушного масла міцністю К_с (об. %), D (дал) сивушного спирту міцністю K_d (об. %). Тоді добова продуктивність заводу Q (дал) складає:

0 = (АК_а + ВК_ь + СК_с + DК_d/ 100) × 1,002.

При нормативному виході спирту V (дал) з 1 т умовного крохмалю і вмІсті зброджених речовин у мелясі Z_з6p у перерахунку на цукрозу витрата меляси М(т) складає:

М= 100Q/V-0,95£._i6p, де 0,95 - коефіцієнт перерахунку цукрози в умовний крохмаль.

Для обліку меляси використовують платформені ваги вантажопідйомністю 3,5 і 10 т у залежності від продуктивності заводу.