Спорудження насипу з ґрунтів бічних резервів забезпечує в більшості випадків найменші втрати на переміщення ґрунту і відповідну найменшу вартість земляних робіт. Разом з тим такі роботи пов’язані з необхідністю значного збільшення ширини смуги відведення для будівництва дороги, порушенням земель в межах розміщення бічних резервів і робочої зони землерийних машин, із значним зростанням обсягів робіт зрекультивації порушених земель, ускладненням водовідведення із знижених місць, що виникають внаслідок розробки бічних резервів, з додатковими витратами на улаштування і ліквідацію в’їздів і з’їздів для землерийно-транспортних машин.
Ці обставини істотно обмежують використання такого методу спорудження земляного полотна і його застосовують, якправило, в умовах:
– будівництва в незаселених місцях, на землях, непридатних для сільського господарства;
– будівництва в нульових відмітках або при низькому насипу на суцільному орному масиві, де утруднене відведення притрасових кар’єрів і зосереджених резервів, а невеликі бічні резерви можуть бути легко рекультивовані і повернені сільському господарству;
– будівництва на малоцінних землях доріг низьких категорій з порівняно невеликими обсягами робіт із спорудження насипів.
Спорудження земляного полотна з ґрунту бічних резервів може виконуватись бульдозерами, автогрейдерами або скреперами.
При спорудженні насипу з бічних резервів розбиття земляного полотна здійснюють по пікетних знаках, знаках розбиття кривих і реперах, винесених в процесі підготовчих робіт за зовнішню брівку резервів. Розбиття резервів і насипу виконують після зняття рослинного ґрунту, розчищення і вирівнювання основи.
Попікетне розбиття резервів і насипу виконують за допомогою кілків довжиною 1,5 м, перерізом 0,04´0,04 м і кілків для розмітки довжиною 0,3-0,4 м. Кілки забивають на глибину від 0,2 до 0,3 м.
На прямих горизонтальних ділянках поперечники розбиття встановлюють через 50 м, на угнутих кривих – через 10-20 м, на горизонтальних івертикальних опуклих кривих – через 20-50 м. Межі підошви насипу і краї резервів доцільно позначати борознами.
При багатошаровому відсипанні насипу висотою більше 1,5-2,0 м для дотримання проектного закладання укосів потрібно встановлювати постійні лекала або користуватись переносним шаблоном. Товщину і ширину відсипання кожного подальшого шару насипу потрібно фіксувати забиванням спеціальних кілків.
Особливості технології спорудження насипів з бічних резервів.
1. Доцільна спарена робота автогрейдерів – різання і переміщення.
2. Зарізання ґрунту і розробку резервів можна виконувати двома способами: від зовнішнього або від внутрішнього краю резерву.
3. Після зарізання ґрунт переміщують і укладають у насип.
4. При вузьких резервах або виїмках рух за кільцевою схемою.
5. Укладання здійснюється від осі дороги у бік резерву.
Схеми укладання ґрунту
Пошарово з розрівнюванням.
- кожна порція ґрунту після переміщення розрівнюється;
- шар товщиною 0,15-0,2м;
- підвищена вологість ґрунту;
- велика кількість переміщень;
- ґрунт швидко висихає;
- ґрунт попередньо ущільнюється колесами автогрейдера.
В напівпритиск. товщина шару після планування гребенів досягає 0,3-0,5м. Вологість ґрунту близька до оптимальної.
Впритиск. Товщина шару досягає 0,6-0,8м. Вологість ґрунту близька до оптимальної.
Підвищення продуктивності
1. Робота двох та більше автогрейдерів; виконання окремих операцій (зарізання – важкі; переміщення – легкі);
2. Висота насипу до 0,5м;
3. Підвищення довжини захватки – зменшення тривалості циклу (200-300м), у перезволожених ґрунтах до 600-700м – час на просихання;
4. Скорочення часу робочого циклу;
5. Збільшення об’єму зарізаного ґрунту;
6. Регулювання кутів установки ножа (різання, захвату і нахилу).
СПОРУДЖЕННЯ ЗЕМЛЯНОГО ПОЛОТНА У НЕСКЕЛЬНИХ ҐРУНТАХ І ЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ (СКРЕПЕР, ЕКСКАВАТОР)
