Сфера використання; характеристики та цикл роботи бульдозерів. Схеми різання ґрунту. Спорудження насипів та розробка ґрунту у резервах. Розробка виїмок. Продуктивність бульдозера.
Бульдозерні роботи
Бульдозери найбільш ефективні при спорудженні насипу висотою до 2,0 м з ґрунту бічних резервів. Вони дозволяють механізувати практично весь комплекс робіт, за винятком остаточного планування поверхні земляного полотна і вироблених бічних резервів, які, як правило, виконують автогрейдером. Технологічна схема спорудження земляного полотна з ґрунту бічних резервів бульдозерами наведена на рисунку 3.4.
З метою підвищення продуктивності бульдозерів і зменшення втрат ґрунту при його переміщенні з резервів у насип, розроблення ґрунту потрібно виконувати за траншейно-смуговою схемою із шириною стінок до 1,0 м.
Розроблення траншей починають на відстані від підошви насипу, що забезпечує найкраще заповнення ґрунтом відвала бульдозера. Укладають ґрунт в насип від осі до підошви. Кожне наступне зарізання починають, відступаючи від початку попереднього, але не далі зовнішнього краю бічного резерву, а ґрунт, який переміщують в насип, укладають впритул до укладеного раніше. При послідовнім розробленні траншей на всій довжині робочої захватки здійснюють відсипання першого шару насипу наполовину його ширини.
Аналогічно здійснюють відсипання насипу на другій половині його ширини з протилежного бічного резерву, а також наступних шарів по висоті насипу.
Роботи із спорудження насипу потрібно здійснювати почергово на обох половинах його ширини або на двох суміжних захватках, на одній з яких відсипають насип, а на іншій пошарово розрівнюють і ущільнюють ґрунт із дозволоженням, при необхідності, до оптимальної вологості.
Залежно від заданого змінного обсягу робіт резерви можуть розроблятись одночасно з обох боків насипу окремими бульдозерами або ланками машин.
Розроблення технологічних траншей на глибину більше 1,0 м не рекомендується через можливість обвалення ґрунтових стінок (перемичок). Тому при глибині резервів, що перевищує 1,0 м їх розроблення, потрібно виконувати за два заходи, спочатку зрізавши і перемістивши в насип раніше залишені стінки технологічних траншей. Залишати ґрунтові перемички на тривалий час не рекомендується через те, що при випаданні інтенсивних дощів вони перешкоджають відведенню води з резерву.
Для більш повного збереження природної вологості ґрунту доцільно встановлювати найменшу довжину робочої захватки і збільшувати товщину шару, що відсипається, з урахуванням можливості його ефективного ущільнення. Кожний шар ґрунту ущільнюють до потрібної (згідно з проектом) щільності та планують бульдозером або автогрейдером з наданням йому поперечного уклону для забезпечення відведення води.
Тільки після цього можна починати укладати в насип наступний шар ґрунту.
Залежно від групи ґрунтів за складністю їх розроблення зрізування в траншеї потрібно виконувати за схемою, що забезпечує найбільш повне і продуктивне використання потужності двигуна бульдозера без надмірного перевантаження.
Більш легкі за складністю розробки ґрунти зрізують за прямокутною схемою, середні – клиновидною, а важкі – гребінчастою.
Для підвищення продуктивності бульдозерів важкі і сухі ґрунти в резервах потрібно заздалегідь розпушувати розпушувачем, який монтують на зворотному боці відвала бульдозера, бульдозерно-розпушуючим агрегатом або причіпним розпушувачем. У цьому випадку траншейний спосіб розробки не застосовують.
При роботі в розпушених або сипких ґрунтах, коли не застосовують траншейне розроблення, відвал бульдозера потрібно обладнувати відкрилками або застосовувати відвал совкового типу для збільшення об’єму ґрунту, який переміщують, і скорочення його втрат.
1 – зняття рослинного ґрунту з укладанням в бічні вали; 2 – пошарове відсипання і розрівнювання ґрунту насипу з траншейною його розробкою в резервах; 3 – пошарове ущільнення ґрунту; 4 – вирівнювання і планування поверхні насипу і резерву автогрейдером та насування рослинного ґрунту з бічних валів бульдозером
Рисунок 3.4 – Технологічна схема спорудження насипу з бічних резервів бульдозерами
