IV. Конференція пропонує наступне

У галузі законотворчої роботи:

1. Виявлені в ході обговорення проблеми, винесені на розгляд конференції, пропозиції з удосконалення чинного КК, відображені у збірнику тез наукових доповідей і повідомлень конференції[2], заслуговують безумовної уваги. Більшість із них достатньо аргументовані й тому при належному їх оформленні як змін до тексту Кримінального кодексу України в порядку de lege ferenda мають бути розглянуті відповідними державними органами щодо їх використання в нормотворчому процесі.

Одночасно викликає занепокоєння значна кількість недостатньо аргументованих і не узгоджених із системою КК пропозицій, що постійно надходять від окремих службових осіб і державних органів стосовно вдосконалення цього нормативно-правового акта. Ця діяльність має бути впорядкована в напрямку забезпечення більшої стабільності кримінального законодавства. Із цього приводу конференція звертається до Президії Національної академії правових наук України, а також до керівництва Всеукраїнської громадської організації «Асоціація кримінального права» з пропозицією звернутися до Голови Верховної Ради України щодо вдосконалення й упорядкування вказаної законотворчої діяльності.

2. З метою належного виконання тими чи іншими державними органами й відомствами роботи з підготовки проектів нормативно-правових актів і для внесення змін до чинного КК конференція вважає за необхідне залучити до цієї діяльності науковців-фахівців у галузі науки кримінального права.

3. Конференція підтримує закладену в чинному КК (порівняно з КК 1960 р.) загальну тенденцію щодо гуманізації покарання в кримінальному праві, розвиток якої може полягати в більш широкому застосуванні альтернативних санкцій у нормах, що передбачають відповідальність за злочини невеликої й середньої тяжкості, й у встановленні в альтернативі покарань, не пов'язаних з
позбавленням волі. Конференція підтримує також тенденцію більш широкого
застосування штрафних санкцій, інших санкцій майнового характеру за
господарські та інші злочини, що спричиняють майнову шкоду.

4. Конференція вважає за доцільне при здійсненні пеналізації переглянути санкції низки статей КК в бік їх оптимальної відповідності (збалансованості) тяжкості і ступеня суспільної небезпечності діянь, описаних у диспозиціях статей, особливо за складені злочини, елементами яких є насильство, зловживання владою і службовим становищем. Це є необхідним засобом усунення штучної сукупності злочинів, що має місце у правозастосовчій практиці.

5. При визначенні правових понять у статтях КК необхідно також виважено поставитися до проблеми вдосконалення юридичного тексту правових дефініцій, зважаючи при цьому на правила одностайності (однозначності) термінології, важливості тлумачення кожного з понять відповідним йому терміном, усунення можливості трактування одних і тих же правових категорій різними термінами, а різних понять - одними й тими ж термінами.

6. У законотворчій роботі конференція пропонує широко використовувати зарубіжний досвід у кримінально-правому законотворенні, орієнтуючись при цьому на європейські і світові стандарти, з безумовним урахуванням фундаментальних положень та ідей Конституції і принципових відправних положень кримінального законодавства України. Використання досвіду законотворчої роботи інших держав надасть можливості взяти до уваги (залучити) сучасні світові тенденції й міжнародні стандарти у сфері кримінально-правової охорони прав та свобод людини і громадянина. Такий підхід має надати можливості використати позитивне в досвіді інших держав, що стосується проблем кримінальної відповідальності, й удосконалити чинне національне кримінальне законодавство України та практику його застосування.

7. Законотворча діяльність Верховної Ради України в галузі кримінального законодавства протягом 10-ти років дії КК, наукові дослідження в царині кримінального права, досвід практики застосування норм кримінального законодавства України та її науковий аналіз дають достатньо підстав і приводів для певних подальших змін чинного КК. З огляду на те, що в цей кодифікований акт внесено вже достатньо змін і доповнень (понад 300), і прогнозуючи зміни, які можуть мати місце у відносно близькому майбутньому, є підстави стверджувати про потребу в підготовці нової редакції чинного КК, яка, зберігаючи основні концептуальні положення останнього, врахувала б у системному порядку новели, які до нього були внесені. Конференція звертається до Президії Національної академії правових наук України з пропозицією ініціювати перед керівництвом держави створення комісії, куди мають увійти науковці і практикуючі юристи, які мали б за завдання підготувати проект тексту Кримінального кодексу України в новій редакції.