Основи естетики інтер'єру. Перевірка квартири біолокацією на предмет вияву патогенних зон і правильного розташування меблів. Основи кольоротерапії. Культура побуту. Ремонт квартири сучасними матеріалами, їх екологічні параметри.
Побутова хімія. Боротьба із комарами, тарганами і домашніми гризунами.
Кіт у домі. Його традиційний функціонал і нові можливості. Значення домашніх тварин у створенні психологічно комфортного для людини середовища.
Сімейний бюджет: дебет, кредит, баланс, сальдо. Джерела поповнення сімейного бюджету.
Педагогічний акцент: житло для людини - своєрідний центр світобудови.
Практичне заняття: складання карти геопатогенних зон у приміщенні.
Зоровий ряд: естетика інтер'єрів житлових і громадських будівель.
Література
1. Зайцева И А., Кукушин B.C., Ларин Г.Т., Румега Н.А.Шатохина В.И. Коррекционная педагогика / Под ред. В.С. Кукушина. - Ростов н/Д.: Издательский центр "МарТ", 2002.
2. Методика и технологии работы социального педагога: Учеб.пособие / Б.Н. Алмазов, М.А. Беляева, Н.Н. Бессонова и др. Под ред. М.А. Галагузовой, Л.В. Мардахаева. - М: Издат.центр "Академия", 2002.
3. Панасюк M.Б. Соціальні технології роботи з попередження правопорушень // Управлінські аспекти соціальної роботи. - К., 2002. - С.344-368.
4. Психология социальной работы: Уч. пособие / О.В. Александрова, О.Н. Боголюбова, Н.Л. Васильева и др. Под общ.ред. М.А. Гулиной. - Спб.: Питер, 2004.
5. Синьов В.М., Кривуша В.І. Пенітенціарна педагогіка: в основних запитаннях та відповідях: Навч. посібник. - 2-е вид. - К, 2000.
6. Соціальна робота з неповнолітніми, які перебувають у місцях позбавлення волі / За ред. В.М. Синьова. - К.: Державний центр соціальних служб для молоді, 2003.
7. Соціальна робота: технологічний аспект: Навч. посібник / За ред. проф. А.Й. Капської. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.
Тести
Модуль I
1. Технологічний підхід до явищ соціальної дійсності зумовлений:
а) традиційним розвитком суспільства;
б) ускладненням суспільних процесів;
в) розвитком біології;
г) дегуманізацією людської свідомості.
2. Технологічність соціальної сфери є характерною для суспільства:
а) тоталітарного;
б) демократичного;
в) з елементами лібералізму;
г) високорозвинутого технічно.
3. За своїм походженням слово "технологія" означає:
а) майстерність;
б) засоби виробництва;
в) письмо;
г) дискусія.
4. Яке з визначень соціальних технологій є неправильним?
а) спосіб управління, регулювання і планування соціальних процесів;
б) сукупність прийомів, методів і впливів, що використовуються для досягнення поставлених цілей;
в) спосіб ціленаправленого вирішення суспільної проблеми у вигляді певного набору процедур і операцій;
г) залежність вирішення соціальної проблеми від особистісного фактора.
5. Яка з умов технологізації діяльності в соціальній сфері є неправильною?
а) об'єкт впливу повинен мати певний ступінь сріадності;
б) є можливість формалізації реальних соціальних процесів;
в) є наявність чіткого розуміння вирішення соціальної проблеми;
г) наявна можливість відтворення і повторюваності операцій.
6. Що не є характерним для соціальної технології?
а) постійне і поглиблене вивчення суспільства в цілому, і його структурних елементів;
б) операціоналізація процесів і єдність процедур;
в) незначний суб'єктивний зміст;
г) наукове обґрунтування технологічних дій.
7. Етап технології соціальної роботи, пов'язаний з формулюванням цільової установки, визначенням предмета технологізації, є:
а) теоретичний етап;
б) методичний;
в) процедурний;
г) діяльніший.
8. Які ознаки не характерні для технології соціальної роботи?
а) динамічність;
б) перервність;
в) циклічність;
г) дискретність.
9. Що не входить в компоненти технологічного процесу?
а) алгоритм;
б) операції;
в) трансформація;
г) інструментарій.
10. Що не пояснює причину багатоманітності соціальних технологій?
а) системний, складний характер об'єктів соціальних технологій;
б) різний рівень професіоналізму розробників і виконавців соціаль
них технологій;
в) вузькість соціальних відносин і видів соціальної дії;
г) різноманітність засобів, методів і форм, що використовуються в
процесі соціальної дії.
11. В основі класифікації соціальних технологій на глобальні, кон
тинентальні, регіональні є ознаки:
а) ступінь асоційованості об'єкта впливу;
б) масштаби і ієрархія впливу;
в) галузь суспільного життя;
г) ступінь зрілості соціальних об'єктів.
12. Методи і прийоми діяльності, що приводять до якісних змін у різних сферах соціального життя, це технології:
а) рутинні;
б) інноваційні;
в) історичні;
г) інформаційні.
13. Технології, що вимагають кваліфікації спеціаліста, є технологіями:
а) простими;
б) складними;
в) комплексними;
г) одиничними.
14. Назвати функцію технологій соціальної роботи, сутність якої полягає в аналізі існуючих актуальних і потенційних соціальних проблем, встановленні їх причин:
а) аналітико-прогностична;
б) діагностична;
в) системно-моделююча;
г) інструментально-практична
15. Термін "соціальна діагностика" отримав поширення:
а) в кінці XIX ст.;
б) в 10-20-х pp. XX ст.;
в) в 20-30-х pp. XX ст.
г) в 30-40-х pp. XX ст.
16. Принцип соціальної діагностики, який полягає у встановленні достовірності соціальної інформації, перевірки її за допомогою різних процедур чи джерел даних, є принципом:
а) системності;
б) верифікації;
в) об'єктивності;
г) ефективності.
17. Який метод відображує дію - обстеження конкретного соціуму, збір даних про стан інфраструктури, чисельність, склад і динаміку місцевого населення?
а) зондажно-інформаційний метод;
б) соціально-історичний метод;
в) метод інформативно-цільового аналізу;
г) метод соціального картографування.
18. До методів аналізу діагностичної інформації належить:
а) спостереження;
б) опитування;
в) тестування;
г) класифікація.
19. Метод порівняльного підрахунку смислових одиниць:
а) метод порівняльного аналізу;
б) метод контент-аналізу;
в) метод класифікації;
г) біографічний метод.
20. Хто найбільш повно охарактеризував технологічність творчого аналізу і діагнозу проблем соціального розвитку?
а) О.Кульчицький;
б) В.Вернадський;
в) В.Липинський;
г) Д.Чижевський.
21. Яка з вимог не є властивою для методів соціальної діагностики?
а) валідність;
б) надійність;
в) багатозначність;
г) точність.
22. Який метод соціальної діагностики спрямований на отримання більш поглибленої інформації з допомогою питань, проективних малюнків, геометричних фігур?
а) тестування;
б) анкетування;
в) інтерв'ювання;
г) бесіда.
23. Метод соціальної діагностики, який передбачає вияв взаємного зв'язку, взаємного впливу проявів, факторів, встановлених під час проведення діагностики, - це:
а) метод порівняльного аналізу;
б) метод кореляції;
в) метод класифікації;
г) метод контент-аналізу.
24. Яка із функцій соціальної експертизи є неправильною?
а) діагностична;
б) прогностична;
в) інформаційно-контрольна;
г) управлінська.
25. Метод роботи з експертами, спрямований на переборення конформізму експертів:
а) метод Морено;
б) метод Дельфі;
в) метод активізації;
г) метод письмової оцінки.
26. Експертиза, врахування висновків якої спрямоване на обмеження вибору стратегій, - це:
а) експертиза - "профілактика";
б) експертиза -"консультація";
в) експертиза - "арбітраж";
г) експертиза - "посередництво".
27. Експертна оцінка однорідного, але досить обширного матеріалу, здійснюється за моделями:
а) "Рецензія";
б) "Моніторинг";
в) "Проект";
г) "Програма".
28. Яке з наведених визначень проектування є неправильним?
а) проектування - це конструювання варіантів оптимального з точки зору мети майбутнього стану об'єкта;
б) проектування - це моделювання дій до їх здійснення;
в) проектування - це прийняття рішень в умовах чіткої визначеності;
г) пристосування засобів, координація дій для отримання необхідного результату.
29. Відповідність змін, що проектуються, фізіологічній, психічній і соціальній природі людини - це:
а) принцип соціального проектування;
б) мета соціального проектування;
в) завдання соціального проектування;
г) засіб соціального проектування.
30. Визначити помилку при формулюванні завдань соціального проектування:
а) завдання ранжуються на головні і другорядні;
б) завдання є відповідними необхідним матеріальним, організаційним, кадровим ресурсам;
в) у завданнях наводяться детальні поради стосовно способів їх реалізації;
г) встановлюється термін чи період виконання завдання.
31. Проектна стратегія, що дозволяє повертатися безпосередньо в процесі проектної діяльності до одного із попередніх етапів конструювання, є стратегією:
а) лінійною;
б) розгалуженою;
в) циклічною;
г) адаптивною.
32. Метод соціального проектування, коли на основі декількох незалежних змінних розробляються різні варіанти рішень:
а) метод матриці ідей;
б) метод синектики;
в) метод "мозкової атаки";
г) метод аналогії.
33. Метод, з допомогою якого на основі подібності, схожості предметів у певних властивостях, ознаках формулюються припущення про наявність вказаних властивостей, ознак у явища, яке виступає об'єктом проектування, - це:
а) метод входження в роль;
б) метод синектики;
в) метод аналогії;
г) метод матриці ідей.
34. Негативні явища в правосвідомості і соціально-правовому мисленні особистості - це:
а) об'єкт соціальної профілактики;
б) завдання соціальної профілактики;
в) принципи соціальної профілактики;
г) методи соціальної профілактики.
35. Складний процес засвоєння нових соціально-економічних норм - це адаптація:
а) управлінська;
б) економічна;
в) професійна;
г) психологічна.
36. Реабілітація інвалідів, яка допомагає їм досягнути необхідної моральної рівноваги, - це реабілітація:
а) медична;
б) соціально-середовищна;
в) професійно-трудова;
г) психологічна.
37. Терапія, яка полягає у впливові на соціальне оточення клієнта з допомогою державних і суспільних організацій, - це:
а) соціотерапія;
б) арттерапія;
в) трудова терапія;
г) дискусійна терапія.
38. Коли в соціальній роботі розпочали використовувати групові
методи?
а) в кінці XVIII ст.;
б) в кінці XIX ст.
в) на поч. XX ст.;
г) в кінці XX ст.
39. Який фактор не сприяє груповій роботі?
а) значущість завдання для всіх учасників;
б) оптимальний склад і чисельність групи;
в) гармонійний розподіл ролей;
г) надія на легкий і швидкий успіх.
40. На якій стадії розвитку групи завданням соціального працівника є допомогти членам групи усвідомити необхідність узгодженої роботи, активізувати осмислення того, що відбувається?
а) стадії формування групи;
б) стадії конфлікту;
в) стадії консолідації;
г) аналітичній стадії.
41. Усвідомлений, аргументований, логічно і фактично обгрунтований вплив на систему поглядів і уявлень іншої людини - це:
а) навіювання;
б) переконання;
в) зараження;
г) наслідування.
42. Процедура, що часто використовується в соціальній роботі з метою орієнтації громадян, сімей, груп шляхом порад, вказівок, забезпечення необхідною інформацією;
а) консультування;
б) патронаж;
в) соціальна підтримка;
г) соціальний захист.
43. Як кваліфікується консультування спеціалістів соціальних служб і організацій працівниками вищих інстанцій?
а) загальне;
б) спеціальне;
в) навчальне;
г) договірне.
44. Модель Хоманса - це теорія:
а) ситуаційної мотивації;
б) групової поведінки;
в) соціального простору;
г) виховання дружби.
45. Образ, схема деякого фрагменту реальності, об'єкта культури - це:
а) проект;
б) модель;
в) прогноз;
г) план.
46. Основоположником глобального прогнозування на основі системного аналізу є:
а) Форрестер;
б) Медоуз;
в) Хоманс;
г) Сахаров.
47. Стратегія, коли людина орієнтується на власні резерви, готова відповідати за свої дії і рішення, це стратегія:
а) активна;
б) пасивна;
в) змішана;
г) творча.
Модуль II
1. Коли у вітчизняній науковій літературі з'явилося поняття "соціально-педагогічна технологія"?
а) у 60-х роках XX ст.;
б) у 70-х роках XX ст.;
в) у 80-х роках XX ст.;
г) у 90-х роках XX ст.
2. Хто стояв біля джерел технологізації соціально-педагогічної діяль
ності?
а) І.Д.Бех;
б) АСМакаренко;
в) В.О.Сухомлинський;
г) С.Ф.Русова.
3. Хто розробив виховну технологію формування і розвитку колективу?
а) І.Д. Бех;
б) А.С. Макаренко;
в) В.О. Сухомлинський;
г) С.Ф. Русова.
4. Вчення про найбільш оптимальні методи, засоби і прийоми, необхідні в певній ситуації для вирішення соціально-педагогічних проблем - це:
а) теоретична соціально-педагогічна технологія;
б) дослідницька соціально-педагогічна технологія;
в) прикладна технологія загального типу;
г) прикладна технологія конкретного типу.
5. Що не належить до власне педагогічних методів?
а) бесіда;
б) диспут;
в) експеримент;
г) переконання.
6. Механізм дії якого методу заснований на пробудженні позитивних
емоцій, які вселяють упевненість, підвищують відповідальність клієнта?
а) спонукання;
б) заохочення;
в) осудження;
г) переконання.
7. Представниками яких психологічних шкіл було введено поняття "психологічний захист"?
а) гуманістичної психології;
б) психоаналізу;
в) когнітивної психології;
г) біхевіоризму.
8. Ідеї якої школи є корисними в соціальній роботі при вирішенні дитячих проблем, питань стосунків дітей і батьків, застосування методів заохочення і покарання?
а) когнітивної психології;
б) гуманістичної психології;
в) біхевіоризму;
г) глибинної психології.
9. Хто з психологів стверджує, що найважливішим прагненням осо
бистості є набуття смислу власного існування?
а) К. Роджерс;
б) А. Маслоу;
в) А. Берн;
г) В. Франкл.
10. Варіант психологічного захисту, коли енергія напруження повністю реалізується в соціальнокорисній діяльності - це:
а) "витіснення";
б) "втеча";
в) "сублімація";
г) "оглушення".
11. Прихильники якого психологічного напряму стверджують, що більшість людських емоцій і форм поведінки, раціональних і ірраціональних, зумовлено тим, про що люди думають, уявляють і у що вірять?
а) гуманістична психологія;
б) екзистенційна психологія;
в) когнітивна психологія;
г) глибинна психологія.
12. Основними завданнями логотерапії є:
а) сформувати у людини здатність розуміти інших людей;
б) допомогти людині знайти мету і смисл власного життя;
в) допомогти людині адекватною словесною дією;
г) позитивно вплинути на особистість засобами художнього слова.
13. Що є основою соціального захисту?
а) соціальне страхування;
б) житлові субсидії;
в) продаж товарів за цінами, нижчими за їхню собівартість;
г) безплатний проїзд деяких категорій населення у міському транспорті.
14. Що є характерним для соціальної допомоги?
а) надається всім громадянам;
б) надається громадянам залежно від їхнього трудового стажу;
в) надається тим, хто опинився у важкому матеріальному становищі;
г) надається незалежно від матеріального стану.
15. У якому році з'явився термін "соціальний захист"?
а) 1935;
б) 1950;
в) 1917;
г) 1883.
16. Що не належить до активних заходів соціального захисту?
а) лікування та профілактика хвороб;
б) сприяння освіті громадян;
в) соціальне страхування;
г) соціальна допомога.
17. Міжнародну організацію праці (МОП) утворено в:
а) 1889 p.;
б) 1919 p.;
в) 1935 p.;
г) 1991 p.
18. Знайдіть помилку в розмірі допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу:
а) до двох років - 50%;
б) від двох до шести років - 55%;
в) від шести до десяти років - 60%;
г) понад десять років - 65%.
19. Яка із стадій пошуку роботи безробітними визначена неправильно?
а) образа;
б) оптимізм і надія;
в) песимізм;
г) фаталізм.
20. Демографічний перехід від малодітної до переважно одно дітної сім'ї, що є характерним для більшості розвинутих країн, викликаний причинами:
а) економічними;
б) фізіологічними;
в) екологічними;
г) соціальними.
21. Найефективніша технологія, що використовується у випадку сімейного насильства, це:
а) консультпункти;
б) притулки;
в) "телефони довіри";
г) реабілітаційний центр.
22. Генограма сім'ї - це:
а) схема сімейної історії;
б) візуалізація уявлень про сімейні взаємини;
в) раціоналізація емоційно-психічних сімейних взаємин;
г) маніпулювання сімейними взаєминами.
23. Метод, за допомогою якого члени сім'ї візуалюють своє уявлення про сімейні взаємини, - це:
а) так-терапія;
б) побудова генограми сім'ї;
в) метод "скульптурної групи";
г) ігротерапія.
24. Що не є характерним для завдань соціального розвитку жінок?
а) інформування жінок;
б) навчання жінок прогресивним вмінням;
в) підтримка груп самодопомоги;
г) організація притулків для жінок.
25. Деклараці. про загальні засади державної політики України стосовно сім'ї та жінок було ухвалено:
а) в 1989 році;
б) в 1992 році;
в) в 1999 році;
г) в 2002 році.
26. Технологія соціальної роботи з жінками в Україні, яка почала використовуватися раніше за інших, - це:
а) жіноча гімназія;
б) бізнес-інкубатор;
в) притулки для жінок;
г) створення коаліцій "Сім'я без насильства".
27. Створення асоціацій захисту громадянських, соціальних прав різноманітних груп жіночого населення відноситься до наступної групи завдань:
а) порятунок життя жінок;
б) порятунок здоров'я жінок;
в) підтримка соціального функціонування жінок;
г) соціальний розвиток жінок.
28. Теорія, відповідно до якої люди в процесі старіння відчужуються від тих, хто є молодшим:
а) теорія звільнення;
б) теорія меншості;
в) теорія "вікової стратифікації";
г) теорія субкультури.
29. Яка з теорій старіння стверджує, що кожне покоління людей є унікальним і володіє тільки йому властивим досвідом?
а) теорія активності;
б) теорія субкультури;
в) теорія "вікової стратифікації";
г) теорія звільнення.
30. Такий іфинцип роботи з людьми старшого віку, як "гідність", означає:
а) можливість реалізації людьми старшого віку свого потенціалу;
б) недопущення експлуатації, фізичного і психічного насильства стосовно людей старшого віку;
в) залучення людей старшого віку до суспільного життя;
г) можливість для людей старшого віку доступу до основних благ і обслуговування.
31. Принципи, що торкаються проблеми забезпечення людей старшого віку доглядом і захистом з боку родини, громади, доступу до медичного обслуговування, - це принципи групи:
а) "незалежність";
б) "участь";
в) "відхід";
г) "гідність".
32. Який підхід відображує поняття "дезадаптовані діти"?
а) біологічний;
б) психологічний;
в) педагогічний;
г) соціальний.
33. Який фактор дезадаптації є провідним?
а) спадковість;
б) недоліки сімейного виховання;
в) недоліки шкільного виховання;
г) соціальні умови функціонування суспільства.
34. До якого з етапів роботи з дезадаптованими підлітками належить формування особисто прийнятних для конкретного підлітка мотивів змін?
а) орієнтаційний;
б) мотиваційний;
в) установчий;
г) діяльнісний.
35. Яка з моделей соціальної роботи з молоддю характерна для нинішніх суспільств?
а) спонсорська;
б) інтервенційна;
в) інтегративна;
г) дефіцитна.
36. Який з напрямів соціального захисту молоді спрямований на вирішення конкретних завдань молодих людей?
а) соціальний захист середовища формування і розвитку особистості;
б) цільовий соціальний захист молодої людини;
в) захист прав молодої людини;
г) соціальний захист процесу формування й розвитку особистості.
37. Сучасний підхід до інвалідів у західних країнах - це:
а) сегрегація;
б) сублімація;
в) компенсація;
г) інтеграція.
38. Основою поняття "інтеграція" є:
а) гарантія працевлаштування людей з обмеженими можливостями;
б) допомога людям з обмеженими можливостями медичними засобами;
в) зміна свідомості суспільства стосовно людей з обмеженими можливостями;
г) матеріальна підтримка людей з обмеженими можливостями.
39. Специфічна система цінностей, ідей, знань і навичок, що допомагають сім'ї вирішувати конкретні завдання реабілітаційного процесу, це:
а) конструктивне ставлення батьків до проблем дітей-інвалідів;
б) деструктивне ставлення батьків до проблем дітей-інвалідів;
в) реабілітаційна культура сім'ї;
г) реабілітаційна активність сім'ї.
40. Який компонент не є характерним для реабілітаційної культури сім'ї?
а) когнітивний;
б) превентивний;
в) аксіологічний;
г) праксіологічний.
41. На якому підході грунтуються довготривалі форми роботи з сім'єю, яка виховує дітей-інвалідів?
а) проблемно-орієнтованому;
б) психосоціальному;
в) кризоінтервентному;
г) екологічному.
42. Що з особливостей сучасного розвитку злочинності визначено напрвильно?
а) збільшення кількості заздалегідь підготовлених злочинів;
б) зростання кількості злочинів, позбавлених мотиву;
в) зростання жіночої злочинності випереджує чоловічу;
г) зростання кількості злочинів, скоєних представниками малозабезпечених верств населення.
43. Технології, в основі яких - залежність реалізації потреб і бажань засуджених від їхньої правослухняної поведінки, - це технології:
а) демократичні;
б) стимулюючі;
в) співробітництва;
г) освітні.
44. Стратегія, спрямована на розвиток моральності правопорушника:
а) угода;
б) просоціальне моделювання;
в) співробітництво;
г) виховання.
45. Половину неповнолітніх, які перебувають у виховних колоніях, засуджено:
а) від 1 до 3 років;
б) від 3 до 5 років;
в) від 5 до 8 років;
г) від 8 до 10 років.
Тезаурус
Багатоманітність соціальних технологій зумовлена широким спектром соціальної діяльності. Для кожного виду соціальної діяльності створюється особлива технологія. Тому можна говорити не про якусь універсальну технологію, а лише про багатоманітність технологій, кожна з яких відповідає конкретній діяльності, меті, цілям, пов'язана з конкретними умовами її реалізації: зі станом матеріальних, політичних, фінансових і кадрових ресурсів, з історичними умовами, традиціями.
Глобальні соціальні технології - технології, спрямовані на вирішення загальнолюдських проблем, пов'язаних з оцінкою не тільки внутрішніх, а й світових тенденцій розвитку, комплексною оцінкою ситуації. Вони характеризуються високою наукомісткістю, прогнозуванням кінцевого результату і набувають пріоритетного значення в період оновлення соціальних систем.
Моніторинг - систематичне відслідковування, вивчення стану соціальних явищ і процесів, співставлення результатів постійних спостережень для отримання обгрунтованих уявлень про їх дійсний стан, тенденції їх розвитку.
Соціологічний моніторинг - необхідний прийом оцінки якості технологізації соціального простору, дієвості соціальних технологій. Він дозволяє своєчасно здійснювати корекцію соціальних технологій, знімати застарілі і вводити найновіші, що дозволяє розширювати межі технологізації і забезпечувати ефективність соціальних технологій.
Психологічні технології - вид соціальних технологій, що враховує особливості і специфіку психологічних процесів, якостей, відношень, можливості їх технологізації. Предметом технологізації є: психологічні якості і характеристики особистості - установки, характер, реакції, воля, взаємини.
Оволодіння психологічними технологіями дозволяє послідовно і цілеспрямовано формувати і використовувати навички ділової і міжособистісної комунікації, вибирати оптимальні прийоми переборення стресів, приймати зважені рішення по вирішенню професійних, внутрішньоособистісних і міжособистісних конфліктів в умовах ринкових відносин.
Соціальна технологія - 1) спеціально організована галузь знання про способи і процедури оптимізації життєдіяльності людини в умовах зростаючої взаємозалежності, динаміки і оновлення суспільних про-
цесів; 2) спосіб діяльності на основі її розділення на процедури і операції з їх наступною координацією і синхронізацією і вибором оптимальний засобів, методів їх виконання; 3) метод управління соціальними процесами, що забезпечує систему їх відтворення в певних параметрах - якості, властивості, обсязі та ін.
Побудова соціальної технології здійснюється за рахунок розділення діяльності на окремі операції, процедури за умови глибокого розуміння природи і специфіки тієї галузі, в котрій розгортається практика. Соціальна технологія виступає в двох формах: як проект (програма), що містить процедури і операції, і як сама діяльність, побудована відповідно до цього проекту (програмою).
Поява соціальних технологій пов'язана з потребою швидкого і широкомасштабного "тиражування" нових видів діяльності, ідей, проектів.
Соціально-педагогічні технології - способи створення умов для позитивного саморозвитку, соціальної адаптації і соціального захисту клієнта шляхом виховного впливу на його особу та поведінку. Можна виділити два основні підходи до розуміння соціально-педагогічної технології. Відповідно до першого підходу, що спирається на трактування технології як науки про майстерність, соціально-педагогічна технологія - це наука про мистецтво досягнення прогнозованої соціально-педагогічної мети. Такі технології носять теоретико-дослі-дницький характер. Інший підхід дозволяє визначити соціально-педагогічну технологію як цілеспрямовану, найбільш оптимальну соціально-педагогічну діяльність (впорядковану сукупність дій, операцій і процедур) з реалізації спеціалістом (спеціалістами) методів (сукупності методів), засобів і прийомів, що забезпечують досягнення прогнозованої мети в роботі з однією людиною чи групою в певних умовах. За своєю сутністю такі технології носять прикладний (прак-тико-орієнтований) характер.
Соціологічні технології в соціальній роботі - способи використання соціологічних знань для прямого чи опосередкованого впливу на соціальну сферу, зміну в цілому соціального простору людини в сприятливому для неї напрямі.
Загальна соціологічна теорія, галузеві і спеціальні соціологічні теорії виступають фундаментом, основою соціальної роботи як науки, навчальної дисципліни і практичної діяльності. Особливу роль відіграє емпіричний рівень соціологічного знання, емпіричні дослідження (розробка програми дослідження, його організація, методи і техніка збору та обробки отриманого інформаційного матеріалу). При
цьому емпіричний рівень соціологічного знання виступає ніби зв'язуючою ланкою між теоретичною соціологією та соціальною роботою як наукою і специфічним видом діяльності.
Технологізація соціальна - процес оптимізації соціального простору, переборення його розбалансованості на основі інноваційного методу освоєння соціальної дійсності, активного впливу на розвиток соціальних систем з використанням соціальних технологій, які дозволяють включити в процес його освоєння не тільки пізнання, методи соціальної діагностики, а й активні способи його зміни (як суб'єктів управління, так і соціальних систем в цілому).
Технології зв'язку з громадськістю (ПР-технології) - способи і методи управління, що сприяють встановленню й підтримці спілкування, взаєморозуміння і співробітництва між організацією та громадськістю. Вони включають в себе вирішення різноманітних проблем: забезпечують керівництво організації інформацією про громадську думку і надають йому допомогу у виробленні зворотних заходів; спрямовують діяльність керівництва в інтересах громадськості; підтримують його в стані готовності до різних перемін шляхом завчасного передбачення тенденцій у соціальному розвиткові. ПР-технології являють собою мистецтво переконувати людей і впливати на їхню думку, підтримувати готовність управлінців до необхідних змін, запобігати кризовим станам та переборювати їх.
Зв'язок з громадськістю - метод соціальної роботи, що виник в США і отримав широке поширення в останні десятиріччя, адже будь-яка соціальна проблема є проблемою суспільною, а тому для її ефективного вирішення чи попередження необхідна робота з соціумом у цілому.
Технології консультування - технології соціальної роботи, які полягають у дослідженні проблеми клієнта, знаходженні разом з ним позитивних засобів її вирішення, надання порад і рекомендацій щодо шляхів її вирішення та наявності соціальних ресурсів. Найбільш важливий результат консультування - перетворення внутрішнього світу клієнта. Основа цих змін - переосмислення життєвих цінностей. У процесі консультування можна виділити декілька етапів: вияв причин, що спонукали клієнта звернутися за консультацією; аналіз, оцінка і діагностика проблеми; формулювання проблеми й визначення цілей консультації; встановлення стратегії і плану дій; здійснення відповідних дій; оцінка результатів консультації та висновки.
Технології моделювання - сукупність методів дослідження різноманітних явищ і процесів, вироблення варіантів управлінських рішень.
 | |
 |
Моделювання ґрунтується на заміщенні реальних об'єктів їх умовними зразками, аналогами. Засобами моделювання описується структура об'єкта (статистична модель), процес його функціонування і розвитку (динамічна модель). У моделі відтворюються властивості, зв'язки, тенденції досліджуваних систем і процесів, що дозволяє оцінити їх стан, зробити прогноз, прийняти обґрунтоване рішення. Форми моделей багатоманітні. Виділяють предметне і знакове моделювання. Предметне моделювання передбачає створення моделей, що відтворюють просторово-часові, функціональні, структурні властивості оригіналу (конкретно-наукові моделі). Знакове моделювання полягає в репрезентації параметрів об'єкта з допомогою символів, схем, формул, речень мови (логіко-математичні моделі).
Технології посередництва - способи надання кваліфікованої допомоги у взаємодії між різними суб'єктами соціальних відносин. Посередництво може здійснюватися між: державою, організацією та клієнтом; між організаціями чи закладами; між спеціалістами різного відомчого підпорядкування; між різними соціальними групами; міжособистісне посередництво. У посередницькій діяльності соціального працівника виділяють три етапи: визначення проблеми клієнта; вибір закладу, що зможе допомогти у вирішенні проблеми клієнта; допомога клієнту у налагодженні зв'язків і сприяння у прийомі відповідним закладом. Для кращої ефективності посередницької діяльності варто використати такі прийоми: а) виготовлення виписки для клієнта з переліком установ, їх адресами, телефонами, прізвищами спеціалістів, з якими клієнт спілкуватиметься; б) написання супровідного листа; в) попередня домовленість з установою про співпрацю з даним клієнтом; г) сприяння в організації супроводу клієнту.
Технології соціальної адаптації - технології, що забезпечують відтворення процесів включення особистості в групи, колективи, у нові умови соціального середовища, діяльності, взаємин. Основними процедурами технології адаптації є такі: 1) цілі спільної діяльності суб'єктів даної технології; 2) розробка програми спільних дій; 3) організація адаптаційного процесу.
Технології соціального захисту - це комплексна система соціально-економічних засобів, призначена для надання різнобічної допомоги непрацездатним чи обмежено працездатним особам, тимчасово непрацюючим, а також родинам, доходи працездатних членів яких не забезпечують суспільно необхідного рівня життя.
Соціальний захист може здійснюватися в грошовій формі у вигляді пенсій і допомог, у натуральній формі, а також шляхом надання
різного роду послуг особам, які є об'єктом соціального захисту. Соціальний захист може мати як компенсаційний, так і попереджувальний, профілактичний характер.
Технології соціального прогнозування - інструментарій передбачення, дослідження і вирішення соціальних проблем. Мета прогнозування - не просто передбачити ті чи інші явища майбутнього, а сприяти більш ефективному впливу на них у потрібному напрямі.
Соціальне прогнозування побудоване на трьох взаємопов'язаних способах отримання інформації про майбутнє: 1) екстраполяція в майбутнє сучасних тенденцій і закономірностей розвитку суспільства (передбачаючи, що і на певну перспективу ці тенденції будуть зберігатися без істотних змін); 2) оцінка можливого чи бажаного в майбутньому стану того чи іншого явища (насамперед експертна оцінка); 3) моделювання прогнозованих явищ (розуміючи під моделлю будь-яку умовну, спрощену для зручності дослідження схематичну уяву про об'єкт прогнозування - сукупність показників, сценарій можливого чи бажаного розвитку подій тощо, аж до чітко формалізованих математичних моделей-управлінь).
Технології соціального проектування - визначення варіантів прогнозованого і планового розвитку нових процесів і явищ. Метою проектування є перетворення об'єктивної дійсності, коли створюються (чи передбачається їх створення) об'єкти, явища, процеси, які б відповідали бажаним якостям.
Основною метою соціального проектування є створення проектів. Соціальний проект призначається для відображення майбутнього бажаного стану системи, що виникає внаслідок певних дій людей, за наявності певних фінансових, трудових, матеріальних і інших ресурсів, у тому числі інтелектуальних, пізнавальних, евристичних, ціннісних. Соціальний проект - це такий різновид програми, де відображені не тільки актуальні орієнтири, загальні завдання, а Й уточнені терміни досягнення конкретних завдань, скоординовані зусилля виконавців на основі глибокого вивчення початкового рівня розвитку об'єкта і використання соціальних нормативів. Умовно виділяють такі етапні цілі соціального проектування: 1) визначення проектної проблеми; 2) проведення проектних досліджень; 3) розробка проектної програми; 4) формування проектного цілого; 5) реалізація проектного зразка.
Технології групової роботи - сукупність засобів та методів, спрямованих на створення, "вирощування" творчих груп (наприклад управлі-
нських команд), здатних самостійно породжувати нові ідеї, сприяти міжособистісному розвиткові учасників групи, вирішувати конкретні проблеми. Застосування методу приводить до приросту продуктивності групи (синергетичний ефект). Це досягається правильним підбором групи, адекватною моделлю комунікації і точним визначенням завдань. Завдання соціального працівника полягають у наданні методичної, психологічної допомоги членам групи при її формуванні й розвиткові, віднаходженні групового лідера, забезпеченні достатньої рольової різноманітності і пошукові ефективної моделі самоорганізації.
Технології соціальної діагностики - способи отримання вичерпної інформації про об'єкт чи процес, що вивчається. Значення діагностики в галузі соціальних відносин і процесів аналогічне "виявленню" характеру захворювання в медицині: якщо вчасно і правильно визначені ознаки і причини виникнення захворювання, то можна сподіватися на благополучний хід лікування і позитивні результати. Сутність соціального діагнозу полягає в точному визначенні соціально-причинних зв'язків, породжених умовами життя клієнтів соціального обслуговування. Соціальний діагноз передбачає збір інформації про клієнтів і умови їхньої життєдіяльності, а також її аналіз для розробки програми соціальної допомоги;
Технології соціальної експертизи - способи дослідження певного питання, що вимагає спеціальних знань, представлення мотивованого висновку.
Експертиза є дослідженням, що здійснюється спеціалістами (експертами), і включає діагностику стану соціального об'єкта, встановлення достовірності інформації про нього й оточуюче середовище об'єкта, прогнозування його наступних змін і вплив на інші соціальні об'єкти, а також вироблення рекомендацій для прийняття управлінських рішень та соціального проектування в умовах, коли дослідницьке завдання важко піддається формалізації.
Технології соціальної профілактики - сукупність засобів, методів впливу на соціальний об'єкт з метою збереження його функціонального стану і попередження можливих негативних процесів у його життєдіяльності. Соціальна профілактика спрямована на попередження можливих фізичних, психологічних чи соціокультурних колізій в окремих індивідів і "груп ризику", збереження, підтримку і захист нормального рівня життя і здоров'я людей; сприяння їм у досягненні поставлених цілей і розкритті їхнього внутрішнього потенціалу.
Технології соціальної реабілітації - комплекс заходів, спрямованих на відновлення людини в правах, соціальному статусі, на покращання її здоров'я, дієздатності. Цей процес спрямований також і на зміну соціального середовища, умов життєдіяльності, порушених чи обмежених з певних причин.
Здійснення соціальної реабілітації значною мірою залежить від дотримання її основних принципів: етапності, диференційованості, комплексності, спадковості, послідовності, безперервності у проведенні реабілітаційних заходів, доступності і переважної безоплатності для тих, хто її найбільше потребує (інваліди, пенсіонери, біженці та ін.).
Технології соціальної роботи - це одна із галузей соціальних технологій, що орієнтована на соціальне обслуговування, допомогу і підтримку громадян, які знаходяться у важкій життєвій ситуації.
Технології соціальної терапії - систематичні, цілеспрямовані заходи з надання допомоги особі чи групі осіб у питанні урегулювання почуттів, імпульсів, думок, ставлень, зняття психологічних симптомів, що викликають тривожність, дискомфорт у клієнтів соціальних служб. Соціальна терапія тісно пов'язана з психотерапією, в якій використовуються методи впливу на психіку.
Рекомендована література
Безпалько О.В. Соціальна педагогіка: в схемах і таблицях. - К.: Логос, 2003.
Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Навч.-метод. посібник. - К.: ІЗМН, 1998.
Богданов С. Соціальний захист інвалідів. - К: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002.
Бреева Е.Б. Дети в современном обществе. - М.: Эдиториал УРСС, 1999.
Волонтерський рух в Україні: тенденції розвитку / Р.Х. Вайнола, А.Й. Капська. - К.: Академпрес, 1999.
Гриненко A.M. Соціальна політика: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2003.
Діти "групи ризику": психологічні, соціальні та правові аспекти. - К.: Київська міська державна адміністрація, Служба у справах неповнолітніх, 2001.
Життєві кризи особистості: Науково-методичний посібник: У 2 т – К.: ІЗМН, 1998.
З досвіду роботи Сарненської райдержадміністрації Рівненської області по реалізації державної політики стосовно сім'ї, жінок, молоді та дітей: Методичні матеріали. - К: Держаний інститут проблем сім'ї та молоді, 2002.
Зайцева И А., Кукушин B.C., Ларин Г.Г., Румега Н.А., Шатохина В.И. Кор-рекционная педагогика / Под ред. В.С. Кукушина. - Ростов н/Д.: Издательский центр "МарТ", 2002.
Запобігання і протидія насильству в сім'ї: Методичні рекомендації для соціальних працівників. - К.: ДЦССМ, 2004.
Зверева І.Д. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю в Україні: теорія і практика. - К., 1998.
Иванов В.Н. Социальные технологии в современном мире. - М., 1996.
Иванов В.Н., Патрушев В.И., Галиев Г.Т. Инновационные социальные технологии устойчивого развития: Уч. пособие. - Уфа: ООО "ДизайнПолиграф-Сервис", 2003.
Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекта робота з дітьми та молоддю. - К: УДЦССМ, 2001.
Карпенчук С.Т. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1997.
Краснова О.В., Лидере А.Г. Социальная психология старения: Уч. пособие. - М.: Изд.центр "Академия", 2002.
Красовицькш М. На власні очі. Проблеми морального виховання учнів у теорії і практиці вітчизняної та американської педагогіки - К.: Педагогічна думка, 1998.
Лактионова Ї.М. Социально-педагогическая робота с женской молодёжью в крупном городе: теоретико-методические основы. - К.: Украин. Центр духовной культуры, 1998.
Левченко К.Б. Тендерна політика в Україні: визначення, формування, управління: Монографія. - Харків: Вид-во ун-ту внутр. справ, 2003.
Максимова Н.Ю. Воспитательная работа с социально дезадаптированными школьниками: Методические рекомендации. - К., 1997.
Методика и технологии работы социального педагога: Учебное пособие для студ. высш. учебн. заведений / Б.Н. Алмазов, М.А. Беляева, Н.Н. Бессонова и др. Под ред. М.А. Галагузовой, Л.В. Мардахаева. - М.: Издат.центр "Академия", 2002.
Методологія і методи соціально-педагогічних досліджень (в першоджерелах, лекціях і практичних заняттях): Навч. посібник. - Ніжин: Редакційно-видавничий відділ НДПУ ім. М.Гоголя, 2002.
Мудрик А.В. Социальная педагогика. - М.: Изд.центр "Академия", 2000.
Наказ міністра праці та соціальної політики "Про створення належних умов для обслуговування громадян на підприємствах, в установах та організаціях сфери управління Міністерства праці та соціальної політики України" №168 від 14.05.2005 р.// Соціальний захист. - 2005. - №5. - С.40.
Нове покоління незалежної України (1991-2001 роки). - К.: Державний інститут проблем сім'ї та молоді,. 2002.
Нормативно-правове забезпечення реалізації державної політики з питань сім'ї, жінок, дітей та молоді: Збірник норм.-прав. документів. - К.: Держкомс-ім'ямолодь, 2003.
Нормативно-правове забезпечення діяльності центрів соціальних служб для молоді. - К: ДЦССМ, 2002.
Олиференко Л.Я., Шульга Т.Н., Дементьева И.Ф. Социально-педагогическая поддержка детей группы риска. - М.: Издат.центр "Академия", 2002.
Організація діяльності консультативних пунктів "Довіра" центрами соціальних служб для молоді: Методичний посібник / За ред. П.Б. Лазоренка, І.М. Пінчук. - К.: Держ.центр соціальн.служб для молоді, 2003.
Основы социальной работы: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2001.
Павленок П.Д. Теория, история и методика социальной работы: Уч. пособие. - М.: Изд.-торг.корпорация "Дашков и К", 2004.
Панасюк М.Б. Соціальні технології робота з попередження правопорушень // Управлінські аспекти соціальної роботи. - К, 2002. - С.344-368.
Пашков AT, Гонеев А.Д. Педагогические основы социальной реабилитации детей с ограниченными возможностями. - Курск: Изд-во КГМУ, 1999.
Пащенко Д.І. Зарубіжний досвід гуманізації соціального середовища та виховання. - К.: Знання, 1999.
Посібник для молодіжних громадських організацій. - К.: Фонд підтримки молодіжних демократичних ініціатив, 2003.
Почепцов Г.Т Паблік рилейшенз: Навч. посібник. - 2-е вид., випр. і доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2004.
Предотвращение домашнего насилия и торговли людьми: Учебник по проведению тренингов. - К.: ЗАТ "Нічлава", 2002.
Психология социальной работы: Уч. пособие / О.В. Александрова, О.Н.- Боголюбова, Н.Л. Васильева и др. Под общ. ред. М.А. Гулиной. - Спб.: Питер, 2004.
Реабітаційна педагогіка на рубежі XXI століття: Науково-метод. зб.: У 2-х ч. - К: ІЗМН, 1998.
Селевко Г.К., Селевко А.Г. Социально-воспитательные технологии. - М.: Народное образование, 2002.
Синчук СМ., Бурак ВЯ. Право соціального забезпечення України: Навч. посібник. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2003.
Синьов В.М., Кривуша В.І. Пенітенціарна педагогіка: в основних запитаннях та відповідях: Навч. посібник. - 2- вид. - К., 2000.
Сім'я в умовах становлення незалежної України (1991 - 2003 роки): Державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2003 року. - К.: Державний ін-т проблем сім'ї та молоді, 2004.
Сірий Є.В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2004.
Скуратівський В.А., Палій О.М. Основи соціальної політики: Навчальний посібник. - К: МАУП, 2002.
Словарь-справочник по социальной работе / Под ред. д-ра ист. наук Е.И. Холостовой. - М.: Юрист, 2000.
Социальная политика: Учебник / Под общ.ред. Н.А. Волгина. - М.: Экзамен, 2002.
Социальная работа: Учебное пособие / Под общ. ред. В.И. Курбатова. -Ростов н/Д: Феникс, 2003.
Социальные технологии: Толковый словарь / Отв. ред В.Н. Иванов. -Москва; Белгород, 1995.
Соціальна робота в Україні: Навч. посібник / І.Д. Звєрєва, О.В. Безпалько, С.Я. Харченко та ін. За заг ред. І.Д. Звєрєвої, Г.М. Лактіонової. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.
Соціальна робота з неповнолітніми, які перебувають у місцях позбавлення волі / За ред. В.МСиньова. - К: Державний центр соціальних служб для молоді, 2003.
Соціальна робота: Навч. посібник // Соціальна робота. Книга II. - К.: ДДССМ, 2002.
Соціальна робота: технологічний аспект: Навчальний посібник / За ред. проф. А.Й.Капської. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.
Соціальний портрет молоді м.Білої Церкви / За заг. ред. П.І. Юхименка. - Біла Церква: Вид-во С.Семенка, 2005.
Соціально-педагогічна реабілітація дитини: проблеми і перспективи: Науково-методичний збірник. - К: Інститут проблем виховання, 2003.
Специальная педагогика: Учебное пособие для студ. высш. учебных заведений / Под ред. Н.М. Назаровой. - М.: Изд. центр "Академия", 2001.
Сурмін Ю.П., Туленков Н.В. Методология и методы социологических исследований: Учебное пособие. - К.: МАУП, 2000.
Сучасні підходи до виховання школярів у закладах інтернатного типу: Науково-метод. збірник. -К.: Інститут проблем виховання, 2002.
Тетперский С.В. Введение в социальную работу: Учебное пособие. - М.: Академический проект, 2001.
Технологии социальной работы: Учебник / Под общ. ред. Е.И. Холостовой. -М: ИНФРА-М, 2002.
Технология социальной работы: Учебное пособие для студ. высш. учебн. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000.
Технології соціально-педагогічної роботи: Навчальний посібник / За заг. ред. А.Й. Капської. - К., 2000.
Трубавіна Ї.М. Соціально-педагогічна робота з неблагополучною сім'єю. - К.: ДЦССМ, 2003.
Тюптя Л.П., Іванова І.Б. Соціальна робота (теорія і практика): Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів. - К.: ВМУРоЛ "Україна", 2004.
Управлінські аспекти соціальної роботи: Курс лекцій. - К: МАУП, 2002.
Формування тендерного паритету в контексті сучасних соціально-економічних перетворень: Матеріали міжнародної наук.-практ. конференції. - К.: Державний ін-т проблем сім'ї та молоді; Український ін-т соціальних досліджень, 2002.
Формування навичок здорового способу життя в дітей та підлітків. - К.: Ніка-Центр, 2002.
Холостова Е.И., Дементьева Н.Ф. Социальная реабилитация: Учебное пособие. - М.: Изд.-торг. корпорация "Дашков" и К", 2003.
Шакурова М.В. Методика и технология работы социального педагога: Уч. пособие для студентов высш. пед. уч. заведений. - М.: Изд.центр "Академия", 2002.
Шептенко П.А., Воронина Г.А. Методика и технология работы социального педагога: Уч. пособие для студ. высш. пед. уч. заведений / Под ред.В.А. Сластенина. - М.: Издат. Центр "Академия", 2001.
Шляхи співпраці: Пам'ятка роботодавцю. - К.: Вид.-во ТОВ "Лтава Лізинг", 2004.
Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування: Підручник. - К.: Кондор, 2004.
Яцемирская Р.С, Беленькая И.Г. Социальная геронтология: Уч. пособие для студ. высш. уч. заведений. - М.: Гуман. изд. центр ВЛАДОС, 2003.
