ТЕМА1. Кримінальний процес та його місце в структурі правоохоронної діяльності

Завдання для самостійної роботи

Час – 1 година

Опорні поняття: кримінальний процес, кримінальне судочинство, стадії кримінального процесу, кримінально-процесуальні відносини, функції, форма, гарантії.

 

Перша тема навчальної дисципліни „Кримінальний процес” не передбачає семінарських та практичних занять, але основні положення цієї теми входять до переліку екзаменаційних питань на семестровому і державному іспитах. Тому, вкрай важливо після прослуховування лекції самостійно закріпити набуті знання шляхом вивчення рекомендованої літератури та нормативно-правових джерел. Під час самостійної роботи рекомендовано проробити наступні питання:

1. Поняття та завдання кримінального процесу.

2. Співвідношення кримінального процесу з іншими галузями права.

3. Характеристика кримінального процесу як діяльності:

- система (стадії) кримінального процесу;

- кримінально-процесуальні функції;

- кримінально-процесуальна форма;

- кримінально-процесуальні гарантії.

 

Методичні рекомендації

Розглядаючи перше питання необхідно засвоїти, що поняття (і термін) "кримінальний процес" вживають у чотирьох значеннях:

1. Специфічна діяльність із застосування норм права. Згідно із таким підходом до його розуміння, кримінальний процес — це врегульована кримінально-процесуальним правом діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, змістом якої є дослідча перевірка і вирішення заяв (повідомлень) про злочини, досудове роз­слідування, судовий розгляд і вирішення кримінальних справ, а також вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироків.

2. Одна із галузей права. Кримінально-процесуальне право — це відносно самостійна сукупність норм вітчизняного права, що регу­люють відносини між учасниками кримінальної справи.

3. Галузь правової науки. Наука кримінального процесу — це галузь правової науки, предметом дослідження якої є кримінально-про­цесуальне право, практика його застосування, а метою — вироблення рекомендацій щодо удосконалення законодавства та практики діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.

4. Навчальна дисципліна. Кримінальний процес у цьому значенні розуміють як дисципліну, що її вивчають у вищих навчальних закладах юридичного профілю, предметом якої є кримінально-процесуальне законодавство та практика його застосування, а також наука кримінального процесу. Під час вивчення дисципліни студентам, окрім лекцій, під­ручників та навчальних посібників, слід звертатися до наукових публікацій

Слід зазначити, що поняття "кримінальний процес" і "кримі­нальне судочинство" є тотожними за змістом.

Завдання кримінального процесу закріплені у ст. 2 КПК України (надалі КПК).

Вивчаючи друге питання, слухачі повинні усвідомити, що кримінально-процесуальне право — це одна із галузей права Укра­їни, яка становить сукупність правових норм, що регулюють діяль­ність суду, прокуратури, органів дізнання і досудового слідства під час провадження у кримінальних справах.

Під час роботи з літературою необхідно розкрити двосторонній зв’язок кримінально-процесуального права із загальною теорією права, конституційним правом, кримінальним правом, криміналістикою, оперативно-розшуковою діяльністю.

Під час підготовки до третього навчального питання, необхідно звернути увагу на те, що функції кримінального процесу — це визначені законом основні напрями кримінально-процесуальної діяльності.Вони "не збігаються одна з одною і не поглинаються одна одною".

До основних функцій кримінального процесу належать: 1) функція кри­мінального переслідування); 2) функція захисту; 3) функція право­суддя. Проте, багато науковців виділяють й інші функції, що, переважно, мають допоміжний характер (розслідування, підтримання державного обвинувачення, підтримання цивільного позову та ін.).

Слухачі повинні розкрити сутність основних функцій та визначити коло суб’єктів, що їх виконують.

Стадії кримінального процесу — це його відносно самостійні час­тини, кожна із яких має власні завдання, специфічне коло учасників і процесуальних засобів діяльності, проходить притаманні тільки для неї етапи і завершується прийняттям певного рішення, яким вона, як правило, трансформується в наступну стадію. Ознаками стадії є її завдання, коло учасників, процесуальні засо­би, етапи, кінцеві рішення. Діяльність у кожній стадії здійснюється на підставі загальних положень, властивих тільки їй.

За чинним кримінально-процесуальним законом провадження у кримінальних справах проходить певну кількість стадій, що в своїй сукупності утворюють систему стадій кримінального процесу, а саме:

1)порушення кримінальної справи;

2)досудове слідство;

3)попередній розгляд справи суддею;

4)судовий розгляд;

5)апеляційне провадження;

6)касаційне провадження;

7)виконання вироку;

8)перегляд судових рішень у порядку виключного провадження.

Кримінально-процесуальна форма — це визначений законом поря­док провадження у кримінальній справі в цілому, порядок виконан­ня окремих процесуальних дій та порядок прийняття процесуальних рішень.

Значення кримінально-процесуальної форми полягає в тому, що вона створює докладно врегульований, юридично визначений, суворо обов'язковий режим провадження у кримінальній справі.

Кримінально-процесуальні гарантії — це визначені процесуальним законом засоби забезпечення ефективного функціонування кримі­нального процесу.

Систему кримінально-процесуальних гарантій становлять:

1) достатній ступінь урегульованості кримінально-процесуаль­ної діяльності;

2) кримінально-процесуальна форма;

3) принципи кримінального процесу;

4) процесуальний статус учасників кримінального процесу;

5) можливість застосування заходів кримінально-процесуального примусу (запобіжних та інших заходів);

6)судовий контроль;

7) прокурорський нагляд;

8) відомчий контроль;

9) обґрунтування процесуальних рішень і ускладнений порядок прийняття деяких із них (про обшук в житлі особи, про взяття особи під варту тощо);

10) право на оскарження дій і рішень органів та посадових осіб, які ведуть процес;

11)юридична відповідальність та ін.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає суть кримінального процесу?

2. Які завдання стоять перед кримінальним процесом України?

3. У якому співвідношенні перебувають поняття «право­суддя», «кримінальний процес» і «судочинство в кримі­нальних справах»?

4. Якою є система кримінального процесу?

5. Що слід розуміти під стадією кримінального процесу?

6. Які є стадії у кримінальному процесі України?

7. Що таке кримінально-процесуальні відносини, в чому полягає їх особливість?

8. Що становлять собою кримінально-процесуальні гаран­тії? Які кримінально-процесуальні гарантії особи закріп­лені в Конституції України?

9. Що слід розуміти під кримінально-процесуальною функ­цією?

10.Які функції властиві кримінальному процесу?

11.У якому співвідношенні перебуває кримінально-проце­суальне право з кримінальним (матеріальним) правом та іншими галузями права?

12.Якими є предмет і завдання науки кримінального про­цесу (кримінально-процесуальної доктрини)?

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України: статті 3, 6, 8, 21, 22.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України: статті 1, 2, 5, 14, 14¹, 32.

3. Кримінальний процес України: Підруч. для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / Ю.М. Грошевий, Т.М. Мірошниченко, Ю.В. Хоматов та ін.; За ред. Ю.М. Грошевого та В.М. Хотенця. – Харків: Право, 2000. – С. 14-25.

4. Коваленко Є.Г. Маляренко В.Т. Кримінальний процес України: Підручник / 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 6-27.

5. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 6-26

6. Назаров В.В., Омельяненко Г.М. Кримінальний процес України: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. і переробл. – К.: Атіка, 2007. – С. 4-17.

7. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 5-е вид., доп. і перероб. – К.: А.С.К., 2007. – С. 7-12, 17-43.

8. Лобойко Л.Н. Уголовно-процессуальное право: Учебное пособие: курс лекций. – Х.: Одиссей. – 2007. – С. 9-27.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про поси­лення судового захисту прав та свобод людини і громадянина» від 30 травня 1997 р. (Преамбула, пункти 1, 2, 7).

2. Альперт С. Кримінально-процесуальні функції: Поняття, система, суб'єкти: Конспект лекцій. —X.: НЮАУ, 1995.

3. Аленін Ю., Гурджі Ю. Публічна природа гарантій прав особи у кримінальному процесі // Право України. — 2003. — №4.

3. Алексеев Н. С, Даев В. Г., Кокорев Л. Д. Очерк развития науки советского уголовного процесса. — Воронеж: Изд-во Во­ронеж. ун-та, 1980.

4. Божьев В. П. Уголовно-процессуальные правоотноше­ния. — М., 1975.

5. Володина Л. М. Цели и задачи уголовного процесса // Го­сударство и право. — 1994. — № 11.

6. Горбачов О., Кривобок В. Завдання кримінального судо­чинства: витоки, зміст, реалізація // Право України. — 2001. —№8.

7. Даев В. Г. Взаимосвязь уголовного права и процесса. — Л., 1982.

8. Зусь Л. Б. Механизм уголовно-процессуального регулиро­вания. — Владивосток: ДГУ, 1986.

9. Ларин А. И. Уголовный процесс: Структура права и струк­тура законодательства. — М., 1985.

10. Лобойко Л. М. Стадії кримінального процесу: Навч. посіб. — К.: Центр навч. літ-ри, 2005.

11. Лупинская П. А. Решения в уголовном судопроизво­дстве: Их виды, содержание и формы. — М., 1976.

12. Маляренко В. Т. Про завдання кримінального судочи­нства // Вісник Верховного Суду України. — 2000. — № 6.

13. Михайленко О. Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах: Теорія, методика, зразки документів: Навч. посіб. — К., 1992.

14. Нажимов В. П. Типы, формы и виды уголовного процес­са. — Калининград, 1977.

15. Никоненко М. Я. Поняття, види і зміст кримінально-про­цесуальних гарантій // Науковий вісник Нац. акад. МВС України. — К., 2001. — Вип. 1.

16. Погорецький М. А. Кримінально-процесуальні правовідно­сини: Структура і система. —X.: Арсіс, 2002.

17. Смирнов А. В. Модели уголовного процесса. — СПб.: Нау­ка, 2000.

18. Чепурний О. Кримінально-процесуальні функції: про­блеми визначення та законодавчого врегулювання // Право України. — 2001. — № 8.

19. Якуб М. А. Процессуальная форма в советском уголов­ном судопроизводстве. — М., 1981.

20. Шпилев В. Н. Содержание и форма уголовного судопро­изводства. — Минск: Изд-во БГУ, 1974.