Засоби навчання (за Б.Шияном та В. Папушею) 1 страница

Передмова

Інтенсивний розвиток суспільного дошкільного виховання, особливе значення перших років життя дитини у формуванні особистості – все це обумовлює необхідність підготовки професійних педагогів, які зможуть кваліфіковано керувати складним процесом виховання дітей дошкільного віку. Перебудова системи освіти пов’язана з підвищенням вимог до рівня науково-теоретичної і професійно-педагогічної підготовки, до особистості вихователя дошкільного навчального закладу. Ці вимоги особливо актуальні сьогодні, коли першочерговим завданням педагогів є зміцнення здоров’я дітей, забезпечення їх фізичної працездатності, формування необхідних основних рухових умінь і навичок.

Навчальна дисципліна «Методика фізичного виховання дітей» спрямована на підготовку кваліфікованих фахівців у галузі дошкільного виховання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр». Знання з теорії і методики фізичного виховання є необхідною умовою творчого вирішення завдання фізичної культури дітей дошкільного віку в різноманітних організаційних формах, вони створюють основу для особистої творчості та удосконалення педагогічної майстерності дошкільного працівника. Методика фізичного виховання як синтезуюча наука являє собою найбільш узагальнену систему знань про фізичне виховання людини, її зв’язки з іншими науковими дисциплінами, збагачує кожну з них. Мета вивчення навчальної дисципліни «Методика фізичного виховання дітей» полягає в забезпеченні фахової підготовки майбутніх вихователів до здійснення дієвого впливу на збереження та зміцнення здоров’я дітей, їх фізичного розвитку.

В данному посібнику теоретичний матеріал тем «Предмет і завдання теорії та методики фізичного виховання. Фізичне виховання в системі освіти», «Засоби фізичного виховання», «Принципи побудови процесу фізичного виховання», «Методи фізичного виховання», «Загальні основи навчання рухових дій», «Теоретико-практичні основи розвитку фізичних якостей» тощо подано у формі формі схем, таблиць і рисунків. Посібник також вміщує інформаційно-методичні матеріали до практичних занять, додатки з прикладами фізичних вправ, рухливих ігор, фізкультурних занять для дітей різних вікових груп.

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ІЗ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Предмет і завдання теорії та методики фізичного виховання. Фізичне виховання в системі освіти. Засоби фізичного виховання

Цілі: закріпити та поглибити знання студентів з теми «Предмет і завдання теорії та методики фізичного виховання. Фізичне виховання в системі освіти. Засоби фізичного виховання», формувати вміння визначати види завдань (освітні, оздоровчі, виховні), основні та допоміжні засоби фізичного виховання, фази техніки виконання фізичних вправ, види фізичних вправ за ознакою переважного впливу на прояв і розвиток фізичних якостей, за видами спорту, за їх значенням для вирішення освітніх завдання, розвивати гнучкість мислення та виховувати толерантність у веденні дискусії.

Обладнання: картки з технікою виконання фізичних вправ, фізичні вправи за ознакою впливу на розвиток фізичних якостей.

Ключові слова: теорія фізичного виховання; культура, фізична культура, фізичний розвиток, фізичне виховання, фізична освіта, загальна і спеціальна фізична підготовка, спорт; система фізичного виховання, мета системи фізичного виховання, теологія; оздоровчі, освітні, виховні завдання; рух, фізична вправа, рухова діяльність; техніка фізичної вправи, основа техніки, фази техніки, визначальна ланка; стартове положення, траєкторія руху, амплітуда, темп; класифікація фізичних вправ.

Зміст

1. Предмет теорії і методики фізичного виховання і її місце в системі наукових знань. Джерела виникнення і розвитку ТМФВ.

2. Вихідні поняття дисципліни.

3. Система фізичного виховання та умови її функціонування. Основні завдання фізичного виховання.

4. Основні та допоміжні засоби фізичного виховання. Загартування як механізм формування здорового способу життя. Фактори, які визначають вплив фізичних вправ на організм дитини.

5. Техніка фізичних вправ та характеристика рухів.

6. Зміст і форма фізичних вправ. Класифікація фізичних вправ. Вимоги до відбору фізичних вправ для дітей дошкільного віку.

Контрольні запитання («Предмет і завдання теорії та методики фізичного виховання. Фізичне виховання в системі освіти»):

1. Чи правильне твердження, що в процесі фізичного виховання не відбувається розумова робота?

2. Чи тотожні поняття «фізичне виховання» та «фізичний розвиток»? Відповідь обґрунтуйте.

3. Обґрунтуйте твердження: «сформовані навички з тих чи інших рухів повинні бути не тільки міцними, а й достатньо гнучкими (пластичними)».

4. Чому формування правильної постави та профілактика плоскостопості – одне з основних оздоровчих завдань фізичного виховання?

5. Конкретизуйте взаємозв’язок теорії фізичної культури з математикою, логікою.

6. Процес фізичного виховання дошкільників характеризується комплексністю впливу на особистість дитини.

7. Чому вправи у фізичній культурі називаються «фізичними»? А чому вправами?

8. Як ви розумієте прямий та опосередкований вплив фізичних вправ на розумовий розвиток дітей?

9. Які причини того, що найбільша питома вага у вирішенні завдань фізичного навчання і виховання належить фізичним вправам?

10. Науковцями доведено: якщо рухова дія використовується тривалий час без змін, то вона перестає сприяти розвитку і вдосконаленню функцій організму. Назвіть причини та шляхи розв’язання цієї проблеми.

11. Чому техніка фізичних вправ постійно розвивається та удосконалюється?

12. Чи виключає стандартна техніка можливості індивідуальних відхилень? За яких причин це можливо чи не можливо?

13. Обґрунтуйте доцільність класифікації фізичних вправ за ознакою переважного впливу на прояв і розвиток фізичних якостей; за значенням фізичних вправ для вирішення освітніх завдань; за значенням для розвитку груп м’язів; за видами спорту.

Контрольні запитання («Засоби фізичного виховання» ):

1. Як необхідно використовувати засоби фізичного виховання, щоб досягнути найвищої його ефективності? Яким засобам фізичного виховання належить найбільша питома вага? Чи це обумовлено?

2. Чи всі рухові дії відносять до фізичних вправ? Чи може стати звичайна ходьба на роботу засобом фізичного виховання?

3. Чи можуть ототожнюватись з фізичними вправами трудові та побудові рухові дії?

4. Як можна визначити раціональну дозу впливу природних факторів на організм дитини? Назвіть головну вимогу до використання природних сил.

5. Що головне у фізичній вправі форма чи зміст? Відповідь обґрунтуйте.

6. Чим зумовлений процес постійного розвитку й удосконалення техніки фізичних вправ? Що лежить в основі поділу техніки фізичних вправ на основу техніки, головну ланку та деталі? Чи можуть бути деталі техніки різними в різних виконавців?

7. Чи можна точно копіювати індивідуальну техніку відомих спортсменів?

8. Скільки буває основних фаз? Чому необхідно виділення в техніці вправ «положення тіла» як самостійного компонента?

9. Чому немає єдиної загальної класифікації фізичних вправ? У практиці фізичного виховання можна спостерігати, коли одні і ті ж вправи дають різні ефекти, а різні фізичні вправи можуть привести до однакових результатів. Чим це пояснюється?

10. Яке фізіологічне пояснення того, що з дітьми дошкільного віку необхідно урізноманітнювати запропоновані фізичні вправи.

Практичні завдання до заняття

1. Письмово визначити санітарно-гігієнічні норми організації життєдіяльності дітей дошкільного віку в дитячому садку [3].

2. Написати опорні конспекти на питання:

– «Правильно організований розпорядок дня як ефективний засіб збереження і зміцнення здоров’я дошкільників. Умови забезпечення працездатності дитини протягом дня» [2].

– Вплив рухової активності на функціонування органів життєзабезпечення людського організму [4].

3. Визначіть фази виконання фізичних вправ стрибок у довжину з місця, стрибок у висоту з розбігу, стрибок у довжину з розбігу (інформаційне забезпечення 1).

4. Визначіть види фізичних вправ на розвиток фізичних якостей. Під одним номером вміщений один вид фізичних вправ (інформаційне забезпечення 4).

5. Визначити в двох заняттях фізичною культурою реалізацію завдань фізичного виховання.

Завдання необов’язкового рівня:

1. Навести приклади фізичних вправ для розвитку креативності в дітей дошкільного віку з книги Грецов А.Г. Лучшие упражнения для развития креативности: учебно-методическое пособие. – СПб., СПбНИИ физической культуры, 2006, – 44 с

2. Написати реферативне повідомлення на одну з обраних тем (завдання необов’язкового рівня): «Основні завдання фізичного виховання та шляхи їх реалізації»; «Особистісно-діяльнісний підхід до організації фізичного виховання»; «Розвиток фізичної культури на Вінниччині»; «Фізичне виховання дітей у різних країнах світу»; «Система військово-фізичного виховання запорізьких козаків»; «Система фізичного виховання в народній педагогіці»; «Нетрадиційні засоби фізичного виховання дошкільнят» (загальнорозвивальна образна оздоровча гімнастика, рухливі психологічні ігри з елементами кольоротерапії, нестандартні естафети «Естафета лагідних слів», «Хто кращий математик» та ін).; «Народні засоби фізичного виховання дітей»; «Виховання фізично здорових дітей природними засобами загартування», «Йога для дітей», «Пальчиковка гімнастика для ніг» тощо. ((інформаційне забезпечення 2-3).

Основна література:

1. Вільчковський Е. С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: навч. посіб. / Е. С. Вільчковський, О. І. Курок. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. – С. 28-60.

2. Денисенко Н. Витоки здоров’я дитини: навчально-методичний посібник до Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Н. Денисенко, С. Лупінович, А. Михайліченко, Л. Лиходід. – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – С. 37-50.. – (Серія «Фізичний розвиток»).

3. Здоров’я та фізичний розвиток дитини раннього віку / упор. В. Л. Сухар. – Х.: Ранок, 2010. – 208 с. – (Серія «Дошкільна освіта»).

4. Калуська Л. Дошкільне тіловиховання: вплив рухової активності на здоров’я дитини дошкільного віку: практико-орієнтований збірник матеріалів на допомогу вихователям і батькам / Л. Калуська, З. Калуський, М. Гуменюк. – Тернопіль: Мандрівець, 2008. – С. 96-112.. – (Серія «Фізичний розвиток»).

5. Папуша В. Теорія і методика фізичного виховання у схемах і таблицях: навч. посіб. / Папуша В. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2010. – С. 4-14.

6. Степаненкова Э.Я. Теория и методика физического воспитания и развития ребенка: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Эмма Яковлевна Степаненкова. – 2-е изд., испр. – М.: Издатель­ский центр «Академия», 2006. – 5-13, 39-51.

7. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів / Б. М. Шиян. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. − Ч.1. – С. 14-87, 90-108.

Додаткова література:

1. Вільчковський Е.С. Організація рухового режиму дітей у дошкільних навчальних закладах: навч.-метод. посіб. / Е.С. Вільчковський, Н.Ф. Денисенко. – Тернопіль: Мандрівець, 2008.– 128 с.

2. Вільчковський Е.С. Інтеграція рухів і музики у фізичному розвитку дітей старшого дошкільного віку: навч.-метод. посіб. / Е.С. Вільчковський, Н.Ф. Денисенко, Ю.М.Шевченко. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с.

3. Дубогай О. Фізкультура як складова здоров’я та успішного навчання дитини / О.Дубогай. – К.: Вид. дім «Шкільний світ»: Вид. Л.Галіцина, 2006. – 128 с.

4. Лохвицька Л.В. Виховання здоров’я дитини в сучасній сім’ї. Сім’я – берегиня здоров’я дитини: навч.-метод. посіб. / Л.В. Лохвицька, Т.К. Андрющенко. – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 228 с.

5. Байер О.М. Використання казкотерапії із футбол-гімнастикою як здоров’язбережувальної технології (на матеріалі роботи експериментальних майданчиків) / О.М. Бейер, К.Л. Крутій // Дошкільна освіта. – 2008. – № 1(19). – C. 54-63.

6. Гаращенко Л. Методика загартування в умовах дитсадка / Л. Гаращенко // Дошкільне виховання. – 2010. – №3. – С.16.

7. Гаращенко Л. Фізкультура на повітрі: здоров’язбережувальний підхід / Л.Гаращенко // Дошкільне виховання. – 2012. – №5. – С. 29-30.

8. Демченко О. Фізичне виховання в різновіковій групі / О.Демченко // Дошкільне виховання. – 2012. – №3.– С. 14-15.

9. Ковальчук Н. Заняття з фізкультури (за методикою М.М. Єфименка) / Н. Ковальчук // Здоров’я та фізична культура. – 2008. – Березень (№ 9). – С. 10-11.

10. Литвиненко І. Багатоканальна діяльність – засіб розвитку пізнавальної активності / І. Литвиненко // Дошкільне виховання. – 2002. – №4. – С. 22-24.

11. Нечай С. Музика зміцнює здоров’я / С.Нечай // Дошкільне виховання. – 2010. – №6. – С. 13-17.

12. Обиденна В.Комплексни підхід до оздоровлення / В. Обиденна, А. Проненко // Дошкільне виховання. – 2010. – №2. – С. 15.

13. Терещенко І. Пальчикова гімнастика для ніг / І.Терещенко // Дошкільне виховання. – 2009. – №1. – С. 23.

Інформаційне забезпечення заняття

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

1. Предмет теорії і методики фізичного виховання і її місце в системі наукових знань. Теорія фізичного виховання дітей дошкільного віку – це наука про загальні закономірності фізичного виховання та формування особистості дитини (рис. 1). Предметом теорії фізичного виховання є загальні закономірності функціонування і розвитку фізичного виховання.

 

 

 

Рис. 1. Завдання теорії і методики фізичного виховання дітей дошкільного віку.

 

Фізичне виховання здійснюється в тісному зв’язку з моральним, розумовим, естетичним та трудовим вихованням, тільки за цієї умови воно буде сприяти формуванню всебічно розвиненої дитини. О.М. Леонтьєв підкреслює, що психіка не просто проявляється в довільних рухах; а у певному розумінні рухи формують психіку дитини (рис. 2). Поряд з тим, наука про фізичне виховання на сучасному етапі розвивається швидкими темпами і вивчає закономі­рні зв’язки з інтелектуальним, моральним, естетичним, трудовим вихованням, що об’єднує її з іншими науками (математика, логіка, історія, соціологія, педагогіка тощо) (рис. 3).

 

 

 

Рис. 2. Взаємозв’язок фізичного виховання з іншими напрямками виховання.

 

 

 

Рис. 3. Взаємозв’язок ТМФВ з іншими науками.

2. Джерела виникнення і розвитку теорії фізичного виховання:

- Практика фізичного виховання.

- Практика суспільного життя.

- Прогресивні ідеї філософів, педагогів, психологів, лікарів про зміст і шляхи виховання гармонійно розвиненої особистості, про зміст і шляхи виховання в людини потреби дотримуватись здорового способу життя.

- Результати досліджень у суміжних галузях знань. Жодна наука не може повноцінно розвиватись, обмежившись лише власними результатами досліджень

3. Вихідні поняття теорії фізичного виховання (рис. 4)

Культура – це сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людиною в процесі суспільно-історичної практики, що характеризує досягнутий рівень у розвитку суспільства на кожному конкретному етапі.

Фізична культура – сукупність досягнень суспільст­ва у створенні і раціональному використанні спеціальних засобів, методів і умов цілесп­рямованого фізичного та духовного удосконалення людини. Фізична культура є частиною загальної культури народу.Найсуттєвішим результатом повноцінного використання фізичної культури є виховання готовності людини взяти на себе відповідальність за свій фізичний стан і здоров’я після закінчення шкільного курсу «фізична культура». Заняття фізичною культурою в ДНЗ є необхідною умовою повноцінного фізичного виховання та вдосконалення в наступних ланках освіти.

Фізичний розвиток – це процес зміни форм і функцій (морфо-функціональних властивостей) організму людини протягом його індивідуального життя. Фізичний розвиток характеризується, перш за все, суттєвими змінами функціональних можливостей організму в певні періоди вікового розвитку, які виражаються в зміні окремих фізичних якостей і загальному рівні фізичної працездатності. Зовнішніми кількісними показниками фізичного розвитку («фізичного стану») є зміни просторових параметрів і маси тіла. Фізичний розвиток – це природний процес, головною передумовою якого є природні життєві сили (задатки, здібності), що передаються за спадковістю.

Фізичне виховання – це педагогічний процес, спрямований на фізичне і духовне вдосконалення людини, оволодіння нею систематизованими знаннями, фізичними вправами та способами їх самостійного використання протягом життя. У фізичному вихованні виділяють два основні напрями, в рамках яких здійснюється фізичне виховання людей: «фізична освіта», «фізична підготовка».

Фізична освіта – це набуття людиною в процесі соціального навчання системи раціональних способів керування своїми рухами, необхідного в житті фонду рухових умінь, на­вичок і пов’язаних з ними знань.

Загальна фізична підготовка спрямована на укріплення здоров’я, формування широ­кого кола рухових умінь і навичок, розвиток основних фізичних якостей (м’язова сила, пру­дкість, витривалість, гнучкість, спритність). «Загальна фізична підготовка» - це процес фізичного виховання, що створює загальні передумови для високопродуктивної праці людини. «Спеціальна фізична підго­товка» спрямована на підготовку людини до професійної та спортивної діяльності.

Спорт є органічною частиною фізичної культури, особливою сферою виявлення та уніфікованого порівняння досягнень людей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовки шляхом змагальної діяльності.

Рівні розвитку спорту: масовий спорт, великий спорт, олімпійський спорт, професійний спорт. функції спорту: змагальна, виховна, підвищення фізичної активності, оздоровча, рекреаційно-культурна, виробнича, пізнавальна, видовищна, поліпшення взаєморозуміння між народами і державами, економічна, престижна.

 

 

Рис. 4. Вихідні поняття теорії та методики фізичної культури.

4.Система фізичного виховання та умови її функціонування

Система фізичного виховання – це історично обумовлений тип соціальної практики фізичного виховання, який включає телеологічні, науково-методичні, програмово-нормативні та організаційні елементи (основи), що забезпечують фізичне виховання громадян (табл. 1).

Мета системи фізичного виховання − задоволення певних потреб суспільства та окремих його громадян, пов’язаних з біологічним і духовним розвитком, здоров’ям та високопродуктивною працею і захистом від несприятливих природних та соціальних факторів.

Умови функціонування системи фізичного виховання:

Ö бажання громадян реалізувати свої права на фізичний і духовний розвиток;

Ö належна матеріально-технічна база та фінансове забезпечення галузі;

Ö забезпечення галузі висококваліфікованими фахівцями-професіоналами.

Таблиця 1

Зміст системи фізичного виховання

№	Основи системи фізичного виховання	Зміст основ фізичного виховання
1.	Теологічні основи (теологія – наука за якою розвиток є здійсненням наперед визначеної мети)	- принцип гармонійного розвитку особистості (єдності фізичних та психічних властивостей людини, передбачає взаємозв’язок фізичного виховання з розумовим, мо­ральним, трудовим та естетичним вихованням); - принцип зв’язку фізичного виховання з трудовою діяльністю і військовою практикою (підготовка підростаючих поколінь до високопродуктивної праці та виконання патріотичного обов’язку, захисту своєї Батьківщини); - принципу оздоровчої спрямованості (завдання зміцнення здоров’я та покращання фізичного розвитку особистості); - принцип демократизації процесу фізичного виховання; - принцип гуманізація процесу фізичного виховання
2.	Науково-методичні основи	- дослідження суспільних, природничих наук, спеціалізованих наукових закладів і лабораторій тощо; - поширення науково-методичної інформації через видання спеціальної літератури; - проведення різноманітних конференцій і виставок тощо.
3.	Правові, програмні та нормативні основи	- закон України «Про фізичну культуру і спорт»; Державна програма розвитку фізичної культури і спорту; - Державні вимоги до фізичного виховання; - навчальні програми; - Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України; – Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі; – Про систему організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладах тощо
4.	Організаційні основи	Державна форма керівництва ( спрямована на навчання та виховання дітей ясельних дошкіль­них груп, дітей шкіл, студентів середніх спеціальних та вищих навчальних закладів): - Центральним органом державної виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту є Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму; - місцеві органи державної виконавчої влади; - контроль і керівництво галузевих міністерств за фізичним виховання у закладах своєї галузі тощо. Громадсько-самодіяльна форма організації та керівництва (спрямована на масове охоплення фізичними вихованням на самодіяльних засадах всіх вікових контингентів населення України): – добровільні спортивні товариства (ДСТ); – дитячо-юнацькі спортивні школи.

5. Основні завдання фізичного виховання

Будь-яка мета реалізується шляхом її конкретизації в цілому комплексі послідовних, тісно взаємопов’язаних завдань. У цьому контексті завдання можна розглядати як малі, конкретні кроки, що ведуть до кінцевого результату діяльності. Дошкільний період має велику пластичність та сприйнятливість до засобів фізичної культури. У цей час створюються найбільші можливості для реалізації оздоровчих, освітніх та виховних завдань (табл. 2).

Таблиця 2

Основні завдання фізичного виховання

Групи завдань
№ п/п	Групи завдань	Окремі завдання (кроки)
2.	Оздоровчі завдання	забезпечення оптимального розвитку властивих людині фізичних якостей і на їх основі вдосконалення фізичного розвитку	зміцнення і збереження здоров’я через систему фізкультурно-гігієнічних заходів	удосконалення будови тіла, формування постави, профілактика плоскостопості, своєчасне окостеніння опорно-рухового апарату; формування вигинів хребта; зміцнення опорно-рухового апарату; тощо
1.	Освітні завдання	набуття певних систем рухових умінь та навичок; ігрових дій; здобуття доступних уявлень та знань про користь занять фізичною культурою, іграми, про основні гігієнічні вимоги, способи виконання рухів (техніку), правила рухових ігор, призначення фізкультурного інвен­тарю тощо	формування «школи рухів» (формування та удосконалення життєво важливих умінь та навичок з ходьби, бігу, стрибків, метань предметів, лазіння, ходьби на лижах, плавання, їзди на велосипеді та ін).; навчання дітей регулювати свої рухи у просторі, часі та за фізичними зусиллями; формування основ технічно правильного виконання дій, зас­воєння культура рухів	автоматизація навичок з метою економії енергії і спрямуванні уваги дітей на осмислення тих завдань, які виникають під час рухової діяльності; використання рухів у звичних умовах та в умовах, постійно змінюються
3.	Виховні завдання	розвиток інтелекту й утвердження життєвого оптимізму, винахідливості, кмітливості; виховання інтересу до активної рухової діяльності та форму­вання потреби в систематичних заняттях фізичними вправами	формування позитивних мо­ральних та вольових рис характеру дитини, виховання дисциплінованості, колективізму, рішучості, сміливості, відповідальності тощо	виховання любові до праці; розширення сфери естетичного впливу навколишнього середовища на особистість тощо

Виховання інтересу до активної рухової діяльності та форму­вання потреби в систематичних заняттях фізичними вправами необхідно починати з дошкільних років (рис. 5).

Рис. 5. Шлях формування стійкої потреби дітей в заняттях фізкультурою.

Засоби фізичного виховання

1. Основні та допоміжні засоби фізичного виховання (рис. 6)

Визначивши мету і завдання будь-якої діяльності, її суб’єкти підбирають адекватні засоби їх вирішення. Знання засобів фізичного виховання дозволить вихователю обирати найефективніші з них і розробляти нові відповідно до конкретно поставлених педагогічних завдань.

Успішне вирішення завдань фізичного виховання дітей дошкіль­ного віку залежить від поєднання різноманітних засобів, які роз­поділяються на такі види: фізичні вправи, що застосовуються у гімнастиці, спорті, грі та туризмі, оздоровчі сили природи (повітря, сонце, вода) та гігієнічні фактори.

В основу розподілу засобів фізичного виховання за вищезазна­ченими видами покладено переважно функціональні можливості кожного з них. Застосування будь-якого з засобів впливає на організм дитини в цілому. Однак кожний з них має свою спе­цифіку, тільки йому притаманний вплив на ту чи іншу систему, на той чи інший орган. У фізичному вихованні дошкільників важливе значення має доцільне поєднання фізич­них вправ з використанням оздоровчих сил природи та гігієнічних факторів.

Таким чином, фізичне виховання дітей дошкільного віку здійснюється засобами, спрямованими на охорону здоров’я дітей (створення гігієнічних умов життя і діяльності, організація раціонального харчування, сну, перебування на свіжому повітрі), а також засобами, покликаними забезпечити активний вплив на організм дитини з метою його фізичного розвитку (загартовуючі процедури, спеціальні фізичні вправи, гігієнічна гімнастика, режим дня).

 

 

 

Рис. 6. Засоби фізичного виховання.

2. Фактори, які визначають вплив фізичних вправ на організм дитини (рис.7)

У практиці фізичного виховання можна спостерігати, коли одні і ті ж фізичні вправи дають різні ефекти, а різні фізичні вправи можуть привести до однакових результатів.

3. Техніка фізичних вправ (рис. 8) та характеристика рухів

Ациклічні вправи діляться на три фази: підготовчу, основну і заключну.

Підготовча фаза: у метанні рух руки при розмаху здійснюється в протилежний бік, ніж при кидку (в основній фазі). При цьому розтягуються ті м’язи, які в основній фазі повинні швидко і сильно скоротитися. При стрибку розбіг здійснюється в напрямку виконання основної фази, це збільшує силу поштовху і дозволяє подолати велику висоту перешкоди.

Основна фаза: у метанні – метнути предмет; у стрибках – сильно відштовхнутися. У деяких ациклічних вправах є декілька основних фаз (наприклад, у потрійному стрибку три відштовхування).

Заключна фаза – загальмувати рух і зберегти рівновагу. В циклічних рухах (ходьба, біг тощо) розрізняють дві фази.

 

 

 

Рис.7. Фактори впливу фізичних вправ на організм дитини.