Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Сутнісні начала природи, або чого навчає вчення про Трійцю. 19 страница




В Україні «природним лихом» став плуг і його неправильне використання (зокрема, оранка вздовж схилів). За декілька десятиліть вітрова і водна ерозІЇ винесли близько третини колись еталонних чорноземів.

Аналіз енергоентропійного балансу дозволяє зробити ще два взаємозв'язані висновки.

249


Вищий рівень інформаційної впорядкованості системи обу­мовлює зростання обміну із зовнішнім середовищем і підвищен­ня ефективності системи.

Темпи зростання впорядкованості системи тим вищі» чим вищий ступінь динамічності системи.

Раніше ми переконалися в тому, наскільки важливу роль у збільшенні інформативності систем (тобто обсягу інформації, якою володіє система) відіграє імовірність. Інформація - вели­чина імовірнісна. Чим менш імовірний стан системи, тим біль­шою інформацією може володіти система в такому стані.

Таким чином, щоб інформація в системі збільшувалася, імо­вірність можливих станів системи повинна зменшуватися. Це можливо за двох умов: по-перше, якщо зростатиме складність системи; по-друге, якщо система ставатиме більш динамічною, тобто залежатиме від більшої кількості змінних (причому випа­дкових) чинників.

За таких умов імовірність кожного зі станів, у яких може перебувати система, зменшуватиметься, а інформація, що пере­дається таким станом, збільшуватиметься. Більшою інформа­цією, отже, володітиме і система в цілому.

У цьому ж переконує аналіз умов енергоентропійного балан­су. Від чого залежить потік негентропії в систему, іншими сло­вами, кількісні параметри обміну речовиною, енергією та інфор­мацією системи із зовнішнім середовищем? - Від рівня дисипа­тивної активності системи.

Дещо спрощуючи, можна сказати, що потоки «субстанцій» у систему і з неї обумовлені здатністю системи «зношуватися». Чим більш інтенсивні темпи спрацювання - або, мовою фізи­ків, ентропійной активності - тим більш значні обсяги «субста­нцій» змушена залучати система в процеси обміну із зовнішнім середовищем. Вони необхідні для задоволення потреб у постій­ній реконструкції системи.

Цифри і факти

У людини половина всіх тканинних білків розщеплюється і будується наново в середньому протягом 80 діб, білки печінки і сироватки крові наполовину оновлюються кожні 10 діб, а окремі ферменти печінки — кожні 2-4 години (Биологический, 1989).

250


Система розвивається тим швидше, чим вона динамічніша.

Стабільні, застиглі системи, які не спрацьовуються, не ма­ють потенції до розвитку. Системи, у яких процеси зносу йдуть швидше, змушені оновлюватися більш високими темпами. А це передумови і до більш інтенсивних процесів розвитку.

У природі функції фізичного і морального спрацювання ді­алектично взаємозв'язані. Весь хід еволюції природи переконує нас у тому, що не тільки темпи розвитку є функцією зносу, але і знос є функцією динаміки систем. Іншими словами, темпи зносу саме тому мають бути високими (і далі прискорюватися), щоб забезпечити високі (і прискорювальні) темпи розвитку.

Примітка _______________________________________________

Порівняно з гірською породою рослини мають значно більший ступінь дина­мізму. Речовини, що входять до складу їх клітин, оновлюються дуже швид­ко. Проте за це рослини порівняно з каменем змушені «платити» коротшим періодом життя (від кількох місяців до декількох десятків років). Правда, деяким деревам відпущено значно більше - період їх життя досягає декіль­кох сотень і навіть до тисячі років. Порівняно з такими «старожилами» біль­шості тварин відпущено долею набагато менше: пише в деяких видів вік може досягати ста і більше років. Зате тварини набувають свободу цілеспрямова­ної динаміки руху.

Інновації стають одним із головних механізмів, за допомо­гою яких природа забезпечує високі темпи зносу систем і тим самим підтримує все зростаючі темпи еволюції.

Інновації підвищують ефективність системи і... прискорю­ють її знос (перш за все, моральний).

Дієвим інструментарієм при цьому стають: збільшення різ­номаніття предметів і явищ природи, активізація біфуркацій-них механізмів розвитку, нові форми диференціації та інтеграції природних сутностей.


 


Розділ 11

Умови прогресивного розвитку динамічних систем

11.1. Взаємозв'язок енергії та інформації

У попередніх розділах ми переконалися в тісному зв'язку двох сутнісних начал - енергії та інформації. Між ними існує діале­ктична єдність. Інформація зароджується з енергії. Точніше, з різниці енергетичних потенціалів, що їх набувають різні при­родні сутності. У цьому сенсі енергію можна розглядати як за­сіб утворення інформації. У свою чергу, енергетичні потенціали формуються завдяки інформаційно організованій діяльності окремих частин системи. За рахунок цього здійснюється мета­болізм і вилучається із зовнішнього середовища вільна енергія. Підвищення енергетичного потенціалу системи може досягати­ся лише в результаті її інформаційного удосконалення і підви­щення ефективності діяльності її підсистем.

Таким чином, можна говорити про енергетично-інформацій­ну єдність процесів розвитку системи й у цілому еволюції при­роди.

Енергетичні потенціали народжують інформацію, інформа­ція збільшує енергетичні потенціали.

Але, виявляється, зв'язок між енергією та інформацією може бути ще більш тісним, коли енергія виконує стосовно самої ж енергії роль інформації.

Американські вчені Говард і Елізабет Одум у своїй книзі «Енергетичний базис людини і природи» (Одум и др., 1978) ро­блять цікавий висновок про якісну відмінність видів енергії.

253


Вчені не визначають чітко критерії оцінки якості енергетичних потоків, але залишають логічний алгоритм конкретизації кри-теріальної ознаки.

Подробиці ______________________________________________________

На думку вчених, різні види енергії відрізняються своєрідною «концентраці­єю», тобто кількістю енергії, яку потрібно перевести в теплову для одержан­ня даного виду енергії. Чим вища якість (концентрація) енергії, тим більше потрібно первинної енергії (тобто енергії більш низької якості) для ЇЇ одер­жання. З іншого боку, у міру підвищення якості енергії дійсно відбувається її «концентрація», і чим більш «концентрована» енергія, тим менше ЇЇ потрібно для виконання еквівалентного обсягу роботи. Учені склали своєрідну шкалу якості енергії (рис. 11.1а), з якої видно, що для створення однієї калорії електроенергії, використовуваної в побуті, необхідно спалити 4 калорії вугіл­ля на тепловій електростанції; 1000 калорій сонячної енергії необхідні для виробництва біомаси дерева, спалювання якого дає одну калорію.

Різні за своєю «якістю» види енергії, на думку вчених, розрізняються і здатністю виконувати ту чи іншу роботу... Калорії сонячної енергії' повинні

а)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Про-мені     Кам'я­не вугіл­ля Ев rlAU   Елек-
f -----"Ч. СВІТИ- / \ ла   Дере- Геологічні процеси слек і ди­станції трика
/ \ Рослини DC*  
і ионцє і V J 8000      
V_^/ >   ?  
* - 4 *    

б)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Далеке майбутнє
  Майбутнє
  Теперішнє
Минуле
 
   
   

Рис. 11.1. Зв'язок енергетики та інформативності системи:

а) шкала «якості» енергії, що відбиває витрати енергії більш

«низької якості» для переходу її в енергію більш «високої якості»;

б) умовна схема підвищення інформативності суспільних процесів у

ході прогресивного соціально-економічного розвитку

254


бути ще сконцентровані для того, щоб вони могли виконати роботу. Калорія ж викопного чи ядерного палива - це енергія високої концентрації. Енергія високої концентрації виконує більший обсяг роботи, керує великою кількістю процесів і містить у собі безліч видів енергії - від найбільш концентрованих до теплової енергії, що розсіюється.

Вчені тут не використовують СЛОВО «ентропія» (І пов'язані З ним поняття), хоча впритул до нього підійшли. Адже що таке «підвищення здатності виконувати роботу», як не зниження ентропійної ціни енергії, її рівня дисипативності? І що таке «зни­ження якості енергії шляхом розсіювання», як не підвищення ентропійних (дисипативних) характеристик енергії. Таким чи­ном, підвищення «якості» енергії означає зниження рівня її ентропійності. Згадаємо також, що ентропія пов'язана зворот­ною залежністю з інформацією. Отже, можна сказати, що під­вищення «якості» (концентрації) енергії означає збільшення її «інформативності».

Якщо перенести запропоновану американськими вченими модель поетапного нарощування «якості» (концентрації) енер-гопотоків на еволюцію природи, одержимо нескінченно триваю­чий у часі процес послідовного збільшення інформативності матеріально-енергетичних потоків.

Соціально-економічний розвиток - одна з форм цього проце­су, у ході якого людина постійно підвищує рівень упорядкова­ності (здатності здійснити корисну роботу) використовуваних нею матеріальних активів. У цьому процесі, отже, кожний на­ступний стан системи (рівень розвитку продуктивних сил, на­буті знання, навички людей, зміст і властивості наявних ресур­сів, ін.) при прогресивному розвитку є інформаційно більш змі­стовним порівняно з попереднім. Таким чином, можна ска­зати, що час є таким же інформаційно формуючим фактором, як і стадії виробництва. При прогресивному розвитку майбутнє є більш інформативним стосовно сьогодення, а сьогодення - сто­совно минулого (рис. 11.16).

При прогресивному розвитку нове покоління більш інфор­моване, ніж попереднє.

Відповідно при регресивному, загасаючому розвитку можна констатувати протилежне. Нагадаємо, що під інформативністю системи розуміється кількість інформації, якою володіє система.

255


11.2. Інформаційна природа механізмів зворотного зв'язку і умов прогресивного розвитку систем

Аналіз взаємодії потоків енергії різної якості дозволив амери­канським ученим зробити ще один важливий висновок: енергія високої якості може бути потужним організуючим началом енергії низької якості.

Цей висновок дозволив зазначеним авторам провести дослі­дження двох видів зворотного зв'язку: негативного і позитивно­го, що схематично показано на рис. 11.2.

У даному випадку розглядаються дві можливі ситуації:

1) взаємодія високоякісної енергії з енергією низької якості (це позначено стрілкою зі знаком «мінус»);

2) взаємодія енергії більш низької якості з високоякісною енер­гією (позначено на схемі стрілкою зі знаком «плюс»),

З приводу першої ситуації вчені роблять висновок, що енер­гія низької якості, якщо з нею не вступає у взаємодію яка-не-будь високоякісна енергія, залишається непродуктивною чи малопродуктивною. Енергія сонячного світла залишається лю­дині недоступною доти, поки не буде сконцентрована автотро­фами в біомасу чи уловлена створеними розумом і працею лю­дини геліоустановками. Енергія високої якості, отже, є органі­зуючим началом у концентрації енергії низької якості.

Зокрема, якщо при видобутку вугілля для приведення в дію екскаватора використовується електрика (тобто енергія більш високої якості), то для цілей опалення буде отримано набагато

Енергія

низької

якісті

Енергетич­на установ­ка

Люди

Рис. 11.2. Механізми зворотного зв'язку, який регулює енергопотоки

256


більше енергії, ніж у тому випадку, якщо опалення здійснюва­ти безпосередньо за рахунок отриманої електроенергії. Ще біль­ший ефект вдається одержати за рахунок так званого явища посилення.

У процесі посилення дуже незначний за величиною потік ви­сокоякісної енергії, який називають «сигналом», у багато разів посилюється потужним за величиною потоком енергії низької якості. При цьому потік високоякісної енергії забезпечує конт­роль за всім процесом посилення, і в результаті може досягатися посилення одного або обох потоків (Одум и др., 1978). Подібне явище широко використовується в електроніці, зокрема, у систе­мах типу «тригер». Тут сигнал, що пропускається через сітку, яка знаходиться між катодом і анодом, що генерує енергію низь­кої якості, може різко збільшити її потік. До цього можна дода-ти, що в хімії роль «сигналу» відіграють каталізатори, які, самі не беручи участі в реакціях, можуть викликати їх істотне при­скорення. У біології подібні функції виконують ферменти.

Спробуємо розвинути ідеї вчених, ввівши поняття інформації. Як було відзначено в попередніх главах, підвищення якості енергії, що супроводжується збільшенням її потенційної мож­ливості виконувати роботу (зменшувати ентропію), означає під­вищення інформативності енергії. У наведеному прикладі ми знаходимо ще одне підтвердження цього. Більш якісна (за тер­мінологією Г. і Е. Одум) енергія здатна упорядковувати потоки енергії «низької якості», тобто керувати нею. Зокрема, вплив малопотужного потоку висококонцентрованої енергії, так зва­ного «сигналу», є не чим іншим, як інформаційним впливом на потоки енергії «низької якості».

Таким чином, крім теплового еквівалента, вимірюваного калоріями, види енергії різняться своєю інформативністю, тоб­то здатністю виконувати роботу.

Енергія інформативна, а інформація енергетична.

Це означає, що різні види енергії розрізняються своєю здат­ністю змінювати впорядкованість системи (тобто її рівень інфор­мативності), а різні види інформації - своєю здатністю змінюва­ти (зокрема, посилювати) потенціал енергетичних потоків.

Інформаційний вплив на потоки енергії дозволяє виконува­ти ще одну важливу функцію. Це функція добору найбільш

257


ефективних потоків чи потоків, що мають які-небудь власти­вості, затребувані для конкретних умов (обставин). У даному випадку сполучення «енергетичний потік» можна розуміти і буквально (як потік енергетичної субстанції), і розширено, як варіант управлінського рішення, що передбачає можливість використання будь-яких видів ресурсів більш низького рівня упорядкованості, чи інформаційного статусу (а відповідно до визначення Г. і Е. Одум, більш низької якості) порівняно з ко­ректувальним ресурсом, тобто ресурсом, який дозволяє приймати рішення.

Однією із заслуг Г. і Е. Одумів є те, що їм удалося розвинути погляди на різноманіття різних видів енергії.

Ііифри і факти

На основі запропонованої шкали «якості» енергії американські вчені розра­хували енергетичні еквіваленти. У табл. 11.1 наводяться величини енергетич­них витрат, необхідних для перетворення одного виду енергії в інший. У пер­шому стовпці вказується кількість калорій енергії кожного виду, необхідна для одержання однієї калорІЇ умовного палива. В другому стовпці наводяться еквіваленти умовного палива (УП) для тих же видів енергії, отримані шляхом ділення одиниці на величину, зазначену в першому стовпці таблиці. Напри­клад, оскільки для одержання однієї калорІЇ електроенергії потрібно близько 4 калорій енергії кам'яного вугілля (включаючи непрямі витрати енергії при роботі електростанції), то еквівалент умовного палива на 1 калорію електро­станції становить 0,25 калорІЇ.

Таблиця 11.1. Енергетичні еквіваленти видів енергії

Вид енергії Витрати енергії (кількість калорій для одержання 1 калорії УП) Еквіваленти УП (ОУП на одну теплову калорію)

Тепло розсіюваних сонячних 10000 0,0001 променів

Сонячне світло 2000 0,0005

Біомаса рослин 20 0,05

Деревина 2 0,5

Кам'яне вугілля і нафта, готові 1 1 до вживання

Енергія падаючої води 0,33 З

Електроенергія 0,25 4

Грошові витрати (на 1970) 25000 калорій/долар

258


Оскільки кілька калорій енергії «високої якості» виконують ту ж роботу, що й значно більша кількість калорій енергії «нижчої якості», приведення до одиниць умовного палива (ОУП) дозволяє порівняти корисний ефект для енергії різних видів (табл. 11.1) (Одум и др., 1978).

Наведені викладки американських учених дозволяють під зовсім іншим кутом зору поглянути на ефективність викорис­тання різних видів ресурсів.

11.3. Про інформаційний статус ресурсів і ентропійний

критерій добору

Розглянутий аналіз приводить нас до дивовижного відкриття. Виявляється, жартівливий закон: «Добуток сили на розум є ве­личина постійна», — зовсім не жарт. Він справді існує. Адже чим менш інформативна енергія, тим більше її потрібно, щоб домогтися певного творчого результату (виконаної роботи). І навпаки, чим більш «розумна» (інформована) дія, тим менше енергії (роботи) вона потребує. Як відомо, наведений закон має не менш відомі наслідки, зокрема: «Сила є - розуму не треба», «За дурною головою - ногам немає спокою».

У більш серйозному трактуванні цей закон, мабуть, можна було б сформулювати так: при виконанні роботи інформація може замінити енергію з економією останньої.

Привертає увагу, що в табл. 11.1 є рядок, де наводиться співвідношення грошей і енергії.

Примітка

Дійсно, маючи гроші, можна купити будь-який вид енергії для виконання роботи, можна заплатити персоналу, що сам виконає цю роботу, можна просто придбати необхідний вид товарів і послуг, тобто в готовому вигляді одержати повний обсяг робіт без будь-яких турбот і, витрат власної чи запо­зиченої енергії. Навіть цей неповний перелік напрямків вкладення коштів по­казує, що кожний з них теж має свою ціну.

При бажанні можна було б скласти для будь-якої країни чи будь-якого підприємства таблицю вартісних еквівалентів, де аналогами видів енергії були б напрямки вкладення кош­тів, а критерієм еквівалентності цих напрямків була б

259


величина економічного ефекту, одержуваного на одиницю інве­стованого капіталу.

Чому ж однакові обсяги коштів мають різну ціннісну оцінку за різними напрямками інвестування? Чи, іншими словами, у чому ж принципова відмінність цих напрямків? Цілком імовір­но, у ступені інформативності цих напрямків (до речі, так само, як і згадуваних вище видів енергії). Дотримуючись далі цієї логіки, можна сказати, що й самі інформаційні засоби різнять­ся за рівнем інформативності.

Не в грошах щастя... Щастя - в їх вдалому інвестуванні.

Ступінь інформативності9 чи інформаційний статус ре­сурсів (видів енергії, грошових інвестицій чи інформаційних засобів), у першому наближенні може бути визначений як рі­вень здатності впливати на процеси, що відбуваються в природі й суспільстві. Іншими словами, ступінь інформативності (інфор­маційний статус) економічних активів характеризує здатність відповідних засобів (енергії, грошей, інформації) підвищувати можливості системи виконувати роботу.

Дійсно, вкладення тієї самої суми коштів у різні сфери діяль­ності може принести зовсім різні за значимістю результати, що найчастіше різняться на кілька порядків. Скажімо, альтерна­тивами можуть бути:

• закупівля енергоносіїв для ліквідації їх дефіциту;

• проведення енергозберігаючих заходів для зниження потре­би в енергоресурсах на величину їхнього дефіциту;

• прийом на роботу фахівців високої кваліфікації (чи підгото­вка власних), які були б здатні змінити структуру енерго­споживання системи (наприклад, усунувши енергоємні сек­тори діяльності).

Спробуємо тепер з урахуванням цієї розбіжності в інформа­ційній цінності різних видів енергії (і, можливо, різних коштів, що стоять за ними) проаналізувати зміст механізмів зворотного зв'язку (див. рис. 11.2).

Механізм негаргивного зворотного зв'язку обумовлений впли­вом енергії більш високої якості на енергопотоки низької якості. Високоякісна енергія — не тільки більш інформативна, але й більш дорога, тому що потребує значно вагоміших витрат праці для одержання. Це означає, що використання високоякісної

260


енергії для підвищення впорядкованості енергопотоків низької якості (підтримання гомеостазу системи) виправдане тільки в тому випадку (за тими напрямками і в тому обсязі), якщо сума­рний результат від підвищення ефективності в системі переви­щує витрати на збільшення якості використовуваного для цих цілей обсягу високоякісної енергії.

Зокрема, використання електроенергії при видобутку вугіл­ля доцільне тільки в тому випадку, якщо це дозволяє значно підвищити продуктивність праці (наприклад, шляхом механі­зації видобувних робіт). Ще вища віддача може бути, якщо дана електроенергія використовуватиметься в комп'ютерах, що до­зволяють максимально автоматизувати роботи і розраховувати оптимальні варіанти прийнятих рішень. Однак безглуздо нести величезні витрати на одержання електроенергії (будівництво електростанції, транспортування палива, підтримання процесу генерації, транспортування електроенергії) для того, щоб вико­ристовувати електроенергію для опалення вугільних лав.

Примітка __________________________________________________

Ще більш безглуздо готувати висококваліфікованих фахівців (які, за визна­ченням Оду мів, мають бути віднесені до «найвищої якості» енергії): інжене­рів, викладачів, учених -для того, щоб вони тисячними арміями просапували на полях буряк, збирали вручну врожай, замітали вулиці чи працювали під­собниками на будівництвах. Це не тільки насильство над здоровим глуздом, але й грубе порушення енергоентропійних принципів прогресивного розвит­ку, які передбачають, що кожний наступний стан системи має бути енерге­тично більш ефективним, ніж попередній. Наведену ситуацію можна порів­няти, мабуть, лише з опаленням приміщень комп'ютерами.

Якщо процес самоорганізації системи синергетика і енерго-ентропіка характеризують як «процес посилення порядку в си­стемі шляхом збільшення безладу (виробництва ентропії) у зов­нішньому середовищі», то описані явища можна характеризу­вати як підтримання порядку в системі шляхом руйнування порядку в її ж структурах більш високого інформаційного рів­ня організації. Іншими словами, підтримання порядку подібни­ми заходами може відбуватися тільки за рахунок саморуйну­вання системи. Це наводить на думку, що основна причина краху соціалістичної системи — не підступ ворогів, а її енергоентро-пійне саморуйнування зсередини.

261


Примітка ____________________________________________

До явищ подібного плану слід відносити казнокрадство і злодійство. Основна небезпека їх полягає не в зміні суб'єкта власності, а в значному зниженні інфо­рмаційного статусу украденого (у термінах Одумів, використання високоякісної енергії за призначенням і функціями низькоякісної). Наприклад, украдені гроші вилучаються з обороту, де вони могли б виконувати роботу (створювати поря­док) і складаються в різного роду кубушки, «прогулюються» чи вивозяться за кордон (тобто переводяться в розряд дисипативної енергії). Щось подібне від­бувалося довгі роки також із «винесенням» через заводські прохідні речовинних активів. Перфокарти обчислювальних центрів використовували як підставки для їжі, устілки для взуття і т.д. і т.ін. У видрукувані типографським способом бла­нки звітної документації загортали продукти. Високоякісними виробами з дере­ва і гуми топили печі. Бензин і солярку просто зливали в землю тисячами літрів заради приписок (шахрайства) «тонно-кілометрів пробігу».

У наші дні аналогами подібних явищ зниження інформаційного статусу активів є розкрадання високоякісних виробів з кольорових металів заради здачі в металобрухт. У цьому ж ряді - невиплати заробітної плати. Останнє, очевидно, потребує коментарів.

Економічна небезпека крадіжки полягає не стільки в зміні суб'єкта власності, скільки в значному зниженні інформа­ційного статусу вкраденего.

Зароблена і нарахована зарплата фактично є інформаційним ресурсом майбутнього, тому що виступає основним чинником формування попиту майбутніх виробничих циклів. Не кажучи вже про те, що невиплачена вчасно зарплата обмежує можли­вості майбутніх поколінь одержувати нормальну освіту, вихо­вання, харчування і медичне обслуговування.

Таким чином, несвоєчасна виплата зарплати є, за терміно­логією економістів, спробою компенсувати подовження існую­чого періоду оборотності обігових коштів за рахунок збільшен­ня їх середнього залишку. Виходить, що проблему підтримання гомеостазу (стійкої рівноваги) нинішнього стану системи нама­гаються вирішувати шляхом руйнування рівноваги майбутньо­го стану. Але ж воно за «законами» прогресивного розвитку є більш інформативним стосовно сьогодення, отже майбутній стан можна розглядати як наступний етап процесу саморозвитку системи, збільшення рівня її впорядкованості та інформатив­ності. Таким чином, можна вже говорити про руйнування май­бутнього стану соціально-економічної системи.

262


Підводячи підсумок вищесказаному, можна констатувати, що необхідною передумовою прогресивного розвитку системи є її здатність до інформаційного контролю стану гомеостазу системи.

Інформаційним контролем гомеостазу можна вважати про­цес підтримання стану стійкої рівноваги на основі ідеї чи прові­дного інформаційного принципу, що дозволяють досягати мети з витратами речовини й енергії, непорівнянно (на кілька поряд­ків) меншими від рівня метаболізму системи, тобто її матері­ально-енергетичного обміну з навколишнім середовищем.

Подробиці _________________________________________________

Історія розвитку людства дає чимало прикладів інформаційного контролю гомеостазу системи. До їх числа можна віднести:

• дитячу іграшку «дзиґа», де легкі осьові рухи рукоятки зверху вниз до­зволяють підтримувати високу швидкість обертання системи;

• будь-які види важелів і домкратів;

• системи рульового управління автомобілем і літаком, що дозволяють людині керувати транспортними засобами з мінімальними витратами енергії;

• підтримання курсу валют додатковим продажем (інтервенцією) на рин­ку валюти, курс якої зростає;

• реапізація цілей стримування потенційного супротивника (у військовій справі чи в політиці) за допомогою дезінформації; існує думка, що цей метод удався М.С. Хрущову, який для досягнення своїх цілей у взаєми­нах із США протягом багатьох років демонстрував на військових пара­дах дерев'яні макети неіснуючої в ті роки балістичної міжконтиненталь­ної ракети;

• колесо і т.ін.

Підтримувати гомеостаз необхідно за рахунок інформації.

Основна мета застосування керівного інформаційного прин­ципу - визначити таке сполучення в просторі і часі високоякіс­них і низькоякісних енергетичних потоків (інформації, фінан­сових коштів, матеріально-енергетичних ресурсів), яке б забез­печило мінімальні витрати системи на підтримання стану стій­кої рівноваги і здійснення механізмів негативного зворотного зв'язку.

Щоб реалізувати механізм інформаційного контролю гомео­стазу системи, необхідно мати «спектральний збір», що дозволяє

263


розрізняти інформаційні «відтінки» (ступінь інформаційності) різних елементів соціально-економічної системи: матеріально-енергетичних потоків, фінансових коштів, видів інформацій­ної сутності. Ці «відтінки» зазначених матеріально-інформа­ційних активів визначаються їхнім місцем у виробничому про­цесі, сферою соціально-економічної діяльності, фактором часу. Особливо важливо, щоб «спектральний збір» мали керівники всіх рівнів і фахівці, що приймають рішення. Зокрема, спроба нашої країни «заробити» на дорогих візах приводила і приво­дить до колосальних збитків, тому що фактично унеможлив­лює експорт туристичних послуг. Тільки викорінювання інфо­рмаційного «дальтонізму» залишає країні шанс на швидкий підйом економіки і досягнення стійких темпів соціально-еко­номічного розвитку.

Механізм позитивного зворотного зв'язку обумовлений впливом енергетичних потоків низької якості на потоки висо­коякісної енергії. Мова йде про можливість ініціювання за до­помогою низькоякісних (дешевих) потоків енергії процесів роз­витку соціально-економічної системи, віднесених у майбутнє. Нагадаємо, що сам механізм позитивного зворотного зв'язку передбачає цілеспрямовану трансформацію існуючого рівня го­меостазу для знаходження системою нового стійкого стану, за­снованого на новому рівні гомеостазу.

Примітка

Найбільш яскравим прикладом використання низькоякісної дешевої енергії для одержання результату більш високого творчого рівня, причому незрів­нянно більш вагомого за масштабами результуючої роботи, є метод спря­мованого вибуху. Робота, яку сотні землекопів чи кілька екскаваторів вико­нували б протягом тижнів, може бути за допомогою вибуху виконана (вклю­чаючи підготовчу роботу) за кілька годин. Безумовно, за однієї умови, якщо вибух дійсно спрямований, тобто керується інформацією (направляється ма­лими імпульсами енергії високої якості).





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-03-27; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 391 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Слабые люди всю жизнь стараются быть не хуже других. Сильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Борис Акунин
==> читать все изречения...

2181 - | 2101 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.008 с.