План семінарського заняття – 2 год.
1. Види судових витрат.
2. Ціна позову.
3. Витрати пов’язані з розглядом справи.
4. Відстрочення та розстрочення судових витрат.
5. Види заходів процесуального примусу.
Методичні рекомендації
Розгляд даної теми потрібно розпочати з визначення судових витрат, якими є витрати, що несуться сторонами, третіми особами з самостійними вимогами при розгляді судом цивільних справ. Судові витрати також несуть заявники і заінтересовані особи у справах окремого провадження та провадженнях, що виникають з адміністративних правовідносин за вчинення в їх інтересах цивільно-процесуальних дій, пов‘язаних з розглядом справи і виконанням судового рішення.
Цивільний процесуальний кодекс України встановлює два види судових витрат: 1) державне мито; 2) витрати, пов‘язані з розглядом справи. Державне мито – це грошовий збір, що справляється в судових органах з заяв і скарг, які подаються громадянами та юридичними особами до суду, та за видачу їм копій документів (рішень, ухвал, постанов тощо), який зараховується до місцевого бюджету. Витрати, пов‘язані з розглядом справи складаються з сум, що підлягають виплаті свідкам, експертам, перекладачам, з витрат на проведення огляду на місці, з витрат на розшук відповідача та виконання судового рішення. Розмір таких витрат визначається з фактичних затрат, які особа понесла (усні заяви з цього приводу не приймаються, тільки квитанції або інші докази).
При дачі відповіді на друге питання студент повинен чітко визначити поняття “ціна позову” та охарактеризувати підходи до визначення ціни позову (наприклад, у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується).
Особливу увагу студентів потрібно звернути на те, що цивільне процесуальне законодавство України допускає відстрочення та розстрочення сплати окремих видів судових витрат, так суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. При цьому студенти повинні розмежовувати поняття “розстрочення”, “відстрочення”, знати, які саме види судових витрат можу підлягати розстроченню та відстроченню, а також характеризувати процесуальний порядок їх застосування.
Розгляд даної теми завершується обговоренням питання про заходи процесуальними примусу, якими є процесуальні дії, що застосовуються судом до осіб, які порушують встановлені в суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню цивільного судочинства. Заходами процесуального примусу є:
1) попередження;
2) видалення із залу судового засідання;
3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
4) привід.
Студенти повинні визначити підстави, порядок та осіб, до яких можуть застосуватися вказані заходів процесуального примусу.
Література: основна – 1, 2, 4, 8; додаткова – 1, 4, 5, 9, 12, 13, 14.
Тема 2.7. Процесуальні строки
План семінарського заняття – 2 год.
1. Види процесуальних строків.
2. Поновлення та продовження процесуальних строків.
3. Змоделювати ситуацію про реагування суду у випадку пропущення процесуального строку: - встановленого законом; - встановленого судом.
Методичні рекомендації
Встановлений цивільним процесуальним законодавством процесуальний порядок цивільного судочинства забезпечує не тільки правильний, а й своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з тим, щоб порушене цивільне право було поновлене з мінімальними втратами часу, але із додержанням норм цивільного процесуального права, із забезпеченням гарантій у здійсненні особами, які беруть участь у справі, іншими учасниками процесу суб’єктивних процесуальних прав і виконанні покладених на них цивільних процесуальних обов’язків.
Своєчасному розгляду справи покликані сприяти процесуальні строки. Оскільки розгляд справи складається із сукупності й послідовного виконання процесуальних дій суду і всіх учасників процесу, то цивільними процесуальними строками будуть строки, встановлені ЦПК України для вчинення процесуальних дій судом і учасниками процесу в цивільному судочинстві. Продовження процесуальних строків можливе за заявою сторони або іншої особи, яка бере участь у справі, а також інших осіб, які зобов’язуються судом виконати певні дії у встановлений ним процесуальний строк (подати письмові або речові докази, інформацію про наявність майна боржника тощо).
Поновлення процесуальних строків допускається тільки тих, які встановлені законом в разі пропуску їх з причин, визнаних судом поважними.
Література: основна – 1, 2, 5, 8; додаткова – 3, 4, 6, 8, 11, 12, 14.
Модуль 2
Змістовий модуль №3.
