Рівень життя об'єктивно характеризує рівень розвитку, споживання, ступінь задоволення матеріальних, духовних і соціальних потреб людей, забезпеченість населення споживчими благами.
Певні види людських потреб, задоволення яких є складовою рівня життя, прийнято визначати як компоненти рівня життя (наприклад, харчування, здоров'я, освіта й т. ін.). Кожний із них включає дані, що відносяться до задоволення потреб у відповідній сфері у визначений період.
Систему кількісних і якісних показників рівня життя складають:
• загальний обсяг споживання матеріальних благ і послуг, рівень
споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг;
• реальні доходи населення, розмір заробітної плати,
надходження доходів з інших джерел'(за рахунок пенсій, допомог,
стипендій, реалізації продукції особистого підсобного господарства,
дивідендів і відсотків на інвестовані у виробництво особисті трудові
доходи);
• умови праці, тривалість робочого і вільного часу;
■ житлові умови;
• показники освіти, охорони здоров'я й т. ін.
При розгляді рівня життя необхідно враховувати всю сукупність соціально-економічних умов, тому що без оцінки споживання матеріальних і духовних благ, доступності їх для людини, соціальних умов праці і рівня соціального забезпечення, охорони здоров'я й інших характеристик неможливо повною мірою судити про реально існуючий рівень життя населення.
Узагальнюючими вартісними показниками рівня життя населення прийнято вважати такі.
Загальне споживання матеріальних благ і послу/, що включає особисте споживання населенням матеріальних благ, платні і безкоштовні послуги, надані населенню. Розрахунок цього показника іабезпечує взаємне ув'язування окремих показників добробуту населення, що дозволяє розглядати рівень і структуру споживання у взаємозв'язку із сукупними доходами населення і дає повну характеристику задоволення його особистих потреб.
Реальні доходи (без урахування послуг) — частина національного доходу, використовувана населенням для задоволення своїх матеріальних і культурних потреб.
Реальні доходи (з урахуванням послуг) — частина валового національного продукту, використовувана населенням на споживання і нагромадження матеріальних благ і послуг.Для характеристики зростання (зниження) добробуту населення обчислюються індекси його реальних доходів й індекси реальних доходів за соціальними групами. При обчисленні таких індексів повинна бути забезпечена [юрівняність цін, для чого при розрахунках враховується їхня зміна за порівняльний період.
Реальна заробітна плата робітників та службовців — складова реальних доходів (з урахуванням послуг). Вона визначається шляхом поділу номінальної (нарахованої) заробітної плати на індекс їпоживчих цін на товари і послуги для відповідної групи населення.
Інформаційною базою для аналізу диференціації населення за зівнем доходів служать дані балансів грошових доходів і витрат населення, статистики праці і заробітної плати, статистики соціального забезпечення, а також статистики освіти (у частині отримання учнями стипендій). Найбільш докладну інформацію про соціальну диференціацію можна одержати за результатами обстежень бюджетів зодин, де згадані вище надходження у вигляді заробітної плати, пенсій, допомог трансформуються в загальний грошовий і сукупний доход родини.
Грошовий доход родини — це сума грошових надходжень у вигляді заробітної плати, пенсій, стипендій, допомог, підприємницького доходу, відсотків, дивідендів та інших доходів від власності, засобів, від продажу продукції особистого підсобного господарства. При обстеженнях бюджетів родин у їхньому грошовому доході не враховуються прирости внесків у банках, тоді як у балансі грошових доходів і витрат населення такі суми відбиваються.
Сукупний доход, що є у вітчизняній практиці основним показником матеріальної забезпеченості населення, включає всі види грошових доходів, а також вартість натуральних надходжень, зтриманих від особистого підсобного господарства і використаних на зсобисте (домашнє) споживання. У структурі сукупного доходу надходження від особистого підсобного господарства займають до 1/4 загальної суми, чим зокрема, і визначається положення сукупного доходу як одного з основних показників рівня життя населення, по якому щорічно виробляється розподіл в середньому на душу населення.
У світовій практиці розрахунок розподілу населення здійснюється пе-зеважно за розмірами грошового доходу в середньому на родину
