Інфраструктура ринку праці

Інфраструктура ринку праці включає державні і не­державні заклади сприяння зайнятості, кадрові служби підприємств і фірм, громадські організації і фонди, норма­тивно-правове середовище, що забезпечують взаємодію між попитом і пропозицією праці.

Основною функцією інфраструктури ринку праці є регулювання відносин між роботодавцями і працівниками з приводу оплати праці, її умов, вирішення соціально-трудо­вих конфліктів. У країнах з розвиненою ринковою економі­кою провідною силою регулювання ринку праці є колектив­но-договірна система. Безсумнівною перевагою колективно-договірного регулювання ринку праці є гнучкість прийнят­тя взаємовигідних рішень, яку не можна порівняти ні з за­конодавчими, ні з адміністративними методами. Умови ко­лективного договору набирають форму угоди між робото­давцями та працівниками, яка зобов'язує обидві сторони діяти у відповідності з цими умовами, не вдаючись до крайніх заходів — страйків чи масових звільнень, що забезпечує економічну та соціальну стабільність.

Цивілізований ринок праці, окрім взаємодії роботодавців і найманих працівників, передбачає також наявність інституційних структур захисту колективних інтересів обох сторін (наприклад, профспілок, асоціацій підприємців, об'єднань пра­цівників з обмеженою конкурентноздатністю тощо) і держав­ного посередництва в питаннях соціального партнерства. Участь спеціальних державних органів у відносинах суб'єктів ринку праці покликана забезпечувати паритетність відно­син, організовувати і регулювати політику зайнятості за до­помогою економічних інструментів та правових норм.

До функцій інфраструктури ринку праці відноситься також посередництво між працівником та роботодавцем, спри­яння їх контактам та взаємодії, допомога в доборі й відборі працівників та виборі місця роботи, в укладанні трудового контракту тощо. Основну частку цієї роботи виконують не­державні підприємства, попит на послуги яких зростає про­порційно розвитку та диференціації ринку праці.

Елементами інфра­структури ринку праці є:

- система регулювання та гарантування зайнятості: закони та нормативні акти, що гарантують громадянські права в сфері трудової зайнятості та захисту від безробіття (Закон України «про зайнятість населення»);

- система регулювання заробітної плати (закони, угоди, договори, арбітраж тощо) (Закон України «Про оплату праці»);

- система регулювання компенсацій у зв'язку із втра­тою або переміною роботи, а також при перепідготовці (зако­ни та нормативні акти, що регулюють компенсації при звільненні з роботи, допомогу по безробіттю, допомогу на утриманців безробітного, підйомні при переїзді на нове місце роботи, стипендію при перенавчанні тощо);

- пенсійна система – закони та нормативні акти, які визначають порядок відрахувань працівниками та роботодавцями на пенсійне страхування, умови надання та виплати пенсій. Пенсія має значний вплив на економічну активність працівників передпенсійного віку, на кількість економічно активного населення за рахунок пра­цездатних людей пенсійного віку, які можуть або займатися найманою працею, або ні, залежно від розміру пенсії тощо;

- система регулювання умов праці (закони та норма­тивні акти, що регулюють використання праці різних кате­горій працівників взагалі (наприклад, неповнолітніх, вагіт­них жінок, інвалідів), і зокрема у несприятливих для здоро­в'я умовах;

- служби зайнятості та працевлаштування. Сюди пере­дусім відноситься державна служба зайнятості, а також чис­ленні недержавні посередники між роботодавцями та праців­никами на ринку праці (біржі праці, агенції по добору пер­соналу, агенції по працевлаштуванню, організації, що нада­ють послуги з профорієнтації, консалтингу персоналу, лізингу персоналу тощо);

- система професійної підготовки та перенавчання (ПТУ, коледжі, інститути підвищення кваліфікації);

- професійні об'єднання працівників для захисту своїх інтересів; (передусім профспілки);

- об'єднання роботодавців для захисту своїх інтересів (Асоціації роботодавців);

- кадрові служби підприємств, громадські органі­зації і фонди сприяння зайнятості.

Основними завданнями інфраструктури ринку праці є:

Ø розповсюдження інформації, яка, по-перше, забез­печить скорочення часу пошуку вакансій безробітними і необхідних працівників підприємствами, по-друге, сприятиме найму роботодавцями працівників, що відповідають їхнім вимогам, по-третє, яка б дозволила працівникам знайти робоче місце з відповідними умовами праці і задоволь­няючим їх рівнем заробітної плати;

Ø професійне консультування і навчання безробітних новим професіям та спеціальностям;

Ø квотування робочих місць тим, хто об'єктивно не здатен конкурувати на рівних на ринку праці; організація і сприяння розширенню сфери докладання праці;

Ø стримання масових звільнень і запобігання масовому безробіттю;

Ø розвиток і раціоналізація фінансування заходів щодо цілеспрямованого розвитку ринку праці і підвищення рівня продуктивної зайнятості населення;

Ø розробка і наукове обгрунтування заходів державної політики зайнятості населення та контролю за їх реалізацією.

Таким чином, багатофункціональна і високоефективна інфраструктура - невід'ємна характеристика цивілізовано­го ринку праці, показник його розвиненості й критерій дієвості.