Держава і право України на сучасному етапі розвитку (2000 р. – наш час.)

Українське державо- та правотворення на початку третього тисячолітті (2000 р. – наш час.).

«Кучмізм». Наступ на свободу слова. «Справа журналіста Гонгадзе», «плівки майора Мельниченка». Всеукраїнська громадська акція «Україна без Кучми» (15.12.2000 р. – квітень 2001 р.). Фальсифікація виборів президента України 2004 року. Помаранчева революція 2004 р. як соціальний вибух-протест проти діючого політичного режиму та її результати: демократизація суспільного життя і європейсько-інтеграційні прагнення України. Сепаратистські спроби розколу України. Відміна Верховним Судом України результатів виборів, призначення третього туру та обрання законного президента.

Світова економічна криза 2008 р. в Україні. Наступ реваншистів. Підкуп народних депутатів. Політична криза 2007 р. Позачергові парламентські вибори. 2010 рік – встановлення диктатури олігархів та повернення до методів «кучмізму». Політичні репресії. Харківські угоди 2010 р. Зміни до Конституції 01.02.2011 р.: збільшення каденції Верховної Ради України та місцевих рад з 4 до 5 років.

Зміни в державному устрої. Конституційні зміни 2004 року: перетворення України з президентсько-парламентської в парламентсько-президентську країну. Скасування змін в Конституцію у 2010 р., повернення до президентсько-парламентської форми правління.

Правова система. Основні зміни в українському законодавстві. Кодифікація українського права.

Матеріальне право. Цивільний кодекс України 2003 р. Сімейний кодекс України 2002 р. Зміни у трудо­вому законодавстві. Аграрне законодавство. Мораторій на продаж землі. Земельний кодекс 2001 р. Криміналь­ний кодекс 2001 р. Бюджетний кодекс 2001 р. Митний кодекс 2002 р. Господарський кодекс 2003 р. Митний кодекс 2002 р. Податковий кодекс 2010 р.

Процесуальне право. Зміни у кримінально-процесуальному законодав­стві та кримінально-виконавчому праві. Цивільний процесуальний Кодекс (2004 р.), Арбітражний процесуальний кодекс України (1991 р.) (2001 р. перейменовано в Господарський процесуальний кодекс України), Кодекс адміністративного судочинства України 2005 р., Кримінально-виконавчий кодекс (2003 р.), Кримінально-процесуальний кодекс (2012).

Судова система. «Справа судді Зварича» як демонстрація дійсного стану в судочинстві. Реформування судової системи. «Мала судова реформа» 2001 року: перетворення обласних судів в апеляційні, арбітражних – в господарські; розширення повноважень суду в кримінальному процесі. ЗУ «Про судоустрій» (2002 р.). Створення адміністративних судів. ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» (07.07.2010 р.): створення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, обмеження повноважень Верховного Суду України.

Перспективи і прогнози подальшого державно-правового розвитку незалежної України.

ВИСНОВКИ

На сьогоднішньому етапі розвитку України необхідно підвищувати рівень державно-правової свідомості як частини самосвідомості народу. Без глибокого осмислення минулого, яким би складним і суперечливим воно не було, неможливо розбудовувати нову державу.

Наша історія свідчить про тісний взаємозв’язок держави і права. Право – це основа держави та частина духовної культури народу.

Отже, мета курсу “Історія держави і права України” полягає в орієнтуванні майбутніх юристів у витоках українського державо- і правотворення, на ґрунті узагальнення й аналізу досвіду минулого допомогти збагнути сутність нової системи права в державі, де має утвердитися верховенство закону. Сучасна історико-правова наука намагається подолати однобокість в оцінках і висвітленні минулого. Лише за таких умов вона буде наукою, а не “політикою, спрямованою в минуле”. Відхилення від історичної правди небезпечне тим, що воно неминуче слугує соціальному протистоянню.

Тема 2. Варварські родоплемінні протодержавні утворення на території України (ХХХ ст. до н.е. – Х ст. н.е.).