Морально-психологічне забезпечення – це комплекс заходів що проводиться з метою формування та підтримки (поновлення) у особового складу високого морально-психологічного стану, морально-бойових якостей, необхідних для досягнення високої бойової готовності, успішного виконання бойових завдань.
509. Основними завданнями морально-психологічного забезпечення у взводі (відділенні) в бойовій обстановці є:
інформування особового складу з питань державної політики в сфері оборони та безпеки держави;
формування у військовослужбовців стійкої системи світогляду, розуміння внутрішньої та зовнішньої політики держави, переконливості в їх правильності, свідомого відношення до призначення, мети та завдань Збройних Сил України, розвиток патріотичної свідомості, духовної готовності до захисту Батьківщини;
дотримання і реалізація усіх правових і соціальних гарантій, які передбачені Конституцією та чинним законодавством України;
виховання у особового складу високих морально-психологічних і бойових якостей, непохитної волі до перемоги над ворогом, високого бойового духу, мужності і відваги, витримки і самовладання, ініціативи і винахідливості, взаємної підтримки і виручки в бою, здатності успішно вести бойові дії тилу противника в будь-яких умовах обстановки;
виховання у воїнів високої пильності і відповідальності за збереження державної і військової таємниці, здійснення заходів щодо попередження проникнення в підрозділи шпигунів і диверсантів, по припиненню і викриттю ворожої пропаганди і можливих провокацій противника;
розвиток у особового складу сміливості при здійсненні стрибка з парашутом в тил противника; виховання відповідальності за швидку і правильну підготовку озброєння і бойової техніки до десантування і приведення в готовність до бою після приземлення;
виховання у військовослужбовців віри в силу і потужність своєї зброї і бойової техніки, відчуття особистої відповідальності за підтримку їх в постійній готовності до бойового застосування і уміле застосування в бою: прищеплення прагнення до оволодіння суміжними спеціальностями і досягнення взаємозаміни;
роз'яснення особовому складу поставлених бойових завдань, прийомів і способів їх виконання; мобілізація воїнів на безумовне і точне виконання бойових наказів: турбота про своєчасне заохочення і нагородження тих, хто відзначився в боях, розповсюдження їх бойового досвіду;
зміцнення організованості, свідомої військової дисципліни серед особового складу; виховання у воїнів вірності військовій присязі, Бойовому Прапору частини; забезпечення глибокого розуміння необхідності дотримання вимог законодавства, військових статутів і норм міжнародного гуманітарного права;
виховання військовослужбовців у дусі бойової співдружності з воїнами союзних країн, готовності честю виконати військовий обов’язок; проведення взаємного обміну бойовим досвідом;
вивчення поповнення, що прибуває, турбота про всебічну підготовку його до ведення бойових дій;
постійна турбота про безперебійне забезпечення особового складу всім необхідним для життя і бою, про надання своєчасної медичної допомоги і евакуації поранених і хворих, а також про поховання воїнів, які загинули в бою;
встановлення і підтримка правильних взаємин воїнів з місцевим населенням; турбота про збереження історичних пам'ятників і інших культурних цінностей, що знаходяться в районі бойових дій.
Конкретні мета, зміст і форми морально-психологічного забезпечення у взводі (відділенні) визначаються поставленими завданнями і обстановкою, що склалася.
510. Напрями морально-психологічного забезпечення реалізуються шляхом здійснення: інформаційно-пропагандистського забезпечення; психологічного забезпечення; соціально-правового забезпечення; культурологічного забезпечення; захист від негативного інформаційно-психологічного впливу противника.
511. Інформаційно-пропагандистське забезпечення - це система цілеспрямованих заходів щодо формування стійкого і керованого морально-психологічного стану на підставі оперативного інформування особового складу про зміст воєнно-політичної та бойової обстановки, покладені завдання та умови їх здійснення; передбачає бойове, суспільно-політичне та військово-технічне інформування та проведення занять з гуманітарної підготовки.
Основними завданнями інформаційного забезпечення є: збір та аналіз необхідної інформації стосовно воєнно-політичної обстановки, соціально-психологічних умов в районах дислокації та їх бойового застосування; захист інформаційного простору навколо Збройних Сил України; консолідаційна діяльність, формування у громадськості позитивного відношення до Збройних Сил України; формування у військовослужбовців свідомого ставлення до виконання службового і громадянського обов’язку.
512. Психологічне забезпечення – це комплекс заходів щодо формування, підтримання та відновлення у особового складу психологічних якостей, які забезпечують високу психологічну стійкість військовослужбовців, готовність виконувати бойові завдання в будь-яких умовах обстановки.
Складовими психологічного забезпечення є:
аналіз психофізіологічних особливостей військовослужбовців, прогнозування ефективності їх професійної дієздатності та доцільний розподіл по військових колективах;
психологічна підготовка особового складу, основними завданнями якої є: формування у військовослужбовців психологічної стійкості до пригнічуючих факторів сучасної війни; створення внутрішніх психологічних джерел високої бойової активності; підвищення професійної дієздатності усіх психологічних функцій військовослужбовців; створення передумов ефективної реалізації особовим складом наявних знань і навичок;
психологічна підтримка бойових дій особового складу, основними завданнями якої є: психологічна допомога, яка передбачає психологічне консультування, психотерапію, психопрофілактику, психокорекцію; психодіагностика, як система використання методів виявлення та вимірювання ступеня психотравмованості військовослужбовців; психотерапія, як комплексний лікувальний вплив на психіку людини; психічна реабілітація, як система медико-психологічних і соціальних заходів, спрямованих на поновлення, корекцію і компенсацію психотравматичних ефектів; створення позитивних мотиваційних настроїв до виконання бойових завдань.
513. Соціально-правове забезпечення - це діяльність щодо створення і забезпечення необхідних соціальних і правових умов для виконання особовим складом бойових завдань.
Основними завданнями воєнно-соціальної та правової робота є: мобілізація внутрішніх сил військовослужбовців через мотивацію їх діяльності; досягнення свідомого виконання особовим складом вимог Законів України; дотримання моральних принципів поведінки в екстремальних умовах мирного та воєнного часу, норм міжнародного гуманітарного права (права війни); підтримання високої дисципліни, організованості та порядку; реалізація соціальних гарантій особового складу Збройних Сил України та членів їх сімей згідно з чинним законодавством.
514. Культурологічне забезпечення - це діяльність, яка спрямована на організацію духовно-змістовного дозвілля та культурного обслуговування військ.
Основними її завданнями є: підтримка та відновлення моральних, психічних та фізичних сил особового складу, його мобілізація на виконання бойових завдань; формування товариських взаємин між воїнами всіх націй, національних і етнічних груп, різних конфесій України, розвиток національної гідності та патріотизму; задоволення духовних (культурних) потреб військовослужбовців.
515. Захист від негативного інформаційно-психологічного впливу противника - це комплекс заходів стосовно прогнозування, профілактики та зриву інформаційно-психологічного впливу (психологічних операцій) противника, нейтралізація його намагань дезінформувати і деморалізувати особовий склад наших військ, дезорганізувати його бойову діяльність.
Основними завданнями протидії інформаційно-психологічному впливу противника є: оцінка сил і засобів психологічних операцій противника, визначення об’єктів їх можливого впливу; роз’яснення військовослужбовцям мети, завдань, тематики, форм, методів, технічних засобів здійснення психологічних операцій; надійне перекриття каналів інформаційно-психологічного впливу на особовий склад Збройних Сил України; безперервне, об’єктивне, психологічно доцільне структуроване воєнно-політичне і бойове інформування військовослужбовців; розвідка, подавлення або фізичне знищення сил (засобів) психологічних операцій противника.
516. Морально-психологічне забезпечення організовується у всіх видах бойових дій. Заходи морально-психологічного забезпечення командир взводу здійснює особисто на основі рішення з морально-психологічного забезпечення командира роти і вказівок заступника командира роти з виховної роботи.
Цілеспрямоване морально-психологічне забезпечення організується у всіх штатних, приданих і підтримуючих батальйон (роту) підрозділах у всіх видах бойових дій.
517. Під час оцінки морально-психологічної обстановки командир взводу враховує: висновки з аналізу соціально-політичної, релігійної, кримінальної обстановки в районі майбутніх дій; укомплектованість особовим складом, його морально-психологічний стан, рівень організованості, військової дисципліни і правопорядку; стан боєздатності підрозділів, бойові і психогенні втрати; сильні і слабкі сторони своїх підрозділів і противника; ступінь захисту особового складу від морально-психологічного впливу противника, матеріально-побутову і технічну забезпеченість; можливості для організації відпочинку і дозвілля, відновлення морально-психологічних і фізичних сил особового складу.
На основі висновків з оцінки морально-психологічної обстановки командир взводу:
визначає основні напрямки морально-психологічного забезпечення підготовки і ведення бою, при цьому вказує його мету і основні завдання; порядок і терміни роз’яснення особовому складу отриманого бойового завдання, місце і роль військовослужбовців у його виконанні; проведення заходів психологічної підготовки, організацію військово-політичного і бойового інформування, роз’яснення норм міжнародного гуманітарного права, організацію захисту особового складу від негативного інформаційно-психологічного впливу противника;
виконує, контролює і несе особисту відповідальність за ефективність проведення заходів морально-психологічного забезпечення у взводі;
доповідає командирові роти про виконання завдань морально-психологічного забезпечення та морально-психологічний стан особового складу, його готовність до бою.
518. Під час підготовки до десантування і бойових дій в тилу противника морально-психологічне забезпечення спрямовується:
на своєчасну, всебічну і якісну підготовку підрозділів до десантування і ведення активних бойових дій;
на виховання у особового складу високої особистої відповідальності за якісне проведення заходів щодо підготовки до десантування і усвідомленої готовності до виконання бойового завдання в тилу противника в будь-яких умовах обстановки;
на дотримання високої пильності і забезпечення скритності підготовки до десантування;
на доведення до особового складу бойових завдань, способів їх виконання і мобілізацію воїнів на рішучі дії;
на роз'яснення правил швидкого пошуку і приведення в готовність до бою озброєння і бойової техніки після приземлення, порядку взаємного пізнання підрозділів, сигналів управління і взаємодії;
на інструктаж розвідників, зв'язківців, механіків-водіїв, навідників-операторів, стрільців-зенітників, саперів і інших фахівців з особливостей їх дій при виконанні поставлених завдань;
на інформування особового складу про противника, його сильні і слабкі сторони, особливості району бойових дій, настрої, соціально-класовий і національний склад населення;
на погодження дій підрозділів повітряного десанту з екіпажами авіації Сухопутних військ (військово-транспортної авіації) і проведення сумісних заходів по взаємодії.
519. Морально-психологічне забезпечення при десантуванні і виконанні найближчого завдання спрямовується на підтримку високого бойового духу і наступального пориву у особового складу, сміливості і рішучості при здійсненні стрибка з парашутом в тил противника і веденні бойових дій з виконання поставлених завдань.
З цією метою здійснюються:
мобілізація особового складу на швидкий збір і приведення в готовність до бою зброї і бойової техніки, на стрімкі і ініціативні дії щодо знищення противника;
забезпечення особистої взірцевості командирів в прояві мужності, відваги і героїзму в бою, їх постійного впливу на підтримку у воїнів-десантників високого бойового і морально-психологічного стану, прагнення за будь яких умов виконати поставлене завдання;
виховання у особового складу впевненості і витримки при веденні боротьби з танками, вертольотами і іншими засобами противника; розповсюдження бойового досвіду кращих винищувачів танків, стрільців-зенітників, навідників-операторів, розвідників, зв'язківців, механіків-водіїв і інших фахівців;
постійна турбота про забезпечення особового складу всім необхідним для ведення бою в тилу противника, про своєчасне надання медичної допомоги і евакуації поранених і хворих, про поховання тих, хто загинув в бою.
520. Морально-психологічне забезпечення при здійсненні рейду (веденні рейдових дій) в тилу противника спрямовується на підтримку у особового складу постійної готовності до виконання нових завдань, ведення активних і рішучих дій; забезпечення високої дисципліни, організованості і своєчасного прибуття в призначений район.
З цією метою здійснюються:
роз'яснення воїнам бойової обстановки, завдань рейду, особливостей маршруту і порядку дії підрозділів, а також сигналів управління, оповіщення і дій з ним;
мобілізація воїнів на підтримку високої бойової готовності і стрімкі дії при завданні ударів по противнику з ходу, захопленні і знищенні його об'єктів, живої сили і техніки, на швидке подолання зон зараження, районів руйнувань, пожеж і затоплень;
інструктаж особового складу, виділеного для ведення розвідки і охорони;
забезпечення авангардної ролі командирів в бою, в підтримці високого бойового духу, впевненості в своїх силах; припинення хибних чуток і панічних настроїв серед особового складу.
521. Морально-психологічне забезпечення в обороні спрямовується на виховання у особового складу високої бойової активності, стійкості і здатності протистояти ударам переважаючих сил противника.
З цією метою здійснюються:
мобілізація особового складу на створення в короткі терміни системи вогню, швидке обладнання позицій, вміле використання місцевості, зброї і бойової техніки, активні і рішучі дії з утримання рубежу оборони, (об'єкту);
доведення до воїнів даних про противника, його сильні і слабкі сторони і ймовірні напрямки наступу;
роз'яснення особовому складу необхідності раціонального витрачання боєприпасів і інших матеріальних засобів, умілого застосування захоплених у противника зброї і бойової техніки;
доведення до особового складу успіхів частин і підрозділів повітряного десанту і військ, що наступають з фронту; пропаганда бойових подвигів офіцерів, прапорщиків, сержантів і солдатів, представлення тих, хто відзначився до нагородження.
Морально-психологічне забезпечення повинно проводитися безперервно, цілеспрямовано і тим активніше, чим складніша і напруженіша бойова обстановка.
ВИСНОВКИ
1. В першому розділі НДР проаналізовано основи, підготовку та ведення дій підрозділами аеромобільних військ, їх всебічне забезпечення в стосовно до використання в сучасних воєнних конфліктах, а також війнах майбутнього. Окреслено питання, що стосуються: еволюції форм і способів застосування підрозділів, частин та з’єднань ПДВ та АЕМВ; детально розглянуто застосування ПДВ ЗС СРСР у бойових діях в Афганістані (1979-1989 рр.) а також участь ПДВ багатонаціональних сил (БНС) у бойових діях в зоні Перської затоки (1991 р.).
2. В другому розділі проаналізовано структури і зміст бойових статутів повітрянодесантних та аеромобільних військ колишнього СРСР.
3. В третьому розділі наведено Проект Бойового статуту аеромобільних військ частину ІІІ.
4. Запропонований Проект Бойового статуту аеромобільних військ Частина ІІІ надано з наступними основними розділами: призначення і основи бойового застосування аеромобільних військ; управління підрозділами; підготовка до бойових дій (бою); дії в наступі; дії в обороні; рейдові дії (рейд); десантно-штурмові дії; аеромобільні дії; дії в ході стабілізаційних дій, у спеціальній операції та ведення специфічних дій; участь у міжнародних миротворчих операціях; всебічне забезпечення.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Закон України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 25.03.1992 р. зі змінами і доповненнями від 18.06.1999.
2. Закон України “Про оборону” від 6.12.1991.
3. Закон України “Про Збройні Сили України” від 6.12.1991.
4. Керівництво з повітрянодесантної служби (КПДС-2003). – К.: “Азимут України”, 2004.
5. Воздушно-десантная подготовка. Ч. І. “Парашютно-десантные средства, их подготовка и десантирование личного состава (грузов)”. – М.: Воениздат, 1986.
6. Воздушно-десантная подготовка. Ч. II. “Парашютно-десантные средства, их подготовка и десантирование боевой техники (грузов)”. – М.: Воениздат, 1985.
7. Воздушно-десантная подготовка. Часть Ш. “Парашютно-реактивные системы и их применение”. – М.: Воениздат, 1989.
8. Управління повсякденною діяльністю частини, з’єднання. Ч. І. “Управлінська діяльність командирів і штабів щодо забезпечення бойової та мобілізаційної готовності частин, з’єднань”. Підручник, АЗСУ, 1998.
9. Управління повсякденною діяльністю частини, з’єднання. Ч. II “Організація і методика бойової підготовки”. Підручник, АЗСУ, 1998.
10. Методичний посібник з основних питань організації повсякденної діяльності військ (сил). Київ, Варта, 2003 р.
11. Тактическая подготовка парашютно-десантной роты и батальона. М.: Воениздат, 1989 р.
12. Програма бойової підготовки аеромобільних (парашутно-десантних) підрозділів аеромобільних військ (книга перша), Київ, управління аеромобільних військ ГУСВ ЗС України, 1998 р.
13. Програма командирської підготовки офіцерів аеромобільних військ. Київ, Варта, 1999.
14. Методика тактичної підготовки офіцерів, штабів і військ. Підручник, Москва, 1984.
15. Боевой устав воздушно-десантных войск Ч. ІІІ. – МО СССР. – Воениздат, 1984. – 215 с.
16. Боевой устав Сухопутных войск. Ч. ІІІ. – МО СССР. – Воениздат, 1990. – 320 с.
17. Бойовий статут Сухопутних військ. Ч. ІІІ. – МО України, 1995. – 235 с.
18. Тактика действий воздушно-десантных войск. МО СССР. – Воениздат, 1987. – 312 с.
19. Тактика подразделений воздушно-десантных войск. МО СССР. – Воениздат, 1985. – 248 с.
