Порядок дій при виявленні мін та інших вибухонебезпечних предметів

Під час руху пішки: визначити характер і стан виявленого предмета; позначити заміновану (підозрювану) ділянку; повернути назад, рухаючись по своїх слідах; повідомити в штаб частини про виявлені міни (вибухонебезпечні предмети) і уточнити маршрут руху; по можливості, особисто привести саперів і показати підозрілий предмет чи ділянку.

Під час руху на автомобілі: зупинитися; повідомити в штаб частини і дочекатися саперів, не виходячи з машини; при необхідності залишити автомобіль: не торкати (не обертати) рульове кермо; вийти з машини, по можливості, через кузов чи задні двері; відійти від автомобіля по його колії, тримаючись один від одного на відстані не менш 20 метрів; при необхідності продовжити рух.

До прибуття саперів: позначити небезпечну ділянку і перекрити дорогу; повідомити в найближчу частину (підрозділ) миротворчих сил; металевим щупом чи наявними іншими підручними засобами перевірити ділянку, на якій автомобіль здатний розвернутись; пасажирам вийти і рухатися по колії автомобіля у зворотному напрямку; автомобілю їхати у зворотному напрямку по своїй колії; в нічний час, по можливості, дочекатися світанку.

Будь-який підрозділ миротворчих сил повинен мати інструкцію про порядок поводження з мінами і боєприпасами, що не розірвалися, а також пам’ятки зі змістом: „Самостійне знешкодження мін категорично заборонено”, „Не торкайтесь підозрілих предметів”.

426. Під час переговорів із представниками конфліктуючих сторін і місцевими органами влади не можна передбачити всі можливі ситуації, які можуть виникнути під час виконання миротворчих завдань, тому в залежності від ситуації при веденні переговорів, може залучатися група охорони (військовий наряд) у складі трьох і більше військовослужбовців. Його загальне призначення – охорона командного складу, спостерігачів й інших осіб під час виконання ними службових завдань.

427. Послідовність, прийоми і способи проведення Р та ІНЗ залежать від характеру руйнування будівель і споруд, аварій комунальних, енергетичних і технологічних мереж, від ступеня радіоактивного та хімічного зараження території об’єкта, пожеж тощо.

У першу чергу проводяться роботи з влаштування проїздів і проходів до зруйнованих захисних споруд, пошкоджених і зруйнованих будинків, де можуть знаходитись люди, а також у місцях аварій, які перешкоджають або утрудняють проведення рятувальних робіт. Проїзди встановлюються шириною 3-3,5 м для одно- бічного та 6-6,5 м для двобічного руху. При однобічному русі через кожні 150-200 м передбачаються роз’їзди довжиною 15-20 м.

Для влаштування проїздів, проходів використовуються інженерні підрозділи, які мають автокрани і бульдозери. Протипожежні формування висуваються до об’єктів робіт, починають локалізацію та гасіння пожеж там, де знаходяться люди.

Для пошуку і рятування людей призначаються рятувальні групи на базі механізованих підрозділів миротворчого контингенту. Пошук і рятування людей розпочинається відразу після введення рятувальних груп на об’єкт. Особовий склад розшуковує сховища та укриття, встановлює зв’язок із тими, хто переховується в захисних спорудах із використанням засобів зв’язку, що збереглися, через повітряно-забірні отвори, а також шляхом перестукування крізь двері, стіни, труби водопостачання та опалення. В першу чергу в сховище подається повітря, для чого розчищають повітряно-забірні канали, роблять отвори у стінах і перекриттях.

При розчищенні сховища використовуються різні способи залежно від його конструкції та характеру завалу: розбирання завалу над основним входом з наступним відкриванням дверей чи вирізанням у них отворів; відкопування лазу чи аварійного виходу; влаштування отворів у стіні сховища із суміжного приміщення; розбирання завалу над перекриттям сховища з наступним пробиванням у ньому отвору для виведення людей тощо. Поряд з цим під час пошуку людей в осередках ураження обстежують підвальні приміщення, які не пристосовані для переховування, дорожні споруди (труби, кювети), зовнішні віконні та сходові приямки.

Основний спосіб локалізації аварій та пошкоджень на комунально-енергетичних і технологічних мережах – відключення зруйнованих ділянок у будинках:

- відключення мережі теплопостачання;

- знеструмлення;

- вимикання каналізаційних мереж і відведення стічних вод;

- вимикання насосів.

При гасінні пожеж використовуються запасні та водонапірні резервуари.

При селевих потоках зсувах основний спосіб боротьби – закріплення та стимулювання розвитку ґрунтового ірослинного покриву на гірських схилах і особливо в місцях зародження селів; а також зменшення надходження поверхневих вод, спуск танучої води, перекачування води за допомогою насосів, правильне розташування на схилах гір гідротехнічних споруд. Ефективний спосіб боротьби з селями – вловлювання їх спеціальними котловинами, а також штучне розрідження селевого потоку водою.

Після буревіїв, ураганів зведені формування разом з усім працездатним населенням проводять рятівні та аварійно-відновлювальні роботи, рятують людей із завалених захисних та інших споруд, надають їм допомогу, відновлюють пошкоджені будівлі, лінії електропередач і зв’язку, газо- та водогону, проводять інші аварійно-відновлювальні роботи.

Основним способом гасіння підземних торф’яних пожежє обкопування палаючої території канавами шириною 0,7-1,0 м і глибиною до мінерального ґрунту чи ґрунтових вод. Обкопування розпочинається з боку об’єктів чи населених пунктів, які можуть зайнятися від палаючого торфу. Для гасіння палаючих штабелів торфу, а також гасіння підземних пожеж використовується вода у вигляді потужних струменів. Водою заливають місця горіння торфу під землею та на поверхні землі.

Ліквідація лісової пожежі складається із зупинки пожежі, локалізації, остаточного гасіння та оконтурення небезпечної ділянки.

428. При наданні невідкладної медичної допомоги найбільш суттєвим є вміння кожного військовослужбовця зупинити кровотечу, накласти асептичну пов’язку для захисту рани, здійснити протишокові заходи (введення наркотиків, серцевих засобів), провести транспортну іммобілізацію, надати допомогу при опіках, струмових травмах, гострих отруєннях.

429. Правила та загальноприйнятий порядок застосування зброї при виконанні миротворчих завдань. У ситуаціях, коли порушник не озброєний та не має ворожих намірів, використання зброї не виправдане. У будь-якому іншому випадку наявність зброї у порушника, який виказує ворожі наміри, є приводом для застосування зброї. Як ворожі наміри можуть бути розцінені наступні дії: наведення зброї на людей, утримання заручників, використання зброї, нанесення ударів зброєю, а також погрози про використання зброї або свідчення про недавнє використання зброї.

Зброя застосовується тільки в останню чергу, як крайній засіб припинення порушення, після застосування засобів загорожі та інших перешкод, сльозогінного газу, гумових палиць і безпосереднього приготування зброї для стрільби.

Перед застосуванням зброї необхідно обов’язково вигуком або попереджувальним пострілом сповістити про подальші наміри застосувати зброю.

Після попередження застосовуються одиночні постріли, стрільба чергами – вимушений крок, при цьому слід вести тільки прицільний вогонь.

Після застосування зброї обов’язково терміново доповідати про це старшому начальнику.

Миротворець має право застосувати зброю у випадках: ведення по ньому вогню або зарядження зброї для ведення вогню; самозахисту; намагання поранити, захопити або заарештувати будь-кого з цивільного і військового персоналу миротворчих сил; примусової затримки миротворчого персоналу з метою не допустити до виконання своїх службових обов’язків; намагання викрасти або знешкодити обладнання миротворчих сил; встановлення, підриву або кидання будь-яких вибухових пристроїв; дій порушників на техніці з явною метою задавити або протаранити й іншого шляху зупинити транспортний засіб немає.

Забороняється застосування зброї миротворцями у випадках: для припинення вогню між сторонами конфлікту або іншого порушення угоди між ними; якщо міра загрози миротворцю не перебільшує вищезазначених випадків; якщо діями миротворців може бути завдана шкода іншим особам, крім порушників; якщо попередньо не прийняті всі заходи, які повинні бути виконані перед застосуванням зброї; застосування зброї повинно припинитися, коли порушення чи дії порушників припинені, або коли ситуація стала безпечною.

Зброя знаходиться у миротворця тільки під час проведення операції чи несення служби, у всіх інших випадках миротворець знаходиться без зброї.

Вимоги щодо застосування зброї можуть поповнюватись і уточнюватись вказівками правил відносно сутичок або командування миротворчих сил

 

3.11 ВСЕБІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АЕРОМОБІЛЬНОГО (ПАРАШУТНО-ДЕСАНТНОГО) ВЗВОДУ (ВІДДІЛЕННЯ)

Бойове забезпечення

Розвідка

430. Розвідка - найважливіший вид бойового забезпечення. Вона організовується і ведеться в будь-яких умовах обстановки з метою виключення раптового нападу противника і добування даних про противника і місцевість у районі майбутніх дій. Розвідка противника ведеться із завданнями: виявити його бойовий склад, приналежність, місце розташування, характер дій підрозділів і вогневих засобів.

Розвідка місцевості ведеться із завданнями установити: ступінь і характер інженерного обладнання районів (позицій, об'єктів), загороджень; особливості рельєфу, наявність природних перешкод, стан ґрунту, доріг, стежок, джерел води, характер водних перешкод, наявність переправ і бродів; ступінь впливу місцевості на пересування військ; райони руйнувань, пожеж і затоплень, зони (райони) радіоактивного і хімічного забруднення можливі напрямки їх подолання та обходу.

431. Основними вимогами до розвідки є: цілеспрямованість, безперервність, активність, оперативність, скритність, достовірність і точність визначення координат об'єктів (цілей), що розвідуються. Добуті відомості передаються всіма можливими способами командиру, який поставив завдання на ведення розвідки. Особливо важливі відомості доповідаються негайно.

Доповіді про результати розвідки повинні, бути короткими і ясними. У них зазвичай вказується: який противник, коли і де виявлений, характер його дій, де знаходиться підрозділ, який веде розвідку, і рішення командира. Командирам підрозділів, призначеним у розвідку, забороняється мати на топографічних картах які-небудь дані про свої війська, а всьому особовому складу при собі - особисті і службові документи.

У взводі ведеться військова, радіаційна і хімічна розвідка.

432. Військова розвідка у взводі ведеться спостерігачами, дозорними відділеннями, а розвідувальні дані добуваються: спостереженням, підслуховуванням, опитуванням місцевих жителів та іншими способами. Також взвод може бути призначений у розвідувальний (окремий розвідувальний) і бойовий розвідувальний дозор або для устрою засідки, проведення нальоту і пошуку. Відділення може виділятися для дій як дозорне відділення, а також для устрою засідки, проведення нальоту і пошуку.

У взводі (відділенні) у всіх видах бою постійно ведеться розвідка спостереженням. Спостереження за противником ведеться безупинно особисто командиром взводу (відділення) і спеціально призначеними спостерігачами.

433. У розвідувальний дозор взвод висилається від батальйону (роти), що діє в розвідувальному загоні або веде розвідувально-диверсійні дії. Окремий розвідувальний дозор призначається старшим командиром.

Віддалення розвідувального (окремого розвідувального) дозору визначається в залежності від обстановки, умов місцевості і характеру задач, що вирішуються.

Взводу, призначеному в розвідувальний (окремий розвідувальний) дозор, можуть придаватися саперне відділення (сапери) і хіміки-розвідники, а при розвідці радіоелектронних об'єктів – фахівці і засоби радіо - і радіотехнічної розвідки.

Завдання розвідувальний (окремий розвідувальний) дозор виконує спостереженням, засідками, нальотами, а при необхідності і боєм.

Командир взводу розвідку спостереженням веде особисто. Для огляду місцевості і місцевих предметів у напрямку руху й осторонь від нього він висилає дозорні відділення (дозорних), які діють на віддаленні, що забезпечує спостереження за ними і підтримку їх вогнем.

Взвод у розвідувальному (окремому розвідувальному) дозорі діє на бойових машинах або у пішому порядку, а узимку на лижах.

434. Завдання на дії в якості розвідувального (окремого розвідувального) дозору командир взводу може отримати до десантування або в ході бою. В усіх випадках при з'ясуванні отриманого завдання і оцінці обстановки командир взводу повинний: зрозуміти, де знаходиться об'єкт розвідки і що робить противник, які розвідувальні зведення і до якого часу добути, що робити після виконання завдання; вивчити місцевість у напрямку дій; намітити по карті маршрут виходу до об'єкта розвідки; визначити порядок руху і ведення розвідки, завдання дозорних відділень, рубежі ймовірної зустрічі із противником і порядок дій на них, а при отриманні завдання на десантування, крім того, усвідомити порядок десантування, збору на площадці приземлення і виходу на напрямок чи у район розвідки.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

відомості про противника;

площадку приземлення і орієнтири в районі десантування, пункт збору після приземлення;

напрямок (об'єкт) розвідки і завдання дозору;

завдання відділенням;

час початку розвідки;

своє місце і заступника.

Після віддачі бойового наказу командир взводу вказує порядок збору, дій під час зустрічі з противником, підтримки зв'язку, а при необхідності дані про сусідні і діючі попереду підрозділи розвідки, способи взаємного впізнання, сигнали для наведення авіації і підрозділів на об'єкт і пропуск.

Завдання підлеглим командир взводу уточнює після приземлення і в ході висування до об'єкта розвідки.

435. Розвідувальний (окремий розвідувальний) дозор до об'єкта розвідки висувається приховано, як правило, поза дорогами, від одного зручного для спостереження пункту до іншого. Якщо в ході висування дозор виявив противника в районі, у якому він не передбачався, командир взводу негайно доповідає про це командиру, який вислав дозор, і надалі в залежності від отриманих вказівок продовжує розвідку виявленого противника або виконує раніше поставлене завдання.

Розвідку і охорону противника розвідувальний (окремий розвідувальний) дозор обходить, проникаючи до об'єкту (його головних елементів).

У випадку раптової зустрічі з противником, коли неможливо ухилитися від бою, дозор відкриває вогонь, нападає на противника і, використовуючи його замішання, захоплює полонених, після чого продовжує виконувати завдання.

З метою захоплення полонених, документів, нових зразків озброєння і бойової техніки противника розвідувальний (окремий розвідувальний) дозор улаштовує засідки і проводить нальоти.

436. При здійсненні рейду розвідувальний (окремий розвідувальний) дозор веде розвідку маршруту і об'єктів, які підлягають захопленню.

Рухаючись по маршруту з максимально припустимою швидкістю, дозор визначає прохідність місцевості, зони зараження, райони руйнувань, пожеж і затоплень, шляхи їх обходу або напрямку подолання.

З виходом до об'єкта командир взводу організує його розвідку: розкриває систему його охорони і оборони, приховані підступи, визначає координати його важливих елементів, доповідає про результати командиру, який вислав дозор, і надалі діє за його вказівкою.

437. При переході до оборони поза зіткненням з противником розвідувальний (окремий розвідувальний) дозор повинний вчасно виявити висування і розгортання противника, позиції його засобів ядерного і хімічного нападу й артилерії, місця розташування пунктів управління, других ешелонів, резервів та інших важливих об'єктів. Під час розвідки резервів, що підходять, дозор уміло використовуючи місцевість, приховано виходить до головних сил противника, установлює їх склад, приналежність, напрямок руху, веде за ними безперервне спостереження і доповідає про результати розвідки командиру, який вислав дозор.

438. При розвідці пунктів управління, аеродромів, великих складів і інших важливих об'єктів розвідувальний (окремий розвідувальний) дозор уточнює розташування об'єкта на місцевості, систему охорони і оборони, наявність прихованих підступів, визначає координати об'єкта (його елементів) і доповідає про результати розвідки командиру, який вислав дозор.

439. При розвідці засобів ядерного нападу розвідувальний (окремий розвідувальний) дозор, послідовно займаючи зручні для спостереження пункти, ретельно оглядає місцевість. Знайшовши засоби ядерного нападу, командир дозору визначає їх координати і негайно доповідає про це командиру, який вислав дозор.

Якщо дозволяє обстановка, дозор зосередженим вогнем з місця або атакою знищує (виводить з ладу) виявлені засоби ядерного нападу противника.

440. При розвідці водяної перешкоди розвідувальний (окремий розвідувальний) дозор установлює наявність, склад і характер дій противника на своєму і протилежному берегах. Знайшовши противника на підступах до водяної перешкоди, дозор обходить його. Вийшовши до водяної перешкоди, він визначає її ширину, глибину, швидкість течії, стан заплави, ґрунт дна і берегів, їх крутизну, наявність загороджень на берегах і у воді, зручні місця для переправи, наявність переправ і їх стан.

Використовуючи не зайняті противником ділянки, дозор переправляється на протилежний берег і виявляє опорні пункти противника, розташування його вогневих засобів, наявність і характер загороджень. При неможливості переправитися на протилежний берег, розвідка противника, що обороняється на ньому, ведеться спостереженням зі свого берега.

В окремих випадках розвідувальний (окремий розвідувальний) дозор раптовим нальотом знищує противника, захоплює переправу і утримує її до підходу передових підрозділів десанту.

441. Розвідка населеного пункту починається з попереднього огляду його околиці дозорним відділенням. До закінчення огляду розвідувальний (окремий розвідувальний) дозор розташовується потай поза населеним пунктом у готовності підтримати дозорне відділення вогнем.

У населеному пункті особлива увага звертається на будівлі біля перехресть, верхні поверхи будинків і інших місць, де можуть бути встановлені вогневі засоби противника. Встановити наявність противника в населеному пункті можна також опитуванням місцевих жителів.

442. Розвідка в лісі починається з огляду галявин лісу дозорним відділенням. У лісі розвідувальний (окремий розвідувальний) дозор рухається зазвичай по дорозі або по просіці. Ділянка лісу (гай) що знаходиться осторонь від напрямку руху дозору при необхідності оглядається дозорним відділенням (дозорними). Особливо ретельно оглядаються входи в яри і виходи з них, гаті, мости, крони дерев і інші місця, де найбільш ймовірні засідки противника.

443. У горах розвідувальний (окремий розвідувальний) дозор зазвичай рухається уздовж доріг, долин і хребтів і веде розвідку послідовним оглядом командних висот та спостереженням з них. Дороги, тропи й ущелини, які відходять від напрямку руху, проглядаються командиром взводу із зручних для спостереження пунктів або для їх огляду висилаються дозорні відділення (дозорні). Для огляду важкодоступних ділянок місцевості висилаються піші дозорні.

У горах дозор широко застосовує засідки, які найбільш доцільно влаштовувати в тіснинах і за поворотами доріг.

444. Ведучи розвідку вночі, розвідувальний (окремий розвідувальний) дозор застосовує прилади нічного бачення а за необхідності засоби освітлення місцевості. Особлива увага звертається на висоти, околиці населених пунктів, галявини лісу та інші місця, де може знаходитися противник. Вночі дозор частіше влаштовує засідки і проводить нальоти, спостереження доповнюється підслуховуванням. Особовий склад дозору повинний строго дотримуватися світломаскування, діяти раптово, рішуче і з розумним ризиком.

445. Бойовий розвідувальний дозор висилається від батальйону, а іноді і від роти для ведення розвідки в ході бою. Розвідку він веде попереду або на фланзі бойового порядку підрозділу на віддаленні, яке забезпечує спостереження за його діями і підтримку вогнем. До складу бойового розвідувального дозору при необхідності можуть включатися артилерійська група розвідки і корегування вогню, сапери і хіміки-розвідники.

Завдання бойовий розвідувальний дозор виконує спостереженням і боєм. У бій він вступає у випадках, коли неможливо отримати необхідні відомості про противника шляхом спостереження. Змушуючи противника відкрити вогонь, бойовий розвідувальний дозор установлює розташування його вогневих засобів і добуває інші дані.

446. При з'ясуванні отриманого завдання і оцінці обстановки командир взводу, призначеного в бойовий розвідувальний дозор, повинний: зрозуміти, які дані про противника, його об'єкти і місцевість і до якого часу необхідно добути; намітити напрямок і способи ведення розвідки; вивчити місцевість у напрямку своїх дій і визначити порядок ведення розвідки.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

відомості про противника;

площадку приземлення і орієнтири в районі десантування, пункт збору після приземлення;

напрямок (об'єкт) розвідки і завдання дозору;

завдання відділенням;

час початку розвідки;

своє місце і заступника.

447. При розвідці об'єктів бойовий розвідувальний дозор виявляє наявність противника перед фронтом або на фланзі батальйону (роти), визначає характер дій противника, розташування його вогневих засобів, установлює проміжки, ділянки, що слабко обороняються, і приховані підступи, які можуть бути використані батальйоном (ротою) для виходу до об'єктів і в глибину розташування противника, а також загородження і перешкоди.

Використовуючи відкриті фланги і проміжки в обороні противника, бойовий розвідувальний дозор виходить безпосередньо до об'єкта захоплення. Командир дозору особисто і дозорними відділеннями (дозорними) веде розвідку об'єкта, встановлює його характер і основні елементи, систему охорони і оборони, уразливі місця, визначає координати об'єкта і доповідає командиру батальйону (роти) про результати розвідки.

При неможливості проникнути до об'єкта через бойові порядки противника дозор, використовуючи маскувальні властивості місцевості, продовжує розвідку спостереженням, при необхідності відкриває вогонь і уточнює розташування опорних пунктів і вогневих засобів противника.

З виходом батальйону (роти) до об'єкта захоплення бойовий розвідувальний дозор за рішенням командира може брати участь у знищенні противника або діяти як підрозділ прикриття.

У ході оборонного бою бойовий розвідувальний дозор визначає сили противника, який вклинився в оборону або намагається здійснити обхід.

Виявивши відхід противника, бойовий розвідувальний дозор негайно доповідає про це командиру, який його вислав, виходить до головних сил противника, визначає напрямок їх відходу і характер дій.

448. Пошук організується з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння, бойової техніки противника і проводиться переважно вночі або в інших умовах обмеженої видимості.

Об'єктами нападу при проведенні пошуку можуть бути поодинокі солдати або невеликі групи, розрахунки вогневих і інших засобів противника.

Для пошуку призначається взвод (відділення) або група спеціально підібраних солдатів і сержантів. Взводу (відділенню, групі) зазвичай придають саперів із засобами розвідки і розмінування, а його дії можуть підтримуватися вогнем виділених засобів. Командир взводу (відділення, групи) повинний знати порядок вогневої підтримки, сигнали виклику і припинення вогню.

Пошук здійснюється в пішому порядку.

449. Усвідомивши отримане завдання і оцінивши обстановку, командир взводу (відділення, групи) повинний установити безперервне спостереження за об'єктом пошуку і діями противника в цьому районі, намітити маршрут висування до об'єкта, призначити відділення (групи, підгрупи) для нападу на противника, пророблення проходів, вогневого забезпечення і підготувати підлеглих до пошуку.

У бойовому наказі командир взводу (відділення, групи) вказує:

відомості про противника;

завдання взводу (відділення, групи);

завдання відділенням (групам, підгрупам) нападу, пророблення проходів і вогневого забезпечення;

час готовності до виконання завдання;

своє місце і заступника.

Після віддачі бойового наказу командир взводу уточнює порядок дій під час нападу на об'єкт і при відході, вказує порядок підтримки вогнем виділених засобів і проходження бойових порядків своїх військ, а також повідомляє сигнали оповіщення, управління і взаємодії й порядок дій по них і пропуск.

450. У встановлений час взвод (відділення, група) приховано висувається до об'єкта нападу. Першими для пророблення проходу в загородженнях висуваються сапери. Отримавши від них сигнал про готовність проходу, висувається відділення (група, підгрупа) вогневого забезпечення, за ним – відділення (група, підгрупа) нападу.

Наблизившись до об'єкта, відділення (група, підгрупа) нападу по сигналу свого командира зненацька і, як правило, без пострілів нападає на противника, захоплює полонених, документи, зразки озброєння і бойової техніки. Командир взводу (відділення, групи) звичайно знаходиться з відділенням (групою, підгрупою) нападу. Відділення (група, підгрупа) вогневого забезпечення знаходиться в готовності прикрити відділення (групу. підгрупу) нападу вогнем.

Виконавши завдання, взвод (відділення, група) із захопленими полоненими, документами, зразками озброєння і бойової техніки відходить у своє розташування. Першим відходить відділення (група, підгрупа) нападу, потім - відділення (група, підгрупа) пророблення проходів і останньою - відділення (група, підгрупа) вогневого забезпечення. Відхід відбувається безшумно або під прикриттям вогню. Сигнали виклику вогню подає командир взводу (відділення, групи).

451. У наступі, обороні і при здійсненні рейду взвод (відділення) може призначатися для проведення засідки. Засідка полягає в завчасному прихованому розташуванні взводу (відділення) на шляхах руху противника, нанесенні йому ураження раптовим вогнем із близької відстані з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння і техніки.

Засідка організується в місцях, які ускладнюють противнику швидке розгортання і проведення маневру для виходу з-під вогню.

Позиція засідки повинна забезпечувати приховане розташування взводу (відділення) і мати гарні умови для спостереження, ведення вогню і відходу.

При наявності часу на позиції можуть бути підготовлені окопи, які ретельно маскуються. Найбільш зручні підступи до позиції з боку противника, шляхи його руху і маневру по можливості мінуються.

Крім того, успіх засідки залежить від гарно організованої взаємодії у взводі (відділенні), витримки, вмілих і рішучих дій особового складу, а також швидкості відриву від противника.

Бойовий порядок взводу в засідці зазвичай включає групу нападу (захоплення), групу вогневого забезпечення і спостерігачів. Спостерігачі виставляються з боку дій противника на віддалення, яке забезпечує передачу сигналів. Група нападу (захоплення) розташовується зазвичай в центрі засідки, у місцях, де забезпечується раптовість нападу на противника.

Група вогневого забезпечення розташовується таким чином, щоб своїм вогнем нанести противнику ураження, прикрити фланги групи нападу (захоплення) і її відхід.

Відділення в засідці може не розбиватися на групи. При цьому роль групи захоплення виконують два-три солдата, інший особовий склад забезпечує їхні дії вогнем.

452. Отримавши завдання на проведення засідки, командир взводу (відділення) потай виводить взвод (відділення) у район засідки, організує його розвідку, спостереження, вибирає позиції відділенням і приданим вогневим засобам, організує систему вогню, ставить бойові завдання підлеглим, організує взаємодію і ретельне маскування позицій від наземного і повітряного спостереження противника.

У бойовому наказі командир взводу (відділення) вказує:

орієнтири;

відомості про противника;

завдання взводу (відділення);

позиції відділень (груп), місця особового складу і їхні завдання;

час готовності засідки;

своє місце і заступника.

Після віддачі бойового наказу командир взводу (відділення) вказує порядок відкриття вогню і знищення (захоплення) противника; порядок відходу і пункт збору після виконання завдання; уточнює сигнали оповіщення, управління і взаємодії і порядок дій по них.

453. Командир взводу (відділення), помітивши наближення противника, визначає момент початку нападу, подає сигнал на відкриття вогню, спостерігає і керує діями особового складу.

Особовий склад усіх груп раптовим вогнем завдає ураження противнику. Група нападу (захоплення) захоплює офіцерів і солдатів противника, які залишилися живими. Документи, виявлені при огляді машин і убитих, вилучаються. Знаки (емблеми) на техніку противника запам'ятовуються, або фотографуються, замальовуються. Нові зразки озброєння і бойової техніки по можливості забираються.

Захоплення дрібних груп, поодиноких солдатів і машин противника може здійснюватися без вогневого ураження, безшумно.

Після виконання завдання взвод (відділення) під прикриттям групи вогневого забезпечення швидко відходить у пункт збору або діє відповідно до обстановки і отриманих вказівок.

454. Дозорне відділення висилається від підрозділів, які діють у розвідці, охороні, а також виконують бойові завдання у відриві від своїх головних сил, для своєчасного виявлення противника і розвідки місцевості. Воно діє на віддаленні, яке забезпечує спостереження за його діями і підтримку вогнем.

Завдання дозорне відділення виконує спостереженням на ходу і з коротких зупинок, послідовно займаючи зручні для спостереження пункти. Відділення діє на бойовій машині або в пішому порядку, а взимку - на лижах.

455. Командир дозорного відділення, отримавши завдання, вивчає маршрут руху або пункт, на який необхідно вийти, намічає порядок дій і віддає бойовий наказ.

У бойовому наказі командир дозорного відділення вказує:

відомості про противника;

завдання відділення;

завдання підлеглим (напрямок і швидкість руху, сектори спостереження), порядок дій при зустрічі з противником і доповіді про побачене;

сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій по них;

час початку розвідки і заступника.

456. Дозорне відділення просувається від одного зручного для спостереження пункту до іншого на підвищеній швидкості, не затримуючи руху підрозділу, від якого воно вислано. На шляху руху ретельно оглядаються місцевість і місцеві предмети, особливо місця, де можливі приховане розташування противника і його раптовий напад із засідок.

Якщо розвідка якого-небудь об'єкта з машини ускладнена, командир відділення висилає дозорних. Машина при цьому розташовується в укритті. Особистий склад, який залишився, веде спостереження за навколишньою місцевістю і діями дозорних у готовності підтримати їх вогнем.

Огляд населеного пункту починається при підході до нього. Особлива увага звертається на приховані підступи, окремі будівлі, засадження і ті місця, звідкіля противник може вести спостереження та де може розташовуватися його охорона.

При підході до лісу насамперед оглядається галявина, а при русі в лісі - входи в яри й лощини і виходи з них, гаті, мости та інші місця, де можливі засідки противника.

Вночі і в інших умовах обмеженої видимості для спостереження використовуються прилади нічного бачення. Дозорне відділення (дозорні) періодично зупиняється, щоб встановити наявність противника шляхом підслуховування.

Якщо при огляді місцевості і місцевих предметів противник не виявлений, командир дозорного відділення (старший дозорний) доповідає про це по радіо (подає сигнал «Шлях вільний») і продовжує виконувати завдання. Знайшовши противника, він негайно доповідає про нього і, діючи приховано, продовжує спостереження. При раптовій зустрічі із противником дозорне відділення (дозорні) відкриває по ньому вогонь, обходить його і продовжує виконувати поставлене завдання. Знайшовши дрібну групу противника (одиночну машину), дозорне відділення за вказівкою командира взводу може улаштувати засідку.

457. Спостережні пости (спостерігачі) призначаються для розвідки спостереженням наземного і повітряного противника, а хімічні спостережливі посту (спостерігачі) — для радіаційної і хімічної розвідки, яка ведеться особовим складом спеціально підготовлених відділень. Спостережний пост складається з двох-трьох чоловік, один із яких призначається старшим.

1 На спостережливому пості повинні бути Прилади спостереження, схема орієнтирів, великомасштабна карта або схема місцевості; журнал спостереження, компас, годинник, засоби зв'язку і подачі сигналів оповіщення про повітряного противника, а в спостерігача — прилади спостереження. Спостережний пост може забезпечуватися апаратурою відеоспостереженняі засобами освітлення місцевості. На хімічному спостережному посту (у спостерігача), крім того, повинні бути прилади радіаційної і хімічної розвідки і засоби для подачі сигналів оповіщення про радіоактивне, хімічне і бактеріологічне (біологічне) зараження.

Старший спостережного посту зобов'язаний: встановити порядок безперервного спостереження; організувати обладнання місця для спостережного посту і його маскування; перевірити справність приладів спостереження, засобів зв'язку і оповіщення; вести спостереження і контролювати дії інших спостерігачів, вчасно доповідати командиру, який виставив пост, про результати спостереження. Старший хімічної спостережного посту, крім того, зобов'язаний вказати час включення приладів радіаційної і хімічної розвідки і порядок подачі сигналів оповіщення про радіоактивне, хімічне і бактеріологічне (біологічне) зараження.

Бойове завдання спостережному посту (спостерігачу) ставиться на місцевості командиром, який організує спостереження. При постановці бойового завдання вказуються: орієнтири, зведення про противника, місце поста (спостерігача) і порядок його обладнання, смуга (сектор) або об'єкт спостереження, завдання посту (спостерігача), порядок доповіді результатів спостереження.

458. Спостерігач починає спостереження з детального вивчення місцевості і визначення відстаней до орієнтирів і характерних місцевих предметів у призначеному секторі.

Знайшовши ціль, спостерігач визначає її положення на місцевості щодо орієнтирів (характерних місцевих предметів) і доповідає командиру (старшому спостережного посту). Старший спостережного посту встановленим порядком доповідає про ціль і наносить її на карту або на схему місцевості. При наявності на посту апаратури відеоспостереження – здійснюється відеозйомка (фотографування) цілі. Про результати спостереження робиться запис у журналі спостереження.

Спостереження ведеться безперервно. Уночі воно ведеться з використанням приладів нічного бачення, штучного освітлення місцевості і доповнюється підслуховуванням.

459. Спостереження за повітряним противником ведеться постами повітряного спостереження зенітних підрозділів, а також спостережними постами (спостерігачами) батальйону і рот послідовним оглядом повітряного простору, починаючи від обрію.

Знайшовши повітряну ціль, спостерігач негайно подає сигнал оповіщення, визначає характер цілі, напрямок і висоту польоту і доповідає командиру (старшому спостережного поста).

460. Хімічний спостережний пост (спостерігач) веде безперервне спостереження у визначеному районі; у встановлений час, а також при кожному артилерійському і авіаційному нальоті противника включає прилади радіаційної і хімічної розвідки і стежить за їхніми показаннями.

При виявленні радіоактивного зараження (рівень радіації 0,5 рад/год і вище) старший посту (спостерігач) негайно доповідає командиру, який виставив пост, і за його вказівкою подає сигнал «РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА».

При виявленні хімічного і бактеріологічного (біологічного) зараження старший посту (спостерігач) подає сигнал «ХІМІЧНА ТРИВОГА» і доповідає командиру, який виставив пост.

Результати радіаційного і хімічного спостереження заносяться в журнал спостереження.