II.2. Місце феномену у соціальній реальності

З точки зору соціальних працівників

Ш рівень

III.2.1. Чинники легітимації насильства як складової системи суспільства

= на 4 рівні розбиваються на:

 

ІУ рівень

IV.2.1.1. Відображення та виправдання зазначеного феномену у ЗМІ = на 5 рівні розбиваються на:

V.2.1.1.1. Телебачення.

V.2.1.1.2. Друкована продукція.

V.2.1.1.3. Інтернет.

 

IV.2.1.2. Виправдання та пояснення застосування насильства над дітьми у побутовій сфері = на 5 рівні розбиваються на:

V.2.1.2.1. Застосування насильства у виховних цілях

V.2.1.2.2. Загальноприйнята модель поведінки та взаємовідносин, що сформувались протягом століть(Насильство як стереотип)

 

III.2.2. Превенція феномену насильства над дітьми в сім’ї у державній політиці = на 4 рівні розбиваються на:

ІУ рівень

IV.2.2.1. Законодавство України = на 5 рівні НЕ розбивається на складові; кінець операціоналізації

IV.2.2.2. Межа між правомірним примусом танасильством = на 5 рівні НЕ розбивається на складові; кінець операціоналізації

IV.2.2.3. Інституції, що займаються явищем насильства = на 5 рівні розбиваються на:

V.2.2.3.1. Служби у справах неповнолітніх

V.2.2.3.2. Правоохоронні органи

V.2.2.3.3. Органи управління у справах дітей та молоді

V.2.2.3.4. Опікунські ради

V.2.2.3.5.Організації, які займаються проблемами профілактики СНІДу та наркоманії

V.2.2.3.6. Громадські організації соціального спрямування

V.2.2.3.7. Програми для запобігання насильства

V.2.2 3.8. Роль соціальних працівників у превенції насильства

III.2.3. Наслідки сімейного насильства над дітьми = на 4 рівні розбиваються на:

ІУ рівень

IV.2.3.1. Вплив на особистість = на 5 рівні розбивається на:

V.2.3.1.1. Порушення психічних функцій

V.2.3.1.2. Порушення адаптивних можливостей особистості

V.2.3.1.3. Фізичні вади

IV.2.3.2. Вплив на суспільство = на 5 рівні розбивається на:

V.2.3.2.1. Порушення функції сім’ї як головного інституту суспільства = на 6 рівні розбивається на:

VI.2.3.2.1.1.Дезорганізація сім’ї

VI.2.3.2.1.2. Порушення функції соціалізації

 

ІІ рівень, третя частина

 

II.3. Місце феномену у соціальній реальності відповідно до публікацій ЗМІ

III.3.1. Чинники легітимації = на 4 рівні розбиваються на:

ІУ рівень

IV.3.1.1. Виправдання застосування насильства над дітьми в сім’ї = на 5 рівні розбивається на:

V.3.1.1.1. Застосування у виховних цілях

V.3.1.1.2. Загально прийнята модель поведінки протягом століть(Насильство як стереотип)

III.3.2. Органи виконання державної політики, які найчастіше згадуються під час відображення матеріалів = на 4 рівні розбиваються на:

 

ІУ рівень = по цій позиціїНЕМАЄ 5 рівня; кінець операціоналізації

IV.3.2.1. Служби у справах неповнолітніх

IV.3.2.2. Правоохоронні органи

IV.3.2.3. Органи управління у справах дітей та молоді

IV.3.2.4. Опікунські ради

IV.3.2.5. Організації, які займаються проблемами профілактики СНІДу та наркоманії

IV.3.2.6. Громадські організації соціального спрямування

III.3.3. Вплив сімейного насильства над дітьми на потерпілих та суспільство = на 4 рівні розбивається на:

ІУ рівень

IV.3.3.1. Вплив на особистість = на 5 рівні розбивається на:

V.3.3.1.1. Порушення психічних функцій

V.3.3.1.2. Порушення адаптивних можливостей особистості

V.3.3.1.3. Фізичні вади

IV.3.3.2. Вплив на суспільство = на 5 рівні розбивається на:

V.3.3.2.1. Порушення функції сім’ї як головного інституту суспільства = на 6 рівні розбивається на:

VI.3.3.2.1.1.Дезорганізація сім’ї

VI.3.3.2.1.2. Порушення функції соціалізації

 

1.8.2. Таблична операціоналізація понять

 

1 рівень	2 рівень	3 рівень	4 рівень	5 рівень	6 рівень
І.Конструювання явища «насильства над дітьми в сім’ї» працівниками соціальних служб та специфіка відображення цього феномену у публікаціях ЗМІ міста Львова	ІI.1. Механізм конструювання явища насильства над дітьми соціальними працівниками та друкованими ЗМІ	ІІІ.1.1. Фактори, що сприяють вчиненню насильства	ІV.1.1.1. Об’єктивні	V.1.1.1.1. Історичні V.1.1.1.2. Соціокультурний чинник V.1.1.1.3. Економічний стан суспільства
			IV.1.1.2. Суб’єктивні	V.1.1.2.1. Рівень/міра соціалізації батьків V.1.1.2.2. Емоційний стан батьків/родичів V.1.1.2.3. Перебування у середовищі, де постійно спостерігається насильство V.1.1.2.4. Стереотипи щодо виховного впливу жорстоких методів виховання V.1.1.2.5. Кризові явища у сім’ї (алкоголізм/наркоманія,тощо )
		III.1.2. Можливі причини вчинення насильства	IV.1.2.1. Погана поведінка дитини IV.1.2.2. Психологічний стан кривдника IV.1.2.3. Матеріальний стан кривдника IV.1.2.4. Непередбачувані ситуації (трагедія у сім’ї, розлучення, стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння)
		III.1.3. Види насильства	IV.1.3.1. Психологічне насильство	V.1.3.1.1. Погрози V.1.3.1.2. Крик V.1.3.1.3. Лайка V.1.3.1.4. Докори V.1.3.1.5. Замикання в кімнаті V.1.3.1.6. Ігнорування
			IV.1.3.2.Фізичне насильство	V.1.3.2.1. Шарпання. V.1.1.2.2. Стусани. V.1.1.2.3. Ляпаси. V.1.1.2.4. Удари підручними засобами V.1.1.2.5. Кидання V.1.1.2.6. Обмеження в їжі
			IV.1.3.3. Сексуальне насильство
			IV.1.3.4. Економічне	V.1.3.4.1. Відмова у найнеобхіднішому V.1.3.4.2. Псування особистих речей
		III.1.4. Ознаки насильства	IV.1.4.1 Фізичні	V.1.4.1.1. Синці V.1.4.1.2. Подряпини. V.1.4.1.3. Струс V.1.4.1.4. Переломи
			IV.1.4.2. Психологічні	V.1.4.2.1. Страх, переляк V.1.4.2.2. Замкнутість
		III.1.5. Дійові особи	IV.1.5.1.Батько IV.1.5.2. Матір IV.1.5.3. Інші діти в сім’ї IV.1.5.4. Бабусі-дідусі IV.1.5.5. Брати-сестри
	II.2. Місце феномену у соціальній реальності з точки зору соціальних працівників	III.2.1. Чинники легітимації насильства як складової системи суспільства	IV.2.1.1. Відображення та оправдання зазначеного феномену у ЗМІ	V.2.1.1.1. Телебачення V.2.1.1.2. Друкована продукція V.2.1.1.3. Інтернет
			IV.2.1.2. Оправдання та пояснення застосування насильства над дітьми у побутовій сфері	V.2.1.2.1. Застосування насильства у виховних цілях. V.2.1.2.2. Загальноприйнята модель поведінки та взаємовідносин, що сформувались протягом століть (насильство як стереотип)
		III.2.2. Превенція феномену насильства над дітьми в сім’ї у державній політиці	IV. 2.2.1. Законодавство України
			IV.2.2.2. Межа між правомірним примусом та насильством
			IV.2.2.3. Інституції, що займаються явищем насильства	V.2.2.3.1. Служби у справах неповнолітніх V.2.2.3.2. Правоохоронні органи V.2.2.3.3. Органи управління у справах дітей та молоді V.2.2.3.4. Опікунські ради V.2.2.3.5.Організації, які займаються проблемами профілактики СНІДу та наркоманії V.2.2.3.6. Громадські організації соціального спрямування V.2.2.3.7. Програми для запобігання насильства V.2.2 3.8. Роль соціальних працівників у превенції насильства
		III.2.3. Наслідки сімейного насильства над дітьми	IV.2.3.1. Вплив на особистість	V.2.3.1.1. Порушення психічних функцій V.2.3.1.2. Порушення адаптивних можливостей особистості V.2.3.1.3. Фізичні вади
			IV.2.3.2. Вплив на суспільство	V.2.3.2.1. Порушення функції сім’ї як головного інституту суспільства	VI.2.3.2.1.1.Дезорганізація сім’ї VI.2.3.2.1.2. Порушення функції соціалізації
	II.3. Місце феномену у соціальній реальності відповідно до публікацій ЗМІ	III.3.1. Чинники легітимації	IV.3.1.1. Виправдання застосування насильства над дітьми в сім’ї	V.3.1.1.1. Застосування у виховних цілях. V.3.1.1.2. Загальноприйнята модель поведінки протягом століть (насильство як стереотип)
		III.3.2. Органи виконання державної політики, які найчастіше згадуються під час відображення матеріалів	IV.3.2.1. Служби у справах дітей IV.3.2.2. Правоохоронні органи IV.3.2.3. Органи управління у справах дітей та молоді IV.3.2.4. Опікунські ради IV.3.2.5. Організації, які займаються проблемами профілактики СНІДу та наркоманії IV.3.2.6. Громадські організації соціального спрямування
		III.3.3. Вплив сімейного насильства над дітьми	IV.3.3.1. Вплив на особистість	V.3.3.1.1. Порушення психічних функцій V.3.3.1.2. Порушення адаптивних можливостей особистості V.3.3.1.3. Фізичні вади
			IV.3.3.2. Вплив на суспільство	V.3.3.2.1. Порушення функції сім’ї як головного інституту суспільства	VI.3.3.2.1.1.Дезорганізація сім’ї VI.3.3.2.1.2. Порушення функції соціалізації

 

1.8.3. Схематична операціоналізація понять

(за підручником Черниш Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання. Вид. 5-те, перероб. і доп. – К.: Знання, 2009. – С. 400).

 

І рівень. Конструювання явища насильства над дітьми у сім»ї працівниками соціальних служб і ЗМІ

 

ІІ.1. ІІ.2. ІІ.3. _______________________________________________________

 

 

ІІІ.1.1. ІІІ.1.2. ІІІ.1.3. ІІІ.1.4. ІІІ.1.5. ІІІ.2.1. ІІІ.2.2. ІІІ.2.3. ІІІ.3.1. ІІІ.3.2. ІІІ.3.3.

 

______________________________________________________________

 

ІУ.1.1.1. ІУ.1.1.2 ІУ.2.1.1. ІУ.2.1.2. ІУ.3.1.1. ІУ.3.1.2.

 

ІУ.3.2.1. ІУ.3.2.2. ІУ.3.2.3. ІУ.3.2.4. ІУ.3.2.5. ІУ.3.2.6.

ІУ.1.2.1. ІУ.1.2.2. ІУ.1.2.3. ІУ.1.2.4. ІУ.2.2.1. ІУ.2.2.2. ІУ.2.2.3.

ІУ.3.3.1. ІУ.3.3.2. ІУ.3.3.3.

ІУ.1.3.1. ІУ.1.3.2. ІУ.1.3.3. ІУ.1.3.4 ІУ.2.3.1. ІУ.2.3.2.

 

ІУ.1.4.1. ІУ.1.4.2.

 

ІУ.1.5.1.

______________________________________________________________

 

У.1.1.1.1. У.1.1.1.2 У.1.1.1.3. У.2.1.1.1. У.2.1.1.2. У.2.1.1.3. У.3.1.1.1. У.3.1.1.2.

 

У.1.1.2.1. У.1.1.2.2. У.1.1.2.3. У.1.1.2.4. У.1.1.2.5. У.2.1.2.1. У.2.1.2.2.

 

У.1.3.1.1. У.1.3.1.2. У.1.3.1.3 У.1.3.1.4. У.1.3.1.5. У.1.3.1.6. У.2.2.3.1. У.2.2.3.2. У.2.2.3.3. У.2.2.3.4 У.3.3.1.1. У.3.3.1.2. У.3.3.1.3.

У.2.2.3.5. У.2.2.3.6. У.2.2.3.7. У.2.2.3.8.

У.1.3.2.1. У.1.3.2.2. У.1.3.2.3. У.1.3.2.4. У.1.3.2.5. У.1.3.2.6. У.3.3.2.1.

У.2.3.1.1. У.2.3.1.2. У.2.3.1.3.

У.1.3.4.1. У.4.3.1.2.

У.2.3.2.1.

У.1.4.1.1. У.1.4.1.2. У.1.4.1.3. У.1.4.1.4.

 

У.1.4.2.1. У.1.4.2.2.

 

______________________________________________________________

УІ.2.3.2.1.1. УІ.2.3.2.1.2. УІ.3.3.2.1.1. УІ.3.3.2.1.2.

______________________________________________________________