Програма соціологічного дослідження
До бакалаврської роботи
на тему: «Насильство над дітьми в сім’ї як соціальна проблема
Сучасної України (у розумінні працівників соціальних служб
та у висвітленні ЗМІ)»
І. Методологічна частина
І.1. Проблемна ситуація
Насильство над дітьми в сім’ї — розповсюджене явище в сучасних українських родинах. Кожна п’ята дитина в Україні страждає від порушення своїх прав з боку батьків, кожна третя — від старших братів та сестер[1]. На облік в органах внутрішніх справ у 2006 році поставлено 2,5 тис. осіб, які вчиняють насильство[2]. Але це тільки ті особи, на яких були офіційно подані скарги.
Певною мірою насильство в сім’ї досліджується у вітчизняній соціологічній літературі, але існує ще багато нез’ясованих аспектів цього явища, а саме, вивчення насильства над дітьми в сім’ї як феномену повсякденного соціального буття. Нез’ясованим у теоретичних розробках залишається також питання про межу між правомірним примусом та насильством.
Для здійснення соціологічного дослідження нами були обрані такі джерела, як друковані матеріали та дописи ЗМІ, а також інтерв’ю з соціальними працівниками. Журналісти, які пишуть про проблеми насильства у сучасних українських мас-медіа, володіють запасом соціологічно важливої інформації про конкретні випадки насильницьких актів, мають можливість систематичного збирання та узагальнення такого роду інформації і, відтак, їхні публікації здійснюють вплив на формування громадської думки з цього питання. Працівників соціальних служб можна вважати не лише дотичними до обраної нами проблеми, але й справжніми експертами з різноманітних аспектів вчинення насильства над дітьми у сім’ях. Саме ці міркування й зумовили обрання нами об’єктів дослідження за критерієм носія проблеми.
Сім’я — основна структурна одиниця суспільства, де відбувається первинна соціалізація дітей. Моделі поведінки у своїй родині вони перенесуть у власні сім’ї. Тому обране для аналізу явище є важливим не лише в теоретичному, але і в практичному значенні. Соціологічне дослідження дасть змогу усвідомити суть, міру та скерованість відображення феномену у друкованих ЗМІ, розкрити особливості розуміння вказаного явища соціальними працівниками, що безпосередньо працюють зі скривдженими дітьми. Дослідження також є важливим для юридичних практик. Можливо, вдасться з’ясувати, які служби та організації беруть відповідальність за скривджених дітей, виявити різницю між застосуванням насильства у цілях виховання та невмотивованим насильством. Це, у свою чергу, дозволить краще зрозуміти суть феномену сімейного насильства, вдосконалити систему законодавства, що скероване на превенцію насильства над дітьми в сім’ї.
І.2. Тема. Таким чином,виходячи з опису проблемної ситуації,тема соціологічного дослідження може бути сформульована наступним чином: Конструювання явища «насильства над дітьми в сім’ї» працівниками соціальних служб та специфіка відображення цього феномену у публікаціях ЗМІ міста Львова
І.3. Цілі (Мета)
1. Визначити, як розуміють та оцінюють явище «насильство над дітьми в сім’ї» працівники соціальних служб.
2. З’ясувати типові особливості відображення явища «насильство над дітьми в сім’ї» у друкованих ЗМІ.
3. Здійснити порівняльний аналіз одержаних результатів та синтезувати соціологічну інформацію з метою подальшого використання положень, принципів і рекомендацій у фаховій діяльності соціальних працівників та журналістів, які займаються висвітленням проблем сімейного насильства взагалі та насильства над дітьми зокрема.
І.4. Завдання
До цілі 1
1. З’ясувати найбільш розповсюджені інтерпретації поняття «домашнього насильства над дітьми в сім’ї» працівниками соціальних служб, визначити їх ієрархію та встановити домінуючу інтерпретацію цього явища.
2. Спираючись на досвід фахівців з соціальної роботи, визначити, якою мірою це явище легітимоване в сучасному українському суспільстві.
3. Дослідити місце і роль вказаного феномену у символічному універсумі українського суспільства з точки зору соціальних працівників.
4. Дослідити рівень стурбованості соціальних працівників інтеграцією зазначеного явища у сучасне українське суспільство та міру впливу соціальних працівників на регулювання громадської думки щодо вказаного феномену.
5. З’ясувати механізм конструювання явища насильства над дітьми в сім’ї працівниками соціальних служб.
До цілі 2
1. Визначити тлумачення поняття домашнього насильства у публікаціях місцевих друкованих ЗМІ.
2. Визначити, чи існує змістовий підтекст у повідомленнях друкованих ЗМІ про вчинення насильства над дітьми в сім’ї та його явна чи прихована (латентна) оцінка.
3. Визначити, які державні органи найчастіше вказуються у публікаціях при відображенні явища насильства над дітьми в сім’ї, а також їх політику щодо реакції на цей феномен.
4. Дослідити механізм конструювання явища насильства над дітьми в сім’ї у матеріалах друкованих ЗМІ.
До цілі 3
1. Встановити можливості та межі використання компаративного аналізу одержаної соціологічної інформації.
2. Визначити особливості відображення феномену «насильства над дітьми в сім’ї» у громадській думці об’єктів дослідження (джерела виникнення, види, фактори, причини, форми суспільної реакції).
3. Здійснити порівняльний аналіз та синтезувати одержані за допомогою методів контент-аналізу та дискурс-аналізу результати з метою їх використання в соціальній практиці.
1.5. Об’єкт дослідження (за критерієм носія проблеми):діти у віці до 14 років, що зазнали насильства у сім’ї.
Об’єкт дослідження (за загальною проблемою):явище насильства над дітьми у сім’ях як продукт соціальних відносин певного суспільства.
І.6. Предмет дослідження: характерні риси відображення феномену «насильства над дітьми в сім’ї» та ставлення до них (явне і латентне) працівників соціальних служб та журналістів вказаних видань.
І.7. Інтерпретація понять (теоретична)
Дослідження опирається на теорію Лукмана Т. та Бергера П. про конструювання соціальної реальності. Знання про феномен насильства є повсякденним знанням працівників соціальних служб. Журналісти конструюють і відображають феномен у своїх публікаціях. Нам треба дослідити, на основі яких значень, понять і смислів відбувається конструювання феномену насильства над дітьми в сім’ї цими групами респондентів.
Насильство — це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують її права та свободи і відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, що страждає від цих дій[3].
Жорстокі методи виховання передбачають застосування будь-яких видів насильства і є надмірним покаранням за певний вчинок чи для досягнення вимоги.
Жорстока поведінка — поняття ширше за насильство, бо не завжди умисне, свідоме, може не зачіпати права і свободи дітей, але може не задовільняти при цьому потреби і інтереси, виражається у грубій формі[4].
Сім’я — інституціоналізована спільнота,що складається на основі шлюбу та породженій ним спільній правовій і моральній відповідальності батьків за здоров’я дітей, їхню соціалізацію та виховання[5].
Діти — згідно законодавства України, діти — особи, які не досягли 18-річного віку.
Легітимація (пояснення, виправдання) полягає в тому, щоб зробити явище суб’єктивно та об’єктивно можливим на інституціональному рівні[6]. Легітимація дає уявлення про те, чим є ті чи інші явища і чому люди повинні поступати так, а не інакше.
Символічний універсум — матриця всіх соціально об’єктивних і суб’єктивно реальних значень[7].
І.8. Операціоналізація понять (здійснена автором у трьох можливих різновидах: текстовому (1.8.1.), табличному (1.8.2.) і схематичному (1.8.3.).
1.8.1. Текстова операціоналізація понять
І рівень. Конструювання явища «насильства над дітьми в сім’ї» працівниками соціальних служб та специфіка відображення цього феномену у публікаціях ЗМІ міста Львова.
ІІ рівень, перша частина
ІI.1. Механізм конструювання явища соціальними працівниками = на 3-му рівні розбивається на:
ІІІ рівень
ІІІ.1.1. Фактори, що сприяють вчиненню насильства = на 4-му рівні розбиваються на:
ІУ рівень
ІV.1.1.1.Об’єктивні = на 5-му рівні розбиваються на:
V.1.1.1.1. Історичні
V.1.1.1.2. Соціокультурний чинник
V.1.1.1.3. Економічний стан суспільства
IV.1.1.2. Суб’єктивні = на 5-му рівні розбиваються на:
V.1.1.2.1. Рівень/міра соціалізації батьків
V.1.3.2.2. Емоційний стан батьків/родичів
V.1.1.2.3. Перебування у середовищі, де постійно спостерігається насильство
V.1.1.2.4. Стереотипи щодо виховного впливу жорстоких методів виховання
V.1.1.2.5. Кризові явища у сім’ї (алкоголізм/наркоманія,тощо)
III.1.2. Можливі причини вчинення насильства = на 4 рівні розбиваються на:
ІУ рівень = НЕ розбивається на 5 рівень; кінець операціоналізації
IV.1.2.1. Погана поведінка дитини
IV.1.2.2. Психологічний стан кривдника
IV.1.2.3. Матеріальний стан кривдника
IV.1.2.4. Непередбачувані ситуації (трагедія у сім’ї, розлучення, стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння)
III.1.3. Види насильства = на 4 рівні розбиваються на:
ІУ рівень
IV.1.3.1. Психологічне насильство = на 5 рівні розбивається на:
V.1.3.1.1. Погрози
V.1.3.1.2. Крик
V.1.3.1.3. Лайка
V.1.3.1.4. Докори
V.1.3.1.5. Замикання в кімнаті
V.1.3.1.6. Ігнорування
IV.1.3.2.Фізичне насильство= на 5 рівні розбивається на:
V.1.3.2.1. Шарпання
V.1.1.2.2. Стусани
V.1.1.2.3. Ляпаси
V.1.1.2.4. Удари підручними засобами
V.1.1.2.5. Кидання
V.1.1.2.6. Обмеження в їжі
IV.1.3.3. Сексуальне насильство= на 5 рівні НЕМАЄ поділу на складові; кінець операціоналізації
IV.1.3.4. Економічне насильство= на 5 рівні розбивається на:
V.1.3.4.1. Відмова у найнеобхіднішому
V.1.3.4.2. Псування особистих речей
III.1.4. Ознаки насильства = на 4 рівні розбиваються на:
ІУ рівень
IV.1.4.1 Фізичні = на 5 рівні розбиваються на:
V.1.4.1.1. Синці
V.1.4.1.2. Подряпини
V.1.4.1.3. Струс
V.1.4.1.4. Переломи
IV.1.4.2. Психологічні = на 5 рівні розбиваються на:
V.1.4.2.1. Страх, переляк
V.1.4.2.2. Замкнутість
III.1.5. Дійові особи = на ІУ рівні розбиваються на:
ІУ рівень = на 5 рівні НЕ розбиваються на складові; кінець операціоналізації
IV.1.5.1.Батько
IV.1.5.2. Матір
IV.1.5.3. Інші діти в сім’ї
IV.1.5.4. Бабусі-дідусі
IV.1.5.5. Брати-сестри
ІІ рівень, друга частина
