До зовнішніх користувачів належать:
1) існуючі й потенційні інвестори;
2) кредитори;
3) постачальники;
4) клієнти;
5) державні установи;
6) працівники підприємства;
7) аудиторські фірми;
8) профспілки;
9) органи статистики;
10) фінансові консультанти.
Існуючих і потенційних інвесторів, насамперед, цікавить інвестиційна привабливість підприємства, рівнем прибутковості підприємства й ризик вкладень коштів у нього (ліквідністю, фінансовою стабільністю й стабільністю його функціонування).
Для кредиторів становить інтерес інформація яка необхідна для ухвалення рішення про надання кредиту й умови кредитування (ліквідність, платоспроможність, фінансова незалежність й прибутковість підприємства).
Постачальників насамперед цікавить здатність підприємства вчасно здійснювати розрахунки за відвантажену продукцію (сировину, матеріали).
Клієнтів як потенційних покупців цікавить стабільність діяльності підприємства, його здатність виконувати договірні зобов’язання.
Державні установи здійснюють контроль надходжень коштів у бюджет різних рівнів і в позабюджетні фонди, тому їх цікавить інформація про здатність підприємства вчасно й у повному обсязі сплачувати податки й інші обов’язкові платежі.
Працівників підприємства, у першу чергу, цікавить інформація про своєчасне виконання зобов’язань по заробітній платі й перспективах своєї роботи на даному підприємстві(платоспроможність й стабільність функціонування).
Аудиторські фірми, профспілки, органи статистики, фінансові консультанти, вони хоча й прямо не зацікавлені в діяльності підприємства і його фінансовому стані, але використовують інформацію з метою захисту інтересів користувачів які безпосередньо зацікавлені в діяльності підприємства (існуючі й потенційні інвестори, кредитори, постачальники, клієнти, державні установи, працівники підприємства) [32].
Проведемо аналіз ділової активності ТзОВ “Імперія жирів” у 2009-2012 роках (табл. 2.4.).
Таблиця 2.4.
Аналіз ділової активності ТзОВ “Імперія жирів”
| № | Показники | Формула | ||||
| 1. | Виручка від реалізації | ВирРП | 25879,9 | 30193,5 | 31750,0 | |
| 2. | Чистий прибуток | ЧистПР | 451,3 | 1013,0 | ||
| 3. | Продукивність праці грн./чол | ЧистД/СЧ | 241,868 | 296,015 | 288,636 | 301,701 |
| 4. | Фондовіддача | ЧистД/ОЗ(с) | 3,975 | 4,292 | 4,137 | 4,041 |
| 5. | Оборотність власного капіталу | ЧистД/ВК (с) | 3,538 | 4,282 | 3,856 | 3,562 |
| 6. | Оборотність запасів (оборотів) | СобРП/ЗЗ (с) | 2,815 | 3,854 | 4,095 | 16,008 |
| 7. | Період обертання запасів, днів | 360/ к-т 6 | 127,886 | 93,405 | 87,912 | 22,489 |
| 8. | Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | Дб(с)/ ВирРП | 3,008 | 2,515 | 2,359 | 6,003 |
| 9. | Оборотність дебіторської заборгованості, оборотів | ВирРП/ДБ(с) | 0,083 | 0,099 | 0,106 | 0,167 |
| 10. | Період обертання дебіторської заборгованості, днів | 360/ к-т 8 | 119,681 | 143,141 | 152,607 | 59,970 |
| 11. | Оборотність кредиторської заборгованості, днів | КЗ(с)*360/СобРП | 45,936 | 26,744 | 36,824 | 39,646 |
| 12. | Тривалість операційного циклу, днів | к-т10+к-т7 | 247,567 | 236,546 | 240,519 | 82,459 |
| 13. | Тривалість фінансового циклу, днів | к-т11-к-т12 | 201,631 | 209,802 | 203,695 | 42,813 |
Виручка від реалізації продукції – це сума грошей, що надійшла на рахунок підприємства,чи в касу за реалізовану продукцію (виконані роботи, надані послуги).
В Україні застосовуються два методи визначення надходжень від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) та виконання інших операцій:
1) касовий метод – дохід (виручку) від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) та виконання інших операцій визначають за коштами, що надійшли на рахунки у вигляді платежів за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги, оприбуткованих матеріальних цінностей, а також від виконання інших операцій та фінансової діяльності;
2) метод нарахування – дохід (виручку) від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) та інших матеріальних цінностей визначають за вартістю відвантажених (переданих) товарів (підписання документа про виконані роботи, надані послуги) на відповідну дату.
Застосування методів визначення доходу (виручки) від виконання господарських операцій та фінансової діяльності тісно пов’язане з чинним податковим законодавством, яке передбачає відповідальність будь-якої юридичної особи з моменту юридичного визнання дійсності проведених операцій.
Розмір виручки від реалізації продукції, за інших однакових умов, залежить від:
1) кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає реалізації. Збільшення кількості реалізованої продукції збільшує розмір виручки. У той же час ця кількість залежить від обсягів виробництва і зміни величини перехідних залишків нереалізованої продукції на початок і кінець року. Збільшення асортименту реалізованої продукції за більш високими цінами збільшує виручку і навпаки;
2) рівня реалізаційних цін.
Прямий вплив на розмір виручки становить рівень відпускних цін, що у свою чергу знаходиться під впливом якості і споживчих властивостей, термінів реалізації продукції, попиту та пропозиції на ринку.
Виручка від реалізації продукції, робіт, послуг є основним джерелом відшкодування засобів на виробництво і реалізацію продукції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів. Її величина впливає не тільки на виробниче відшкодування витрат і формування прибутку, але і на своєчасне і повне виконання фінансових зобов’язань [36].
Чистий прибуток – частина балансового прибутку підприємства, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів, відрахувань і інших обов'язкових платежів до бюджету. Чистий прибуток використовується для збільшення оборотних коштів підприємства, формування фондів і резервів, і реінвестицій у виробництво.
Чистий прибуток є найважливішим фінансовим показником, який є джерелом подальшого розвитку підприємства. Обсяг чистого прибутку залежить від обсягу валового прибутку і величини податків; виходячи з обсягу чистого прибутку, обчислюються дивіденди акціонерам підприємства.
Продуктивність праці – це виробіток продукції на одного працюючого. На підприємстві продуктивність праці визначається відношенням обсягу продукції до середньоспискового складу промислово-виробничого персоналу.
Продуктивність праці може бути визначена і як кількість продукції за одиницю часу. Розраховується відношенням обсягу продукції до часу, витраченого робітником на виробництво продукції [37].
Фондовіддача – це відношення вартості випущеної продукції у вартісному виразі до середньорічної вартості основних виробничих фондів. Вона виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів.
Для характеристики повної фондовіддачі нерідко її розраховують як відношення валового продукту до всіх виробничих фондів. Для цього визначають середньорічну вартість основних і оборотних виробничих фондів. Фондовіддача є одним з основних показників ефективності використання основних засобів. Даний показник характеризує величину обсягу продукції в розрахунку на 1 грн. обсягу основних фондів. Фондовіддача активної частини основних фондів називається машиновіддачею.
Аналіз фондовіддачі передбачає вирішення наступних завдань:
1) вивчення динаміки фондовіддачі;
2) визначення впливу зміни фондовіддачі на обсяг продукції;
3) факторний аналіз фондовіддачі;
4) визначення резервів більш ефективного використання основних засобів.
На зміну фондовіддачі справляють вплив такі фактори:
1) зміна частки активної частини фондів;
2) зміна віддачі активної частини фондів [38].
Зростання продуктивності праці у 2011 році вплинуло на обсяг виробленої продукції, і відповідно на зростання виручки від реалізації продукції, у 2012 році демонструється незначний спад продуктивності праці, порівняно з 2011 роком, проте він не є нижчим ніж показник 2010. У 2012 році продуктивність праці зросла у порівнянні з попередніми роками і є найбільшим показником за 4 роки
Фондовіддача зросла у 2010 році порівняно з 2009 роком, що показує позитивну тенденцію, оскільки зростає частка реалізованої продукції на одну грошову одиницю основних засобів. У 2011-2012 рр. фондовіддача знизилася, отже повільно знижується частка реалізованої продукції на одну грошову одиницю основних засобів.
Оборотність власного капіталу – коефіцієнт рівний відношенню обсягу реалізації до середньорічної вартості власного капіталу.
Коефіцієнт оборотності власного капіталу показує, скільки потрібно оборотів для оплати виставлених рахунків. Коефіцієнт розраховується відношенням обсягу реалізації продукції до середньорічної вартості власного капіталу.
Цей показник характеризує різні аспекти діяльності: з комерційної точки зору він відображає або надлишки продажів, або їх недостатність; з фінансової – швидкість обороту вкладеного капіталу; з економічної – активність коштів, якими ризикує вкладник. Якщо він значно перевищує рівень реалізації над вкладеним капіталом, то це тягне за собою збільшення кредитних ресурсів і можливість досягнення тієї межі, за яким кредитори починають активніше брати участь у справі, ніж власники компанії. У цьому випадку відношення зобов'язань до власного капіталу збільшується, зростає також ризик кредиторів, у зв'язку з чим компанія може мати серйозні труднощі, зумовлені зменшенням доходів або загальною тенденцією до зниження цін. Навпаки, низький показник означає бездіяльність частини власних коштів. У цьому випадку показник оборотності власного капіталу вказує на необхідність вкладення власних коштів до іншого більш відповідний джерело доходів.
Оборотність власного капіталу була найвищою у 2010 році, що вплинуло на зростання прибутку підприємства у цьому ж році. У 2011-2012 рр. оборотність власного капіталу зменшувалася, що свідчить про неефективне використання власних коштів підприємства.
Зростання показника оборотності запасів свідчить про зростання ефективності використання запасів протягом 2009-2012 років, також зростання цього показника відповідно призвело до зменшення періоду обертання запасів, що характеризує позитивну тенденцію.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості – коефіцієнт рівний відношенню отриманої виручки від реалізації продукції до середнього залишку всієї дебіторської заборгованості.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує скільки разів у середньому протягом року дебіторська заборгованість перетворювалась у грошові кошти. Розраховується відношенням виручки від реалізації до середньої величини дебіторської заборгованості.
Висока оборотність дебіторської заборгованості відображає поліпшення платіжної дисципліни покупців (а також інших контрагентів) - своєчасне погашення покупцями заборгованості перед підприємством або скорочення продажів з відстрочкою платежу (комерційного кредиту покупцям). Динаміка цього показника багато в чому залежить від кредитної політики підприємства, від ефективності системи контролю, що забезпечує своєчасність надходження оплати.
Оборотність дебіторської заборгованості оцінюють спільно з оборотністю кредиторської заборгованості. Сприятливою для компанії є ситуація, коли коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості більше коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості характеризує у скільки разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість, позитивним для підприємства є підвищення коефіцієнта. У 2009 році коефіцієнт становить 3,008 у 2010-2011 роках прослідковується його зниження у 2010 році - 2,515, у 2011 році - 2,359, що є негативним явищем для підприємства. У 2012 році коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показав найбільше значення протягом 4 років, що свідчить про поліпшення платіжної дисципліни покупців — своєчасне погашення покупцями заборгованості перед підприємством та скорочення продажів з відстрочкою платежу (комерційного кредиту покупцям).
Оцінюючи стан оборотних активів, важливо вивчити якість і ліквідність дебіторської заборгованості і надати узагальнюючу характеристику портфелю дебіторської заборгованості.
Одним з показників, які використовуються для цієї цілі, є період обертання дебіторської заборгованості, або період інкасації боргів. Розраховується відношенням добутку середніх залишків дебіторської заборгованості та днів періоду до суми погашеної дебіторської заборгованості за період.
Період обертання дебіторської заборгованості показав найменше значення 2009 році, у 2010-2012 роках демонструє зростання, що є негативним явищем для підприємства.
Оборотність кредиторської заборгованості – коефіцієнт рівний відношенню витрат на виробництво і реалізацію продукції до середнього залишку кредиторської заборгованості.
Оборотність кредиторської заборгованості показує скільки потрібно оборотів для оплати виставлених рахунків. Розраховується відношенням собівартості проданих товарів до середньої величини кредиторської заборгованості.
Висока оборотність кредиторської заборгованості може свідчити про покращення платіжної дисципліни підприємства у відносинах з постачальниками, бюджетом, позабюджетними фондами, персоналом підприємства, іншими кредиторами – своєчасне погашення підприємством своєї заборгованості перед кредиторами і (або) скорочення покупок з відстрочкою платежу (комерційного кредиту постачальників).
Оборотність кредиторської заборгованості оцінюють спільно з оборотністю дебіторської заборгованості. Несприятливою для підприємства є ситуація, коли коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості значно більше коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості.
Зростання оборотності кредиторської заборгованості у 2011-2012 рр. вказує на зростання швидкості оплати заборгованості підприємства. У 2010 цей показник значно знизився у порівнянні з попереднім роком, що означає зростання покупок підприємства у кредит, що є негативним явищем для підприємства.
Управління оборотними активами пов’язане з особливостями формування його операційного циклу. Операційний цикл представляє собою період повного обороту всієї суми оборотних активів, в процесі якого відбувається зміна окремих їх видів. Він характеризує проміжок часу між придбанням виробничих запасів і отриманням грошових коштів від реалізації виробленої з них продукції. Він включає в себе:
1) отримання сировини і матеріалів;
2) зберігання їх на складі;
3) процес виробництва;
4) складування готової продукції;
5) реалізація.
Важливою характеристикою операційного циклу, яка впливає на обсяг, структуру і ефективність використання оборотних активів, є його тривалість. Формула тривалості операційного циклу має вигляд:
ТОЦ = ТОмз + ТОгп + ТОдз (2.2.),
де ТОЦ – тривалість операційного циклу підприємства, в днях;
ТОмз – тривалість обороту запасів сировини, матеріалів та інших матеріальних факторів виробництва у складі оборотних активів, в днях;
ТОгп – тривалість обороту запасів готової продукції, в днях;
ТОдз – тривалість інкасації поточної дебіторської заборгованості, в днях [39].
Тривалість операційного циклу показує час, протягом якого фінансові ресурси перебувають в матеріальних засобах і дебіторській заборгованості. У 2010 році цей показник демонструє зниження, що показує позитивну динаміку. У 2011 році показник зріс, що є негативним явищем для підприємства оскільки збільшується період часу під час якого фінансові ресурси перебувають в матеріальних засобах і дебіторській заборгованості.
У 2012 році тривалість операційного циклу була найменшою за 4 роки, що свідчить про те, що скорочується час протягом якого фінансові ресурси перебувають в матеріальних засобах і дебіторській заборгованості.
Фінансовий цикл – період повного обороту грошових коштів, інвестованих в оборотні активи, починаючи з моменту погашення кредиторської заборгованості за сировину і закінчуючи інкасацією дебіторської заборгованості.
Тривалість фінансового циклу визначається як тривалість операційного циклу мінус період обороту кредиторської заборгованості [40].
Тривалість фінансового циклу у 2010 році зросла, що є негативним явищем, оскільки основною ціллю керування оборотними коштами є зменшення тривалості фінансового циклу. У 2011-2012 рр. тривалість фінансового циклу знизилась, у 2012 році тривалість фінансового циклу була найменшою за 4 роки, що є позитивною тенденцією для підприємства.
