Розрахунок витрат на оплату праці основних виробничих робітників

На більшості підприємств застосовують відрядну та погодинну форми оплати праці. За відрядної форми оплата нараховується згідно з установленими розцінками за кількість виготовленої продукції чи обсяг виконаних робіт. За погодинної форми оплата нараховується за відпрацьований час, виходячи із затвердженого посадового окладу.

Витрати на оплату праці основних робітників включають нарахування основної, додаткової заробітної плати і єдиний соціальний внесок.

Для основних робітників (на відрядних роботах) фонд заробітної плати
розраховується за формулою:

(2.7)

де – сумарна трудомісткість відрядних робіт, нормо-годин;

– кількість виробів (обсяг робіт, послуг), виконаних за підрядними роботами, одиниць;

– норма штучного часу на одиницю продукції (робота, послуги), годин;

– коефіцієнт доплати (1,25);

- коефіцієнт додаткової заробітної плати (1,12);

– середньозважена тарифна ставка робітників на відрядних роботах, грн.

ФЗП_відр = 30000∙(140/60) ∙ 8,76 ∙ 1,25 ∙ 1,12 = 70000∙ 8,76∙ 1,25 ∙1,12 =

=858480

(2.8)

 

де k – кількість розрядів;

– час виконання однієї операції, хвилин;

– тарифний коефіцієнт відповідного розряду роботи;

– година тарифна ставка роботи 1-го розряду складності, грн./год;

Тарифна ставка – це величина оплати праці за одиницю часу у відповідності до тарифного розряду. У відповідності до розрядів робіт по операціях врахуємо відповідні тарифні коефіцієнти. Розрахунок наведений в таблиці 2.4.

Т_ст.с =

 

Таблиця 2.4 – Маршрутний технологічний процес

№ п/п	Наймену-вання операції	Вид обладнання	Склад оснащення	Час вико-наня, хв	Розряд робіт	Тариф.коефіц. Ктар	Розрах. вели-чина
	Розкрій штанів					1,1
	Вологово-теплова обробка					1,35
	Проведення примірки					1,1	16,5
	Обробка зрізів брюк					1,35
	Обробка застібок					1,35	20,25
	Остаточна обробка виробу					1,1
	Разом:	-	-	tшт=140	-	-	167,75

 

Використовуючи дані таблиці 2.4 визначаємо середній тарифний коефіцієнт:

К_тар = 167,75/140 = 1,2

Скориставшись даними з додатку Б визначаємо середній розряд складності виготовлення продукції. Тарифному коефіцієнту 1,2 відповідає розряд 3. Тарифний коефіцієнт характеризується відношенням тарифної ставки одного розряду до тарифної ставки першого розряду.

Тарифні ставки 1-го розряду і тарифні коефіцієнти встановлюються галузевою угодою на відповідний рік у розмірі 20% від мінімальної заробітної плати. Тарифна ставка 1-го розряду з часом може бути збільшена у відповідності із зростанням вартісної величини межі малозабезпеченості, затвердженої Верховною Радою України, а тарифні коефіцієнти, як правило, залишаються незмінними. Згідно Закону «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з з 1 січня – 1218 грн; у погодинному розмірі: з 1 січня – 7,3 грн. Знаючи тарифну ставку 1-го розряду і тарифний коефіцієнт будь-якого розряду, можна визначити тарифну ставку цього розряду.

Фонд основної заробітної плати розраховується за формулою

 

ФЗП_осн = 70000∙ 8,76∙ 1,25=766500

Фонд додаткової заробітної плати складає:

 

ФЗП_дод = ФЗП_відр - ФЗП_осн = ФЗП_осн * 0,12, (2.10)

 

ФЗП_дод =858480-766500=766500*0,12=11037,6

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що = 15 розмірам прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленого законом.

З дня набрання чинності законом суб’єкта підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний або фіксований податок), нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до закону. Ця категорія платників самостійно визначатиме для себе розмір єдиного внеску, який не може бути менше мінімального страхового внеску та більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленого законом на місяць.

Підприємці на загальній системі оподаткування та особи, які забезпечують себе самостійно, сплачують єдиний внесок у розмірі 34,7% суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску також не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Єдиний соціальний внесок (К_відр.) умовно приймаємо на рівні 40% (К_відр=0,4) від фонду оплати праці підприємства:

 

Ф_відрах = К_відр ∙ ФЗП_відр, (2.11)

 

ФЗП_відрах = 0,4 *858480= 343392