Тема: Чарівний світ Ганса Крістіана Андерсена.
Протиставлення «справжнього» і «штучного»
В казці «Соловей».
… глибина казок оманлива, здається,
що ти вже сягнув дна, а перед тобою
ще не відкриті підводні країни.
Завдання № 7. Дослідіть, чим відрізняється світ солов’я від світу імператора (4 бали).
| Соловей | Імператор та його придворні | |
| Де живуть? | ||
| Що бачать? | ||
| Що чують? | ||
| Що цінують? |
Отже,____________
Завдання 4. Заповнити маршрутний лист пошуків солов’я придворними. (1 бал)
____________________________________________________________
«Та де ж її шукати? Камергер бігав по всіх сходах згори та вниз, по всіх залах та коридорах, але ніхто, кого він стрічав, не чув ані слова про солов’я. Камергер прибіг назад до імператора і сказав, що, напевне, той, хто написав книгу, вигадав байку.
- Ваша імператорська величність не може собі навіть уявити, що пишуть у книжках. Це все вигадки, чорна магія, ніякого солов’я в нас нема.
- Але ж книгу, яку я читав,- сказав імператор,- прислав мені всевладніший імператор Японії, і в ній не може бути ніякої неправди! Я хочу почути солов’я. Він мусить бути сьогодні тут. Він матиме мою найбільшу милість. Якщо його не буде, після вечері я накажу висікти весь двір!
- Тзінг-пе! — сказав камергер і знову оббігав усі сходи згори та вниз через усі зали та коридори; половина придворних бігала за ним, бо вона зовсім не хотіла, щоб її сікли. У всіх було одне питання — про солов’я, про якого знав цілий світ, але ніхто не знав при дворі.
Нарешті, зустріли вони на кухні бідну маленьку дівчинку. Вона сказала:
- О боже!.. Я добре знаю солов’я! О! Як він уміє співати! Мені дозволено щовечора відносити моїй бідній хворій матері недоїдки від обіду. Вона живе внизу, на березі моря, і, коли я повертаюсь назад, я спочиваю в лісі і там слухаю співи солов’я. У мене виступають сльози на очах, і стає так хороше, ніби мене цілує мама.
- Маленька куховарочко! — сказав камергер.- Я дам тобі постійне місце на кухні і дозволю дивитися, як імператор обідає, якщо ти проведеш нас до солов’я… Сьогодні ввечері йому наказано співати!
І ось вони вирушили до лісу, де завжди співав соловей, і півдвору пішло за ними.
Коли вже пройшли півдороги, замукала корова.
- О! — сказали молоді придворні.- Ось він! Яка надзвичайна сила в такій маленькій тварині! Але звичайно ми чули його раніше!
- Ні, це корови мукають,- пояснила дівчинка,- ми ще далеко від того місця.
Потім заквакали жаби в болоті.
- Чудово! — зауважив придворний бонза.- Я вже чув його, він дзвенить, як маленькі церковні дзвоники.
- Ні, то жаби! — заперечила дівчинка.- Але, я гадаю, ми скоро його почуємо.
Тоді заспівав соловей.
- Ось він! — скрикнула.- Слухайте! Слухайте! Ось він сидить.- І вона показала на маленьку сіреньку пташку на гілці.
- Чи це можливо? — промовив камергер.- Я ніколи не уявляв його собі таким! Який у нього простий вигляд! Може, він згубив свої фарби, тому що побачив перед собою стільки знатних людей!
- Соловейку! — гукнула голосно маленька куховарка.- Наш милостивий імператор бажає, щоб ти йому проспівав.
- З великою втіхою і насолодою! — відповів соловей і заспівав — бо співати для нього було завжди радістю.
- Дзвенить, як скляні дзвіночки,- сказав камергер.- Подивіться на це маленьке горлечко, як воно працює. Дивно, що ми раніше його не чули. Він матиме великий успіх при дворі.
- Може, ще поспівати імператорові? — спитав соловей. Він думав, що імператор теж тут.
- Мій прекрасний маленький соловей,- сказав камергер.- Я маю щастя закликати вас сьогодні ввечері на двірське свято, де ви зачаруєте його імператорську милість своїми принадними співами.
- Найкраще мене слухати в зеленому лісі,- промовив соловей, але полетів з ними, коли почув, що цього бажає імператор.
Завдання № 5А (за вибором). Розфарбуйте ілюстрацію з солов’єм, чому ви обрали такі кольори? Хто, на вашу думку, яскравіший – справжній чи штучний соловейко? Чому? (2 б)
_______________
Прослуховування музичного твору Аляб’єва «Соловей». Яке враження він на вас справив?
