Злочини проти безпеки особи 2 страница

-Суб’єктивна сторона незаконного проведення аборту характеризується корисливим мотивом – одержання винагороди за незаконну операцію;

-Об’єктивна сторона жодного із складів злочинів, передбачених ст. 134 КК України «Незаконне проведення аборту» не містить ознаки суспільно небезпечних наслідків;

-Жодна з наведених відповідей не є правильною;

№ 428.

Яка (які) із відповідей є правильною?

-Проведення операції переривання вагітності, вчинене медичним працівником, який не має спеціальної медичної освіти необхідно кваліфікувати за ст. 138 КК України «Незаконна лікувальна діяльність»;

- Проведення аборту у неповнолітньої потерпілої потребує додаткової кваліфікації за ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоровя дітей»

+ Проведення аборту всупереч волі потерпілої особи кваліфікується як «Умисне тяжке тілесне ушкодження»;

+ Незаконне проведення аборту особою, яка має спеціальну медичну освіту не тягне кримінальної відповідальності, якщо це не спричинило суспільно небезпечних наслідків;

-Жодна із наведених відповідей не є правильною;

№ 429.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину «Залишення в небезпеці»?

-Основним безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» є життя особи;

-Потерпілий не є ознакою жодного із складів злочинів, передбачених ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці»;

+ Об’єктивна сторона основного складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» не містить суспільно небезпечних наслідків;

-Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці», загальний;

+ Суб’єктивна сторона основного складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» характеризується умисною формою вини;

№ 430.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину «Залишення в небезпеці»?

+ Основним безпосереднім об’єктом складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» є безпека особи;

+ Однією із ознак потерпілого від злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» є небезпечний для життя стан особи;

-Об’єктивна сторона основного складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» характеризується суспільно небезпечним діянням, суспільно небезпечними наслідками та причиновим звязком;

+ Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» - спеціальний;

-Усі наведені відповіді правильні;

№ 431.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці»?

-Однією із ознак суб’єкта складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» є поставлення потерпілого в небезпечний для здоровя стан;

+ Однією із ознак суб’єкта складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» є обов’язок піклуватися про потерпілого;

-Кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці виключається у разі, якщо винний мав можливість надати допомогу потерпілому;

+ Кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці матірю своєї новонародженої дитини виключається у разі обумовлення цих дій післяпологовим станом жінки;

-Особливо кваліфікований вид залишення в небезпеці не містить ознаки суспільно небезпечних наслідків;

№ 432.

Яка (які) із відповідей є правильною?

-Залишення в небезпеці і ненадання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані, відрізняються, зокрема, за ознакою потерпілого;

+ Залишення в небезпеці малолітнього, як і ненадання допомоги малолітньому, який перебуває в небезпечному для життя стані, тягне кримінальну відповідальність за сам факт ненадання допомоги відповідним суб’єктом;

+ Залишення в небезпеці і ненадання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані відрізняються, зокрема, за ознаками суб’єкта злочину;

-Ненадання допомоги особі яка перебуває в небезпечному для життя стані, вчинене медичним працівником, кваліфікується як залишення в небезпеці, оскільки медичний працівник зобов’язаний надавати допомогу, будь-якій особі яка її потребує, перебуваючи в небезпечному для життя стані;

-Основний склад злочину залишення в небезпеці, за конструкцією обєктивної сторони, належить до злочинів з усіченим складом;

№ 433.

Яка (які) із відповідей є правильною?

-Ненадання допомоги малолітньому, який перебуває в небезпечному для життя стані, потребує кваліфікації за ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоровя дітей»

-Ненадання допомоги хворому, який перебуває в небезпечному для життя стані, вчинене фармацевтичним працівником, кваліфікується к залишення в небезпеці, оскільки фармацевтичний працівник зобов’язаний надавати допомогу, будь-якій особі яка її потребує, перебуваючи в небезпечному для життя стані;

-Відсутність відповідних суспільно небезпечних наслідків залишення в небезпеці, виключає кримінальну відповідальність;

+ Відсутність відповідних суспільно небезпечних наслідків ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, виключає кримінальну відповідальність особи, крім випадків, коли потерпілим від злочину є малолітній;

-Жодна із наведених відповідей не є правильною;

№ 434.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 136 КК України «Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані»?

+ Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 136 КК України «Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані» загальний;

+ Кримінальну відповідальність за ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані диференційовано, зокрема, за ознакою потерпілого;

-Об’єктивна сторона усіх складів злочинів, передбачених ст. 136 КК України «Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані» включає суспільно небезпечні наслідки;

-Суб’єктивна сторона основного складу злочину ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані характеризується умисною формою вини;

-Основним безпосереднім об’єктом складу злочину, передбаченого ст. 136 КК України «Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані» є життя особи;

№ 435.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків, щодо охорони життя та здоров’я дітей»?

+ Об’єктивна сторона усіх складів злочинів, передбачених ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків, щодо охорони життя та здоров’я дітей» характеризується настанням суспільно небезпечних наслідків;

-Кримінальну відповідальність за злочину, передбаченого ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків, щодо охорони життя та здоров’я дітей» диференційовано за ознакою потерпілого;

+ Потерпілим від злочину, передбаченого ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків, щодо охорони життя та здоров’я дітей» є неповнолітня особа;

-Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків, щодо охорони життя та здоров’я дітей» загальний;

-Безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків, щодо охорони життя та здоров’я дітей» є безпечна для життя і здоров’я дитини діяльність навчально-виховних установ;

№ 436.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 138 КК України «Незаконна лікувальна діяльність»?

+ Суспільно небезпечним діянням у складі злочину, передбаченого ст. 138 КК України «Незаконна лікувальна діяльність» є заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу;

- Спеціальним суб’єктом злочину, передбаченого ст. 138 КК України «Незаконна лікувальна діяльність» є винятково особа, яка не має медичної освіти;

+ Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 138 КК України «Незаконна лікувальна діяльність» не може бути особа, яка не має спеціального дозволу, проте має належну медичну освіту, для зайняття відповідним видом медичної діяльності;

-Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 138 КК України «Незаконна лікувальна діяльність» характеризується умисною формою вини;

- Кримінальну відповідальність за незаконну лікувальну діяльність диференційовано за ознакою суб’єкта злочину;

№ 437.

Яка (які) із наведених відповідей є правильною?

- Умисне заподіяння смерті потерпілому в результаті незаконної лікувальної діяльності потребує кваліфікації за сукупністю, як незаконна лікувальна діяльність та умисне вбивство;

- Усі випадки незаконного проведення операції штучного переривання вагітності потребують кваліфікації як незаконна лікувальна діяльність;

+ Не підлягає кримінальній відповідальності за незаконну лікувальну діяльність особа, яка здійснює лікувальну діяльність без спеціального дозволу, проте має належну медичну освіту;

+ Якщо в результаті незаконної лікувальної діяльності тяжких наслідків для хворого не настало, винна особа не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за незаконну лікувальну діяльність;

- Кримінальну відповідальність тягне лише систематичне заняття незаконною лікувальною діяльністю за наявності всіх інших необхідних ознак складу злочину;

№ 438.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 139 КК України «Ненадання допомоги хворому медичним працівником»?

+ Спеціальним суб’єктом цього злочину є лише медичний працівник;

-Суспільно небезпечне діяння у цьому складі злочину полягає у ненаданні медичної допомоги, а також у неналежному наданні медичної допомоги;

- Безпосереднім об’єктом цього складу злочину є життя людини;

+ Основний склад злочину, передбаченого ст. 139 КК України «Ненадання допомоги хворому медичним працівником», за конструкцією об’єктивної сторони є формальним;

+ Суб’єктивна сторона основного складу злочину, передбаченого ст. 139 КК України «Ненадання допомоги хворому медичним працівником» характеризується прямим умислом;

№ 439.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 140 КК України «Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником»?

+ Спеціальним суб’єктом цього злочину є медичний або фармацевтичний працівник;

+ Суспільно небезпечне діяння у цьому складі злочину полягає не лише у невиконанні професійних обов’язків, а й у неналежному їх виконанні;

- Кримінальну відповідальність за цей злочин не диференційовано в залежності від ознак потерпілого;

+ За конструкцією об’єктивної сторони, усі склади злочинів, передбачені ст. 140 КК України «Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником» є матеріальними;

-Усі наведені відповіді є правильними;

№ 440.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 141 КК України «Порушення прав пацієнта»?

- Суспільно небезпечне діяння в цьому складі злочину полягає, зокрема, в недотриманні прав пацієнта на безоплатну медичну допомогу;

+ Спеціальним суб’єктом цього злочину може бути лише медичний працівник;

- Потерпілим від цього злочину може бути не лише пацієнт, а й неповнолітня або недієздатна особа;

- З суб’єктивної сторони цей склад злочину характеризується винятково умисною формою вини;

+ Альтернативним суспільно небезпечним наслідком цього складу злочину є, зокрема, смерть потерпілого;

№ 441.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано особливості кваліфікації злочину, передбаченого ст. 142 КК України «Незаконне проведення дослідів над людиною»?

- У разі проведення дослідів у формі клінічних випробувань лікарських засобів скоєне слід кваліфікувати, як незаконне проведення дослідів над людиною;

- Ненадання допомоги хворому медичним працівником, з метою дослідити перебіг захворювання, якщо це спричинило смерть потерпілого необхідно кваліфікувати, як ненадання допомоги хворому медичним працівником;

-Суб’єктами незаконного проведення дослідів над людиною можуть бути винятково медичні працівники;

+ Вилучення у людини тканин, з метою проведення дослідів, кваліфікується, як незаконне проведення дослідів над людиною;

+ Кримінальна відповідальність за ст. 142 КК України «Незаконне проведення дослідів над людиною» настає за незаконне проведення, зокрема, медико-біологічних дослідів над людиною;

№ 442.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 143 КК України «Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини»?

-Суб’єктом усіх складів злочинів, передбачених ст. 143 КК України «Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини» є винятково медичний працівник;

- Суспільно небезпечні діяння складів злочинів, передбачених ст. 143 КК України «Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини» не передбачають незаконної торгівлі органами або тканинами людини;

- Транснаціональна організація, передбачена у ч. 5 ст. 143 КК України «Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини» є різновидом злочинної організації;

+ Способами вилучення у людини органів або тканин у КК України названо: примушування, обман, використання безпорадного стану, матеріальної чи іншої залежності потерпілого;

+ Предметом цього злочину є органи або тканини людини;

№ 443.

-Потерпілим від цього злочину може бути лише пацієнт, який перебуває на стаціонарному лікуванні в лікувальному закладі;

+ Транснаціональна організація, передбачена у ч. 5 ст. 143 КК України «Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини» не може існувати у формі злочинної організації;

- Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є життя особи;

+ Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується винятково прямим умислом;

- Місцем вчинення цього злочину є лікувальний заклад або науково-дослідна лабораторія;

№ 444.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано кваліфікацію насильницького донорства?

+ Вилучення у потерпілого шляхом насильства будь-якого органу необхідно кваліфікувати як умисне тяжке тілесне ушкодження;

-Вилучення у потерпілого шляхом насильства тканин необхідно кваліфікувати як насильницьке донорство;

- Вилучення у потерпілого крові в такому обсязі, який не загрожує життю, слід кваліфікувати як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, за негативною ознакою відсутність небезпеки для життя в момент заподіяння;

+ Зараження потерпілого вірусом імунодефіциту людини, внаслідок насильницького вилучення у нього крові, з метою використання її для донорства, потребує кваліфікації за сукупністю: за ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» та за ст. 144 «Насильницьке донорство»;

-Насильницьке донорство є спеціальним видом порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини;

№ 445.

Яка (які) із відповідей є правильною?

+ У розділі ІІ Особливої частини КК України, відповідальність за розголошення певних відомостей передбачена тільки в двох статтях;

- Спеціальним суб’єктом розголошення лікарської таємниці є винятково медичний працівник;

+ Суб’єкт розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини – спеціальний;

- Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини потребує кваліфікації за ст. 140 КК України «Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником»;

-Предметом злочину незаконне розголошення лікарської таємниці є медична документація;

№ 446.

Яке (-і) положення, що стосується (-ються) кримінальної відповідальності за “Залишення в небезпеці” є правильним (-и)?

-спеціальним суб’єктом складу злочину „Залишення в небезпеці” є особа, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану;

-обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони “Залишення в небезпеці” є корисливий або інший особистий мотив;

-спеціальним суб’єктом складу злочину „Залишення в небезпеці” є медичний або фармацевтичний працівник;

-„Залишення в небезпеці”, внаслідок якого настала смерть, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, як “Вбивство через необережність” та “Залишення в небезпеці, що спричинило смерть особи” (ч. 1 ст. 119, ч. 3 ст. 135 КК України);

+ „Залишення в небезпеці”, внаслідок якого настала смерть, слід кваліфікувати лише як “Залишення в небезпеці, що спричинило смерть особи” (ч. 3 ст. 135 КК України).

№ 447.

Яке (-і) положення, що стосується (-ються) кримінальної відповідальності за “Неналежного виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” є правильним (-и)?

+ ставлення винного до тяжких наслідків, які є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину “Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” може бути лише необережним;

-ставлення винного до тяжких наслідків, які є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину “Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” може бути як умисним, так і необережним;

-спеціальним суб’єктом складу злочину „Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” є особа, яка має вищу медичну освіту;

-суб’єкт складу злочину „Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” - загальний;

-під тяжкими наслідками, які є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони основного складу злочину “Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” слід розуміти лише смерть хворого.

№ 448.

Яке (-і) положення, що стосується (-ються) злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи, є правильним (-и)?

-спеціальним суб’єктом складу злочину „Зараження венеричною хворобою” є медичний або фармацевтичний працівник;

-у чинному КК України передбачена кримінальна відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження венеричною хворобою;

-проведення операції штучного переривання вагітності за згодою жінки кваліфікується як необережне тяжке тілесне ушкодження;

+ у чинному КК України передбачена кримінальна відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини;

+ у чинному КК України не передбачено кримінальної відповідальності за ухилення від лікування венеричної хвороби.

№ 449.

-спеціальним суб’єктом складу злочину „Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби” є особа, яка має спеціальну медичну освіту;

-ставлення винного до зараження потерпілого венеричною хворобою може бути лише умисним;

+ ставлення винного до зараження потерпілого венеричною хворобою може бути як умисним, так і необережним;

-у чинному КК України передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від лікування венеричної хвороби;

-зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, вчинене медичним працівником, кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження.

№ 450.

-суб’єкт основного і кваліфікованого складів “Незаконного проведення аборту” - загальний;

+ у чинному КК України не передбачена кримінальна відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження венеричною хворобою;

-у чинному КК України не передбачено кримінальної відповідальності за проведення операції штучного переривання вагітності;

-проведення операції штучного переривання вагітності за згодою жінки кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження;

-спеціальним суб’єктом „Залишення в небезпеці” є медичний або фармацевтичний працівник.

№ 451.

-обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони “Зараження венеричною хворобою” є мета – задоволення статевих потреб;

-обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони “Зараження венеричною хворобою” є особистий мотив;

-проведення операції штучного переривання вагітності без згоди жінки кваліфікується як необережне тяжке тілесне ушкодження;

+ проведення операції штучного переривання вагітності без згоди жінки кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження;

-спеціальним суб’єктом „Зараження венеричною хворобою” є медичний або фармацевтичний працівник.

№ 452.

-проведення операції штучного переривання вагітності без згоди жінки кваліфікується як умисне вбивство малолітнього;

-спеціальним суб’єктом складу злочину „Залишення в небезпеці” є медичний, або фармацевтичний працівник;

-у чинному КК України не передбачена кримінальна відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини;

+ суб’єктом основного складу “Незаконного проведення аборту” є особа, яка не має спеціальної медичної освіти.

№ 453.

-суб’єктом основного складу “Незаконного проведення аборту” є особа, яка не має медичної освіти;

-суб’єктом основного складу “Незаконного проведення аборту” є особа, яка не має вищої медичної освіти;

+ спеціальним суб’єктом складу злочину „Залишення в небезпеці” є особа, яка зобов’язана була піклуватися про потерпілого і мала змогу надати їй допомогу, а також особа, яка сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан;

-у чинному КК України передбачено кримінальну відповідальність за ухилення від невиліковної інфекційної хвороби.

№ 454.

-за конструкцією об’єктивної сторони “Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” (ст. 136 КК України) відноситься до формальних складів злочинів;

-ставлення винного до наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень у складі злочину “Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” є умисним;

-у чинному КК України передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від лікування вірусу імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини;

+ за конструкцією об’єктивної сторони “Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” (ст. 136 КК України) відноситься до матеріальних складів злочинів.

№ 455.

+ ставлення винного до наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень у складі злочину “Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” може бути лише необережним;

-суб’єкт „Залишення в небезпеці” - загальний;

-у чинному КК України не передбачено кримінальної відповідальності за ухилення від лікування венеричної хвороби.

№ 456.

-ставлення до наслідків у вигляді смерті у всіх злочинах, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи лише умисне;

+ ставлення до наслідків у вигляді смерті у всіх злочинах, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи лише необережне;

-ставлення до наслідків у вигляді смерті у всіх злочинах, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи може бути і умисним і необережним;

-ставлення до наслідків у вигляді смерті у всіх злочинах, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи, немає жодного значення для кваліфікації злочинів;

-жодна з відповідей не є правильною.

№ 457.

-кримінальна відповідальність за “Залишення в небезпеці” настає лише тоді, коди потерпілому заподіяна реальна шкода;

-кримінальна відповідальність за “Залишення в небезпеці” настає лише тоді, коди потерпілому заподіяно тяжкі тілесні ушкодження або смерть;

+ у чинному КК України yt передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від лікування вірусу імунодефіциту людини.

№ 458.

+ у чинному КК України не встановлена кримінальна відповідальність за ухилення від лікування венеричної хвороби.

№ 459.

В якій відповіді правильно названо умови настання кримінальної відповідальності за погрозу вбивством?

-погрозу вбивством слід кваліфікувати як замах на умисне вбивство;

-погроза вбивством тягне кримінальну відповідальність лише у випадку, якщо потерпілий сприймав погрозу як реальну;

-погроза вбивством тягне кримінальну відповідальність, також і у разі, якщо потерпілий не сприймав погрозу як реальну;

+ особа не підлягає кримінальній відповідальності за погрозу вбивством, якщо ця погроза була виражена з метою необхідної оборони від суспільно небезпечного посягання;

+ погроза вбивством тягне кримінальну відповідальність лише у випадку, якщо потерпілий сприймав погрозу як реальну і винна особа усвідомлювала цю обставину.