В період індустріалізації та науково-технічної революції ризики нестримно примножуються, а це, у свою чергу, збільшує як кількість, так і розміри збитків.
Якщо страхова компанія утримуватиме на своїй відповідальності ризики з високою страховою вартістю, то можлива ситуація, коли створені страхові резерви не відповідатимуть ступеню ризику і в разі настання страхової події компанія не зможе виконати своїх фінансових зобов'язань. Страховій компанії загрожують також великі збитки від масових дрібних ризиків, сконцентрованих на невеликій території.
Отже, потреба в перестрахуванні виникає за таких обставин.
Ø Можливий збиток, пов'язаний з великим ризиком
Ø Можливий катастрофічний випадок, тобто кумуляція збитків у результаті однієї події.
Ø Перевищується середня частота збитків.
Перестрахування – це страхування одним страховиком (цвден-том, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником іншого страховика (перестраховика).
Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перєстрахо-виком договір про перестрахування, лишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.
Ризик, прийнятий перестраховиком від перестрахувальника, може бути знову переданий у певній частині іншому перестраховику. Цей процес називають ретроцесією. Сторону, що передає непрямий ризик, називають ретроцедентом, а сторону, що бере на себе такий ризик, – ретроцесіонарієм.
Перестраховуючи дорогі ризики часто звертаються до послуг брокерів.
При проведенні перестрахувальних операцій спираються на ті самі принципи, що й при страхуванні.
Страховик передає перестраховику частину ризику, а також і частину премії. Але за організацію прийому ризику на страхування страховик має право на отримання комісійної винагороди.
За методом передавання ризиків у перест-ні і за оформленням правовий взаємовідносин сторін перест-льні операції поділяються на:
-факультативні;
-облігаторні (договірні);
-факультативно-облігаторні.
Факультативний метод перест-ня хар-ся повною свободою сторін договору перест-ня. Перест-льник має право передавати ризики або лишити їх на власній відповідальності, а перест-вик має право прийняти ризики чи відмовитися від них. При факультативному перест-ні кожний ризик передається окремо. Отже, договір факультативного перест-ня – це індивідуальна угода, що найчастіше стосується одного ризику. Головна особливість цього методу перест-ня полягає в можливості індивідуальної оцінки ризику.
Переваги методу:
-можливість вибору для компанії-цедента якомога сприятливіших умов перест-ня;
-використання цедентом перест-ня в тих випадках, коли відповідальність справді може зашкодити фінансовій стійкості стр-вика або коли він має розширити свою діяльність у сфері несприятливих длянього стр-вань.
Хар-ною особливістю факул-го методу перест-ня є можливість регулювання стр-виком (цедентом) розміру власного утримання.
Власне утримання – економічно обгрунтована частина стр-вої суми, яку стр-ва компанія залишає на своїй відповідальності. Цю суму визначають: окремо за стр-вим полісом; за одним ризиком; за рядом ризиків.
Облігаторне перест-ня передбачає обов¢язкове віддавання перест-льником раніше узгодженої частини ризику за всіма покриттями. Перест-вик також обов¢язково має приймати ці частини ризиків згідно з умовами договору.
У договорі облігаторного перест-ня обов¢язково визначаються ліміти відповідальності, перест-вувальна премія, перест-вувальна комісія, обмеження щодо покриття. Перест-ня на облігаторній основі має універсальний хар-р.
Переваги методу:
-дозволяє збільшити обсяги стра-вих операцій;
-збирає більшу частину перест-вувальної премії у професіональних перест-виків світу;
-рівномірний розподіл ризиків;
-автоматичність прийняття ризиків;
-можливість розвитку довгострокових відносин між сторонами;
-гарантії підтримки перест-вика.
В облігаторному перест-ні перест-льник має систематично висилати перест-викові перелік ризиків, що потрапляють під перест-ня. Такий перелік у перест-ні називається бордеро.
Договір облігаторного перест-ня частіше укладається на невизначений термін з правом взаємного розірвання шляхом повідомлення сторін щодо прийнятого рішення. При факультативно-облігаторному перест-ні компанія-цедент передає чи залишає в себе ризики або їх частину. Перест-вик згідно зобов¢язаний прийняти обумовлені договором ризики. Отже, факультативність передбачається для стр-вика (цедента), а облігаторність – для перест-вика.
Цей метод викор-ся в особливо великих, небезпечних ризиках, у разі можливої комуляції збитків, коли вичерпано місткість пропорційних договорів.
