Страхові брокери та їхні функції

Страховими (перестраховими) брокерами законодавство ви­знає юридичних осіб або громадян, зареєстрованих у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють за винагороду по­середницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Вони ма­ють бути внесені до Державного реєстру страхових та перестрахових брокерів, який веде Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, та щоквартально звітувати перед цією Комісією. Посередницька діяльність брокерів у страхуванні та перестрахуванні здійснюється як виключний вид діяльності і включає:

— консультування;

— експертно-інформаційні послуги;

— роботу, пов'язану з підготовкою, укладенням та виконан­ням (супроводом) договорів страхування та перестрахування, в тому числі щодо врегулювання збитків;

— інші посередницькі послуги у страхуванні та перестраху­ванні за переліком, встановленим Державною Комісією з регу­лювання ринків фінансових послуг.

Юридичним підґрунтям брокерської діяльності є брокерська угода з особою, яка має потребу у страхуванні в якості страхува­льника (тобто зі страхувальником, якщо йдеться про договори страхування або перестрахувальником, якщо йдеться про догово­ри перестрахування).

Страховими брокерами можуть бути як юридичні особи, так і громадяни, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяль­ності. Перестраховими брокерами можуть бути лише юридич­ні особи.

Законодавство дозволяє одній тій самій юридичній особі од­ночасно здійснювати діяльність як страхового, так і перестрахового брокера, але за умов, що вона виконує встановлені законодавством вимоги щодо проведення цих видів діяльності.

Існують певні законодавчі обмеження фінансового характеру щодо страхових посередників.

Брокери-юридичні особи мають право одержувати та перека­зувати сторонам страхової угоди страхові премії та страхові ви­плати (за угодою зі страхувальником) або перестрахувальником. Брокери-фізичні особи такого права не мають.

Оскільки страховий брокер зобов'язаний забезпечити укладення договору страхування на найбільш вигідних для страхувальника умовах, тобто бути незацікавленим і неупередженим щодо вибо­ру того чи іншого страховика, керуючись лише прагненням най­більш повно догодити страхувальникові, законодавство для за­охочення таких дій брокера встановлює, що частка страхових премій, зібрана страховим брокером на користь якогось одного страховика, не може перевищувати 35 % загальної суми страхо­вих премій, зібраних цим страховим брокером протягом року.

З метою забезпечення ліквідності операцій страхового броке­ра розмір отримуваних ним страхових премій протягом кожного кварталу не повинен перевищувати розміру сплаченого статутно­го капіталу страхового брокера.

Страхові брокери й страхові агенти-юридичні особи мають право отримувати страхові премії, якщо вони забезпечують на­брання чинності договором страхування не пізніше одного робо­чого дня після отримання ними страхових премій. В іншому разі вони не мають права отримувати страхові премії.

Договори перестрахування можуть укладатися за допомогою брокерів не лише з перестраховиками-резидентами, а й з перестраховиками-нерезидентами.

Страхові або перестрахові брокери, які є нерезидентами, мо­жуть надавати страхові послуги лише через постійні представни­цтва (філії) в Україні, які мають бути зареєстровані як платники податків і включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів. При цьому страхові брокери-нерезиденти можуть надавати посередницькі послуги з перестраховування ризиків на території України у нерезидентів на підставі доручень перестрахувальників-резидентів.