Класифікація методів дослідження фінансового стану підприємства: формалізовані та неформалізовані методи

Класифікація економічних показників, що використовуються у фінансовому аналізі.

Фінансовий показник – це кількісна та якісна характеристика явища, процеса або результата. Класифікація показників: 1) за властивостями явищ і процесів – кількісні; якісні; 2) за ступенем виконання –загальні; спеціальні; 3) за ступенем утворення – первинні; похідні; синтетичні (інтегральні); 4) за способом розрахунку – абсолютні; відносні. Кількісні – відображають розмір показників, що аналізуються і зміни, які в них відбуваються (к-ть виготовленої продукції, кіль обладнання, робочої сили). Якісні – відображають суттєві особливості та властивості окремих об¢єктів і вцілому результатів фін-господарської д-ті (прибуток, собівартість, матеріаловіддача). Загальні – характерні для всіх галузей економіки (товарооборот, об¢єм послуг). Специфічні – використовуються в окремих галузях (виробіток продукції на промисловому п-ві). Первинні – формуються за даними обліку та планової інформації. Похідні – формуються на базі первинних. Синтетичні – надають узагальнену хар-ку складним економічним явищам (затрати на 1грн виробленої продукції), рівень затрат.

Абсолютні – це вартісні, натуральні, трудові або умовні вимірювачі. Відносні – це відношення одного показника до іншого (коефіцієнти, індекси, %). Причинно-наслідкові зв¢язки та результати вивчаються на базі результативних та факторних показників. Результативний – екон показник і фігурує в задачі факторного аналізу. Показники, які хар-зують результативний показник, тобто приймають участь в задачі як його хар-ки мають назву – факторних показників.

 

 

Класифікація методів дослідження фінансового стану підприємства: формалізовані та неформалізовані методи.

Методи фінансового аналізу — це комплекс науково-ме­тодичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу загалом і фінансового аналізу зо­крема.

Класифікація розрізняє неформалізовані і формалізовані ме­тоди аналізу. Неформалізовані (евристичні) методи аналізу грунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежнос­тях. До неформалізованих належать такі методи: експертних оці­нок та сценаріїв; психологічні; морфологічні; порівняльні; побу­дови системи показників; побудови системи аналітичних таблиць.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладені жорстко формалізовані аналітичні залеж­ності. Основні з них: арифметичних різниць; ланцюгових підста­новок; відсоткових чисел; дисконтування; диференційний; балан­совий; логарифмічний; виокремлення ізольованого впливу фак­торів; інтегральний; простих та складних відсотків та ін.

У процесі фінансового аналізу також широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, метод головних ком­понентів).

Використання видів, прийомів та методів фінансового аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу.

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моде­лей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємо­зв'язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства:

1)дескриптивні;

2)предикативні;

3)нормативні.

Дескриптивні моделі (описового характеру) є основними для оцінювання фінансового стану підприємства. До них належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансових звітів у різноманітних аналітичних розрізах; вертикальний і горизон­тальний аналіз звітності; трендовий аналіз; аналіз відносних по­казників і коефіцієнтів; порівняльний, або просторовий аналіз; факторний аналіз; система аналітичних коефіцієнтів. Дескрипти­вні моделі; засновані на використанні інформації з бухгалтерсь­кої звітності.

Предикативні моделі — це моделі прогностичного характе­ру. Вони використовуються для прогнозування доходів та витратпідприємства, його майбутнього фінансового стану. Найпошире­ніші з них:

1) розрахунки точки критичного обсягу продажу (аналіз без­збитковості);

2) побудова прогностичних фінансових звітів;

3) моделі динамічного аналізу (жорстко-факторні моделі, що детермінувалися, і регресійні моделі);

4) моделі ситуаційного аналізу.

Нормативні моделі — це моделі, які уможливлюють порів­няння фактичних результатів діяльності підприємства з норматив­ними. Ці моделі використовуються, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі. їх сутність полягає у встановленні нормати­вів на кожну статтю витрат для відповідних технологічних про­цесів, видів виробів та з'ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.

Отже, під час аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватись найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу. їх кількість та широта застосовування залежать від конк­ретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожно­му окремому випадку.

Формалізовані та неформалізовані методи дослідження фінансового стану підприємства.

Метод ФА – це система теоретико-пізнавальних категорій, наукового інструментарію та принципів дослідження фінансової д-ті. Категорії ФА – це більш загальні ключові поняття даної науки (дисконт, опціон, грошовий потік). Науковий інструментарій – це сукупність загальнонаукових і конкретно наукових способів дослідження фін д-ті. Принципи ФА – регулюють процедурну сторону його методології і методики. Класифікація методів: 1) неформалізовані методи ФА основані на опису аналітичних процедур на логічному рівні (метод експертних оцінок, сценаріїв, психічний); 2) формалізовані – основані на строгих формалізованих аналітичних залежностях (стастичні, бухгалтерські)