Процес в-ва завершується доведенням продукції до споживача. Реалізація продукції (Т — Г') — це кінцева стадія кругообігу коштів п-ва (Г — Т... В... Т' — Г'), яка є його важливим показником. Рух товарів і коштів створює основу економічних відносин між постачальниками, посередниками і покупцями. На практиці можуть використовуватись два методи визначення моменту реалізації продукції:а) продукцію відвантажено або відпущено споживачу (відбулася передача права власності), — метод нарахування; б) одержано кошти на рахунок постачальника за реалізовану продукцію — касовий метод. В обох випадках усі розрахунково-платіжні документи мають бути оформлені відповідно до чинного положення. Реалізація продукції завжди передбачає зміну форми вартості (Т — Г). Тому бартер, або прямий товарообмін (Т — Т), не можна вважати реалізацією продукції. За бартерного обміну товарів не відбувається руху коштів, нема надходжень виручки від реалізації продукції, тобто не відбувається зміни форми вартості. На жаль, згідно з діючим господарським законодавством, бартерні операції нині включаються у звітність з реалізації продукції п-в, що певною мірою викривляє реальний стан справ. Розмір виручки від реалізації продукції, за інших однакових умов, залежить від:1) кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає реалізації;2) рівня реалізаційних цін і розрахункової дисципліни.
Обсяг (кількість) реалізованої продукції прямо впливає на величину виручки, а сама кількість реалізованої продукції залежить від обсягу в-ва товарної продукції і зміни величини перехідних залишків реалізованої продукції на початок і кінець року. Асортимент реалізованої продукції справляє двоякий вплив на величину виручки. Зростання в загальному обсязі реалізованої продукції питомої ваги асортименту з більш високою ціною збільшує величину виручки, і навпаки. Прямий вплив на розмір виручки справляє й рівень відпускних цін. У свою чергу, на рівень цін впливають якість і споживчі властивості, строки реалізації продукції, попит І пропонування на ринку. На окремі види продукції, робіт і послуг держава встановлює фіксовані чи регульовані ціни. Тоді виручка від реалізації продукції залежить від рівня прейскурантних цін. За умов ринкової економіки існують вільні, фіксовані і регульовані ціни.
Фіксовані ціни встановлюються адміністративне (державою), переважно на послуги першої необхідності і на товари, які монопольне виготовляються державою (газ, електроенергія та ін.). Регульовані ціни встановлюються регулюванням рівня рентабельності товарів першої необхідності, наприклад хлібобулочних виробів, продуктів дитячого харчування тощо. При цьому державою встановлюються індикативні ціни — мінімальний і максимальний рівні цін. У решті випадків користуються вільними цінами, тобто цінами, які склалися на ринку під впливом попиту і пропонування за домовленістю сторін — постачальників і споживачів. Установлюючи вільні ціни, за основу беруть собівартість і прибуток (планову рентабельність). Потім додають акцизний збір (для підакцизної продукції) і податок на додану вартість. Розрахунок ціни продукції можна здійснити за такими формулами:Ц1=С+П, де Ц1-ціна продукції (ціна виробника продукції); С-собівартість продукції; П-прибуток.
Ц2=С+П+ПДВ, де Ц2 — ціна продукції з ПДВ; Цз = С + П + АЗ + ПДВ,
де — Цз ціна продукції з акцизним збором і ПДВ; АЗ — акцизний збір.
Відтак повну роздрібну ціну продукції можна розрахувати за формулою:
Ц4=С+П+АЗ+ПДВ+ТН, де Ц4-роздрібна ціна продукції; ТН-торгова націнка.
Планування виручки від реалізації продукції, її розподіл і використання.
Залежно від того, кому реалізується продукція, встановлюються оптові та роздрібні ціни. Відвантаження продукції здійснюється посередникам оптом або партіями за оптовими цінами. Посередники реалізують цю продукцію роздрібним торговим організаціям за цінами, які включають збутові націнки. Безпосередньо споживачам роздрібні торгові організації продають товари за роздрібними цінами, тобто з торговою націнкою. Продаючи товари за фіксованими цінами, торгові організації отримують торгову знижку. За умов ринкової економіки ціни стають найважливішим фактором регулювання процесу в-ва та споживання і безпосередньо впливають на попит і пропонування. Планову виручку від реалізації продукції визначають методом прямого рахунку, множенням кількості реалізованих виробів на їхню реалізаційну ціну і додаванням отриманих сум за всією номенклатурою виробів.
Виручку від реалізації кожної номенклатури виробів визначають за формулою: В=Р-Ц, де В-виручка, Р-кількість реалізованих виробів, Ц-ціна реалізації кожного виробу. Обсяг реалізації можна розрахувати, виходячи з товарного випуску виробів у плановому періоді, додаючи залишки виробів на початок планового періоду і віднімаючи такі на кінець планового періоду. Плановий обсяг реалізації обраховують з формули; Р-З2+Т-32,де Р-обсяг реалізації в плановому періоді; 3-залишки кожного виду готових виробів на складі та відвантажених на початок планового періоду; Т-випуск товарної продукції в плановому періоді; Зз-залишки кожного виду виробів на складі на кінець планового періоду. Реалізаційні ціни в плановому періоді визначають на основі цін базового періоду, які коригують на передбачувані зміни в плановому періоді, у тім числі з урахуванням попиту і пропонування. Коли асортимент виробів надто великий, розрахунок плану реалізації можна здійснювати комбінованим методом. Виручку від реалізації основних видів продукції визначають методом прямого рахунку, а для підрахунку виручки від реалізації виробів іншого асортименту користуються укрупненим методом. Для розрахунку беруть товарний випуск за всією номенклатурою залишків виробів, додають до нього вартість залишків на початок планового періоду і віднімають очікувані залишки на кінець планового періоду за відпускними вільними цінами і за собівартістю Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг є основним джерелом відшкодування коштів на виробництво і реалізацію продукції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів. Від величини виручки залежить не тільки внутрішньовиробниче відшкодування витрат і формування прибутку, а й своєчасність і повнота податкових платежів, погашення банківських кредитів, які впливають на рівень виплачених відсотків, що в кінцевому рахунку позначається на фінансовому результаті діяльності п-ва. Виручка від реалізації продукції— це сума-коштів, які надійшли на рахунок п-ва за реалізовану продукцію. Вона є основним джерелом грошових доходів і фінансових ресурсів п-в. Виручка від реалізації продукції є фінансовою категорією, яка виражає грошові відносини між постач. і споживачами товару.
