Париизька мирна конференція

1914-1918 I св. війна

18.01.1919 -кінець січ 1920 Париизька мирна конф

28чер 1919-підписання мирного договору з Німечч

Після закінч Перш св війни(1914-1918.)найбільші кр-переможниці(Анг,Фр та США) вирішили провести мирну конф,щоб на рівні міжн договорів закріпити результати військової перемоги. Місцем її проведення був обраний Париж. Обговорення проектів мирних договорів виявили всі протиріччя між основними учасниками переговорів. Кожна сторона намагалась використати конференцію з користю для себе.

Перша св війна дуже вплинула на становище та роль США у світі. У ході війни зросла екон сила цієї країни. Із боржника вона перетворилась на кредитора. Основною метою США було посилення впливу на євр держ-переможниці.

Великобр ставила собі за мету ліквідувати німецький флот і здобути панівне становище у світі. Своєї мети вона досягла ще до початку конф-Також їй вдалося встановити свій контроль над частиною Османської імперії. Тому англ делегація в Парижі хотіла закріпити вже досягнуте, хоча була дуже занепокоєна зростанням амер впливу у нафтоносних районах Близького Сх.

Найбільше в Першій світовій війні постраждала Фр. На ЇЇ території велися бойові дії, вона стала боржником за час війни. Через цс в країні було дуже популярне гасло «Німці за все заплатять». Фр делегація ставила за мету послабити Німеч. Вона хотіла повернути собі Ельзас і Лотарингію. Були в неї і далекоглядні плани: не допустити об'єднання Німеч й Австрії та створити буферну німецьку державу на лівому березі річки Рейн. А ще Фр хотіла загарбати частину османської спадщини.

Англ та Фр виступили спільно проти спроб амер президента В. Вільсона запобігти переділу світу. Підготовка мирної конф засвідчила нове співвідношення сил на міжн.

У роботі конф,яка розп 18 січ1919р.,узяли участь 32 кр, що підтримували Антанту. До конф були допущені також новостворені держави:Польща,Чехосл,Королівство сербів, хорватів і словенів. Народам цих країн переможці дарували незалежність Із метою створення «санітарного кордону» між сх кордонами Німеч та більшовицькою Росією. Переможені кр та радянський уряд на конф запрошені не були. Їхнім представникам лише на заключному етапі конф були вручені тексти договорів.

Засідання відбувалися при зачинених дверях. Малі кр на засідання не допускались. Паризька мирна конф тривала з перервами від 18 січ 1919до кін січ 1920 р. У результаті ЇЇ роботи були підготовлені мирні договори з переможеними кр.

На конф точилась гостра боротьба з приводу розподілу тер-ій. Іт, яку схилили взяти участь у війні на боці Антанти й обіцяли передати їй Півд Тіроль, усе сх узб Адріатичного моря та частину Малої Азії, тепер вимагала цих територій. Але кр-переможниці на конф дуже низько оцінили внесок Іт у перемогу і ці території віддали Сербії. Румунія взяла активну участь у придушенні Угорської революції. За це ЇЙ були передано Трансільванію. Буковину, Банат з австроугорської спадщини.

Багато суперечок виникло щодо Німеч: її розчленування, репарацій тощо. Особливо у цих заходах були зацікавлені Великобр,Фр та Яп.

У кв1919р. текст мирного договору з Німеч нарешті був складений. До нього увійшло 440 статей та один протокол. Це був головний документ післявоєнного мирного врегулювання. Для його вручення німецька делегація була викликана до Парижу. Німці намагалися внести хоча б деякі зміни, але марно. 28 червня 1919 р. у Версалі було підписано цей мирний договір.

За умовами договору, Фр поверталися ЇЇ землі-Ельзас і Лотарингія, вугільні шахти Саару, разом із тим уся територія підлягала протягом 15 років управлінню Лігою Націй. На 15 р окупаційні війська Антанти зайняли лівий берег Рейну та здійснювали демілітаризацію 50-кілометрової ділянки на правому березі Рейну. Польща отримала Познань, частину верхньої Сілезії, Сх. Пруссії, яку відділяв від території Німеч так званий «польський коридор», що відкривав Польщі вихід до Балтійського моря- Мемель (Клайпеда) переходив під управління держ-переможниць (із 1923 р. належить Литві). Данциг (Ґданськ) був проголошений «вільним містом» і залишався під захистом Ліги Націй Бельгія після плебісциту отримала округи Ейпен, Мальмеді та Морене. Данія заволоділа півн частиною Шлезвігу. Підсумок розчленування Німеч був таким: вона втратила сьому частину своєї території, на якій мешкала одна двадцята й населення.

Німеч повністю втратила всі колонії. Їй дозволялось мати армію не більше,100 тис осіб, військово-повітряний і підводний флот. була скасована загальна військова повинність та ліквідовано генеральний штаб. Німеч була зобов'язана сплатити репарації в сумі 132 млрд золотих марок, із цієї суми Фр мала отримати 52%,Вели кобр-22%, Іт-10%. Щоб забезпечити гаранти виконання договору, соціалістицькі війська мали окупувати (територію на захід від Рейну терміном від 5 до 15 р

Німеч визнала незалежність усіх територій, які належали Російській Імперії до серпня 1914р. Вона відмовлялася від Брест-Литовського та інших договорів, що були підписані з радянським урядом, та визнавала всі договори, які союзні держ підписали з державами, що утворилися на території колишньої Російської імперії.

Паризька мирна конф дала згоду на анексію Закарпатської Укр Чехословаччиною. Півн Буковини та Бессарабії- Румунією. Щодо Польщі було запропоновано обмежити її територію землями, населеними поляками. Однак Польща захопила Сх Галичину та Зах Волинь, і великі держ це загарбання санкціонували.

Версальський мирний договір визначив післявоєнну розстановку сил у світі. І Переможені нації залишились ображеними і мріяли про зміни й реванш.

Разом із тим держ-переможниці мали підписати мирні договори з союзниками Німеч- Наприкінці Першої св війни розпалася Австро-Угорська імперія. На її території були утворені такі держави: Польща, Королівство сербів, хорватів і словеній. Чсхословаччина, Австрія та Угорщина. 10 вер 1919р. був підписаний Сен-Жерменський мирний договір з Австрією. За ним визначалися нові держ кордони Австрії. Їй дозволялося мати 30-ти тис.армію і заборонялося приєднуватись до Німеч. Австрія повинна була сплачувати репарації, але значно менші, ніж Німеч. Такі умови на довгий час обмежили суверенітет Австрійської респ.

27 лист 1919 у передмісті Парижа Неї-сюр-Сен був підписаний мирний догов.з Болгарією. Їй заборонялося мати армію більшу, ніж 20 тис. осіб- Вона втратила ряд територій. у тому числі й вихід до Егейського моря. Болгарія мала виплатити репартації протягом 37 р.

4 чер 1920 було підписано мирний договір з Угорщиною. Таке запізнення було зумовлено існуванням Угорської Радянської республіки. За цим договором територія країни зменшилась у 3 рази, а населення-у 2.5 разу, Угорщині дозволялось мати армію в межах 35 тис. осіб, а загальна військова повинність заборонялась.

10 сер 1920 було підписано Севрський договір із султанським урядам Туреччини. За ним відбувся поділ Османської імперії.

Версальський та інші мирні договори закріпили успіх переможців, але не встановили справедливого і стабільного устрою у Євр.

 

Пакт Молотова і Ріббентропа

23 сер 1939 радянське-німецький пакт про ненапад

1 вер 1939 початок Другої св. війни

Версальсько-Вашингтонська система договорів, підписаних після Перш св війни, передбачала збереження і зміцнення загального миру та безпеки,непорушності кордонів,загального роззброєння. Було створено міжнародну організацію-Лігу Націй, що повинна була контролювати дотримання міжн норм.

У 1930-х рр. політика Німеч. Іт та Яп, які уклали «анти комінтернівський пакт», стає агресивною. Великі держ (Анг та Фр)проводили політику «невтручання» й «умиротворення» агресора.

Лідери Німеч,Іт,Великобр та Фр у вер 1938 уклали мюнхенську угоду про поділ Чехосл. У бер1939 Німеч окупувала Чехію, а союзник Німеч-Угорщ-Закарпатську Укр. Таким чином, Німеч поширювала свій вплив на Схід- За цих умов радянський уряд пішов на зближення з гітлерівською Німеч.

Визначивши наступною жертвою Польщу і остерігаючись при цьому війни на два фронти, Берлін також був зацікавлений у нейтралітеті, а ще краще-у союзі з Москвою.

23 сер1939 у Москві було підписано радянсько-німецький пакт про ненапад, відомий як «пакт Молотова-Ріббентропа». Він був розрахований на 10 р. Важливим додатком до пакту був тасмний протокол про поділ Євр на «сфери життєвих інтересів» між двома держ.

У договорі зазначалося, що обидві країни зобов'язалися «утримуватися від усякого насильства, від усякої агресивної дії й усякого нападу» одна проти одної, не підтримувати жодної третьої держ,яка розв'язала б війну проти однієї із сторін,проводити взаємні консультації, розв'язувати конфлікти виключно мирним шляхом.

Якщо укладення подібного пакту з потенційним агресором можна було тлумачити як законну спробу відвернення війни, то вже зовсім інакше слід було розцінювати таємні протоколи до пакту, де йшлося про задоволення територіальних апетитів обох держав. За цими домовленостями,існування яких СРСР протягом півсторіччя категорично заперечував,Сталін дістав змогу розширити тер-льні межі СРСР майже до кордонів Росії 1914 р, В його трьох основних статтях поділялися «зони впливу»: до «зони впливу» Радянського Союзу «в разі політико-територіальних змін» віднесено Фінл,Ест та Латв,пізніше-Литву, визнавалися «інтереси СРСР щодо Бессарабії» й межі «зон впливу» СРСР та Німеч в Польщі по лінії Нарев — Вісла — Сан.

Радянсько-нім договір мав величезні наслідки. Він зірвав на певний час спроби західних держав зіштовхнути між собою Німеч й Рад Союз, проте об'єктивно сприяв Німеч в розв'язанні нової агресії в Євр.

Договір відвернув напад Яп на СРСР і війну Радянського Союзу на два фронти. Яп уряд К. Хірануми, який готувався до спільної японо-німецької війни проти СРСР, після укладення договору Молотова-Ріббентропа запитав перемир'я на Халхін-Голі, а сам на знак протесту проти рішення Гітлера пішов у відставку.

Не тільки Яп, а й інші союзники Німеч були незадоволені її договором з СРСР. Іт висловила «глибоке почуття образи», Ісп заявила про нейтралітет. «Антикомінтернівський пакт» не спрацював, єдність блоку агресорів у той час була підірвана.

Договір Молотова-Ріббентропа був вимушеним кроком, який дав можливість Рад Союзу відтягнути війну проти себе майже на два роки, зміцнити свою обороноздатність.

Таємний протокол до договору, що торкався інтересів і територіальної цілісності інших держав, з якими СРСР мав угоди про ненапад, означав відступ від декларованих Рад Союзом принципів зовнішньої політики. Підписаний згодом, 28 вер1939, договір з Німеч про дружбу й кордони взагалі становив непрощенну помилку з боку Сталіна. Але в будь-якому разі розглядати ці документи слід з урахуванням конкретних реалій того часу.

Наслідком Мюнхенської угоди 1938 р. і пакту «Молотова - Ріббентропа» був початок І вер 1939 р. Другої св війни. Гітлерівська Німеч напала на Польшу. Незважаючи на героїчний опір окремих частин польської армії, німецькі війська швидко просувалися на схід.

 

Демократичні революції

Екон й пол криза тоталітаризму в СРСР відбилася на внутрішньополітичній ситуації у «кр соціалістичного табору».

Об'єктивна необхідність у змінах назрівала давно й особливо гостро виявилася

напр 1980-х у Польщі. Парламентські вибори у чер1989. стали • "рідним плебісцитом і принесли поразку ПОРП. До влади прийшли опозиційні сили. Визначну роль почало відігравати опозиційне шодо комуністичного режиму профоб'єднання «Солідарність». Один із його керівників, Т. Мазовєцький. став у вер 1989р. головою уряду, а президентом Польщі в гр 1990. під час народнго голосування було обрано лідера «Солідарності» Л. Валенсу. Сейм у 1989р, прийняв нову назву Польщі- Респ Польща.

У Польщі почалося здійснення екон реформи, розробленої міністром фінансів Л. Бальцеровичем, відомої під назвою «шокова терапія». Складовою її частиною була відміна контролю над цінами при одночасному введенні вільної торгівлі, а також приватизація державного сектора. Реформа призвела до значного паління рівня життя населення, однак за короткий строк стабілізувала ринок. Хоча західні держави надали Польщі кредити для поліпшення економічної ситуації, падіння рівня життя зумовило незадоволення трудящих. На виборах до парламенту 1993 р. вони віддали свої голоси за лівих. У лист 1995 президентом Польщі обрано соціаліста О. Кваснєвського.

В Угорщині початок перетворень припадає на тр1988 р., коли на конф УСРП було критично оцінено діяльність партії, визнано гостру кризу в країні, а також необхідність проведення пол та екон реформ. У лют 1989 р. УСРП визнала багатопартійність і фактично відмовилася від монополії на владу. Значними подіями в історії країни було проголошення 23 жовтня 1989 р. Угорської Респ та прийняття сесією Державних зборів поправок до Конституції, за якими Угорщина ставала незалежною, демократичною і правовою держ на чолі з президентом.

У бер-кві1990 р- відбулися вибори до парламенту, на яких перемогла опозиція. Найбільшу кількість голосів зібрав Угорський демократичний форум. Його лідер Й. Анталл сформував новий уряд.. Він продовжив лінію на розвиток ринкових механізмів. Чітко визначилися євр орієнтири зовн пол Угорщини: вона, як і Польща, заявила про свій намір вступити до Ради Європи І в НАТО. У 1991 р. країну залишили радянські війська. Оскільки в Угорщ на всіх етапах зламу тоталітарних інститутів не було масових виступів трудящих, можна вважати, що там відбулася «революція зверху».

У НДР революційні події розпочалися в жовтні 1989 р. Багатотисячні демонстрації і мітинги в різних містах спричинили паління партійного І державного керівництва на чолі з Е. Хонеккером. 18 жовтня на пленумі ЦК СЄПН він подав у відставку, а 7 листопада подав у відставку уряд НДР у повному складі. 9 листопада було відкрито кордон між НДР і Зах Берліном. Горезвісний Берлінський мур був зруйнований.

3жов1990р., НДР за рішенням свого демократично обраного парламенту добровільно возз'єдналася з ФРН. Це відбулося з волі більшості населення.

У Чехосл в лист 1989 розпочався масовий демократичний рух, який мирним шляхом спричинив крах комуністичної партії. Ці події дістали назву «ніжної», «оксамитової» революції. Усе почалося з виступів студентів 17 лист, які через кілька днів були підтримані переважною більшістю жителів Праги. У керівництві КПЧ виникла боротьба між прихильниками жорстких методів і тими. хто був готовий піти на поступки. 21 лист на фоні мітингів і демонстрацій, які відбувалися по всій країні, прихильники жорсткої лінії змушені були визнати свою поразку. Оновлене керівництво КПЧ пішло на переговорн з опозицією, представленою Громадянським форумом. У січ1990р. лідер цієї орг, В. Гавел став президентом кр.

Нові власті почали ринкові реформи. Люди старшого покоління пам'ятали ті часи, коли Чехосл до встановлення комуністичного режиму (лют1948) посідала 7 місце у світі серед найбільш розвинених кр, а в 1990 р. опинилася лише на 40.

У 1991 р. із Чехосл були виведені радянські війська. Події розвивалися в позитивному руслі, але виникли проблеми у взаємовідносинах чехів і словаків. У червні 1992р. на виборах у Чех та Словач перемогли партії, які виступили за мирне «розлучення» Чехословаччини. З 1 січ 1993 р. Чехосло як єдина країна припинила існування. На її місці виникли дві держави- Чехія і Словаччина.

У Болгарії через політичну кризу, зумовлену погіршенням екон становища, і масову втечу до Туреч туркомовного населення у лист 1989 був знятий з усіх керівних посад генеральний секретар Болгарської комуністичної партії Т. Живков. Головну роль у партії почали відігравати реформатори.

Послаблення тоталітаризму спричинило виникнення опозиції. Найбільш впливовим став Союз демократичних сил. Його лідера Ж. Желєва у сер 1990 р. було обрано президентом Болгарії. У гр того ж року було сформовано коаліційний уряд, до складу якого увійшли як опозиціонери, так і колишні комуністи.

У кр почалися ринкові перетворення, але доволі слабка екон,відсутність достатнього досвіду в проведенні приватизації та багато інших причин зумовили різкий спад виробництва. На сер 1994 р. 60% населення за рівнем доходів опинилося за межею бідності. На виборах до парламенту в гр 1994 р. перемогла соціалістична партія, яка, однак, лише загострила ситуацію і змушена була відійти від влади.

У Румунії, де існувала найбільш жорстка тоталітарна диктатура Н. Чаушеску, революційні події супроводжувалися кровопролиттям. 21 гр1989р. вибухнуло народне повстання у м. Тімішоари. За тиждень було повалено, здавалося б, непохитний режим, що створювався десятиріччями. Диктатора та його дружину Глену Чаушеску стратили. Влада перейшла до рук Фронту національного порятунку На виборах до парламенту,в тр 1990 р-, Президентом було обрано І. Ілієску.

Почали виникати політичні партії, впроваджувалися ринкові відносини, але економічне становище в країні погіршилося.

Розвиток подій у Румунії свідчить, що антиреформістський курс Н. Чаушеску призвів до крайнього зубожіння народу- Новій владі необхідно буде докласти чимало зусиль, щоб ліквідувати таке становище.

Ще одним прикладом складності переходу від авторитарного режиму до демократичного є події на території колишньої Югославії. Тут процес дезінтеграції призвів до розгортання воєнних дій і громадянської війни.

Як бачимо, протягом 1989-1991 рр. у країнах Східної Європи відбулись демократичні революції, які докорінно змінили Їхній політичний та економічний устрій.

Мюнхенська конф

29-30 вер 1938 Мюнхенська конф

15 бер 1939 окупиція Чехії

Після загарбання Австрії (бер 1938 р.) німецькі апетити зросли. Своєю черговою жертвою Гітлер вибрав Чехосл. Німеч вимагала від Праги передачу Судетської області, де більшість населення становили німці. У Німеч була розгорнута широка пропагандистська акція,що показувала «нестерпне становище німецької національної меншини» у Чехословач. У відповідь Прага оголосила часткову мобілізацію. Міжн кризу, що склалася, мала розв'язати конф за участю провідних кр Євр.

Напередодні конф стало відомо, що Великобр і навіть Фр, з якою у Чехосл був підписаний союзний договір про взаємодопомогу (1935.) підуть на поступки Гітлеру і не будуть відстоювати Інтереси Чехосл. СРСР, з яким у Чехосл також був підписаний військовий договір, і поставив надання військової допомоги у пряму залежність від позиції Фр.

29-30 вер 1938 у Мюнхені відбулася конф за участю чотирьох дер- Німеч (Гітлер), Іт (Муссоліні), Великобрї (Чемберлен) та Фрї (Далад'є), Чехосл делегація в зал засідань не допущена. її запросили лише для того, щоб вона вислухала рішення. В обстановці повної відсутності підтримки з боку зах країн Чехосл погодилася виконати рішення конф-віддати Німеч Судетську область.

Мюнхенська конф показала неспроможність Великобр та Фр зупинити німецькій експансіонізм і коштом «малих держав» Центрально-Сх Євр заспокоїти зростаючі апетити гітлерівців. Мюнхенська угода стала наступним кроком політичного «умиротворення», яке врешті-решт і призвело до Другої св війни.

Гітлер, який зрозумів, шр Зах не готовий до війни і будь-що прагне ЇЇ уникнути, висував усе нові вимоги. Наступним кроком Гітлера стало розчленування Чехосл. Унаслідок складної дипломатичної гри, ініційованої Гітлером, до якої була втягнута більшість кр Євр, Йому вдалося без єдиного пострілу 15 бер 1939 окупувати Чехію. Словач отримала ілюзорну незалежність, підпорядкувавши Берліну свою внутр та зовн пол, а Закарпаття, що також належало до складу Чехосл було віддано на поталу Угорщині як винагороду за приєднання до «антикомінтернівського пакту». Основний зміст угоди: а)Судетська область відділяється від Чехосл й передається Німеч з 1 по 10 жов б)все майно,в тому числі зброя,укріплення,особисті речі, худоба,меблі громадян,має залишатися на місці; в)Чехосл повинна задовольнити територіальні претензії Польщі та Угорщини.

наслідки Мюнхенської конфї: 1. Це була цинічна змова Анг та Фр з фашистськими держ за спИною Чехосл про її розчленування, «миротворчість» за чужий рахунок. 2.Мюнхенська змова фактично означала поразку самої політики «невтручання» й «умиротворення» фашистських агресорів. Гітлер цинічно визнавав, що піде на будь-які угоди, щоб потім їх порушити заради своїх інтересів. Мюнхенська політика «умиротворення» агресорів через 11 місяців призвела до війни між самими «мюнхенцями».3. «Мюнхенський мир» за одну ніч перетворив Фр на жалюгідну другосортну кр, позбавивши її союзників й загальної поваги, Анг ж завдав такого нищівного удару, якого вона не знала в останні 200 років. 4. 3 вини зах держ зазнала поразки й радянська політика щодо створення системи колективної безпеки в Євр. СРСР залишався єдиною державою, яка осудила Німеч й послідовно виступала за колективне отримання агресорів. 5. Мюнхенські рішення докорінно змінили стратегічне становище в Євр. Через 5 із половиною місяців Чехосл держ перестала існувати. Над Польщею з трьох боків нависли німецькі Збройні сили. Мюнхен став прологом до нової світової війни.

В 1938 р. була втрачена реальна можливість запобігти світовій катастрофі.Мюнхенська змова західних держав не тільки стала прологом до другої світової війни, вона її наблизила.