1.При мікроскопії мікробної культури виявлено спороутворюючі мікроорганізми, які мають форму веретена і за Грамом фарбуються у синьо-фіолетовий колір. Що це за мікроорганізми?
А. *Клостридії D. Актиноміцети
В. Стрептококи Е. Диплококи
С. Спірохети
2. В препараті, зафарбованому за методом Ожешки видно паличкоподібні мікроорганізми, зафарбовані в синій колір, в яких термінально розміщені компоненти круглої форми, зафарбовані в червоний колір. Як називаються ці компоненти?
A.* Спори
B. Війки
C. Джгутики
D. Капсули
E. Мезосоми
3.В бактеріологічну лабораторію доставлені блювотні маси хворого з підозрою на холеру. Із патологічного матеріалу приготовано препарат “висяча крапля”. Який метод мікроскопії буде використаний для виявлення збудника за його рухливістю?
А. *Фазово-контрастна D. Люмінесцентна
В. Електронна Е. Імерсійна
С. Імунна електронна
Ситуаційна задача.
Для приготування мазка з агарової культури мікроорганізмів студент наніс краплю фізіологічного розчину на предметне скельце, вніс туди петлю культури, і для прискорення процесу висушування мазка, пропалив скельце над полум'ям пальника. А. Оцініть правильність дій студента. В. Які помилки допущено?
Зміст і хід заняття:
Робота 1. Негативний метод фарбування.
Хід роботи. На край предметного скла нанести краплю фарби конго-рот, петлею внести культуру стафілокока, розтягнути суміш фарби з мікробами шліфованим склом по всій поверхні предметного скла. Мазок висушити на повітрі і розглянути з допомогою імерсійної системи мікроскопа.
Мікроскопічна картина: на червоному фоні видно безколірні коки, розташовані гронами, що нагадують виноградні грона.
Практичне значення. За допомогою цього методу можна вивчати морфологію бактерій.
Робота 2. Виявлення спор у бактерій: а) негативний метод виявлення спор.
Принцип методу. Спора бактеріальний клітин має властивість заломлювати світло в такий спосіб, що вони при світловій мікроскопії є незабарвленими.
Виявити спори в препараті-мазку з культури антракоїда, зафарбованому за Грамом. Мікроскопічна картина: видно великі грампозитивні стрептобацили. В окремих паличках - незабарвлені, розміщені центрально овальні спори;
6) виявлення спор за методом Ожешки.
Принцип методу. Спора бактерій є кислотостійким утвором і тому фарбуються в такий самий колір як і кислотостійкі бактерії. Виявити спори в препараті-мазку з культур антракоїда, зафарбованому за методом Ожешки. Мікроскопічна картина: видно сині палички в деяких з них великі овальні термінальні спори, забарвлені в червоний колір, а також спори, розміщені позаклітинно.
Практичне значення. Спора є важливою видовою ознакою мікроорганізмів. Виділення спорових бактерій з клінічного матеріалу потребує особливих протиепідемічних заходів при роботі з такими культурами та в осередку інфекції а також планування відповідних заходів профілактики та лікування.
Робота 3. Виявлення включень у бактеріях у препаратах, зафарбованих за методом Нейсера.
В принципу методу покладено феномен метахромазії, коли включення фарбуються у колір відмінний від кольору основного барвника.
Хід роботи. На зафіксований мазок нанести 2-3 краплі оцтово-кислого синього на 1 хв., промити водою. Нанести розчин люголя на 20- 30 сек., не промиваючи водою, зафарбувати хризоїдином 10- 15 сек., промити водою і після висушування мікроскопувати за допомогою імерсійної системи. Мікроскопічна картина: видно середніх розмірів палички, розташовані під кутом, світло-коричневого кольору з темно-синіми, майже чорними зернами волютину, розташованими бітермінально.
Практичне значення. Виявлення біполярних включень у коринебактерій бактерій дозволяє деференціювати збудника дифтерії від непатогенних коринебактерій.
Робота 4. Виявлення капсул у бактерій за методом Дроботька.
Принцип методу. Капсула бактерій за звичайних умов погано сприймає анілінові барвники і тому виглядає безколірною.
Хід роботи. На край предметного скла нанести краплю фарби конго-рот. Петлею внести бактеріальну культуру, розмішати і шліфованим склом зробити мазок по всій поверхні предметного скельця. Мазок висушити на повітрі і нанести тонким шаром кислий фуксин, приготований на кислому спирті. Після висушування мазок мікроскопують за допомогою імерсійного об’єктиву.
Мікроскопічна картина: на червоному фоні видно рожеві палички, оточені безколірною широкою капсулою.
Практичне значення. Виявлення капсул допомагає встановити вид збудника і свідчить про високу вірулентність бактерій.
Робота 5. Розміщення і структура джгутиків, війок.
Хід роботи. Вивчення джгутиків і війок бактерій за допомогою електронних мікрофотографій; ознайомлення з молекулярною структурою джгутиків за схемами і таблицями.
Робота 6. Дослідження живих мікроорганізмів, приготування препарату”роздавлена крапля”.
Принцип методу. Прижиттєве мікроскопічне вивчення дозволяє побачити рух мікроорганізмів.
Хід роботи: на предметне скло пастерівською піпеткою нанести краплю сінного настою при температурі 37°С. Обережно накрити покривним склом, на яке зверху нанести краплю імерсійної олії і розглянути з допомогою імерсійного об'єктиву мікроскопа при опущеному конденсорі та звуженій діафрагмі. Мікроскопічна картина: на сірому фоні видно активний рух бактерій у полі зору.
Практичне значення. Метод дозволяє в непрямий спосіб довести наявність у бактерій органів руху, що може бути використане при їх ідентифікації.
Складання протоколів. Замалювати і описати мікроскопічну картину препаратів (роботи 1- 6).
Література.
1. Борисов Л. Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. - М., 2005.-С. 26-32.
2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2008.-С.30-36.
3. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології. – Медицина, 2009. С.28-51.
4. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія. – Тернопіль., “Укрмедкнига”. – 2004. – С. 5-32.
5. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С.-П., 2002.-С.39-46.
6. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія (під ред. акад. Широбокова В.П.). – Вінниця., “Нова книга”. – 2011. С.64-77.
Заняття 4.
Тема: Морфологія та структура спірохет, актиноміцетів, грибів, рикетсій, мікоплазм, хламідій.
Актуальність: Мікроскопічний метод діагностики ґрунтується на визначенні морфологічних особливостей мікроорганізмів різних таксономічних груп. Встановлення характерних особливостей морфології окремих груп мікроорганізмів дозволяє використовувати його при лабораторній діагностиці багатьох інфекційних захворювань людей та тварин, зокрема, викликаних спірохетами, мікоплазмами, хламідіями, рикетсіями, актиноміцетами і грибами.
Мета і завдання: засвоїти методи вивчення морфологічних властивостей та ультраструктури спірохет, хламідій, мікоплазм, рикетсій, актиноміцетів та грибів.
Контрольні питання.
1. Особливості будови спірохет. Місце спірохет у таксономії мікроорганізмів.
2. Морфологічні особливості при диференціації трепонем, лептоспір і борелій.
3. Особливості будови мікоплазм.
4. Хламідії, особливості будови.
5. Морфологічні властивості рикетсій
6. Морфологія актиноміцетів.
7. Морфологічні особливості та класифікація грибів.
Практичні навики.
1. Вивчити способи приготування препаратів для мікроскопічного дослідження спірохет,
рикетсій, хламідій, актиноміцетів.
2. Вміти виявляти і розпізнавати в демонстраційних препаратах морфологічні особливості окремих груп мікроорганізмів.
3. Вивчити способи приготування нефіксованих мазків для мікроскопічного дослідження грибів.
Тестові завдання.
1. Клітинна стінка грибів складається з:
А. Хітину
В. Муреїну
С. Фосфоліпідів
D. Пептидоглікану
Е. Ліпополісахаридів
2. Які з названих мікроорганізмів не мають клітинної стінки?
А. Мікобактерії
В. Актиноміцети
С. Бактероїди
D. Мікоплазми
E. Еубактерії
3. Для дослідження спірохет в живому стані використовують метод:
А. Темного поля зору
В. Обробки перепаратами срібла
С. Романовського-Гімзи
D. Електронна мікроскопія
Е. Фазово-контрастна мікроскопія
4. Які з означених властивостей характерні для спірохет? 1. Спіралеподібна форма 2. Нуклеоїд 3. Мітохондрії. 4. Ядро 5. Ендоджгутик 6. Осьовий циліндр.
А. 1,2,3,6
В. 1,4,5,6
С. 1,2,3,4
D. 1,2,5,6
Е. 1,3,5,6
5.Який метод доцільно використати для забарвлення актиноміцетів?
А. Метод Бурі-Гінса
В. Метод Нейсера
С. Метод Циля-Нільсена
D. Метод Грама
Е. Метод Романовського-Гімзи
