Модуль 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ

ТА ІМУНОЛОГІЇ

Методичні рекомендації

до практичних занять з мікробіології,

Вірусології та імунології за кредитно-модульною системою

Для викладачів та студентів медичного факультету

(модуль І)

Львів - 2013

У розробці “Методичних рекомендацій” брали участь: завідувач кафедри, д. м. н., професор Корнійчук О.П., д.м.н., професор В.В. Данилейченко, доценти: к.м.н. А.Д.Бобровник, к.б.н. Л.М. Бурова, к.м.н. О.О. Немченко, к.б.н. С.Й.Павлій, к.м.н. Р.Г. Шикула, старші викладачі: М.П.Постранський, М.З.Тимків, асистенти: Г.С.Лаврик, О.В.Мельник.

Методичні рекомендації “Тематичний модуль. Загальна мікробіологія. Методи мікробіологічної діагностики. Вчення про інфекцію та імунітет. Принципи хіміотерапії інфекційних хвороб”для студентів ІІ та ІІІ курсу за спеціальностями 7.11.01.01.- “ Лікувальна справа ”, 7.11.01.04.- “ Педіатрія ”, 7.11.01.05.- “ Медико–профілактична справа” підготовки “Медицина” розглянуті та затверджені на засіданні методичної комісіїЛьвівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Під загальною редакцією: завідувача кафедри мікробіології, вірусології та імунології, доктора медичних наук, професора Корнійчук О.П.

Відповідальний за випуск: перший проректор з науково-педагогічної роботи член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, М.Р.Гжегоцький.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія – це наука про походження, еволюцію та властивості патогенних для людини мікроорганізмів, нормальної мікрофлори тіла людини, закономірності взаємодії мікроорганізму з макроорганізмом, імунну систему та механізми проти інфекційного імунітету, методи діагностики, принципи лікування та специфічної профілактики інфекційних захворювань.

Зміст навчальної програми з дисципліни структурований на 3 модулі та 14 змістових модулів. Для вивчення дисципліни передбачено 50 годин лекцій, 120 годин практичних занять та 70 годин самостійної роботи. Всього 240 годин (8,0 кредитів ЕСТS).

Практичні заняття передбачають:

1. Дослідження морфологічних, тинкторіальних, культуральних, ферментативних, антигенних та інших властивостей мікроорганізмів.

2. Оволодіння методиками мікроскопії, приготування фарбованих препаратів та прижиттєвого дослідження мікроорганізмів, культивування та стерилізації, виділення чистих культур бактерій, їх ідентифікації, визначення чутливості до антибіотиків, постановки серологічних реакцій, встановлення чутливості до бактеріофагів, патогенності для лабораторних тварин, методів культивування вірусів тощо.

3. Визначення ролі мікроорганізмів в патології людини, обговорення патогенезу найбільш поширених інфекційних захворювань та вивчення сучасних методів мікробіологічної діагностики, в тому числі, мікроскопії матеріалу, бактеріологічного та вірусологічного методів, імуноферментного та радіоімунного аналізу, імуноелектронного, методу імуноблотингу, молекулярно-генетичних методів тощо.

4. Вивчення сучасних методів розробки та використання антибіотиків, діагностичних сироваток, специфічних лікувальних та профілактичних препаратів.

Вивчення предмету дозволить:

1. Інтерпретувати біологічні властивості патогенних та непатогенних мікроорганізмів, вірусів та закономірності їх взаємодії з макроорганізмом, з популяцією людини та зовнішнім середовищем.

2. Оволодіти основами методів мікробіологічної та вірусологічної діагностики.

3. Трактувати принципи етіотропної терапії та специфічної профілактики інфекційних хвороб.

4. Вивчити будову імунної системи організму людини та пояснювати роль неспецифічних та специфічних механізмів проти інфекційного захисту організму людини.

5. Пояснювати основні механізми формування імунної відповіді організму людини.

6. Визначити основні типи патологічної реакції імунної системи і зв’язок з виникненням найбільш поширених хвороб людини.

Ці “Методичні рекомендації…” присвячені вивченню Модулю №1 “Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет.”, який складається із 9-ти змістовних модулів (48 год. практичних занять, 25 год. самостійної роботи, 20 год. лекцій; 3,0 кредитів ЕСТS). Тут представлені: тематичний план практичних занять, методичні рекомендації з підготовки та проведення 15 практичних занять, які містять: контрольні питання, перелік практичних навичок, описи завдань для практичного виконання, тести для контролю знань та приклади тестів для «Крок 1», ситуаційну задачу за темою заняття, рекомендовану літературу для підготовки. Наведено теми для самостійного опрацювання.

Перелік скорочень.

Ig Імуноглобуліни
АО Антигенна одиниця
ДЛМ Мінімальна летальна доза
ДНТФ Дизоксирибонуклеотидтрифосфат
ЖСА Жовтково – сольовий агар
ІФА Імуноферментний аналіз
КВА Казеїново – вугільний агар
ЛПС Ліпополісахарид
МПБ М'ясо–пептоний бульйон
МПА М'ясо–пептоний агар
ОНІ Особливо небезпечна інфекція
ПЛР Полімеразна ланцюгова реакція
РА Реакція аглютинації
РБТЛ Реакція бласттрансформації лімфоцитів
РГА Реакція гемаглютинації
РЗГА Реакція затримки гемаглютинації
РЗК Реакція зв'язування комплементу
РІА Радіоімунний аналіз
РН Реакція нейтралізації
РНГА Реакція непрямої гемаглютинації
РНІФ Реакція непрямої імунофлюресценції
РП Реакція преципітації
СЕС Санітарно–епідеміологічна станція
ФГА Фітогемаглютенін
ЦПД Цитопатогенна дія

Модуль 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет.

Тематичний план практичних занять.

№ з/п	Т Е М И	Години
1.	Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічний метод дослідження. Прості методи фарбування мікроорганізмів.
2.	Мікроскопічний метод дослідження. Ультраструктура бактеріальної клітини. Складні методи фарбування. Методи Грама, Циля-Нільсена.
3.	Мікроскопічний метод дослідження (продовження). Негативні методи фарбування. Ультраструктура бактеріальної клітини.
4.	Морфологія та структура спірохет, актиноміцетів, грибів, рикетсій, мікоплазм, хламідій.
5.	Поживні середовища для культивування мікроорганізмів. Стерилізація. Виділення чистої культури бактерій.
6.	Ріст і розмноження мікроорганізмів. Виділення чистих культур бактерій.
7.	Ріст і розмноження мікроорганізмів. Виділення чистих культур бактерій. Ферменти бактерій. Виділення чистих культур анаеробів.
8.	Виділення чистих культур бактерій. Фактори патогенності мікроорганізмів. Біологічний метод в мікробіології.
9.	Явище антагонізму мікроорганізмів. Мікробіологічні основи антимікробної хіміотерапії.
10.	Імунітет. Види резистентності організму до збудників інфекційних захворювань. Фактори неспецифічного захисту організму. Імунна система організму.
11.	Специфічний імунний захист організму. Механізми клітинного та гуморального імунітету. Основи трансплантаційної імунології.
12.	Серологічні реакції.
13.	Серологічні реакції з використанням мічених діагностичних препаратів.
14.	Оцінка імунного статусу людського організму. Імунопатологічні стани. Типи гіперчутливості. Алергодіагностика. Імунокомплексна патологія при реалізації імунної відповіді в рамках трансплантаційного імунітету.
15.	Імунопрофілактика та імунотерапія. Призначення і принцип застосування імуномодуляторів та імуностимуляторів, імуносупресантів. Використання імунобіологічних препаратів у профілактиці і лікуванні імунопатології.
16.	Підсумковий модульний контроль.
	Разом

Заняття 1.

Тема: Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічний метод дослідження. Прості методи фарбування мікроорганізмів.

Актуальність. Відповідна структура i спеціальне обладнання бактеріологічної та вірусологічної лабораторій, дотримання протиепідемічного режиму роботи i встановлених правил при проведенні мікробіологічних досліджень дозволяє запобігати інфікуванню персоналу лабораторій та оточуючих, забезпечити умови для швидкої i надійної діагностики інфекційних захворювань. Знання основних груп мікроорганізмів, вивчення їx морфологічних особливостей дає можливість правильно використовувати мікроскопічний метод дослідження при діагностиці інфекційних захворювань.

Мета і завдання заняття. Вивчення правил роботи і техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії. Оволодіння мікроскопічним методом дослідження для розпізнавання основних форм бактерій. Засвоєння техніки приготування препаратів для мікроскопічного дослідження бактеріальних культур і фарбування їх простими методами.

Контрольні питання.

1.Значення медичної мікробіології в діяльності лікаря.

2.Структура мікробіологічної лабораторії. Особливі умови праці лікаря-бактеріолога. Правила роботи.

3.Основні групи мікроорганізмів.

4.Основні форми бактерій.

5.Мікроскопічний метод дослідження. Типи сучасних мікроскопів

6.Будова світлового мікроскопа, роздільна здатність і збільшення мікроскопа, імерсійна система.

7.Методи і етапи приготування препаратів для мікроскопічного дослідження.

8.Способи фіксації мазків.

9.Барвники, що використовують для фарбування.

10.Прості методи фарбування, їх його значення і обмеження.

11.Орієнтовні методи визначення величини мікроорганізмів.

Практичні навики.

Засвоїти правила роботи і техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії. Оволодіти мікроскопічним методом дослідження для розпізнавання основних форм бактерій. Засвоїти техніку приготування препаратів для мікроскопічного дослідження бактеріальних культур. Засвоїти методику визначення морфологічних груп бактерій у мікроскопічних препаратах.

Зміст і хід заняття.

Робота 1. Вивчення правил поведінки і техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії.

Хід роботи: Вивчити «Правила роботи в мікробіологічній лабораторії».

ПРАВИЛА РОБОТИ В МІКРОБІОЛОГІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ.

1.Робота в лабораторії дозволяється тільки в медичних халатах, шапочках та змінному взутті, які захищають від можливого попадання на одяг заразного матеріалу.

2. Забороняється приймати їжу, пити, курити, зберігати продукти харчування у приміщеннях, де працюють із матеріалом, зараженим патогенними мікроорганізмами або підозрілим на таке зараження.

3. З інфікаваним матеріалом працюють тільки за допомогою інструментів (пінцети, петлі, корцанги та ін.).

4. Забороняється доторкатися руками до досліджуваного матеріалу і конденсату в засіяних чашках.

5. Перед роботою старанно перевіряють цільність скляного посуду, прохідність голок і надійність поршнів шприців.

6. При посіві матеріалу роблять напис на пробірках, чашках Петрі, колбах, флаконах із назвою аналізу (культури) і дати посіву.

7. У пробірки і чашки Петрі матеріал висівають поблизу від вогню пальника з пропалюванням петлі, шпателя, країв пробірки; під час роботи всі чашки з посівами поміщають у кювети, пробірки – у штативи.

8. Розчини, що містять патогенні мікроорганізми, набирають піпеткою за допомогою гумового балона. Набирати матеріал у піпетку ротом і переливати розчини із посудини в посудину через край заборонено.

9. У випадках потрапляння заразного матеріалу на робочий стіл, підлогу, одяг потрібно негайно та ретельно обробити це місце дезинфікуючим розчином.

10. Після закінчення роботи забороняється залишати на робочих столах невикористані мазки, чашки Петрі, пробірки та інший посуд з інфікованим матеріалом. Використані під час роботи предметні скла, піпетки, тампони тощо занурюються у дезинфікуючий розчин.

11. Доставляти інфікований матеріал у лабораторію і переносити його з однієї лабораторії в іншу на території установи потрібно в спеціально пристосованому посуді (металевих біксах, ящиках, баках).

12. Залишати робоче місце в кінці заняття у взірцевому стані.

Робота 2. Дослідження можливостей імерсійної системи для вивчення морфології бактерій. Порівняти і описати мікроскопічну картину препарату стрептобацил і дріжджів при дослідженні в сухій системі (окуляр х10, об'єктив х40) та в імерсійній системі (окуляр х10, об'єктив х90).

Принцип методу. Неоднорідні складові мікробіологічного об'єкту, які відрізняються один від одного за поглинанням світла та показником заломлення, утворюють розсіяне світло, яке і формує зображення. Використання імерсійної олії, якою заповнюється повітряний простір між препаратом і лінзою об’єктива, дозволяє підвищити роздільну здатність мікроскопа.

Правила роботи з імерсійною системою:

1. Підняти конденсор Аббе до рівня предметного столика, повністю відкрити ipic-діафрагму.

2. Користуючись об'єктивом х8, за допомогою плоского дзеркала досягти максимального освітлення поля зору.

3. На предметному столику розмістити забарвлений препарат-мазок, закріпити клемами i нанести на нього iмерсійну oлiю.

4. Повертаючи револьвер, встановити над препаратом імерсійний об'єктив х90, під контролем зору занурити його в краплю імерсійної олії.

5. Дивлячись в окуляр лівим оком (не закриваючи правого), спочатку макрогвинтом знайти контури зображення, а потім мікрогвинтом досягти максимальної чіткості, вивчити й замалювати препарат.

Після закінчення роботи підняти тубус, зняти предметне скло, обережно витерти серветкою iмерсійний об'єктив від імерсійної олії, повернути його, опустити тубус, перевести револьвер на об'єктив х 40).

Практичне значення. Світлова мікроскопія належить до найбільш поширених та доступних методів спостереження. Може використовуватися як самостійний метод мікробіологічної діагностики, а також, як один з етапів бактеріологічного методу.

Робота 3. Вивчення основних форм бактерій.

Принцип дослідження: вивчають форму бактерій (коки, палички, кручені форми) та їх взаємне розташування.

Використовуючи мікроскоп, вивчити в імерсійній системі демонстраційні препарати стафілококів, стрептококів, сарацин, монобактерій, стрептобацил, вібріонів.

Практичне значення. Форма бактерій є одним із морфологічних критеріїв ідентифікації мікроорганізмів.

Робота 4. Визначення розмірів бактерій методом порівняння.

Принцип методу. За відомим розміром одного об’єкту вимірюють розмір іншого об’єкту.

Хід роботи: Користуючись імерсійною системою мікроскопа, розглянути препарат -мазок із суміші крові з бактеріями, забарвлений за методом Романовського-Гімзи. Мікроскопічна картина: поряд із форменими елементами крові (еритроцитами, лейкоцитами) видно забарвлені у фіолетовий колір палички, розташовані ланцюжками, а також - поодинокі або розміщені групами коки. Порівнюючи розміри мікроорганізмів з діаметром еритроцитів, визначити розмір розглянутих мікробів (діаметр еритроцитів - 7,5 мкм).

Практичне значення. Метод простий у виконанні і дозволяє приблизно визначати розміри мікроорганізмів.

Робота 5. Виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження бактерій:

а) виготовлення препарату-мазка з культури бактерій, вирощеної у рідкому середовищі. Дотримуючись вказівок викладача, відкрити пробірку, притискаючи корок мізинцем до долоні. Корок категорично забороняється класти на стіл. Пропаленою в полум'ї пальника бактеріологічною петлею взяти матеріал з пробірки і негайно закрити пробірку корком, обережно обпалюючи її краї в полум'ї пальника. На предметне скло, що лежить на бактеріологічному містку, нанести матеріал і виготовити мазок діаметром 1 см. Петлю пропалити в полум'ї. Мазок висушити на повітрі та зафіксувати. Для цього провести склом 3—4 рази через полум'я пальника. На охолоджений зафіксований мазок нанести алкоголь-водний розчин фуксину на 2 хв., промити водою, висушити фільтрувальним папером і промікроскопувати з використанням імерсійної системи.

б) виготовлення препарату-мазка культури бактерій з твердого поживного середовища. Дотримуючись правил роботи з культурами бактерій, нанести бактеріологічною петлею на предметне скло краплю стерильного фізіологічного розчину і внести в неї мінімальну кількість бактеріальної культури з твердого середовища, старанно суспендувати і приготувати мазок діаметром 1 см. Мазок висушити, зафіксувати, зафарбувати розчином метиленового синього (5 хв.), промити водою, висушити фільтрувальним папером. При мікроскопії з імерсійною системою встановити морфологічну групу бактерій з культур у рідкому і твердому середовищах.

Практичне значення. Мікроскопічна діагностика базується на визначенні у матеріалі від хворого морфологічних та структурних особливостей збудника з метою його ідентифікації. Це важливо як для наукових досліджень, так і при постановці діагнозу.

Тестові завдання.

1. До однієї з названих груп відносяться мікроскопічні еукаріотичні організми. Вкажіть цю групу.

A. Синьо-зелені водорості

B. Бактерії

C. Гриби

D. Найпростіші

Е. Мікоплазми

2. Який структурний елемент відсутній у всіх прокаріотів:

A. Нуклеоїд

B. Клітинна стінка

C. Ядерна мембрана

D.Цитоплазматична мембрана

Е. Спори

3. При бактеріологічному дослідженні клінічного матеріалу виявлено бактерії Pseudomonas aeruginosa. Які таксономічні категорії використані для назви цього виду мікроорганізмів?

A. Родову та видову

B. Родинну та видову

C. Родинну та родову

D. Порядкову та видову

Е. Порядкову та родову

4. Більшість патогенних бактерій за розмірами відносять до середніх. В яку розмірну шкалу входять ці мікроорганізми?

А. 0,3-1 мкм D. 10 нм

В. 2-5 мкм Е. 9-10 мкм

С. 5-10 мкм

5. Вкажіть, які з перерахованих нижче мікроорганізмів є прокаріотами?

A. Амеби

B. Віруси

C. Бактерії

D. Гриби

Е. Найпростіші

Приклади тестів «Крок 1».

1. До бактеріологічної лабораторії доставлені блювотні маси хворого з підозрою на холеру. З матеріалу приготований препарат «висяча крапля». Який метод мікроскопії буде використаний для виявлення збудника за його рухливістю?

A. *Фазово-контрастна

B. Електронна

C. Імунна електронна

D. Люмінесцентна

E. Імерсійна

Ситуаційна задача.

Перед початком мікроскопії препарату студент встановив імерсійний об'єктив і дивлячись в окуляр почав підбирати освітлення. А. Якої помилки він припустився і як її усунути? В. Яким дзеркалом потрібно користуватися при мікроскопії з імерсійним об'єктивом?

Складання протоколів. Записати: “Правила роботи в мікробіологічній лабораторії”

(робота 1), “Правила роботи з імерсійною системою” (робота 2). Замалювати мікроскопічні препарати (робота 3, 4). Записати хід виготовлення препаратів (робота 5).

Література.

1. Борисов Л. Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. - М., 2005.-С. 26-32.

2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2008.-С.30-36.

3. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології. – Медицина, 2009. С.28-51.

4. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія. – Тернопіль., “Укрмедкнига”. – 2004. – С. 5-32.

5. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С.-П., 2002.-С.14-33.

6. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія (під ред. акад. Широбокова В.П.). – Вінниця., “Нова книга”. – 2011.- С.54-77, 313-321.

Самостійна робота № 1

Тема: Види мікроскопів та їх використання при мікроскопічному дослідженні мікроорганізмів.

Актуальність. Мікроскопи використовуються при мікроскопічному методі дослідження. Він є простим і економічним, дає змогу швидко виявити характерні морфологічні особливості збудника й має важливе значення при діагностиці гонореї, менінгококового менінгіту, туберкульозу, лепри, поворотного тифу, віспи, малярії, лейшманіозу, токсоплазмозу тощо.

Контрольні питання.

1. Мікроскопічний метод дослідження та його суть.

2. Будова світлового мікроскопа.

3. Імерсійна світлова мікроскопія. Роздільна здатність об'єктива.

4. Фазо-контрастна мікроскопія.

5. Аноптральна мікроскопія.

6. Інтерференційна мікроскопія.

7. Поляризаційна мікроскопія.

8. Мікроскопія в темному полі.

9. Люмінесцентна мікроскопія.

10. Конфокальна лазерна скануюча мікроскопія.

11. Електронна мікроскопія.

12. Переваги та недоліки мікроскопічного методу дослідження.

Тестові завдання.

1.При фазо-контрастній мікроскопії нативного матеріалу мікробні клітини виглядають:

А. Світлими D. Не забарвленими

В. Темними Е. Частково забарвленими

С. Забарвленими

2. За допомогою фазо-контрастної мікроскопії нативних мазків виявляють (більше, ніж одна відповідь):

А. Структурні елементи живих бактерій

В. Структурні елементи забарвлених бактерій

С. Стадії розвитку живих бактерій

D. Зміни в живій клітині під впливом хімічних речовин

Е. Стадії розвитку бактерій в забарвленому мазку

3 Мікроскопія в темному полі використовується переважно для:

А. Вивчення структури бактерій

В. Вивчення забарвлених препаратів

С. Вивчення рухливості мікроорганізмів

D. Вивчення проникності мембран

Е. Вивчення активності ферментів

4. Аноптральна мікроскопія використовується для (більше, ніж одна відповідь):

А. Дослідження забарвлених мазків

В. Прижиттєвого дослідження бактерій

С. Прижиттєвого дослідження найпростіших

D. Дослідження вірусів

Е. Дослідження грибів

5. Інтерференційна мікроскопія використовується для (більше, ніж одна відповідь):

А. Дослідження проникності мембран

В. Дослідження активності ферментів

С. Дослідження клітинного метаболізму

D. Дослідження деталей зафарбованого об’єкту

Е. Дослідження прозорого об’єкту

Література.

1. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія. – Тернопіль., “Укрмедкнига”. – 2004. – С. 10-18.

2. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С.-П., 2002.-С.14-18.

3. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія (під ред. акад. Широбокова В.П.). – Вінниця., “Нова книга”. – 2011.- С.54-77.

Самостійна робота 2.

Тема: Роль вітчизняних вчених у розвитку мікробіології.

Актуальність. Вітчизняні мікробіологи стояли біля витоків створення мікробіологічної науки, працювали разом з геніальним Л.Пастером, закладали її фундамент. Вони долучилися до значних відкрить та практичних розробок, які позитивно вплинули на інфекційну захворюваність у світі.

Контрольні питання.

1. Видатні вчені - мікробіологи України: Гамалія Н.Ф., Здродовський П.Ф., Л.А.Тарасевич, Савченко І.Г., Дроботько В.Г., Виноградський С.Н., Нещадименко М.П.

2. Внесок Заболотного Д.К. у розвиток вітчизняної мікробіології.

3. Галицька мікробіологічна школа (Р. Вейгль, Г.С.Мосінг).

4. Кафедра мікробіології Львівського національного медичного університету (Н. Гонсьоровський, М.М.Музика, Л.Чорна).

Тестові завдання.

1.Першу кафедру мікробіології (у Петербурзі) було створено:

А. Гамалією М.Ф.

В. Заболотним Д.К.

С. Івановським Д.І.

D. Зільбером Л.А.

Е. Тереховський М.М.

2. Наукова діяльність Івановського Д.І. пов’язана з:

А.Створенням першого мікроскопа

В. Відкриттям вірусів

С.Відкриттям явища фагоцитозу

D. Отриманням антирабічної вакцини

Е.Відкриттям явища трансформації

3. Назвіть ім’я вченого, який є автором вчення про десенсибілізацію, був учнем І.І.Мечникова і працював в інституті Л.Пастера:

А. Флемінг О. D. Тарасевич Л.А.

В. Савченко І.Г. Е. Габричевський Г.М.

С. Безредка А.М.

4. Назвіть прізвище лауреата Нобелівської премії за досягнення у галузі імунології:

А. Мечников І.І.

В. Габричевський Г.Н.

С. Ісаєв В.І.

D. Єрмолаєва З.В.

Е. Тарасович Л.А.

5. Засновником мікробіології ґрунту вважають:

А. Здродовського П.Ф.

В. Омелянського В.Л.

С. Заболотного Д.К.

D. Виноградського С.М.

Е. Красильникова М.А.

Література:

1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М.,2001. – C.11-15.

2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2008.-С.30-36.

3. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології. Київ, Медицина, 2009. - С.20-21.

4. До історії розвитку мікробіології у науково-дослідних і навчальних закладах України (під редакцією акад. НАНУ В.П.Широбокова). – Київ:Книга плюс. - 2006.- 299 с.

5. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – С.-П., 2002. – С. 7-14.

6. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія (під ред. акад. Широбокова В.П.). – Вінниця., “Нова книга”. – 2011.С. 40-54.

Заняття 2.

Тема: Мікроскопічний метод дослідження. Ультраструктура бактеріальної клітини. Складні методи фарбування. Методи Грама, Циля-Нільсена.

Актуальність. Складні методи фарбування потребують використання декількох різноманітних барвників, які дозволяють виявити особливості будови або хімічного складу бактерій. Форма бактерій, їх структура і особливості забарвлення (тинкторіальні властивості) є важливими критеріями для ідентифікації бактерій.

Мета і завдання. Оволодіння складними методами фарбування бактерій і вивчення структури бактеріальної клітини. Вивчення особливостей ультраструктури прокаріотичних клітин, морфологічних і тинкторіальних критеріїв ідентифікації бактерій.

Контрольні питання.

1. Значення складних методів фарбування бактерій.

2. Барвники, що використовуються для фарбування за методом Грама.

3. Послідовність фарбування за методом Грама, практичне значення методу.

4. Будова прокаріотичної клітини, відмінності від будови еукаріотичної клітини.

5. Будова клітинної стінки грампозитивних бактерій.

6. Будова клітинної стінки грамнегативних бактерій.

7. Протопласти, сферопласти та L - форми.

8. Особливості хімічного складу кислотостійких мікроорганізмів.

9. Практичне значення методу Циля-Нільсена. Послідовність фарбування.

Практичні навики.

1. Вивчити етапи і послідовність фарбування за методом Грама.

2. Засвоїти ознаки диференціації грам позитивних і грам негативних бактерій.

3. Оволодіти методикою фарбування за методом Циля-Нільсена.

Тестові завдання.

1. Протопластами називаються клітини (більше, ніж одна відповідь):

А. В яких відсутня клітинна стінка

В. В яких частково відсутня клітинна стінка

С. Які характеризуються поліморфізмом

D. Які проходять через бактерійні фільтри

Е. Які містять хлоропласти

2. Під час фарбування за Грамом у грам позитивних бактерій відбувається:

А.Забарвлення в колір додаткової фарби - фуксину

В.Вимивання основного барвника спиртом

С.Взаємодія генціанвіолету з ліпополісахаридами клітинної стінки

D.Забарвлення метиленовим синім

E.Утворення спиртостійкого комплексу генціанвіолет-йод

3. Вкажіть правильну послідовність фарбування за методом Ціля-Нільсена: 1. Підігрівання препарату з нанесеним барвником. 2. Промивання препарату водою. 3. Знебарвлення препарату 5% сірчаною кислотою. 4. Нанесення на препарат карболового фуксину. 5. Фарбування препарату метиленовою синькою.

А. 5,1,3,2,4

В. 4,2,3,1,5

С. 4,1,3,2,5

D. 5,4,3,1,2

Е. 1,4,5,2,3

4. Які з означених компонентів входять до складу клітинної стінки грам позитивних бактерій (більше 1 правильної відповіді)?

А. Ліпополісахариди

В. Пептидоглікан

С. Тейхоєві кислоти

D. N-ацетилмурамова кислота

Е. Високомолекулярні ліпіди

5. Вкажіть правильну послідовність використання барвників при забарвленні за Грамом. 1. Алкоголь 96° 2. Алкоголь-водний фуксин 3. Вода для промивання 4. Генціанвіолет 5. Розчин йоду в йодистому калії.

А. 4,1,5,3,2

В. 2,4,5,1,3

С. 2,5,3,4,1

D. 4,1,2,5,3

Е. 4,5,1,3,2

Приклади тестів «Крок 1».

1. У баклабораторії під час мікроскопії мазків з харкотиння хворого на хронічне легеневе захворювання, забарвлених за Цилем-Нільсеном, виявлені червоні палички. Яка властивість туберкульозної палички виявлена при цьому?

A. Кислотостійкість

B. Спороутворення

C. Лугостійкість

D. Капсулоутворення

Е. Спиртостійкість

Ситуаційна задача.

У тварини – скелет, у комахи – хітиновий панцир, у рослини – целюлоза, у бактерії –? А. Яка структура забезпечує ригідність бактеріальної клітини? В. Який її хімічний склад, будова та метод виявлення? C.Значення методу в медичній мікробіології.

Зміст і хід заняття:

Робота 1. Дослідження морфологічних та тинкторіальних властивостей культури бактерій за допомогою методу Грама (модифікація Синьова).

Принцип методу. Компоненти клітинної сінки грампозитивних бактерій, яка містить багато шарів пептидоглікану і тейхоєву кислоту, створюють стійкий комплекс з йодом та генціанвіолетом, що не вимивається спиртом і тому вони забарвлюються в темно-фіолетовий колір. Клітинні стінка грам негативних бактерій має меншу товщину та інший хімічний склад, і тому цей комплекс вимивається спиртом. На останньому етапі фарбування такі бактерії забарвлюються фуксином в рожевий колір.

Хід роботи: приготувати препарат-мазок із суміші бактерій, зафіксувати на полум'ї пальника. На зафіксований мазок покласти фільтрувальний папір з генціанвіолетовим, нанести на нього декілька крапель дистильованої води, фарбувати 2 хв., зняти папірець і на мазок нанести розчин Люголя на 1 хв., злити розчин і знебарвити мазок 96° спиртом (30 сек.), промити водою і дофарбувати алкоголь-водним розчином фуксину (2 хв.), знову промити водою, висушити фільтрувальним папером і мікроскопувати в імерсійній системі мікроскопа. Описати препарат і зробити висновок про інформативність методу Грама.

Практичне значення. Метод дозволяє диференціювати бактерії на грампозитивні і грамнегативні, що використовується при мікробіологічній діагностиці інфекційних захворювань, і в залежності від виділення тих чи інших раціонально призначати лікування антибіотиками та хіміопрепаратами.

Робота 2. Скласти таблицю “Будова клітинної стінки у бактерій” за наступною схемою:

	ГРАМ⁺	ГРАМ^-
Товщина
Ліпіди (%)
Пептидоглікан (%)
Тейхоєві кислоти

Робота 3. Дослідження препарату, пофарбованого за методом Циля-Нільсена.

Принцип методу. Клітинна стінка кислотостійких бактерій містить багато жирів, восків, ліпідів і тому після фарбування концентрованим фуксином Циля міцно утримує його і не знебарвлюється сірчаною кислотою, решта бактерій знебарвлюються і профарбовуються на останньому етапі метиленовим синім.

Хід роботи: на зафіксований мазок покласти фільтрувальний папір і нанести на нього декілька крапель карболового фуксину Циля, підігріти над полум'ям пальника до появи пари, охолодити, повторити нагрівання і охолодження ще двічі. Зняти папірець і занурити мазок у 5% сірчану кислоту для знебарвлення на 20 сек. Промити водою і дофарбувати метиленовим синім впродовж 5 хв., знову промити водою, висушити.

При мікроскопії з імерсійною системою видно кислотостійкі рубіново-червоні тонкі, ніжні, трохи зігнуті палички, що розміщені поодиноко або групами і кислотонестійкі елементи синього кольору, що складають основний фон препарату — еластичні волокна, слиз, кокоподібні та паличкоподібні бактерії.

Практичне значення. Метод дозволяє диференціювати бактерії на кислотостійкі і кислотонестійкі. До кислотостійких бактерій відносяться такі мікроорганізми, як збудники туберкульозу, мікобактеріозів та прокази.

Складання протоколів. Описати хід фарбування за методом Грама (завдання 1), Циля-Нільсена (завдання 3). Замалювати і описати мікроскопічну картину препаратів (завдання 1, 3). Заповнити таблицю (завдання 2).

Література.

1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. -М., 2005.-С. 32-40.

2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2008.-С.36-42.

3. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології. – Медицина, 2009. С.31-39.

4. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія. – Тернопіль., “Укрмедкнига”. – 2004. – С. 32-45.

5. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С.-П., 2002.-С.33-39.

6. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія (під ред. акад. Широбокова В.П.). – Вінниця, “Нова книга”. – 2011. С.64-77.

Заняття 3.

Тема: Мікроскопічний метод дослідження (продовження). Негативні методи фарбування. Ультраструктура бактеріальної клітини.

Актуальність. Спеціальні методи фарбування, при якихвикористовують декілька різноманітних барвників дозволяє виявити окремі структурні елементи бактеріальної клітини, що є важливим при визначенні виду мікроорганізму, його ідентифікації.

Контрольні питання.

1. Значення складних методів фарбування при дослідженні бактерій.

2. Будова оболонки бактеріальної клітини.

3. Особливості будови нуклеоїда, рибосом у бактерій.

4. Капсули, спори. Функціональне значення, методи виявлення.

5. Джгутики, включення бактеріальної клітини. Функціональне значення, методи виявлення.

6. Практичне значення дослідження живих мікроорганізмів.

Практичні навики.

1. Оволодіти методикою негативного фарбування.

2. Оволодіти методикою виявлення структур бактеріальної клітини в препаратах.

3. Оволодіти методикою дослідження живих мікроорганізмів.

Тестові завдання.

1. Які методи дослідження дозволяють виявити джгутики у бактеріальній клітині?

А. Імпрегнація сріблом

В. Електронна мікроскопія

С. Роздавлена крапля

D. Висяча крапля

Е. Всі відповіді правильні

2. Клітини, в яких відсутня клітинна стінка, називаються:

А. L- формами

В. Прокаріотами

С. К-формами

D. Еукаріотами

Е. Мікоплазми

3. До поверхневих структур бактеріальної клітини належать:

А. Капсула, джгутики, ворсинки

В. Клітинна стінка, капсула, цитоплазматична мембрана

С. Клітинна стінка, цитоплазматична мембрана, капсула

D. Клітинна оболонка, цитоплазма

Е. Капсула, клітинна стінка, ворсинки

4. Яка функція бактеріальної спори?

А. Репродуктивна

В. Збереження виду

С. Захист мікроорганізму

D. Синтез білка

Е. Поділ бактеріальної клітини

5. Вкажіть основну функцію бактеріальної капсули у бактерій, що викликають інфекційні хвороби?

А. Транспорт речовин в клітину

В. Протистояння фагоцитозу

С. Забезпечення стійкості до антимікробних речовин

D. Забезпечення стійкості до дії кислот

Е. Зумовлюють форму бактеріальної клітини