Лекции.Орг


Поиск:




Нафтогазогеологічне і географічне районування території України




КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ ГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИХ РОБІТ НА НАФТУ І ГАЗ В УКРАЇНІ

 

Перші дані про рельєф, географію, а також про природні багатства України, а саме східної її частини були приведені в пояснюючій записці до карти Російської держави і прилягаючих земель ще в 1627 році. Але особливий інтерес до.корисних копалин України виник в середині XIX століття в звязку з розвитком капіталізму в Росії і виникненням в ній прообразів металургійної промисловості.

В 1882 році в Росії був створений Всеросійський геологічний комітет. Велику підготовчу роботу для його утворення в цей час провели кафедри геології Київського, Харківського і Одеського університетів. Був опублікований цілий ряд геологічних робіт, а саме Н.Д. Борисяка, К.М. Феофілактова, А.С. Рогачева, І.Ф. Ліваківського та інших.

Паралельно в цей час починається геологічне вивчення західної частини України, а саме Карпатського регіону. В цей час були опубліковані геологічні праці з описом родовищ солей, нафти і озокериту в Карпатах. Авторами публікацій були: К. Клука, С. Сташиця, К. Пауля, Є. Кітця, Г. Запаловича, А. Альта та інших.

В 1889-1911 роках групою австрійських геологів А. Альтом, Ш. Беняшом, Р. Зубером, М. Ломницькою та іншими була створена геологічна карта в масштабі 1:75000 території Галіції і тим самим закладені основи вивчення літолого-стратиграфічного розрізу Карпат і Передкарпатського прогину. Геологічні дослідження на території Криму і Керченського півострова проводились наприкінці ХХ століття І.Ф. Сінцовим, Н.А. Соколовим, Н.І. Андрусовим та іншими. Висновки, які стосуються літолого-стратиграфічного розрізу території півдня України Н.І.Андрусова не втратили теоретичного значення до наших днів. В цей час розпочав проводити геологічні дослідження А.Н. Архангельський, який вніс цінний вклад в розуміння тектонічної будови Криму, Керченського півострова і прилягаючих до них територій.

Наприкінці XIX століття і на початку XX століття в Україні були відкриті родовища нафта і газу в основному в західному її регіоні, де плодотворно займались геолого-науковою і пошуково-розвідувальною роботою такі геологи як В. Уліг, Д. Андрусов, Я. Нова, Б. Свіцорський, К. Толвінський, Ю. Токарський та інші. В складчатій зоні Карпат були відкриті в цей час такі значні родовища вуглеводнів як Бориславське, розробка якого почалась в 1893 році; Битків-Вабчинське, розробка якого почалась в 1899 році; Рипнянсько, Нагуєвицьке, розробка яких почалась відповідно в 1887 і 1892 роках. В 1909 році в Західному регіоні України видобуток нафти досяг 1.92 млн.тон. Але в наступних десятиріччях рівень видобутку нафти тут значно знизився і в 1939 році він дорівнював 321 млн. тон.

В 1923-1939 роках на Передкарпатті проводилось пошуково-розвідувальне буріння на площах Косів, Дашава, Опари, Калуш, Старуня, Хідновичі, що привело до відкриття газових накопичень в неогенових відкладах на цих площах, а також одного нафтового покладу у відкладах юри (родовище Хідновичі), розробка якого почалась в роки другої Світової війни (1943р.). В 1939 році видобуток газу на Прикарпатті досяг 315 млн.м3 за рік.

Після другої Світової війни в Україні почали дуже інтенсивно проводитись геологічні наукові дослідження, а також пошуково-розвідувальні роботи як на західній, так і східній її частинах.

Наукові дослідження проводились вченими Академії наук України, Українським науково-дослідним геологорозвідувальним інститутом УкрНДГРІ, інститутом Геології і геохімії горючих копалин Академії наук України, Геологорозвідувальними факультетами Львівського політехнічного інституту і Львівського державного університету, інститутом Геологічних наук академії наук України, а також науковими колективами з Росії (ВНДГРІ, ВНДГНІ та іншими). Пошуково-розвідувальні роботи проводились трестами "Львівнафтагеологорозвідка", "ІІолтаванафтагазрозвідка", "Укрнафторозвідка", "Укрнафтагеофізика", та іншими.

В цей час в Україні були зроблені відкриття значних родовищ нафти, газу і газоконденсату. Це було можливим завдяки детальному вивченню геологічної будови тектоніки нафтогазоносних регіонів республіки.

В західному регіоні України було зроблено уточнення геологічної будови Зовнішньої і Внутрішньої зон Передкарпатського прогину, було підтверджено шаряжна будова Карпат, але питання величини амплітуди насуву Карпатських складок на платформенну частину Передкарпатського прогину було ще дискусійним. В ці роки в Карпатському нафтогазоносному регіоні були відкриті Косівське, Гринівське, Кавське, (Пинянське, Залужанське та інші газові родовища (Зовнішня зона Передкарпатського прогину). В складчатій зоні Передкарпатського прогину (Внутрішня зона) в ці роки були відкриті Долинськє, Спаське, Струтинське, Північно-Долинське, Гвіздецьке нафтові родовища і Пнівське, Космачське, Росільнянське газові і газоконденсатні родовища. В межах Бориславського і Битківського родовищ були відкриті нові тектонічні поверхи, в яких були виявлені нові промислові поклади вуглеводнів.

В Дніпрово-Донецькій западині (ДДз) в післявоєнні роки були досліджено повздовжні і поперечні тектонічні зони цього регіону (це­нтральний грабен ДДз, бортові Зони, поперечні депресії і підняття), була висвітлена роль сольової тектоніки ДДз в її тектонічній бу­дові, а також роль процесу формування сольових куполів у форму­ванні пасток для нафти і газу. В ці роки в ДДз були відкриті та­кі значні родовища вуглеводнів як Шебелинське (газ), Радченківське (нафта і газоконденсат), Солохівське (газоконденсат), Єфремовське (газ), Гницінцевське (нафта, газоконденсат), Леляківськє (на­фта) та інші.

В Криму і на Керченському півострові пошуково-розвідувальні роботи після другої світової війни привели до відкриття родовищ вуглеводнів в межах Скіфської плити, таких як Октябрське (нафта), Західно-Октябрське (газоконденсат), Краснополянське (газ), Карлавське (газоконденсат), Джанкойське (газ) та інші. На Керченсь­кому півострові почалось вивчення структурних форм ускладнених грязевим вулканізмом, була дана оцінка перспектив нафтогазонос­ності Індольського прогину, а на ряді площ були відкриті поклади, вуглеводнів (Мошкарівсько-Куйбишеськє нафтове родовище та інші).

В період з 70-тих по 90-ті рр. текучого століття в Україні про­довжувалось інтенсивне вивчення геологічної будови нафтогазоносних регіонів, У всіх трьох нафтогазоносних регіонах широко впро­ваджувалось буріння глибоких і надглибоких параметричних і опорних свердловин, геофізичні і геохімічні дослідження. Одержані результати геологорозвідувальних і пошукових досліджень дозволи­ли деталізувати уявлення про геологічну будову Карпат і Передкарпатського прогину, Дніпрово-Донецької западини, а також Південного нафтогазоносного регіону України, який охопив не тіль­ки площі в межах Степового Криму і Керченського півострова, але й шельфові зони акваторій Чорного і Азовського морів. Значний вклад, в геологічне вивчення нафтогазоносних регіонів України в ці ро­ки зробили В.В. Глушко, Г.Н. Доленко, Я.О. Кульчицький, Р.М. Новоселецький, В.В. Колодій, В.К. Гавраш, С.С. Круглов, П.Ф. Шпак, В.О. Краюшкін, В.П. Клочко, Б.П. Кабишев, та інші. Вагомий вклад у вивчення геологічної будови і нафтогазоносних регіонів, а також у підготовці національних кадрів для нафтогазопромислової галузі України внес­ли в ці роки науковці Івано-Франківського інституту нафти і газу, який був створений в 1967 році і функціонує по даний час. Слід також згадати про велику роботу, яка була здійснена в ці роки працівниками нафтогазорозвідувальних і нафтогазовидобувних підприємств в Україні. Це інженери П.В. Анцупов, Ю.В. Крупський, Т.Т. Трушевич, В.В. Крот, В.В. Мясников та інші.

За минулі 25 років в Україні було відкрито більш як 150 нафтогазових родовищ. Основні із них: в Дніпрово-Донецькій западині: Хрестищенське, Яблунівське, Софіївськє, Тимофіївське, Красновське, Глибокінське, Боготовське, Юльївське та інші; в Карпатському регіоні: Пасічнянське, Бистрицьке, Малайське, Луквінське, Чечвінське, Семегинівське, Заваднаївське, Ковалівське, Чорногузське, Лопушнянське та інші; в Південному нафтогазоносному регіоні України: Татьяновське, Голіцинське, Південно-Голіцинське, Шмідтівське та інші.

Динаміка зміни запасів і прогнозних ресурсів нафти і газу в Україні за період 1980-1990 рр., а також дані про розміщення запа­сів вуглеводнів в Україні по окремих регіонах та деякі ві­домості про видобуток вуглеводнів в головних родовищах відображе­но в таблицях: 1, 2, 3, 4, 5, 6.

Картина загальної зміни показників розвитку нафтової і газо­вої промисловості України ілюструється на графіку по П.Ф.Шпаку (малюнок 1.1).

 

 

 

 

ОГБ– Об’єми глибокого буріння;

ЗГВіР– Запаси газу вільного і розчиненого;

ВГВіР– Видобуток газу вільного і розчиненого;

ЗНіК–Запаси нафти і конденсату;

ВНіК–Видобуток нафтиі конденсату;

КР–Кількість родовищ.

 

Малюнок 1.1 Графік зміни основних показників розвитку нафтової і газової промисловості України (по П.Ф.Шпаку, 1991р.)

За 100 років розробки родовищ вуглеводнів України видобуто 315,1 млн.т. нафти (включно з конденсатом) і 1565,8 млрд.м3 газу. Максимальний рівень видобутку нафти (з конденсатом) був в 1972 році.

Найбільші видобутки вуглеводнів в Україні були досягнуті в 1972 році - 14,4 млн.т нафти з конденсатом і в 1975 році - 68,3 млрд.м3 газу. Але, починаючи з кінця 70-х років видобуток вуг­леводнів в Україні почав зменшуватись і в 1990 році було видобуто нафти 5,2 млн.т, а газу 28,1 млрд.м3. Як видно з графіку на мал.1 максимальний об’єм глибокого буріння в Україні припадає на 1963-1965 роки. В цей же час майже досягнуто максимум відкритих запасів нафти і конденсату в Україні, а запаси газу поча­ли збільшуватись. Найбільші рівні видобутку вуглеводнів в Україні, в роки вказані на графіку, також, можна думати, пов’язані з попе­реднім інтенсивним бурінням свердловин.

На даний час забезпеченість потреб України у вуглеводнях, вра­ховуючи існуючу кількість енергоємкісних підприємств досягає для нафти не більш як 10% і для газу не більш як 25%.

Завданням сьогоднішнього дня є необхідність пошу­ків нових родовищ нафти і газу в Україні, підвищення ефективності викорис­тання існуючих запасів вуглеводнів і проведення науково-дослідних робіт по підвищенню коефіцієнту нафтовіддачі пластів.

 

Таблиця 1.1 Динаміка зміни запасів та ресурсів нафти і конденсату в Україні за період 1980-1990 рр. і видобуток нафти за період 1986-1990 рр.

В чисельнику показані геологічні запаси (ресурси),

знаменнику – видобувні запаси (ресурси).

Рік Балансові запаси За балансові запаси Прогнозні ресурси Видобуток по Україні, тис.т
А+В+С1 С2
           
  883274/   356158/  
  906324/   278116/  
  932583/   241191/  
  874209/   460834/  
  879760/   518114/  
  879309/   615585/  
  869731/   727395/  
  890056/   752690/  
  904223/   637015/  
  913923/   619737/  
  815604/   720220/  

 

 


Таблиця 1.2 Розміщення запасів і видобуток нафти в Україні на 01.01.1991 рік

 

Область Кількість родовищ Балансові запаси на 01.01.91р. забалансові запаси Видобуток за 1990р. Видобуток з початку розробки  
А+В А+В+С1 Залишок запасів А+В+С1 всього % до видобутку України зміна видобутку за 1990р.  
всього % до запасів республіки зміна запасів С2  
                           
Західний нафтогазоносний регіон  
Львівська   9,6 20,1 13,1 +0,1 5,4 11,2 44,6 0,231   -0,012 42,461  
Івано-Франківська   12,1 29,2 19,0 -4,2 9,8 7,9 4,6 0,651 5,9 -0,058 56,186  
Чернівецька   - 5,0 3,3 2,1 1,8 - - 0,039 0,9 -0,001 0,162  
Всього:   1,7 4,3 5,4 2,0 7,0 9,0 9,2 0,921 2,4 -0,071 98,809  
Східний нафтогазоносний регіон  
Сумська   7,2 5,9 0,0 0,8 8,6 0,6 0,9 1,933 47,1 +0,046 38,894
Полтавська   3,5 4,4 5,9 1,0 8,4   30,9 0,196 4,8 +0,009 21,387
Харківська   - 7,1 4,6 0,2 8,1 3,2 - 0,134 3,2 +0,049 0,992
Дніпропетровська   0,1 0,8 0,5 0,1 0,1 0,7 - 0,012 0,3 -0,001 0,460
Чернігівська   9,8 7,6 1,5 1,3 1,5 14,2 - 0,897 21,9 -0,047 103,34
Всього   0,6 5,8 2,5 -1,4 26,7 5,7 1,6 3,172 7,3 +0,056 165,07
Південний нафтогазоносний регіон
Одеська   - 1,9 1,2 - 2,4 - - - - - -
Крим   - 1,3 0,9 +0,1 2,5 - 0,2 0,010 0,3 +0,004 0,038
Всього   - 3,2 2,1 +0,1 4,9 - 0,2 0,010 0,3 +0,004 0,038
Всього по Україні   52,3 153,3   -3,3 48,6 4,8 1,0 4,103   -0,011 263,92
                                                                       

Таблиця 1.3 Розподіл родовищ по величині балансових видобувних запасів нафти категорій А+В+С12 на 01.01.1991 рік по Україні

Група родовищ Кількість родовищ Запаси нафти Видобуток за 1990 р.
А+В+С1 С2 добуток % до видобутку республіки
всього % до запасів республіки
             
Дрібне (менше 10 млн.т)   122,2 79,7 47,2 3,6 87,8
Середнє (10-30 млн.т)   31,1 20,3 1,4 0,5 12,2
Всього   153,3   48,6 4,1  

 

Таблиця 1.4 Запаси та ресурси газу України за період 1980-1990 рр.

(Р – газ розчинений в нафті, ГШ – газ нафтових шапок, СВ – вільний газ)

За рік Стан газу Запаси Забалансові запаси Прогнозні ресурси, С3 Видобуток, млн.м3
А+В+С1 С2
             
  Р ГШ СВ     - 245889- С2  
  Р ГШ СВ     - 256949- С2  
  Р ГШ СВ     -    
  Р ГШ СВ     -    
  Р ГШ СВ     -    
  Р ГШ СВ     -    
  Р ГШ СВ     -    
  Р ГШ СВ     -    
  Р ГШ СВ     -    
  Р ГШ СВ     -    
  Р ГШ СВ     -    

Таблиця 1.5 Розпділ запасів і видобуток газу в Україні на 01.01.91 р.

 

Область Кількість родовищ Балансові запаси на 01.01.91р. С2 Залишок запасів А+В+С1 забалансові запаси Видобуток за 1990р. Видобуток і втрати з початку розробки
А+В А+В+С1 всього % до видобутку України зміна видобутку за 1990р.
всього % до запасів республіки зміна запасів на 1990 р.
                         
Західноукраїнський нафтогазоносний регіон
Львівська   5,803 76,011 7,0 +2,601 14,796 55,875 - 0,501 1,9 -0,104 176,21  
Закарпатська   - 2,562 0,2 -0,209 0,598 - - 0,001 - - 0,004
Івано-Франківська   4,318 23,247 2,1 -0,007 7,094 13,507 - 0,509 1,9 -0,039 53,492
Чернівецька   - 1,101 0,1 -0,006 0,162 - - 0,006 - +0,001 0,029
Волинська   - 6,972 0,6 - 0,683 6,134 - - - - -
Всього:   0,121 109,89 10,0 +2,379 23,333 75,516 - 1,017 3,8 -0,142 229,74
Східноукраїнський нафтогазоносний регіон
Сумська   11,931 89,173 8,2 -1,299 9,861 67,677 - 0,916 3,4 -0,009 34,059
Полтавська   19,851 461,46 42,2 +11,132 142,487 280,42 1,008 10,417 38,6 -0,317 198,14
Харківська   94,723 351,46 32,1 -4,085 73,948 266,59 0,300 13,224 48,9 -1,980 975,13
Дніпропетровська   1,322 27,718 2,5 +1,322 13,136 10,190 - 0,380 1,4 -0,110 28,875
Донецька   - 2,20 0,2 - - 2,207 - - - - -
                         
Луганська   - 8,210 0,7 -0,293 2,001 1,911 - 0,292 1,1 -0,034 13,959
Чернігівська   4,939 9,866 0,9 +1,431 3,307 6,550 - 0,120 1,4 -0,014 10,140
Всього   132,766 950,10 86,8 +8,208 244,740 635,484 1,308 25,349 93,8 -2,464 1260,3
Південноукраїнський нафтогазоносний регіон
Запорізька   - 2,260 0,2 - 0,727 - - - - - -
Кримська   1,410 32,475 3,2 +3,953 44,865 6,793 33,314 0,645 2,4 -0,168 15,753
Всього   1,410 4,735 3,2 +3,953 45,592 6,793 33,314 0,645 2,4 -0,168 15,753
Всього по Україні   144,297 1094,7   +14,54 313,665 717,793 34,622 27,011   -2,774 1505,8
                                                   

 

Таблиця 1.6 Розподіл родовищ по величині балансових запасів вільного газу категорій А+В+С12 на 01.01.1991 рік

млрд.м3

Група родовищ Кількість родовищ Запаси нафти Видобуток за 1990 р. Втрати газу при видобутку
А+В+С1 С2 добуток % до видобутку республіки
  % до запасів республіки
               
Крупні (30-500 млрд.м3)   388,8 35,5 88,5 13,5 50,0  
Середні (10-30 млрд.м3)   403,2 36,8 120,7 9,0 33,0  
Дрібні (менше 10 млрд.м3)   302,7 27,7 104,5 4,5 16,7  

НАФТОГАЗОГЕОЛОГІЧНЕ І ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

 

На території України виділяють три нафтогазоносні регіони:

- Західноукраїнський;

- Східноукраїнський;

- Південноукраїнський.

У Західноукраїнському регіоні виділяють наступні нафтогазоносні області (НГО): Волино-Подільську, Передкарпатську, Складчастих Карпат, Закарпатську.

Волино-Подільська НГО розташована в межах Львівського палеозойського прогину Волино-Подільської плити, що відноситься до древньої Східно-Європейської платформи. Згідно деяких літературних джерелах Волино-Подільська НГО відноситься до Балтійсько-Переддобрудзької нафтогазоносної провінції. На даний час тут відкрито газові родовища: Великомостівське, Локачівське.

Українську частину Карпатської провінції складають Передкарпатська нафтогазоносна область, НГО Складчастих Карпат та Закарпатська газоносна область. В тектонічному відношенні вони відповідають Предкараптському прогину, власне Складчастим Карпатам та Закарпатському прогину. У Передкарпатському прогині виділяють:

- Внутрішню зону Передкарпатського прогину (геосинклінальний схил цього прогину);

- Зовнішню зону Передкарпатського прогину (платформний схил цього прогину).

У Складчастих Карпатах видобуток нафти і газу незначний. Тут виявлено понад 10 родовищ нафти, які знаходяться в Скибовій та Кросненській зонах.

Закарпатська НГО розміщена в межах однойменного прогину, виповненого потужною товщею неогенових відкладів і туфогенних утворень. Тут відкрито чотири газових родовищ і встановлено декілька перспективних на газ площ.

Східноукраїнський нафтогазоносний регіон приурочений до Дніпровсько-Донецької западини (ДДз), яка разом з Прип’ятським прогином належить до Дніпровсько-Прип’ятської нафтогазоносної провінції. На території України ДДз являє собою нафтогазоносну область. В межах Дніпровсько-Донецької западини виділяють наступні основні повздовжні тектонічні елементи: борти западини, які є схилами Воронезького масиву (на північному сході) і Українського кристалічного щита (на південному заході).

У центрі западини з північного заходу на південний схід простягається Дніпровсько-Донецький грабен, який на південному сході через ділянку, яка називається Перехідною зоною, контактує з зануреною Донецькою складчастою спорудою, що відома як Донбас.

Східний нафтогазоносний регіон України є наймолодший за часом відкриття промислових родовищ вуглеводнів і найбільшим за обсягом розвіданих запасів і прогнозних ресурсів.

Південноукраїнський нафтогазоносний регіонмає складну гетерогенну будову і не менш складне нафтогазогеологічне районування. Серед українських вчених є різні погляди на нафтогазогеологічне районування південного регіону. Г. Н. Доленко та інші (1985) у межах Південноукраїнського нафтогазоносного регіону виділяють Причорноморсько-Кримську нафтогазоносну провінцію, яка в геотектонічному відношенні охоплює південний схил Східноєвропейської платформи, західну частину Скіфської плити і облямувальні елементи складчастих споруд Добруджі і Криму, а також Чорноморську западину.

У межах Причорноморсько-Кримської провінції виділяють такі нафтогазоносні області: Переддобрудзьку, Північночорноморсько-Кримську, Азовську (Азовсько-Березанську), Ідольську (Індоло-Кубанську), Чорноморську (перспективну). Всі вони пов’язані з найбільшими структурно-тектонічними елементами регіону.

 

 

       
 
 
   

 

 






Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-03-27; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1515 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Два самых важных дня в твоей жизни: день, когда ты появился на свет, и день, когда понял, зачем. © Марк Твен
==> читать все изречения...

756 - | 694 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.