КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ ГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИХ РОБІТ НА НАФТУ І ГАЗ В УКРАЇНІ
Перші дані про рельєф, географію, а також про природні багатства України, а саме східної її частини були приведені в пояснюючій записці до карти Російської держави і прилягаючих земель ще в 1627 році. Але особливий інтерес до.корисних копалин України виник в середині XIX століття в звязку з розвитком капіталізму в Росії і виникненням в ній прообразів металургійної промисловості.
В 1882 році в Росії був створений Всеросійський геологічний комітет. Велику підготовчу роботу для його утворення в цей час провели кафедри геології Київського, Харківського і Одеського університетів. Був опублікований цілий ряд геологічних робіт, а саме Н.Д. Борисяка, К.М. Феофілактова, А.С. Рогачева, І.Ф. Ліваківського та інших.
Паралельно в цей час починається геологічне вивчення західної частини України, а саме Карпатського регіону. В цей час були опубліковані геологічні праці з описом родовищ солей, нафти і озокериту в Карпатах. Авторами публікацій були: К. Клука, С. Сташиця, К. Пауля, Є. Кітця, Г. Запаловича, А. Альта та інших.
В 1889-1911 роках групою австрійських геологів А. Альтом, Ш. Беняшом, Р. Зубером, М. Ломницькою та іншими була створена геологічна карта в масштабі 1:75000 території Галіції і тим самим закладені основи вивчення літолого-стратиграфічного розрізу Карпат і Передкарпатського прогину. Геологічні дослідження на території Криму і Керченського півострова проводились наприкінці ХХ століття І.Ф. Сінцовим, Н.А. Соколовим, Н.І. Андрусовим та іншими. Висновки, які стосуються літолого-стратиграфічного розрізу території півдня України Н.І.Андрусова не втратили теоретичного значення до наших днів. В цей час розпочав проводити геологічні дослідження А.Н. Архангельський, який вніс цінний вклад в розуміння тектонічної будови Криму, Керченського півострова і прилягаючих до них територій.
Наприкінці XIX століття і на початку XX століття в Україні були відкриті родовища нафта і газу в основному в західному її регіоні, де плодотворно займались геолого-науковою і пошуково-розвідувальною роботою такі геологи як В. Уліг, Д. Андрусов, Я. Нова, Б. Свіцорський, К. Толвінський, Ю. Токарський та інші. В складчатій зоні Карпат були відкриті в цей час такі значні родовища вуглеводнів як Бориславське, розробка якого почалась в 1893 році; Битків-Вабчинське, розробка якого почалась в 1899 році; Рипнянсько, Нагуєвицьке, розробка яких почалась відповідно в 1887 і 1892 роках. В 1909 році в Західному регіоні України видобуток нафти досяг 1.92 млн.тон. Але в наступних десятиріччях рівень видобутку нафти тут значно знизився і в 1939 році він дорівнював 321 млн. тон.
В 1923-1939 роках на Передкарпатті проводилось пошуково-розвідувальне буріння на площах Косів, Дашава, Опари, Калуш, Старуня, Хідновичі, що привело до відкриття газових накопичень в неогенових відкладах на цих площах, а також одного нафтового покладу у відкладах юри (родовище Хідновичі), розробка якого почалась в роки другої Світової війни (1943р.). В 1939 році видобуток газу на Прикарпатті досяг 315 млн.м3 за рік.
Після другої Світової війни в Україні почали дуже інтенсивно проводитись геологічні наукові дослідження, а також пошуково-розвідувальні роботи як на західній, так і східній її частинах.
Наукові дослідження проводились вченими Академії наук України, Українським науково-дослідним геологорозвідувальним інститутом УкрНДГРІ, інститутом Геології і геохімії горючих копалин Академії наук України, Геологорозвідувальними факультетами Львівського політехнічного інституту і Львівського державного університету, інститутом Геологічних наук академії наук України, а також науковими колективами з Росії (ВНДГРІ, ВНДГНІ та іншими). Пошуково-розвідувальні роботи проводились трестами "Львівнафтагеологорозвідка", "ІІолтаванафтагазрозвідка", "Укрнафторозвідка", "Укрнафтагеофізика", та іншими.
В цей час в Україні були зроблені відкриття значних родовищ нафти, газу і газоконденсату. Це було можливим завдяки детальному вивченню геологічної будови тектоніки нафтогазоносних регіонів республіки.
В західному регіоні України було зроблено уточнення геологічної будови Зовнішньої і Внутрішньої зон Передкарпатського прогину, було підтверджено шаряжна будова Карпат, але питання величини амплітуди насуву Карпатських складок на платформенну частину Передкарпатського прогину було ще дискусійним. В ці роки в Карпатському нафтогазоносному регіоні були відкриті Косівське, Гринівське, Кавське, (Пинянське, Залужанське та інші газові родовища (Зовнішня зона Передкарпатського прогину). В складчатій зоні Передкарпатського прогину (Внутрішня зона) в ці роки були відкриті Долинськє, Спаське, Струтинське, Північно-Долинське, Гвіздецьке нафтові родовища і Пнівське, Космачське, Росільнянське газові і газоконденсатні родовища. В межах Бориславського і Битківського родовищ були відкриті нові тектонічні поверхи, в яких були виявлені нові промислові поклади вуглеводнів.
В Дніпрово-Донецькій западині (ДДз) в післявоєнні роки були досліджено повздовжні і поперечні тектонічні зони цього регіону (центральний грабен ДДз, бортові Зони, поперечні депресії і підняття), була висвітлена роль сольової тектоніки ДДз в її тектонічній будові, а також роль процесу формування сольових куполів у формуванні пасток для нафти і газу. В ці роки в ДДз були відкриті такі значні родовища вуглеводнів як Шебелинське (газ), Радченківське (нафта і газоконденсат), Солохівське (газоконденсат), Єфремовське (газ), Гницінцевське (нафта, газоконденсат), Леляківськє (нафта) та інші.
В Криму і на Керченському півострові пошуково-розвідувальні роботи після другої світової війни привели до відкриття родовищ вуглеводнів в межах Скіфської плити, таких як Октябрське (нафта), Західно-Октябрське (газоконденсат), Краснополянське (газ), Карлавське (газоконденсат), Джанкойське (газ) та інші. На Керченському півострові почалось вивчення структурних форм ускладнених грязевим вулканізмом, була дана оцінка перспектив нафтогазоносності Індольського прогину, а на ряді площ були відкриті поклади, вуглеводнів (Мошкарівсько-Куйбишеськє нафтове родовище та інші).
В період з 70-тих по 90-ті рр. текучого століття в Україні продовжувалось інтенсивне вивчення геологічної будови нафтогазоносних регіонів, У всіх трьох нафтогазоносних регіонах широко впроваджувалось буріння глибоких і надглибоких параметричних і опорних свердловин, геофізичні і геохімічні дослідження. Одержані результати геологорозвідувальних і пошукових досліджень дозволили деталізувати уявлення про геологічну будову Карпат і Передкарпатського прогину, Дніпрово-Донецької западини, а також Південного нафтогазоносного регіону України, який охопив не тільки площі в межах Степового Криму і Керченського півострова, але й шельфові зони акваторій Чорного і Азовського морів. Значний вклад, в геологічне вивчення нафтогазоносних регіонів України в ці роки зробили В.В. Глушко, Г.Н. Доленко, Я.О. Кульчицький, Р.М. Новоселецький, В.В. Колодій, В.К. Гавраш, С.С. Круглов, П.Ф. Шпак, В.О. Краюшкін, В.П. Клочко, Б.П. Кабишев, та інші. Вагомий вклад у вивчення геологічної будови і нафтогазоносних регіонів, а також у підготовці національних кадрів для нафтогазопромислової галузі України внесли в ці роки науковці Івано-Франківського інституту нафти і газу, який був створений в 1967 році і функціонує по даний час. Слід також згадати про велику роботу, яка була здійснена в ці роки працівниками нафтогазорозвідувальних і нафтогазовидобувних підприємств в Україні. Це інженери П.В. Анцупов, Ю.В. Крупський, Т.Т. Трушевич, В.В. Крот, В.В. Мясников та інші.
За минулі 25 років в Україні було відкрито більш як 150 нафтогазових родовищ. Основні із них: в Дніпрово-Донецькій западині: Хрестищенське, Яблунівське, Софіївськє, Тимофіївське, Красновське, Глибокінське, Боготовське, Юльївське та інші; в Карпатському регіоні: Пасічнянське, Бистрицьке, Малайське, Луквінське, Чечвінське, Семегинівське, Заваднаївське, Ковалівське, Чорногузське, Лопушнянське та інші; в Південному нафтогазоносному регіоні України: Татьяновське, Голіцинське, Південно-Голіцинське, Шмідтівське та інші.
Динаміка зміни запасів і прогнозних ресурсів нафти і газу в Україні за період 1980-1990 рр., а також дані про розміщення запасів вуглеводнів в Україні по окремих регіонах та деякі відомості про видобуток вуглеводнів в головних родовищах відображено в таблицях: 1, 2, 3, 4, 5, 6.
Картина загальної зміни показників розвитку нафтової і газової промисловості України ілюструється на графіку по П.Ф.Шпаку (малюнок 1.1).
ОГБ– Об’єми глибокого буріння;
ЗГВіР– Запаси газу вільного і розчиненого;
ВГВіР– Видобуток газу вільного і розчиненого;
ЗНіК–Запаси нафти і конденсату;
ВНіК–Видобуток нафтиі конденсату;
КР–Кількість родовищ.
Малюнок 1.1 Графік зміни основних показників розвитку нафтової і газової промисловості України (по П.Ф.Шпаку, 1991р.)
За 100 років розробки родовищ вуглеводнів України видобуто 315,1 млн.т. нафти (включно з конденсатом) і 1565,8 млрд.м3 газу. Максимальний рівень видобутку нафти (з конденсатом) був в 1972 році.
Найбільші видобутки вуглеводнів в Україні були досягнуті в 1972 році - 14,4 млн.т нафти з конденсатом і в 1975 році - 68,3 млрд.м3 газу. Але, починаючи з кінця 70-х років видобуток вуглеводнів в Україні почав зменшуватись і в 1990 році було видобуто нафти 5,2 млн.т, а газу 28,1 млрд.м3. Як видно з графіку на мал.1 максимальний об’єм глибокого буріння в Україні припадає на 1963-1965 роки. В цей же час майже досягнуто максимум відкритих запасів нафти і конденсату в Україні, а запаси газу почали збільшуватись. Найбільші рівні видобутку вуглеводнів в Україні, в роки вказані на графіку, також, можна думати, пов’язані з попереднім інтенсивним бурінням свердловин.
На даний час забезпеченість потреб України у вуглеводнях, враховуючи існуючу кількість енергоємкісних підприємств досягає для нафти не більш як 10% і для газу не більш як 25%.
Завданням сьогоднішнього дня є необхідність пошуків нових родовищ нафти і газу в Україні, підвищення ефективності використання існуючих запасів вуглеводнів і проведення науково-дослідних робіт по підвищенню коефіцієнту нафтовіддачі пластів.
Таблиця 1.1 Динаміка зміни запасів та ресурсів нафти і конденсату в Україні за період 1980-1990 рр. і видобуток нафти за період 1986-1990 рр.
В чисельнику показані геологічні запаси (ресурси),
знаменнику – видобувні запаси (ресурси).
| Рік | Балансові запаси | За балансові запаси | Прогнозні ресурси | Видобуток по Україні, тис.т | |
| А+В+С1 | С2 | ||||
| 883274/ | 
| 356158/ | |||
| 906324/ | 
| 278116/ | |||
| 932583/ | 
| 241191/ | |||
| 874209/ | 
| 460834/ | |||
| 879760/ | 
| 518114/ | |||
| 879309/ | 
| 615585/ | |||
| 869731/ | 
| 727395/ | |||
| 890056/ | 
| 752690/ | |||
| 904223/ | 
| 637015/ | |||
| 913923/ | 
| 619737/ | |||
| 815604/ | 
| 720220/ |
Таблиця 1.2 Розміщення запасів і видобуток нафти в Україні на 01.01.1991 рік
| Область | Кількість родовищ | Балансові запаси на 01.01.91р. | забалансові запаси | Видобуток за 1990р. | Видобуток з початку розробки | ||||||||||||||||||||||||||||||
| А+В | А+В+С1 | Залишок запасів А+В+С1 | всього | % до видобутку України | зміна видобутку за 1990р. | ||||||||||||||||||||||||||||||
| всього | % до запасів республіки | зміна запасів | С2 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Західний нафтогазоносний регіон | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Львівська | 9,6 | 20,1 | 13,1 | +0,1 | 5,4 | 11,2 | 44,6 | 0,231 | -0,012 | 42,461 | |||||||||||||||||||||||||
| Івано-Франківська | 12,1 | 29,2 | 19,0 | -4,2 | 9,8 | 7,9 | 4,6 | 0,651 | 5,9 | -0,058 | 56,186 | ||||||||||||||||||||||||
| Чернівецька | - | 5,0 | 3,3 | 2,1 | 1,8 | - | - | 0,039 | 0,9 | -0,001 | 0,162 | ||||||||||||||||||||||||
| Всього: | 1,7 | 4,3 | 5,4 | 2,0 | 7,0 | 9,0 | 9,2 | 0,921 | 2,4 | -0,071 | 98,809 | ||||||||||||||||||||||||
| Східний нафтогазоносний регіон | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Сумська | 7,2 | 5,9 | 0,0 | 0,8 | 8,6 | 0,6 | 0,9 | 1,933 | 47,1 | +0,046 | 38,894 | ||||||||||||||||||||||||
| Полтавська | 3,5 | 4,4 | 5,9 | 1,0 | 8,4 | 30,9 | 0,196 | 4,8 | +0,009 | 21,387 | |||||||||||||||||||||||||
| Харківська | - | 7,1 | 4,6 | 0,2 | 8,1 | 3,2 | - | 0,134 | 3,2 | +0,049 | 0,992 | ||||||||||||||||||||||||
| Дніпропетровська | 0,1 | 0,8 | 0,5 | 0,1 | 0,1 | 0,7 | - | 0,012 | 0,3 | -0,001 | 0,460 | ||||||||||||||||||||||||
| Чернігівська | 9,8 | 7,6 | 1,5 | 1,3 | 1,5 | 14,2 | - | 0,897 | 21,9 | -0,047 | 103,34 | ||||||||||||||||||||||||
| Всього | 0,6 | 5,8 | 2,5 | -1,4 | 26,7 | 5,7 | 1,6 | 3,172 | 7,3 | +0,056 | 165,07 | ||||||||||||||||||||||||
| Південний нафтогазоносний регіон | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Одеська | - | 1,9 | 1,2 | - | 2,4 | - | - | - | - | - | - | ||||||||||||||||||||||||
| Крим | - | 1,3 | 0,9 | +0,1 | 2,5 | - | 0,2 | 0,010 | 0,3 | +0,004 | 0,038 | ||||||||||||||||||||||||
| Всього | - | 3,2 | 2,1 | +0,1 | 4,9 | - | 0,2 | 0,010 | 0,3 | +0,004 | 0,038 | ||||||||||||||||||||||||
| Всього по Україні | 52,3 | 153,3 | -3,3 | 48,6 | 4,8 | 1,0 | 4,103 | -0,011 | 263,92 | ||||||||||||||||||||||||||
Таблиця 1.3 Розподіл родовищ по величині балансових видобувних запасів нафти категорій А+В+С1+С2 на 01.01.1991 рік по Україні
| Група родовищ | Кількість родовищ | Запаси нафти | Видобуток за 1990 р. | |||
| А+В+С1 | С2 | добуток | % до видобутку республіки | |||
| всього | % до запасів республіки | |||||
| Дрібне (менше 10 млн.т) | 122,2 | 79,7 | 47,2 | 3,6 | 87,8 | |
| Середнє (10-30 млн.т) | 31,1 | 20,3 | 1,4 | 0,5 | 12,2 | |
| Всього | 153,3 | 48,6 | 4,1 |
Таблиця 1.4 Запаси та ресурси газу України за період 1980-1990 рр.
(Р – газ розчинений в нафті, ГШ – газ нафтових шапок, СВ – вільний газ)
| За рік | Стан газу | Запаси | Забалансові запаси | Прогнозні ресурси, С3 | Видобуток, млн.м3 | |
| А+В+С1 | С2 | |||||
| Р ГШ СВ | - | 245889- С2 | ||||
| Р ГШ СВ | - | 256949- С2 | ||||
| Р ГШ СВ | - | |||||
| Р ГШ СВ | - | |||||
| Р ГШ СВ | - | |||||
| Р ГШ СВ | - | |||||
| Р ГШ СВ | - | |||||
| Р ГШ СВ | - | |||||
| Р ГШ СВ | - | |||||
| Р ГШ СВ | - | |||||
| Р ГШ СВ | - |
Таблиця 1.5 Розпділ запасів і видобуток газу в Україні на 01.01.91 р.
| Область | Кількість родовищ | Балансові запаси на 01.01.91р. | С2 | Залишок запасів А+В+С1 | забалансові запаси | Видобуток за 1990р. | Видобуток і втрати з початку розробки | ||||||||||||||||||
| А+В | А+В+С1 | всього | % до видобутку України | зміна видобутку за 1990р. | |||||||||||||||||||||
| всього | % до запасів республіки | зміна запасів на 1990 р. | |||||||||||||||||||||||
| Західноукраїнський нафтогазоносний регіон | |||||||||||||||||||||||||
| Львівська | 5,803 | 76,011 | 7,0 | +2,601 | 14,796 | 55,875 | - | 0,501 | 1,9 | -0,104 | 176,21 | ||||||||||||||
| Закарпатська | - | 2,562 | 0,2 | -0,209 | 0,598 | - | - | 0,001 | - | - | 0,004 | ||||||||||||||
| Івано-Франківська | 4,318 | 23,247 | 2,1 | -0,007 | 7,094 | 13,507 | - | 0,509 | 1,9 | -0,039 | 53,492 | ||||||||||||||
| Чернівецька | - | 1,101 | 0,1 | -0,006 | 0,162 | - | - | 0,006 | - | +0,001 | 0,029 | ||||||||||||||
| Волинська | - | 6,972 | 0,6 | - | 0,683 | 6,134 | - | - | - | - | - | ||||||||||||||
| Всього: | 0,121 | 109,89 | 10,0 | +2,379 | 23,333 | 75,516 | - | 1,017 | 3,8 | -0,142 | 229,74 | ||||||||||||||
| Східноукраїнський нафтогазоносний регіон | |||||||||||||||||||||||||
| Сумська | 11,931 | 89,173 | 8,2 | -1,299 | 9,861 | 67,677 | - | 0,916 | 3,4 | -0,009 | 34,059 | ||||||||||||||
| Полтавська | 19,851 | 461,46 | 42,2 | +11,132 | 142,487 | 280,42 | 1,008 | 10,417 | 38,6 | -0,317 | 198,14 | ||||||||||||||
| Харківська | 94,723 | 351,46 | 32,1 | -4,085 | 73,948 | 266,59 | 0,300 | 13,224 | 48,9 | -1,980 | 975,13 | ||||||||||||||
| Дніпропетровська | 1,322 | 27,718 | 2,5 | +1,322 | 13,136 | 10,190 | - | 0,380 | 1,4 | -0,110 | 28,875 | ||||||||||||||
| Донецька | - | 2,20 | 0,2 | - | - | 2,207 | - | - | - | - | - | ||||||||||||||
| Луганська | - | 8,210 | 0,7 | -0,293 | 2,001 | 1,911 | - | 0,292 | 1,1 | -0,034 | 13,959 | ||||||||||||||
| Чернігівська | 4,939 | 9,866 | 0,9 | +1,431 | 3,307 | 6,550 | - | 0,120 | 1,4 | -0,014 | 10,140 | ||||||||||||||
| Всього | 132,766 | 950,10 | 86,8 | +8,208 | 244,740 | 635,484 | 1,308 | 25,349 | 93,8 | -2,464 | 1260,3 | ||||||||||||||
| Південноукраїнський нафтогазоносний регіон | |||||||||||||||||||||||||
| Запорізька | - | 2,260 | 0,2 | - | 0,727 | - | - | - | - | - | - | ||||||||||||||
| Кримська | 1,410 | 32,475 | 3,2 | +3,953 | 44,865 | 6,793 | 33,314 | 0,645 | 2,4 | -0,168 | 15,753 | ||||||||||||||
| Всього | 1,410 | 4,735 | 3,2 | +3,953 | 45,592 | 6,793 | 33,314 | 0,645 | 2,4 | -0,168 | 15,753 | ||||||||||||||
| Всього по Україні | 144,297 | 1094,7 | +14,54 | 313,665 | 717,793 | 34,622 | 27,011 | -2,774 | 1505,8 | ||||||||||||||||
Таблиця 1.6 Розподіл родовищ по величині балансових запасів вільного газу категорій А+В+С1+С2 на 01.01.1991 рік
млрд.м3
| Група родовищ | Кількість родовищ | Запаси нафти | Видобуток за 1990 р. | Втрати газу при видобутку | |||
| А+В+С1 | С2 | добуток | % до видобутку республіки | ||||
| % до запасів республіки | |||||||
| Крупні (30-500 млрд.м3) | 388,8 | 35,5 | 88,5 | 13,5 | 50,0 | ||
| Середні (10-30 млрд.м3) | 403,2 | 36,8 | 120,7 | 9,0 | 33,0 | ||
| Дрібні (менше 10 млрд.м3) | 302,7 | 27,7 | 104,5 | 4,5 | 16,7 |
НАФТОГАЗОГЕОЛОГІЧНЕ І ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
На території України виділяють три нафтогазоносні регіони:
- Західноукраїнський;
- Східноукраїнський;
- Південноукраїнський.
У Західноукраїнському регіоні виділяють наступні нафтогазоносні області (НГО): Волино-Подільську, Передкарпатську, Складчастих Карпат, Закарпатську.
Волино-Подільська НГО розташована в межах Львівського палеозойського прогину Волино-Подільської плити, що відноситься до древньої Східно-Європейської платформи. Згідно деяких літературних джерелах Волино-Подільська НГО відноситься до Балтійсько-Переддобрудзької нафтогазоносної провінції. На даний час тут відкрито газові родовища: Великомостівське, Локачівське.
Українську частину Карпатської провінції складають Передкарпатська нафтогазоносна область, НГО Складчастих Карпат та Закарпатська газоносна область. В тектонічному відношенні вони відповідають Предкараптському прогину, власне Складчастим Карпатам та Закарпатському прогину. У Передкарпатському прогині виділяють:
- Внутрішню зону Передкарпатського прогину (геосинклінальний схил цього прогину);
- Зовнішню зону Передкарпатського прогину (платформний схил цього прогину).
У Складчастих Карпатах видобуток нафти і газу незначний. Тут виявлено понад 10 родовищ нафти, які знаходяться в Скибовій та Кросненській зонах.
Закарпатська НГО розміщена в межах однойменного прогину, виповненого потужною товщею неогенових відкладів і туфогенних утворень. Тут відкрито чотири газових родовищ і встановлено декілька перспективних на газ площ.
Східноукраїнський нафтогазоносний регіон приурочений до Дніпровсько-Донецької западини (ДДз), яка разом з Прип’ятським прогином належить до Дніпровсько-Прип’ятської нафтогазоносної провінції. На території України ДДз являє собою нафтогазоносну область. В межах Дніпровсько-Донецької западини виділяють наступні основні повздовжні тектонічні елементи: борти западини, які є схилами Воронезького масиву (на північному сході) і Українського кристалічного щита (на південному заході).
У центрі западини з північного заходу на південний схід простягається Дніпровсько-Донецький грабен, який на південному сході через ділянку, яка називається Перехідною зоною, контактує з зануреною Донецькою складчастою спорудою, що відома як Донбас.
Східний нафтогазоносний регіон України є наймолодший за часом відкриття промислових родовищ вуглеводнів і найбільшим за обсягом розвіданих запасів і прогнозних ресурсів.
Південноукраїнський нафтогазоносний регіонмає складну гетерогенну будову і не менш складне нафтогазогеологічне районування. Серед українських вчених є різні погляди на нафтогазогеологічне районування південного регіону. Г. Н. Доленко та інші (1985) у межах Південноукраїнського нафтогазоносного регіону виділяють Причорноморсько-Кримську нафтогазоносну провінцію, яка в геотектонічному відношенні охоплює південний схил Східноєвропейської платформи, західну частину Скіфської плити і облямувальні елементи складчастих споруд Добруджі і Криму, а також Чорноморську западину.
У межах Причорноморсько-Кримської провінції виділяють такі нафтогазоносні області: Переддобрудзьку, Північночорноморсько-Кримську, Азовську (Азовсько-Березанську), Ідольську (Індоло-Кубанську), Чорноморську (перспективну). Всі вони пов’язані з найбільшими структурно-тектонічними елементами регіону.
 | |||
 |
