Планування маркетинго–збутової діяльності підприємства
В телефоне в конце
Маркетингове планування збутової політики є найбільш важливим етапом процесу управління збутовою політикою, оскільки від ефективності планування залежить майбутня результативність збутової діяльності підприємства і його позиція на ринку.
Планування збуту являє собою процес програмування майбутнього підприємства у сфері збуту з урахуванням змін у зовнішньому середовищі, орієнтований на задоволення потреб цільового ринку (сегмента).
Отже, планування збутової політики - це управлінський процес забезпечення відповідності між цілями підприємства у сфері збуту та його збутовим потенціалом.
Маркетингове планування збутової політики пронизує три рівні управління:
· на корпоративному рівні розробляється система стратегічних цілей у сфері збуту з урахуванням місії підприємства;
· на бізнес-рівні здійснюється аналіз позицій підприємства на ринку у сфері збуту, аналіз результативності взаємовідносин з покупцями;
· на функціональному рівні розробляються заходи щодо реалізації збутової політики підприємства.
Вирізняють:
· стратегічне (довгострокове) планування збуту - визначення збутової політики підприємства (від 5 до 10 років);
· тактичне (середньострокове) планування збуту - розробка програми управління збутом, спрямованої на досягнення встановлених цілей у сфері збуту (від 2 до 5 років);
· оперативне (короткострокове) планування збуту - конкретизація заходів щодо реалізації збутової політики підприємства (до 1 року).
Основною метою маркетингового планування збутової політики є забезпечення спрямування збутової діяльності підприємства та його маркетингових можливостей у сфері збуту на задоволення потреб і запитів покупців і забезпечення розвитку підприємства.
Серед завдань маркетингового планування збутової політики основними є такі:
· аналіз маркетингового середовища підприємства;
· оцінка маркетингових ризиків у сфері збуту;
· аналіз сильних і слабких сторін у сфері збуту;
· розробка системи цілей управління збутовою політикою;
· розробка маркетингових стратегій управління збутом;
· розробка прогнозів збуту.
Основними принципами маркетингового планування збутової політики є: узгодженість із загальнофірмовим плануванням; обгрунтованість - маркетингове планування у сфері управління збутовою політикою повинно базуватись на результатах комплексних маркетингових досліджень;
· систематичність, циклічність, безперервність - маркетингове планування збутової політики необхідно здійснювати на всіх етапах управління збутом, оскільки від якості планування залежить результативність підприємства у сфері збуту;
· гнучкість - можливість адаптації маркетингових стратегій управління збутом і в цілому збутової політики підприємства до змін, що відбуваються в маркетинговому середовищі;
· багатоваріантність - доцільно розробляти не один план збуту, а принаймні три варіанти: мінімальний, оптимальний, максимальний, що дозволить своєчасно коригувати дії підприємства у сфері управління збутовою політикою залежно від ситуації.
Види виробничої потужності, основні завдання розрахунку, показники використання потужності.
Види виробничої потужності
Оскільки виробнича потужність не є постійною величиною і може значною мірою змінюватися залежно від номенклатури продукції, трудомісткості її виготовлення, інших факторів, для порівняння планових і базових показників, аналізу її динаміки визначають показники вхідної, вихідної та середньорічної потужності підприємства.
За вхіднувиробничу потужність беруть відповідно потужність підприємства на початок року, виходячи з наявного обладнання.
За вихіднувиробничу потужність беруть потужність підприємства на кінець планового періоду з урахуванням вибуття та вводу потужностей унаслідок капітального ремонту, проведення організаційно-технічних заходів модернізації обладнання тощо.
,
де 
– вхідна виробнича потужність;
– виробнича потужність, що вводиться;
– виведена за плановий період виробнича потужність.
Для планових розрахунків використовується показник середньорічної потужності.
Середньорічна виробнича потужність підприємства обчислюється за формулою
,
де 
– кількість місяців експлуатації відповідних груп устаткування.
Виробнича потужність визначається у тих самих одиницях виміру, в яких планується і враховується виробництво продукції (іноді в одиницях виміру обсягу сировини, що переробляється).
