Проект
Вноситься Кабінетом Міністрів України М. АЗАРОВ "__" 2012 р.
Кодекс цивільного захисту України
РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Глава 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Відносини, що регулюються Кодексом цивільного захисту України
1. Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Стаття 2. Визначення термінів
1. У цьому Кодексі терміни вживаються у такому значенні:
1) аварійно-рятувальна служба - сукупність організаційно об'єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
2) аварійно-рятувальне формування - підрозділ аварійно-рятувальної служби, самостійний підрозділ, загін, центр, пожежно-рятувальний підрозділ (частина);
3) аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи - роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист населення, уникнення руйнувань і матеріальних збитків, локалізацію зони впливу небезпечних чинників, ліквідацію чинників, що унеможливлюють проведення таких робіт або загрожують життю рятувальників;
4) відновлювальні роботи - комплекс робіт, пов'язаних з відновленням будівель, споруд, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок надзвичайної ситуації, та відповідних територій;
5) засоби цивільного захисту - протипожежна, аварійно-рятувальна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, засоби медичного призначення, засоби колективного та індивідуального захисту, які призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту;
6) зона можливого ураження - окрема територія, акваторія або суб'єкт господарювання, на яких внаслідок надзвичайної ситуації може виникнути загроза життю або здоров'ю населення чи може бути завдано матеріальних збитків;
7) зона надзвичайної ситуації - окрема територія, акваторія, де сталася надзвичайна ситуація;
8) Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту - спеціальне невійськове об'єднання аварійно-рятувальних та інших формувань, органу управління таких формувань центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;
9) спеціалізована служба цивільного захисту - об'єднані за функціональною спрямованістю суб'єкти господарювання.
Стаття 3. Правова основа цивільного захисту
1. Правовою основою цивільного захисту є Конституція України, цей Кодекс, інші закони України, а також акти Президента України та Кабінету Міністрів України.
Стаття 4. Цивільний захист
1. Цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання і ліквідації їх наслідків та надання допомоги постраждалим.
2. Цивільний захист є одним з основних пріоритетів діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання, що провадиться на всій території України у мирний час та в особливий період і поширюється на все її населення.
Стаття 5. Небезпечна подія та надзвичайна ситуація
1. Небезпечною подією є подія (катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія), яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
2. Надзвичайною ситуацією є обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, виникнення великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
3. Аварією є небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.
4. Катастрофою є велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків.
5. Пожежею є неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот і навколишнього природного середовища.
6. Стихійним лихом є надзвичайне природне явище, що діє з великою руйнівною силою, заподіює значну шкоду території, на якій відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, завдає матеріальні збитки.
7. Епідемією є масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу.
8. Епізоотією є широке поширення заразної хвороби тварин за короткий проміжок часу, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній територій.
9. Епіфітотією є широке поширення на території однієї або кількох адміністративно-територіальних одиниць заразної хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території.
10. Дія цього Кодексу у частині, що стосується запобігання надзвичайним ситуаціям та проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, поширюється на небезпечні події та їх наслідки.
